1956–1963 — брокер і фінансовий аналітик у компанії Wetheim & Co. Займається міжнародним арбітражем. Заснував новий метод торгівлі — внутрішній арбітраж.
1963–1966 — робота над філософською дисертацією «Тяжка ноша свідомості».
1967 — з капіталу фірми Arnhold & S.Bleichroeder в $ 100 тис. створив інвестиційний фонд із капіталом в $ 4 млн.
1969 — керівник і співвласник фонду Дабл Ігл (Double Eagle)
1970 — створив інвестиційну компанію, яка згодом стала знаменитим Квантумом (Quantum Group).
1988 — організував фонд у СРСР «Культурна ініціатива в підтримку науки, культури, і освіти». Однак незабаром діяльність фонду було припинено, бо гроші використовувалися не за призначенням.
16 вересня1992 — заробив мільярд доларів на падінні фунту стерлінга.
1995 — капітал групи фондів Квантум оцінювали у більш ніж $ 10 млрд, а розміри особистих доходів Сороса становили приблизно третину цієї суми.
2000 — падіння індексу NASDAQ завдало Соросу збитків на суму майже $ 3 млрд. Після цього була проведена реорганізація Quantum і проголошено перехід до стратегії меншого ризику.
2002 — паризький суд визнав Сороса винним в одержанні прибутку через знання конфіденційної інформації (інсайдер). На думку суду, завдяки цим відомостям мільйонер заробив близько $ 2 млн на акціях французького банку Société Générale. Присуджено штраф у розмірі 2,2 млн євро.
2006 — займає 27 місце в списку найбагатших людей США. Його доходи за версією журналу Forbes оцінюються в $ 8,7 млрд.
Благодійні фонди Сороса діють у більш ніж 50 країнах Східної Європи, країнах СНД, Африці, Латинській Америці, Азії й США.
Автор численних статей і книжок: «Алхімія фінансів» (1987 р.), «Відкриваючи радянську систему» (1990), «Підтримуючи демократію» (1991).
Двічі розлучений. У Сороса троє дітей від першого шлюбу й двоє від другого: Роберт, Андреа, Джонатан (від першої дружини Аналізи Вітчак), Олександр і Грегорі (від другої дружини Сьюзен Вебер Сорос).
Фінансист
У 1956 переїхав до США, створив міжнародний інвестиційний фонд.
Філантроп
Першу фундацію — Фонд Відкритого Суспільства — Сорос заснував у Нью-Йорку 1979, першу Східно-Європейську фундацію — в Угорщині 1984. Фінансує мережу фундацій, які працюють у 31 країні Центральної та Східної Європи і колишнього Радянського Союзу, а також у Південній Африці, Гаїті і США. Діяльність фундацій спрямована на розбудову і підтримку інфраструктури відкритого суспільства.
Дж. Сорос є головою Інституту відкритого суспільства. Свою благодійну діяльність він започаткував в 1979 р., коли підтримав прагнення чорношкірої молоді ПАР навчатись в університеті Кейптауна. У 1980-х він надавав фінансову підтримку дисидентам та організаціям Східної Європи, включаючи «Солідарність» в Польщі та «Хартія-77» в Чехословаччині. Свій перший фонд Сорос створив в своїй рідній Угорщині в 1984 р., в 1987 р. в СРСР та Фонд Стефана Баторія в Польщі в 1988. В Україні було створено «Міжнародний фонд „Відродження“».
Мережа фондів Сороса охоплює більш ніж 100 країн в Східній Європі, колишньому СРСР, Африці, Латинській Америці та США. Ці фонди спрямовані на створення і підтримку інфраструктури та інституцій відкритого суспільства. В 1992 заснував Центральноєвропейський університет із студентським містечком в Будапешті. Щорічно мережа фондів Сороса витрачає приблизно 400 млн доларів на підтримку проектів в сфері освіти, охорони здоров'я, розвитку громадянського суспільства та ін.
Мережа фундацій Сороса
Її складають понад 30 національних організацій. Вони діють в Албанії, Азербайджані, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Вірменії, Гаїті, Грузії, Гватемалі, Естонії, Казахстані, Киргизстані, Латвії, Литві, Північній Македонії, Молдові, Монголії, Південно-Африканській Республіці, Польщі, Румунії, Словаччині, Словенії, Таджикистані, Угорщині, Узбекистані, Україні, Хорватії, Чехії, та інших країнах. Ці фундації орієнтовані на розбудову відкритого суспільства. З цією метою вони підтримують програми та ініціативи у сфері освіти, громадянського суспільства, незалежних засобів масової інформації, розвитку мережі Інтернет та електронної пошти, видавництва, прав людини, мистецтва і культури, реформування соціальної, правової і економічної систем. Інститут відкритого суспільства — Нью-Йорк та Інститут відкритого суспільства — Будапешт створюють програми для вирішення проблем, що є спільними для багатьох фундацій, надаючи адміністративну, фінансову і технічну підтримку.
Письменник
Автор численних книг. Його статті та нариси з політики, суспільства та економіки регулярно друкуються у провідних газетах та журналах світу.
Багато з книжок Сороса перекладені українською. У 2011 року української мовою була видана збірка його лекцій «Лекції в Центрально-Європейському Університеті» (К.: Дух і літера, 2011, ISBN 978-1-58648-885-7). Також у 2014 році у цьому ж видавництві вийшла книга присвячена Джорджу Соросу та написана Чаком Судетіком «Філантропія Джорджа Сороса» (К.: Дух і літера, 2014, ISBN 978-966-378-337-6)
Книжки авторства та спів-авторства Сороса
«Європейський Союз: дезінтеграція чи відродження?». (англ.The Tragedy of the European Union: Disintegration or Revival?. PublicAffairs, 2014). ISBN 978-1-61039-421-5.
«Фінансове сум'яття у Європі та США: Ессе». (англ.Financial Turmoil in Europe and the United States: Essays. PublicAffairs, 2012). ISBN 978-1-61039-161-0.
«Лекції в Центрально-Європейському Університеті». (англ.The Soros Lectures at the Central European University. PublicAffairs, 2010) ISBN 978-1-58648-885-7.
«Нова парадигма у фінансових ринках». (англ.The New Paradigm for Financial Markets: The Credit Crisis of 2008 and What it Means. PublicAffairs, 2008). ISBN 978-1-58648-683-9.
«Ера помилковості: наслідки війни з тероризмом». (англ.The Age of Fallibility: Consequences of the War on Terror. PublicAffairs, 2006) ISBN 978-1-58648-359-3.
"Утвердження демократіїангл.Underwriting Democracy: Encouraging Free Enterprise and Democratic Reform Among the Soviets and in Eastern Europe. Free Press, 1991) ISBN 978-0-02-930285-9
«Булька американської вищості». (англ.The Bubble of American Supremacy: Correcting the Misuse of American Power. PublicAffairs, 2003) ISBN 978-1-58648-217-6
«Відкрите суспільство. Реформування глобального капіталізму» (англ.Open Society: Reforming Global Capitalism. PublicAffairs, 2001) ISBN 978-1-58648-019-6.
у співавторстві з М.А. Нотурном, «Наука та відкрите суспільство: майбутнє філософії Карла Поппера» (англ.Science and the Open Society: The Future of Karl Popper's Philosophy. CEU Press, 2000) ISBN 978-963-9116-69-6
«Криза глобального капіталізму. Відкрите суспільство під загрозою». (англ.The Crisis of Global Capitalism: Open Society Endangered. PublicAffairs, 1998) ISBN 978-1-891620-27-0.
Джордж Сорос. Мережа фундацій Сороса: ессе. Переклад з англійської: Микола Рябчук. Київ: Основи. 1994. 24 с. ISBN ?
Джордж Сорос. До нового світового порядку: майбутнє НАТО: лекція. Переклад з англійської: Микола Рябчук. Київ: Основи. 1994. 16 с. ISBN ?
Джордж Сорос. Теорія рефлективності: лекція.[12] Переклад з англійської: Віктор Івченко. Київ: Основи. 1994. 16 с. ISBN ?
Джордж Сорос. Відкрите суспільство чи націоналістична диктатура?: лекція. Переклад з англійської: ?. Київ: Основи. 1993. 23 с. ISBN ?
Джордж Сорос. Боснія, 1 серпня 1993: лекція. Переклад з англійської: ?. Київ: Основи. 1993. 15 с. ISBN ?
Книги
Джордж Сорос. На захист відкритого суспільства. Переклад з англійської: Ігор Возняк. Харків: Віват. 2021. 224 стор. ISBN 978-966-982-172-0
Джордж Сорос. Відкрите суспільство. Реформування глобального капіталізму. Переклад з англійської: Катерина Грицайчук, Анатолій Пітик. Харків: Фоліо. 2018. 363 стор. ISBN 978-966-03-7762-2
Джордж Сорос. Європейський Союз: дезінтеграція чи відродження?. Переклад з англійської: Н. Комарова. Київ: Дух і літера. 2015. 240 с. ISBN 978-966-378-389-5
Джордж Сорос. Лекції в Центрально-Європейському Університеті. Переклад з англійської: Андрій Павлишин. Київ: Дух і літера. 2011. 136 с. ISBN 978-1-58648-885-7
Джордж Сорос. Джордж Сорос про глобалізацію. Переклад з англійської: Андрій Фролкін. Київ: «Основи». 2002. 173 с. ISBN 966-500-222-8
Джордж Сорос. Криза глобального капіталізму. Відкрите суспільство під загрозою. Переклад з англійської: Руслан Ткачук, Андрій Фролкін. Київ: Основи. 1999. 260 стор. ISBN 966-500-131-0
Джордж Сорос. Утвердження демократії. Переклад з англійської: Олександр Коваленко, В. Свінцицький. Київ: Основи. 1994. 224 с. ISBN 5-7707-5625-X
У березні 2004 року активісти організації "Братство" Дмитра Корчинського спочатку облили мільярдера клеєм та водою в одному з київських готелів, потім закидали яйцями кортеж Сороса в Києві, а пізніше перед початком форуму правозахисних організацій кинули в бізнесмена презерватив з майонезом. На сайті "Братства" повідомлялося, що "таким чином "Братство" висловило своє ставлення до спроб США та їхнього посланця Сороса втручатися у внутрішні справи України та "розгойдувати" внутрішньополітичне протистояння".[14]
17 червня2014 відбулася зустріч Президента України Петра Порошенка з Соросом, який через свій фонд «Відродження» ініціював створення стратегічної групи радників для допомоги українській владі у проведенні реформ і поінформував главу держави про підготовку стратегічного плану реформ для України[15].
Рішуче виступає за підтримку України ЄС та США.[16]
У 2015 році Сорос пробув в Україні шість днів і у розмові з журналістами заявив, що в жодній країні, де працює його фонд, він не був так довго. Крім того, він сказав, що має намір зайнятися стимулюванням українських переселенців займатися бізнесом[17].
12 листопада2015 року указом Президента України Петра Порошенка нагороджений орденом Свободи — за значні особисті заслуги у зміцненні міжнародного авторитету Української держави, вагомий внесок у впровадження соціально-економічних реформ, багаторічну плідну благодійницьку діяльність[18][19]
Джордж Сорос — послідовний критик Росії з її авторитарно-бюрократичною політичною моделлю. Зокрема у 2005 Сорос заявив в інтерв'ю австрійському часопису Die Presse, що «Росія повинна бути виключена з групи „восьми провідних промислово розвинених країн“ як країна, в якій не існує функціонуючої демократії, немає незалежних ЗМІ, немає політичної опозиції та судова влада залежить від уряду. Росія зробила кроки у зворотному напрямку»[20]. У січні 2013 на всесвітньому економічному форумі в Давосі він визначив: «Це економіка, що розвалюється, яку Путін веде в хибному напрямку»[21]. Він рекомендував інвесторам краще утриматися від інвестицій у російську економіку[22].
Прем'єр-міністр Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що Сорос є стрижнем єврейської змови, мета якої - розділити та розхитати Туреччину та інші країни.[23]
Лідер британської Партії Брекзіта (англ.Brexit Party) Найджел Фарадж стверджував, що Сорос активно закликає мігрантів наповнити Європу і "багато в чому є головною загрозою для всього західного світу".[23]
Прем'єр-міністр УгорщиниВіктор Орбан та його уряд стверджують, що Сорос має таємний план - наповнити Угорщинумігрантами і знищити націю. Угорська влада витратила 100 млн євро на кампанію в ЗМІ, яка закликала виборців не дати Соросу "сміятися останнім". Також вони запровадили закони "Стоп Сорос", які зробили кримінально карним надання допомоги нелегальним мігрантам та обклали податками організації, які підтримують мігрантів.[23]
Критика
У 2018 році, виступаючи з передвиборчою промовою, прем'єр-міністр УгорщиниВіктор Орбан висловився про Сороса так: "Ми боремося з ворогом, який від нас відрізняється. Він не на очах, він ховається. Він не прямолінійний, а лукавий. Не чесний, а безпринципний. Не національний, а міжнародний. Він не вірить у працю, а спекулює грошима. У нього немає батьківщини, але йому здається, що він володіє усім світом".[23]
У січні 2023 консервативний інформаційний канал Fox News повідомив, що американська антиліберальна дослідницька група Media Research Center (MRC) оприлюднила дослідження, в якому йдеться, що Джордж Сорос начебто «витратив сотні мільйонів доларів США на хабарі для розбудови власної мережі медіа-зв'язків, щоб маніпулювати громадською думкою». Згідно з дослідженням MRC, між 2016 і 2020 роками Сорос виділив щонайменше 131 мільйон доларів США лише для впливу на 253 медіагрупи, такі як Комітет захисту журналістів (CPJ), Інститут Аспена, Проект Маршалла та ProPublica. Він начебто «платив готівкові гроші 54 впливовим діячам ЗМІ», серед яких співзасновник Bloomberg News Метью Вінклер та Крістіан Аманпур із CNN, а також іншим журналістам CNN, NBC, CBS, Bloomberg, NPR, Washington Post та «безлічі інших видань», щоб їх засоби масової інформації висвітлювали світові події так, «як хоче Сорос». За даними MRC, готівку отримувало широке коло працівників медіа — від репортерів та телеведучих до редакторів та керівництва ЗМІ. MRC виявив приклади того, як кілька членів правління CPJ захищали Сороса у своїх новинах «як тонко, так і агресивно»[24][25][26][27]
16 травня 2023 відомий американський бізнесмен Ілон Маск в своєму твітері критично відгукнувся про Джорджа Сороса. Маск порівняв його з лиходієм із коміксів Marvel. Він вказав, що Джорж Сорос нагадує йому вигаданого персонажа коміксів - Магнето. Магнето переважно асоціюється з групою супергероїв Люди Ікс, де він інколи був у ролі їх союзника, хоча загалом є лиходієм. Дехто не погодився з його твердженням, тоді бізнесмен написав "Ви припускаєте, що це добрі наміри. Їх немає. Він хоче знищити саму структуру цивілізації. Сорос ненавидить людство".[28]Твіт, в якому Маск порівняв Сороса з лиходієм Магнето спричинив великий резонанс в соцмережі і набрав 52,9 млн переглядів, 305 тисяч "лайків", 31 тисячу перепостів, до нього написали 29 тисяч коментарів.
Джордж Сорос (зліва) і James H. Billington в Бібліотеці Конгресу окрузі Вашингтон, 22 січня 2001 року обговорюють погляди викладені в новій книзі Сороса Open Society: Reforming Global Capitalism
Сорос в 2002
Виступ Сороса в Малайзії
Див. також
3652 Сорос — астероїд, названий на честь фінансиста[29].
.svg){kind=small}
