Волоське (Дніпровський район)

село Волоське
Герб Волоського Прапор Волоського
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Дніпровський район
Тер. громада	Новоолександрівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA12020130030028657
Основні дані
Населення	1 362
Поштовий індекс	52043
Телефонний код	+380 56
Географічні дані
Географічні координати	48°18′17″ пн. ш. 35°08′21″ сх. д.^H G O
Середня висота над рівнем моря	92 м
Водойми	р. Дніпро, Мокра Сура
Місцева влада
Адреса ради	52043, с. Волоське, вул. Центральна, 18
Сільський голова	Малаканов Віктор Борисович
Карта
Волоське
Волоське
Мапа
Волоське у Вікісховищі

Воло́ське (Волошське) — село в Україні, у Новоолександрівській сільській територіальній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становило 1362 особи.

Географія

Село Волоське розміщене на правому березі річки Дніпро в місці впадання в нього річки Мокра Сура, вище за течією на лівому березі річки Мокра Сура розташоване село Дніпрове, нижче за течією на відстані 2 км наявне село Майорка, на протилежному березі Дніпра — село Перше Травня. Біля с. Волоське, між порогами Сурським і Лоханським знаходиться скеляста гряда, яка відома у місцевих жителів під назвою «Стрільча Скеля».

Назва і історія

Село засноване 1769 року як цивільне поселення Запоріжжя.

Давнє козацьке селище Волошське входило до складу Кодацької паланки.

Назва села походить від полонених волохів, захоплених запорізькими козаками у часи російсько-турецької війни під Очаковом (1770): «Волохи запорозькою партією у границях Оттоманської імперії минулого 1770 року полонені з-під Очакова при тому ж містечку багаточисельно поселені там, де річка Сура впадає у Дніпро».^[1]

Волохи прийшли зі своїм «духовним отцем й керівником» Ісаком Бицем й спочатку належали «за своїми духовними потребами» до Старокодацького церковного приходу. Згодом волошани збудували у себе дерев'яну церкву у 1780 році й одійшли од церкви Старого Кодаку.

Згідно з даними офіційної ревізії 1776 p., у Волоському були 221 двір та 23 бездвірні хати, а саме тільки доросле населення становило 1264 душі (650 чоловіків і 614 жінок).^[2]

На 1859 рік Волошське було державним селом. Тут було 470 подвір'їв, 1 православна церква, завод і мешкало 3151 особа.^[3]

Станом на 1886 рік у селі, центрі Волоської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії, мешкало 3600 осіб, налічувалось 650 дворових господарств, існували православна церква, школа, 3 лавки, відбувалось 2 ярмарки на рік^[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4912 осіб (2473 чоловічої статі та 2439 — жіночої), з яких 4865 — православної віри^[5].

1989 року за переписом тут проживало приблизно 1500 осіб.

До 2005 року існував річковий причал.

Уздовж правого берега річки Сури і до самої Стрільчої скелі простяглось село Волоське, де живуть колишні

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1495 осіб, з яких 674 чоловіки та 821 жінка.^[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1356 осіб.^[7]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[8]

Мова	Відсоток
українська	92,29 %
російська	6,53 %
вірменська	0,44 %
молдовська	0,37 %
інші	0,37 %

Археологія

Село має дуже давню історію. Люди селилися тут з часів давньої кам'яної доби. Біля Волоського багато пам'яток археології, включаючи поселення, могильники та могили.

Економіка

• ТОВ «Стіл-Агро».
• База відпочинку «Барракуда».
• ФГ «Малик».

Об'єкти соціальної сфери

• Школа.
• Дитячий садок.
• Фельдшерсько-акушерський пункт.
• Будинок культури.
• Клуб.
• Храм святого архистратига Михаїла Дніпропетровської єпархії Російської Православної Церкви в Україні
• Дитячий будинок сімейного типу.
• Дніпропетровська обласна благодійна організація «Сяйво веселки».

Пам'ятки

• Музей української старовини
• Навпроти села були Дніпрові пороги — Сурський та Лоханський. Сучасне село є південним передмістям міста Дніпро.
• Поблизу села є геологічна пам'ятка природи місцевого значення Гранітні скелі.
• Катеринівська миля: у 1787 році російська імператриця Катерина II вирішила сама оглянути землі, придбані в результаті російсько-турецьких воєн. В Україні, по якій вона подорожувала з величезною помпою, її шлях був відзначений пам'ятними знаками, т. зв. катеринівськими милями, які збереглися в різних регіонах країни. Їх можна бачити у Преображенського собору в Дніпропетровську, у Ханського палацу в Бахчисараї, у дворі краєзнавчого музею в Старому Криму тощо. У села Волоське серед кукурудзяного поля збереглася, мабуть, сама справжня, не прикрашена і не реставрована Катеринівська миля. Вона складена з пошарпаних часом вапнякових блоків і дбайливо оберігається місцевими жителями.
• Пам'ятник «волоському горіху» відкритий восени 2017 року недалеко від офісу старости села.
• Раніше у селі існувала Волоська вишивка. Зразки представлені у Музеї української старовини. У селі вже так ніхто на жаль не вишиває. Як виявилося, вона така складна, що її важко відтворити.
• Курган Турчина могила
• Гранітний кар’єр

Цікаві факти

У Волоському збереглися традиції молдавської та румунської кухонь, тут полюбляють кислі супи, голубці з квашеною капустою, різноманітну випічку.

«Варзарі – це такий пиріг з гарбузом, у нас кажуть – з кабаком. Вертута – прісне тісто типу листкового скручується в рулет і – в сковорідку, цукром посипається, випікається. Діда також варимо. Дід – це така каша з кукурудзяної крупи. Плацинди (плачинди) – із сиром, з картоплею, з капустою.^[9]

Відомі особи

У селі народилися:

• Магро Петро Іванович (1918—2010) — український художник.
• Молдаван Григорій Михайлович (1930—2018) — український скульптор.
• Оксана Баюл — перша олімпійська чемпіонка незалежної України, яка наразі живе у США, також має коріння в цих краях.^[9]

Галерея

• 
  Артоб'ект "Я кохаю Волоське"
• 
  Пам'ятник волоському горіху
• 
  Пам'ятник Горіху
• 
  Храм святого архістратига Михайла
• 
  Меморіальний комплекс захисникам Вітчизни
• 
  Волоське Меморіал 1941-1945
• 
  Офіс старости
• 
  Каплиця святого Миколая
• 
  Середня загальноосвітня школа, заснована в 1936 році
• 
  Волоське Кладовище
• 
  Братська могила часів Другої світової війни
• 
  Австро-угорський кам'яний хрест на козацькому цвинтарі
• 
  Волоська катеринівська миля
• 
  Волоська катеринівська миля

Примітки

1. Яворницький, Дмитро. Дніпрові пороги. Дніпропетровськ.
2. Andreevich), Myt︠s︡yk, I︠U︡. A. (I︠U︡riĭ; Leonid., Dobri︠ansʹkyĭ, (2008). Chui︠u︡ vash holos : rodovody nadporizʹkykh sil Volosʹkoho i Maĭorky Dnipropetrovsʹkoï oblasti. Kyïv: [publisher not identified]. ISBN 9789669645838. OCLC 262618321.
3. Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
5. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
8. Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
9. «Варзарі», «плацинди», «дід». Як волохи, що живуть в Україні, бережуть свою історію й традиції?. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022.

Джерела

• Яворницький Д. І. Дніпрові пороги: Альбом фотогр. з географічно-історич. нарисом — Харків: Перша друкарня держ. видавництва України, 1928. — 76с., 69 іл.
• Історія Надпоріжжя — Придніпров'я (від перших людей до XVII ст.) [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]

Згадки у ЗМІ

• Я ВДОМА! Волоське, Рибальський півострів, Змієва печера, Стрільча скеля
• Гранітний кар’єр Волоське

Посилання

• Волоське дивує [Архівовано 3 квітня 2022 у Wayback Machine.] - туристичний сайт Волоського
• Погода в селі Волоське [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• «Якщо в селі немає води і все завалено сміттям, то навіщо тоді церква?» Як священник зробив вимираюче село успішним. https://thebabel.com.ua/. theБабель. 2 жовтня 2019. Архів оригіналу за 5 жовтня 2019. Процитовано 5 жовтня 2019.

Дніпропетровська область   Україна   Географія