Близько 123 до н. е. вони марно намагалися захистити Галлію від римлян, які близько 125 до н. е. почали робити перші значні завоювання на південному сході цієї країни. У 121 до н. е. вони скорились римській владі завдяки зусиллям Квінта Фабія Максима — який отримав за це прізвисько «Allobrogicus». У 61 році до н. е. під проводом Катугната спробували повстати, проте невдало. Остаточно увійшли до складу Нарбонської провінції лише при Юлії Цезарі.
Головним містом аллоброгів була Вієнна, прикордонним ж з гельветами — Женева. З решти їхніх міст слід згадати ще Куларах, перейменований близько 379 в Гратіанополіс, нинішній Гренобль.
У 61 році до н. е. відбулося останнє повстання аллоброгів.
.svg){kind=small}
