А́кко, А́кка (івр.עכו — Акко, араб.عكا — Акка, дав.-гр.Aκη), Птолемаїда, історично відоме в зах. європейських мовах як Акра (Acre) та Сен-Жан-д'Акр (St. Jean d'Acre) — місто в Західній Галілеї (Ізраїль), розташоване приблизно за 18 км на північ від міста Хайфа на березі Середземного моря.
Місто вважається однією з визначних пам'яток світового масштабу і занесено до переліку міст світової спадщини ЮНЕСКО.
Серед всіх міст на Сирійському узбережжі, від Антіохії і до Гази, немає ще такого міста, як Акка, чий літопис був би так насичений подіями, і немає іншого такого міста, чий вплив на долю всієї країни був би настільки великим. (Лоренс Оліфент, 1882)[джерело?]
Акко — одне з міст в Ізраїлі, чия історія продовжувалася без перерв понад 4 тисячі років. Місто лежало на перехресті міжнародних торгових шляхів і тому завжди було центром історії. Воно було центром зустрічей численних та різноманітних культур і стратегічним місцем для військових кампаній.
Перше забудова міста датується архегологами епохою бронзи, а саме 3-є тисячоліття до н. е. Найпершу письмову згадку про місто можна знайти у текстах єгипетської 13-ї династії. В месопотамських текстах є дані, що місто вже в бронзову добу було важливим портом. У папірусі Анастасі I[en] кінця 13 століття до н. е. Акко названий одним з прибережних міст Ханаану. Після численних руйнувань та перебудов Акко досяг економічного розквіту під час перського правління у 5-6 ст. до н. е. В 4 ст. місто значно розбудовується, а в 3 ст. потрапляє у владу династії Птолемеїв.
Після закінчення П'ятої Сирійської війни, як і інші міста Фіникії та Палестини, місто потрапляє у залежність від Селевкідів. Елліністичний період призвів до нового економічного розквіту через масову морську торгівлю з грецькими територіями та до Італії.
Також у Старому Заповіті мова йде про Аккон (Рі 1.31 ЄС). Близько 64 року до нашої ери д'о н. е., місто було захоплено Римом та приєднано до римської провінції Сирія.