Ханаан

Ханаан
Названо на честь	Ханаан
Катойконім	cananeu і cananea
Континент	Азія
Категорія мап на Вікісховищі	^d
Ханаан у Вікісховищі

32°46′00″ пн. ш. 35°20′00″ сх. д.

Карта древнього Ханаану

Ханаан (івр. כְּנַעַן, араб. کنعان) — західна частина Родючого півмісяця. Слово «Ханаан» (Кнаа́н) походить від семітського кореня, що означає «вигинатися униз». Це ім'я в давні біблійні часи мала країна на захід від річки Йордан. За біблійними даними, там був Авраам.

Загальне означення для Фінікії, Палестини, Сирії — останні три назви з'явилися значно пізніше.

Сучасні території Лівану, Ізраїлю (включно з Палестинською автономією), західної частини Йорданії, південно-західної частини Сирії.

Походження назви

Назвою Ханаан цієї області ми в основному завдячуємо Біблії, хоча в історичних джерелах Стародавнього Єгипту та інших сусідніх країн вона мала й інші назви (фараони Нового царства Єгипту називали цю територію Речену)^[1]. В 1-й книзі Біблії (Бут. 10) розповідається, що син Хама Ханаан оселився в цьому краї і породив своїх нащадків.

Населення Ханаану

Населення Ханаану складали фінікійці, євусеї, амореї, хаматеяни, арвадеяни, гіргашеяни та інші племена, які, згідно з текстами Біблії, були нащадками Ханаана.

Історія

Ще в 4—3 тис. до н. е. у фінікійців виникли міста — держави Угарит, Бібл, Сидон. З 3-го тис. до н. е. відомі міста на території сучасних Ізраїлю та Палестини Хацор, Єрихон, Єрусалим, Гезер, Ай, Арад^[2] та інші. Як відомо з писемних джерел Стародавнього Єгипту, міста Ханаану вели жваву торгівлю з Єгиптом в 3—2 тис. до н. е. З території Ханаану вийшли гіксоси, котрі завоювали Єгипет і владарювали в ньому близько 1670—1580 рр. до н. е. Але вже сам Єгипет завоював Ханаан і панував у ньому бл. 1500—1200 рр. до н. е. У 14 ст. до н. е. євреї завоювали значну частину Ханаану, частково знищивши місцеве населення. Бл. 1200—1150 рр. до н. е. прилеглі до Середземного моря райони Ханаану зазнали нашестя народів моря. Ці народи, серед яких філістимляни, тйеккери, шердани поклали кінець владі Єгипту в Ханаані, та заснували власні держави.

Джерела

• С. Москати. Древние семитские цивилизации. Москва. ЗАО Центрполиграф. 2012. — 255с. с.104—131.
• Атлас біблійної історії. Київ. «Картографія». 2010. — 192с.
• Біблія. Книга Буття.

Посилання

• Ханаан // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Megan Bishop Moore; Brad E. Kelle (17 травня 2011). Biblical History and Israel S Past: The Changing Study of the Bible and History. Wm. B. Eerdmans Publishing. ISBN 978-0-8028-6260-0.(англ.)

Примітки

1. Атлас біблійної історії. Київ. «Картографія». 2010. -192с. с.44.
2. Атлас біблійної історії. Київ. 2010. с.34.