Агрономія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Агрономія (значення).
Агрономія
Зображення
Тема вивчення/дослідження овочі і сільське господарство Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Агрономія у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Сільське господарство
Історія
Рослинництво
Тваринництво
Технологія
Інше
Категорія Категорія • Портал

Агроно́мія (грец. αγρος — поле і νομος — закон, звичай) — наука, яка зосереджена на вивченні сільськогосподарських культур, ґрунтів і навколишнього середовища з метою підвищення ефективності та сталості сільськогосподарських систем. Агрономія охоплює широкий спектр галузей, включаючи фізіологію рослинництва, ґрунтознавство, селекцію рослин, боротьбу зі шкідниками, методи сталого ведення сільського господарства та інші сільськогосподарські науки. В широкому значенні, агрономія вивчає наукові основи сільськогосподарського виробництва.

Агрономи працюють над тим, щоб зрозуміти та оптимізувати складну взаємодію між рослинами, ґрунтами з власною екосистемою та навколишнім середовищем, щоб підвищити врожайність, оптимізувати здоров'я ґрунтів, покращити продовольчу безпеку та сприяти екологічній стійкості. Із зростаючим попитом на продукти харчування та зростаючим тиском на сільськогосподарські ресурси галузь агрономії стала більш важливою, ніж будь-коли, у вирішенні глобальних проблем, таких як зміна клімату, продовольча безпека та погіршення навколишнього середовища.

Історія

Витоки землеробства

Сільське господарство є одним із найважливіших досягнень в історії людства, забезпечуючи стабільне та надійне джерело їжі, яке дозволило зростати людській популяції та створювати осілі громади. Більшу частину історії людства люди жили невеликими кочовими групами, які для виживання покладалися на збирання диких рослин, риболовлю та полювання. Ці суспільства були дуже мобільними, групи часто переміщалися в пошуках їжі та інших ресурсів. Приблизно 12 000 років тому, під час так званої неолітичної революції, люди почали одомашнювати рослини, відбираючи та культивуючи рослини з бажаними властивостями, такими як більші насіння та легші для збору плоди. Це дозволило отримати більш надійне джерело їжі та перехід від кочового до осілого способу життя. Невдовзі після цього відбулося приручення тварин, коли люди вибірково розводили диких тварин, таких як овець, кіз і велику рогату худобу, щоб бути більш слухняними та легшими для керування. Це дозволило більш ефективно використовувати такі ресурси, як молоко, вовна та м'ясо. Зі створенням осілих громад люди розробили нові сільськогосподарські методи, такі як зрошення, сівозміну та використання плугів і тяглових тварин для підвищення врожайності та продуктивності. Ці методи дозволили більш масштабне землеробство та більш ефективне використання землі та ресурсів.

Сільське господарство поширилося по всьому світу, у різних регіонах розвивалися власні культури та сільськогосподарські методи. В Америці, наприклад, сільське господарство розвивалося незалежно, і такі культури, як кукурудза, квасоля та кабачки, стали основними продуктами харчування індіанців. В Азії поширилося вирощування рису, а в Європі основними культурами були пшениця і ячмінь.

Розвиток сільського господарства сприяв зростанню людської популяції та створенню більш складних суспільств. Сільське господарство також призвело до розвитку торгівлі та спеціалізації праці, а також негативному впливу на навколишнє середовище, таких як вирубка лісів та ерозія ґрунту.

Розвиток селекції рослинництва

Селекція сільськогосподарських культур — це процес відбору та розвитку сортів рослин із бажаними властивостями, такими як висока врожайність, стійкість до хвороб або покращений вміст поживних речовин. Цей процес триває тисячоліттями і зіграв вирішальну роль у розвитку сільського господарства та людської цивілізації.

Найперші форми селекції сільськогосподарських культур, ймовірно, були ненавмисними, коли ранні фермери зберігали та пересаджували насіння з найкращих рослин на своїх полях. Згодом ці рослини розвивали характеристики, які добре підходили до місцевого середовища та сільськогосподарської практики. Деякі ранні фермери також практикували навмисну селекцію, використовуючи такі методи, як вибіркове запилення або гібридизація для виведення нових сортів.

Традиційні методи, такі як гібридизація та селекція, удосконалювалися протягом століть сільськогосподарської практики. Ці методи включають схрещування рослин із бажаними ознаками для отримання потомства з комбінацією цих ознак. Завдяки повторному відбору найкращих нащадків фермери та селекціонери могли поступово виводити нові сорти, які були краще адаптовані до місцевих умов вирощування та мали бажані характеристики.

У 20 столітті прогрес у генетиці та біотехнології призвів до розробки нових методів селекції, таких як селекція за допомогою маркерів та генна інженерія. Ці методи дозволяють селекціонерам ідентифікувати та маніпулювати конкретними генами, пов'язаними з бажаними ознаками, такими як стійкість до шкідників або посухостійкість. Незважаючи на суперечливість, ці методи мають потенціал значно прискорити темпи покращення врожаю та забезпечити вирішення деяких із найактуальніших світових проблем сільського господарства.

Виникнення наукового землеробства

Хоча перші згадки системного підходу до сільського господарства були з часів Стародавньої Греції та Стародавнього Риму, виникнення наукового сільського господарства можна віднести до 18 століття, коли такі вчені, як Джетро Талл і Антуан Лавуазьє, почали застосовувати наукові принципи для вивчення сільського господарства. Англійський фермер Талл пропагував використання кінних сівалок для підвищення ефективності посіву насіння, а французький хімік Лавуазьє визнавав важливість кисню в диханні рослин.

У 19 столітті вивчення сільського господарства почало набувати більш формалізованої та інституціоналізованої форми. Створення сільськогосподарських дослідних станцій і заснування сільськогосподарських університетів і коледжів допомогло створити новий клас професійних аграрних учених і дослідників.

Еволюція агрономії як дисципліни

Агрономія виникла як окрема галузь наприкінці 19-го та на початку 20-го століть, коли були створені сільськогосподарські науково-дослідні установи та розроблено нові технології. Ранні дослідники сільського господарства зосереджувалися на підвищенні родючості ґрунту, створенні нових сортів сільськогосподарських культур і вдосконаленні систем зрошення.

Наприкінці 19-го та на початку 20-го століть сільськогосподарські науково-дослідні установи були створені по всьому світу, зокрема в Європі, Сполучених Штатах та Азії. Ці установи зосереджувалися на вивченні фізіології рослин, ґрунтознавства та управління рослинництвом з метою підвищення продуктивності сільського господарства та продовольчої безпеки.

Сьогодні агрономія є міждисциплінарною галуззю, яка включає вивчення фізіології рослин, генетики, ґрунтознавства, метеорології тощо. Агрономи працюють над розведенням нових сортів сільськогосподарських культур, які є більш стійкими до зміни клімату, зменшують вплив сільськогосподарських методів на навколишнє середовище та підвищують продовольчу безпеку.

Історія в Україні

Початок розвитку агрономії в Україні зв'язаний з організацією цукробурякового виробництво та створенням дослідних станцій.

Видатним агрономом-дослідником у 2-й пол. 19 ст. в Україні був О. О. Ізмаїльський — віце-президент Полтавського с. -г товариства. Розроблені Полтавською дослідною станцією способи обробітку ґрунту і внесення добрив (1884) лягли в основу тодішньої системи землеробства і були використані багатьма дослідними установами і господарствами Російської імперія. В сітці Всеросійського товариства цукрозаводчиків наприкінці ХІХ ст. використовувались результати досліджень А. Є. Зайкевича, який розробив рядковий спосіб внесення добрив. О. І. Душечкін (1907), вивчаючи живлення цукрових буряків, встановив, що вони засвоюють поживні речовини протягом усього періоду вегетації. Цим було доведено потребу внесення добрив з осені під глибоку оранку і весною в рядки. В. В. Бутов на Синельниківській дослідній станції розробив карбідний метод визначення вологи в ґрунті. Але найбільшим досягненням агрономії в Україні під владою Російської імперії було створення наукової класифікації парів.

Піднесення агрономії припадає на період 1918–1929 рр. до початку колективізації, коли українські дослідники використовували широкі можливості науково-дослідницької роботи, що було зумовлене кінечністю для більшовицької влади інтенсивно відбудовувати сільське господарство. В ці роки агрономія в Україні набирає планомірного характеру, обіймаючи всі її галузі. Створена мережа метеорологічної служби. Розгорнулася ґрунтознавча робота, що дала в 1920-х рр. першу зведену карту ґрунтів України і 10 томів «Матеріалів дослідження ґрунтів України» Українські селекціонери створили ряд високо-цінних сортів с-г культур («українка», «кооператорка» та ін.) Науково-дослідницькі станції (в 1927 р. вже 35) працювали за єдиною програмою. Організовано було кілька заповідників: Асканія Нова, цілющі степи Старосамбірщини, Надозв'я.

у 1920-х рр. на Носівській дослідній станції Костянтин Гедройц розробив теорію колоїдного вбирного комплексу ґрунту, на якій базується вапнування кислих і гіпсування солонцюватих ґрунтів. Теоретичними дослідженнями показано велике значення органо-мінеральної системи добрив.

Від другої половини 1920-х років починаються переслідування українських учених в УССР, а робота установ дедалі перебудовується в зв'язку з переходом до колективізації.

У 1956 році в УРСР була створена Українська академія сільськогосподарських наук (УАСГН), вища наукова установа з сільського господарства що існувала у Києві.

Вона була третім за чергою в УРСР центром сільськогосподарських наук після Сільськогосподарського наукового комітету України (1918–1928) і Всеукраїнської Академії Сільськогосподарських Наук (1926 — сер. 1930-их pp.), існування яких в УРСР замовчувалось у післявоєнний період.

1962 УАСГН ліквідовано, а її установи передано Академії сільськогосподарських наук у Москві та її зональному відділові в Україні — Південному.

Часописи

Містили сторінки на сільськогосподарські теми часописи:

В 1920-х роках в УРСР видавалися численні періодичні видання. Зокрема, у тодішній столиці УРСР, Харкові, серед інших видавалися: «Вісник с-г науки та досвідної справи», «Сільський Господар», «Вісник садівництва, виноградарства та городництва», «Український Аґроном», «С-г машина», «Механізація сільського господарства», «Меліоративні питання». У Києві виходив «Вісник Пасічництва» та інші.

На українських землях під владою Польщі виходили «Сільський Господар» (Львів — Ярослав 1925—1944 рр.) «Український пасічник» (1928—1944 рр.), «Хліборобська молодь» (1934—1939 рр.) «Український Аґрономічний Вістник» (1934—1938 рр.)

Заклади вищої освіти

Заклади вищої освіти України, що готують спеціалістів за напрямом Агрономія:[1]

Напрямки

Агрономія є міждисциплінарною галуззю, яка охоплює широкий спектр областей, пов'язаних з вивченням рослин та їх середовища. Деякі з ключових областей агрономії включають селекцію рослин, фізіологію сільськогосподарських культур, ґрунтознавство, метеорологію та екологію.

  • Селекція рослин — це процес виведення нових сортів культур, які є більш продуктивними, стійкими до хвороб і шкідників і краще пристосованими до конкретних умов вирощування. Селекціонери використовують різні методи для виведення нових сортів, включаючи схрещування, генну інженерію та молекулярну селекцію. (Див. також: Генетика, Селекція, Біотехнологія, Біоінженерія)
  • Фізіологія сільськогосподарських культур вивчає біологічні процеси, що відбуваються в рослинах, і те, як на них впливають фактори навколишнього середовища, такі як температура, світло та вологість. Фізіологи рослинництва працюють над оптимізацією росту та розвитку рослин для підвищення врожайності. (Див. також: Рослинництво, Фітопатологія, Гербологія, Сільськогосподарські культури)
  • Ґрунтознавство — це дослідження фізичних, хімічних і біологічних властивостей ґрунтів та їхньої ролі в рості та розвитку рослин. Ґрунтознавці працюють над тим, щоб зрозуміти родючість ґрунту, кругообіг поживних речовин і методи збереження ґрунту для підвищення продуктивності та сталості сільського господарства. (Див. також: Родючість ґрунту, Меліорація, Агрохімія, Відновлювальне землеробство)
  • Агрометеорологія вивчає атмосферу та погодні умови. В агрономії метеорологи вивчають погодні умови та їхній вплив на сільськогосподарські культури, включаючи температуру, кількість опадів і вітер. Вони також використовують моделі прогнозу погоди для прогнозування врожайності та керування сільськогосподарськими методами.
  • Екологія — це вивчення взаємозв'язків між живими організмами та їх середовищем. В агрономії екологи вивчають взаємодію між рослинами, тваринами та їхнім середовищем для розробки стійких методів ведення сільського господарства, які захищають біорізноманіття та сприяють здоров'ю екосистем. (Див. також: Агроекологія)

Агрономія — це широка та міждисциплінарна галузь, яка охоплює багато різних областей дослідження. Поєднуючи знання з селекції рослин, фізіології сільськогосподарських культур, ґрунтознавства, метеорології та екології, агрономи працюють над розробкою сталих методів ведення сільського господарства, які можуть прогодувати зростаюче населення світу, одночасно захищаючи природні ресурси нашої планети.

Засоби та методи

Агрономія, як наука та технологія виробництва та використання рослин для їжі, палива, корму та волокна, вимагає використання різноманітних інструментів і методів для оптимізації виробництва сільськогосподарських культур та екологічної стійкості. У цьому розділі представлено огляд основних інструментів і методологій, які використовують агрономи для підвищення продуктивності сільського господарства, збереження ресурсів і пом'якшення наслідків зміни клімату.

Випробування та аналіз ґрунту

Агрегати ґрунту

Тестування та аналіз ґрунту є основними інструментами для агрономів, оскільки вони допомагають визначити вміст поживних органічних і мінеральних речовин, стан екосистеми ґрунту (макро- та мікроорганізмів), рівень рН, структуру ґрунту, щільність, ємність катіонного обміну та інші показники. Ці аналізи дозволяють розробити індивідуальні рекомендації щодо внесення органічних та мінеральних добрив і вапнування для оптимізації росту рослин і врожайності. Загальні методи дослідження ґрунту включають:

Точне землеробство

Yara N-Sensor ALS, встановлений на куполі трактора — система, яка реєструє відбиття світла від посівів, розраховує рекомендації щодо внесення добрив, а потім змінює кількість розкиданих добрив
Yara N-Sensor ALS, встановлений на куполі трактора — система, яка реєструє відбиття світла від посівів, і розраховує та оптимізує внесення добрив.
Польський Pteryx UAV — БПЛА для аерофотозйомки та фотокартографії зі стабілізованою головкою камери.
Польський Pteryx UAV — БПЛА для аерофотозйомки в точному землеробстві
Дистанційне зондування в точному землеробстві. Верхнє зображення (щільність рослинності) показує варіації кольорів, визначені густотою посівів (також називають «індексом нормалізованої різниці рослинності» або NDVI), де темно-сині та зелені кольори вказують на пишну рослинність, а червоні — на ділянки оголеного ґрунту. Середнє зображення (дефіцит води) — це карта дефіциту води, отримана за результатами вимірювань відбиття та температури Дедала. Зелений і синій колір вказують на вологий ґрунт, а червоний — на сухий. Нижнє зображення (стрес культури) показує, де культури зазнають серйозного стресу, як це особливо стосується полів 120 і 119 (позначено червоними та жовтими пікселями)

Точне землеробство — це підхід до землеробства, що передбачає використання технологій, таких як:

для оптимізації врожайності, мінімізації шкоди довкіллю, покращення родючості ґрунту та зменшення витрат.[42][43][44][45]

Технології дистанційного зондування, такі як супутникові зображення та камери на базі дронів, надають детальну інформацію про здоров'я врожаю, вологість ґрунту та зараження шкідниками. Ці технології дозволяють агрономам швидко й точно контролювати великі площі землі. Поєднуючи дані дистанційного зондування з обладнанням із підтримкою GPS і системами підтримки прийняття рішень, методи точного землеробства дозволяють цілеспрямовано вносити добрива, воду, та засоби захисту, зменшуючи витрати та негативний вплив на навколишнє середовище.

Ключові компоненти точного землеробства включають:

  • Датчики (сенсори)[23][24] на техніці та дронах[25], зокрема датчики для мультиспектрального[26] і, більш перспективного, гіперспектрального[27] аналізів, для вирішення сільськогосподарських проблем, таких як виявлення хвороб, виявлення бур’янів, виявлення стресу, моніторинг урожаю, внесення поживних речовин, мінералогія ґрунту, оцінка врожайності та сортування.
  • Технологія змінного внесення (VRT): дозволяє точно застосовувати вхідні дані від сенсорів та оптимізувати внесення добрив[30][31][32], води[36][37] чи засобів захисту[33][34][35] на основі конкретних польових умов і вимог.[46][47]
  • Географічні інформаційні системи (ГІС): сприяють зберіганню, аналізу та візуалізації просторових даних для управління культурами та планування землекористування.[48][49][50]
  • Моніторинг врожайності та картографування: використання датчиків і технології GPS для запису та аналізу даних про врожайність культур для прийняття управлінських рішень.


Селекція рослин та біотехнологія

Селекція рослин і біотехнологія відіграють важливу роль в агрономії, оскільки вони дозволяють виводити сорти сільськогосподарських культур[51] з бажаними властивостями, такими як висока врожайність, стійкість до хвороб і стійкість до абіотичного стресу. Інструменти та методи, які використовуються в цій області, включають:

Стале, відновлювальне та органічне землеробство

Стале (стійке) сільське господарство зосереджується на задоволенні поточних продовольчих і текстильних потреб без шкоди здатності майбутніх поколінь робити те саме. Цей підхід наголошує на трьох цінностях — здоров'ї довкілля, економічній прибутковості та соціальній справедливості.[57][58][59]

Основні практики та технології включають:

No-till
Strip-till
Компост

Пермакультура (з англ. permanent culture — постійна/стала культура) — це підхід до дизайну, який імітує природні екосистеми для створення стійких сільськогосподарських систем.[60][61]

Основні практики та технології включають:

Відновлювальне сільське господарство має на меті відновлення та покращення здоров'я екосистем, зосереджуючись на здоров'ї та родючості ґрунту[62], біорізноманітті та кругообігу води.[63][64]

Основні практики та технології включають:

Сільськогосподарська мікробіологія

Мікробіом рослини

Сільськогосподарська мікробіологія[en] вивчає взаємодію між мікроорганізмами та сільськогосподарськими системами для підвищення продуктивності, стійкості та захисту рослин.[65] Основні напрямки включають:

Мікробіологія ґрунту[en] — це галузь мікробіології, і основний напрямок сільськогосподарської мікробіології, дослідники якого займаються дослідженням та управлінням мікробіомом ґрунту. Мікробіом ґрунту є одним з головних факторів його родючості.[72][73] Дослідження показали, що мікроорганізми ризосфери (навколо кореня) рослин можуть покращувати засвоєння поживних речовин і сприяти захисту рослин[69], та здатні утворювати в 60 разів більше регуляторів росту та фітогормонів (таких як ауксини, гібереліни, цитокініни та інші), ніж сама рослина.[21]

Молекулярно-біологічні методи[8] (такі, як метагеноміка[74] та інші[75]) використовуються для аналізу складу та активності мікробіому ґрунту, а біодобрива[76][77][78][79], органічні добрива[80][81][82] та біочар[83] — для управління складом, кількістю та різноманіттям мікроорганізмів ґрунту, задля покращення здоров'я та родючості ґрунту, збільшення врожайності та мінімізації негативного впливу на довкілля.[22]

Інтегрований захист рослин

Інтегрований захист рослин (ІЗР) — це комплексний підхід до боротьби зі шкідниками, спрямований на мінімізацію використання шкідливих хімічних пестицидів і зменшення негативного впливу на навколишнє середовище та здоров'я споживачів сільськогосподарської продукції. Він передбачає моніторинг популяцій шкідників, встановлення економічних порогів для втручання та використання комбінації біологічних, культурних та хімічних методів контролю.[67] Ключові компоненти ІЗР включають:

  • Біологічний контроль: використання природних ворогів, таких як корисні комахи-хижаки, паразити та патогени, для контролю популяції шкідників.[66][67]
  • Культурний контроль: маніпуляції з навколишнім середовищем або методами управління врожаєм для зменшення популяції шкідників і шкоди.[84] Може включати сівозміну, проміжні культури, посадку стійких до шкідників сортів, коригування дат посадки, ґрунтозахисне землеробство, оптимізацію зрошення для зменшення росту шкідників та інші методи.
  • Фізичний контроль: використання бар'єрів, пасток, робототехніки.
  • Хімічний контроль: цілеспрямоване та розумне використання пестицидів з акцентом на мінімізацію впливу на довкілля та розвитку стійкості. Використовується в останню чергу. Надається перевага менш шкідливим біопестицидам.[67]

Циркулярне сільське господарство

Обробка біомаси відходів для виробництва біопалива
Біопаливо

Циркулярне (кругове) сільське господарство — це підхід, спрямований на мінімізацію і переробку відходів, і максимізацію ефективності використання ресурсів шляхом замикання виробничих циклів у сільськогосподарській системі.[85][86][87][88]

Циркулярне сільське господарство передбачає валоризацію відходів[89][90][91] і використання відходів як сировину в біоенергетиці та циркулярному виробництві для виробництва[92][93]:

Міскантус гігантський — енергетична культура, з якої виробляють біопаливо

Окрім відходів сільськогосподарського виробництва, біопаливо виробляють з енергетичних культур. Плантації енергетичних культур на малопродуктивних та схильних до ерозії ґрунтах сприяють відновленню їх родючості та забезпечують стале надходження високоякісної сировини для виробництва різних видів біопалива.[101][102]

Інженерія біологічних систем та агроінженерія

Інженерія біологічних систем — міждисциплінарна галузь, що зародилась в 1990-х роках, у поєднанні агроінженерії та харчової інженерії, та передбачає застосування принципів інженерії, проєктування та дизайну для створення стійких та ефективних біологічних, екологічних та сільськогосподарських систем.[103]

Інженерія біологічних систем поєднує в собі принципи та методи:

  • агроінженерії,
  • циркулярного сільського господарства та біоенергетики,
  • точного землеробства,
  • цифрового сільського господарства,
  • сталого сільського господарства,
  • тваринництва,
  • харчової інженерії, задля створення стійких, продуктивних та ефективних виробничих систем.[103]

Деякі компоненти таких систем, окрім вже розглянутих вище (точне, стале і циркулярне сільське господарство), можуть включати:

  • Цифрове сільське господарство — сільське господарство, кероване даними. Це застосування цифрових технологій у системах рослинництва та тваринництва для збору, інтерпретації та передачі даних, щоб керувати прийняттям рішень на фермах і вздовж ланцюга поставок.[109][110][111] Передбачає використання цифрових технологій, таких як інтернет речей (IoT), датчики[112], великі дані, хмарні обчислення, штучний інтелект та блокчейн[113][114][115] для підвищення ефективності, зменшення впливу на довкілля, покращення стійкості виробництва та ринкових систем, відстеження ланцюга поставок[116][117] та прозорості.[118][119][120][121]
Гідропонна вертикальна ферма
  • Вертикальні ферми: вирощування сільськогосподарських культур з використанням штучного освітлення, контрольованої температури та вологості, датчиків та робототехніки, а також гідропонних або аеропонних систем.[122][123][124] Це сучасний сільськогосподарський підхід, який забезпечує виняткову ефективність використання простору, оптимальне використання води, попередження деградації ґрунтів, зменшення використання пестицидів/добрив і скорочення ланцюга постачання продовольства. Ключові переваги вертикального землеробства включають рециркуляцію прісної води для мінімізації відходів, оптимізацію умов зростання для стабільного цілорічного врожаю та можливість обійти сезонні обмеження. Основні тренди і перспективні технології включають різноманітні сенсори, робототехніку, інтернет речей і штучний інтелект.[125][126] Хоча вертикальне землеробство є енергоємним і, на початок 2020-х, через високі витрати, є прибутковим лише в специфічних нішах (в залежності від клімату та ступеня урбанізації), воно має потенціал для сталого розвитку, оскільки людство переходить до відновлюваних джерел енергії. Технологічні досягнення, такі як підвищення ефективності світлодіодів та автоматизація можуть розширити його застосування. Велике значення має розробка навколокореневого (ризосферного) мікробіому для гідропонних систем, який може покращити ріст рослин, стійкість і загальну продуктивність вертикальної ферми.[127]
  • Ферма на даху, Мангеттен

Ферми на дахах[en] забезпечують свіжезібраною їжею, використовують дощову воду та відфільтровану стічну воду домогосподарства і, крім того, можуть також бути корисними для будівлі, оскільки рослини забезпечують охолодження і зменшення ефекту міського теплового острова влітку та теплоізоляцію взимку, покращують міський клімат і біорізноманіття.[128]

Іригація та водні ресурси

Ефективне управління водними ресурсами має вирішальне значення для сталого сільського господарства, особливо в регіонах з дефіцитом води. Агрономи використовують різні інструменти та технології для оптимізації використання води та мінімізації відходів.[129] Деякі з них включають:

  • Датчики вологості ґрунту: пристрої, які вимірюють рівень вологості ґрунту, допомагаючи фермерам визначати, коли та скільки зрошувати.[130]
  • Планування зрошення: використання даних про випаровування та вологість ґрунту, прогнозів погоди та даних різноманітних датчиків точного землеробства, для планування заходів зрошення та оптимізації використання води.[131][132]
  • Системи крапельного зрошування та мікрозрошування[133]: методи, які доставляють воду безпосередньо до кореневої зони рослин, зменшуючи втрати на випаровування та підвищуючи ефективність використання води.[134][135][136]

Адаптація до зміни клімату та пом'якшення наслідків

Агрономи відіграють вирішальну роль у допомозі сільському господарству адаптуватися до зміни клімату та пом'якшити наслідки зміни клімату.[137] Інструменти та стратегії, що використовуються в цій області, включають:

Лісосмуги між полями зменшують ерозію і покращують родючість ґрунту, сприяють надходженню вуглецю в ґрунт, покращують біорізноманіття та якість повітря, а також є джерелом деревини
  • Агролісомеліорація: включення дерев і кущів у сільськогосподарські системи для забезпечення різноманітних переваг, таких як поглинання вуглецю, покращення ґрунту та забезпечення середовища існування для запилювачів і природних ворогів шкідників.
  • Кліматично-розумне сільське господарство[en] — це підхід, спрямований на вирішення трьох основних цілей: (1) стабільне підвищення продуктивності сільського господарства та доходів сільських ферм; (2) забезпечення адаптації та створення стійкості до зміни клімату в різних масштабах, від місцевого до міжнародного; (3) скорочення та усунення викидів парникових газів від харчової та сільськогосподарської діяльності.[138] Технології та практики кліматично-розумного сільського господарства включають інтегроване управління культурами, агролісомеліорацію, ґрунтозахисне землеробство, зменшення використання хімічних добрив, а також розумні сільськогосподарські технології, включаючи роботизовані системи, дрони, дистанційне зондування, супутники та Інтернет речей.[139][140] (див. Агроекологія, Відновлювальне сільське господарство, Стале сільське господарство)
  • Вуглецеве землеробство[en] — це система управління викидами основного парникового газу — вуглекислого газу, яка сприяє мінімізації викидів, та накопиченню і зберіганню вуглецю в ґрунті. Включає технології та практики ґрунтозахисного землеробства, агролісомеліорації, використання сидератів та мульчування, біочару, мінімізації хімічних добрив, використання технологій циркулярного сільського господарства та біоенергетики з вловленням та зберіганням вуглецю.[141] (див. Вуглецевий цикл)

Підсумовуючи, інструменти агрономії різноманітні та постійно розвиваються завдяки прогресу, інноваціям та підривним інноваціям в технології та нашому розумінню наук про рослини та ґрунти. Ці інструменти дозволяють агрономам розробляти та впроваджувати стратегії, які оптимізують виробництво сільськогосподарських культур, одночасно зберігаючи навколишнє середовище та природні ресурси для майбутніх поколінь. (див. Перспективні технології, Соларпанк)

Див. також

Примітки

  1. ↑ Спеціальність агрономія – вузи України – довідник ВНЗ. Освіта.UA (укр.). Процитовано 7 липня 2024.
  2. ↑ А. А. Кирильчук, О. С. Бонішко. (2011). Хімія ґрунтів. Основи теорії і практикум: навч. посібник (PDF). Львів: ЛНУ імені Івана Франка. с. 196-233. ISBN 978-966-613-893-7. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  3. ↑ Чорний С.Г. (2018). Оцінка якості ґрунтів: навчальний посібник. Миколаїв: МНАУ. с. 12—13.
  4. ↑ Resources - Soil Spectroscopy for Global Good (амер.). 16 травня 2021. Процитовано 3 травня 2023.
  5. ↑ Bouziani, Asmae; Yahya, Mohamed (20 квітня 2022). Ferreira Mendes, Kassio; Nogueira de Sousa, Rodrigo; Cabral Mielke, Kamila (ред.). Mass Spectrometry Coupled with Chromatography toward Separation and Identification of Organic Mixtures. Biodegradation Technology of Organic and Inorganic Pollutants (англ.). IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.100517. ISBN 978-1-83968-895-9.
  6. ↑ Brinco, João; Guedes, Paula; Gomes da Silva, Marco; Mateus, Eduardo P.; Ribeiro, Alexandra B. (1 грудня 2023). Analysis of pesticide residues in soil: A review and comparison of methodologies. Microchemical Journal (англ.). doi:10.1016/j.microc.2023.109465. ISSN 0026-265X.
  7. ↑ Bhattacharjya, Sudeshna; Ghosh, Avijit; Sahu, Asha; Agnihotri, Richa; Pal, Namrata; Sharma, Poonam; Manna, M. C.; Sharma, M. P.; Singh, A. B. (1 березня 2024). Utilizing soil metabolomics to investigate the untapped metabolic potential of soil microbial communities and their role in driving soil ecosystem processes: A review. Applied Soil Ecology. Т. 195. с. 105238. doi:10.1016/j.apsoil.2023.105238. ISSN 0929-1393.
  8. ↑ а б М.В. Патика, О.Ю. Колодяжний, Ю.П. Борко (2017). Сучасні молекулярно-біологічні методи вивчення мікробного біому та метагеному ґрунтів аграрного використання (PDF) (вид. Обстеження і моніторинг меліоративних і забруднених ґрунтів). Агрохімія і ґрунтознавство. с. 116—124. ISSN 0587-2596.
  9. ↑ Mishra, Apurva; Singh, Lal; Singh, Dharmesh (2023-02). Unboxing the black box—one step forward to understand the soil microbiome: A systematic review. Microbial Ecology (англ.). doi:10.1007/s00248-022-01962-5. ISSN 0095-3628.
  10. ↑ Peng, Jingjing; Zhou, Xi; Rensing, Christopher; Liesack, Werner; Zhu, Yong-Guan (2024-09). Soil microbial ecology through the lens of metatranscriptomics. Soil Ecology Letters (англ.). Т. 6, № 3. doi:10.1007/s42832-023-0217-z. ISSN 2662-2289.
  11. ↑ Jouffret, Virginie; Miotello, Guylaine; Culotta, Karen; Ayrault, Sophie; Pible, Olivier; Armengaud, Jean (2021-12). Increasing the power of interpretation for soil metaproteomics data. Microbiome (англ.). Т. 9. doi:10.1186/s40168-021-01139-1. ISSN 2049-2618.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  12. ↑ Djemiel, Christophe; Dequiedt, Samuel; Karimi, Battle; Cottin, Aurélien; Horrigue, Walid; Bailly, Arthur; Boutaleb, Ali; Sadet-Bourgeteau, Sophie; Maron, Pierre-Alain (2022). Potential of Meta-Omics to Provide Modern Microbial Indicators for Monitoring Soil Quality and Securing Food Production. Frontiers in Microbiology (англ.). doi:10.3389/fmicb.2022.889788. ISSN 1664-302X.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  13. ↑ Arıkan, Muzaffer; Muth, Thilo (25 вересня 2023). Integrated multi-omics analyses of microbial communities: a review of the current state and future directions. Molecular Omics (англ.). Т. 19, № 8. с. 607—623. doi:10.1039/D3MO00089C. ISSN 2515-4184.
  14. ↑ Schloter, Michael; Nannipieri, Paolo; Sørensen, Søren J.; van Elsas, Jan Dirk (2018-01). Microbial indicators for soil quality. Biology and Fertility of Soils (англ.). Т. 54, № 1. с. 1—10. doi:10.1007/s00374-017-1248-3. ISSN 0178-2762.
  15. ↑ Suman, Jarupula; Rakshit, Amitava; Ogireddy, Siva Devika; Singh, Sonam; Gupta, Chinmay; Chandrakala, J. (11 квітня 2022). Microbiome as a Key Player in Sustainable Agriculture and Human Health. Frontiers in Soil Science. Т. 2. doi:10.3389/fsoil.2022.821589. ISSN 2673-8619.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  16. ↑ Hermans, Syrie M.; Lear, Gavin; Case, Bradley S.; Buckley, Hannah L. (2023-02). The soil microbiome: An essential, but neglected, component of regenerative agroecosystems. iScience. Т. 26, № 2. doi:10.1016/j.isci.2023.106028. ISSN 2589-0042.
  17. ↑ Vincze, Éva-Boglárka; Becze, Annamária; Laslo, Éva; Mara, Gyöngyvér (2024-01). Beneficial Soil Microbiomes and Their Potential Role in Plant Growth and Soil Fertility. Agriculture (англ.). doi:10.3390/agriculture14010152. ISSN 2077-0472.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  18. ↑ Martsenyuk, V. P.; Zhulkevych, I. V.; Sverstiuk, A. S.; Melnyk, N. A.; Kozodii, N. V.; Berezovska, I. B. (18 жовтня 2019). ВИКОРИСТАННЯ БІОСЕНСОРІВ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. № 2. с. 107—114. doi:10.11603/1681-2786.2019.2.10491. ISSN 2414-9470.
  19. ↑ Savin, I. Yu.; Zhogolev, A. V.; Prudnikova, E. Yu. (1 травня 2019). Modern Trends and Problems of Soil Mapping. Eurasian Soil Science (англ.). Т. 52, № 5. с. 471—480. doi:10.1134/S1064229319050107. ISSN 1556-195X. Процитовано 3 травня 2023.
  20. ↑ Piikki, Kristin; Wetterlind, Johanna; Söderström, Mats; Stenberg, Bo (2021-01). Perspectives on validation in digital soil mapping of continuous attributes—A review. Soil Use and Management (англ.). Т. 37, № 1. с. 7—21. doi:10.1111/sum.12694. ISSN 0266-0032. Процитовано 3 травня 2023.
  21. ↑ а б Vincze, Éva-Boglárka; Becze, Annamária; Laslo, Éva; Mara, Gyöngyvér (2024-01). Beneficial Soil Microbiomes and Their Potential Role in Plant Growth and Soil Fertility. Agriculture (англ.). Т. 14, № 1. с. 152. doi:10.3390/agriculture14010152. ISSN 2077-0472. Процитовано 5 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  22. ↑ а б J. Aislabie, J. R. Deslippe (2013). Soil microbes and their contribution to soil services (PDF). Lincoln, New Zealand: Manaaki Whenua Press. ISBN 978-0-478-34736-4.
  23. ↑ а б Sishodia, Rajendra P.; Ray, Ram L.; Singh, Sudhir K. (2020-01). Applications of Remote Sensing in Precision Agriculture: A Review. Remote Sensing (англ.). Т. 12, № 19. с. 3136. doi:10.3390/rs12193136. ISSN 2072-4292. Процитовано 14 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  24. ↑ а б Soussi, Abdellatif; Zero, Enrico; Sacile, Roberto; Trinchero, Daniele; Fossa, Marco (2024-01). Smart Sensors and Smart Data for Precision Agriculture: A Review. Sensors (англ.). Т. 24, № 8. с. 2647. doi:10.3390/s24082647. ISSN 1424-8220. PMC 11053448. PMID 38676264. Процитовано 14 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  25. ↑ а б Rejeb, Abderahman; Abdollahi, Alireza; Rejeb, Karim; Treiblmaier, Horst (1 липня 2022). Drones in agriculture: A review and bibliometric analysis. Computers and Electronics in Agriculture. Т. 198. с. 107017. doi:10.1016/j.compag.2022.107017. ISSN 0168-1699. Процитовано 14 серпня 2024.
  26. ↑ а б Zhang, Yali; Zhao, Dehua; Liu, Hanchao; Huang, Xinrong; Deng, Jizhong; Jia, Ruichang; He, Xiaoping; Tahir, Muhammad Naveed; Lan, Yubin (11 серпня 2022). Research hotspots and frontiers in agricultural multispectral technology: Bibliometrics and scientometrics analysis of the Web of Science. Frontiers in Plant Science (English) . Т. 13. doi:10.3389/fpls.2022.955340. ISSN 1664-462X. PMC 9404299. PMID 36035687. Процитовано 20 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  27. ↑ а б Ram, Billy G.; Oduor, Peter; Igathinathane, C.; Howatt, Kirk; Sun, Xin (1 липня 2024). A systematic review of hyperspectral imaging in precision agriculture: Analysis of its current state and future prospects. Computers and Electronics in Agriculture. Т. 222. с. 109037. doi:10.1016/j.compag.2024.109037. ISSN 0168-1699. Процитовано 14 серпня 2024.
  28. ↑ Tiozzo Fasiolo, Diego; Scalera, Lorenzo; Maset, Eleonora; Gasparetto, Alessandro (1 листопада 2023). Towards autonomous mapping in agriculture: A review of supportive technologies for ground robotics. Robotics and Autonomous Systems. Т. 169. с. 104514. doi:10.1016/j.robot.2023.104514. ISSN 0921-8890. Процитовано 14 серпня 2024.
  29. ↑ Alami Machichi, Mouad; mansouri, loubna El; imani, yasmina; Bourja, Omar; Lahlou, Ouiam; Zennayi, Yahya; Bourzeix, François; Hanadé Houmma, Ismaguil; Hadria, Rachid (18 квітня 2023). Crop mapping using supervised machine learning and deep learning: a systematic literature review. International Journal of Remote Sensing (англ.). Т. 44, № 8. с. 2717—2753. doi:10.1080/01431161.2023.2205984. ISSN 0143-1161. Процитовано 14 серпня 2024.
  30. ↑ а б Pawase, Pranav Pramod; Nalawade, Sachin Madhukar; Bhanage, Girishkumar Balasaheb; Walunj, Avdhoot Ashok; Kadam, Pravin Bhaskar; Durgude, Anil G.; Patil, Mahesh G. (17 жовтня 2023). Variable rate fertilizer application technology for nutrient management: A review. International Journal of Agricultural and Biological Engineering (англ.). Т. 16, № 4. с. 11—19. doi:10.25165/ijabe.v16i4.7671. ISSN 1934-6352. Процитовано 20 серпня 2024.
  31. ↑ а б Wang, Yuefan; Yuan, Yifan; Yuan, Fei; Ata-UI-Karim, Syed Tahir; Liu, Xiaojun; Tian, Yongchao; Zhu, Yan; Cao, Weixing; Cao, Qiang (2023-11). Evaluation of Variable Application Rate of Fertilizers Based on Site-Specific Management Zones for Winter Wheat in Small-Scale Farming. Agronomy (англ.). Т. 13, № 11. с. 2812. doi:10.3390/agronomy13112812. ISSN 2073-4395. Процитовано 20 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  32. ↑ а б Colaço, A. F.; Whelan, B. M.; Bramley, R. G. V.; Richetti, J.; Fajardo, M.; McCarthy, A. C.; Perry, E. M.; Bender, A.; Leo, S. (1 квітня 2024). Digital strategies for nitrogen management in grain production systems: lessons from multi-method assessment using on-farm experimentation. Precision Agriculture (англ.). Т. 25, № 2. с. 983—1013. doi:10.1007/s11119-023-10102-z. ISSN 1573-1618. Процитовано 20 серпня 2024.
  33. ↑ а б в Vijayakumar, Vinay; Ampatzidis, Yiannis; Schueller, John K.; Burks, Tom (1 грудня 2023). Smart spraying technologies for precision weed management: A review. Smart Agricultural Technology. Т. 6. с. 100337. doi:10.1016/j.atech.2023.100337. ISSN 2772-3755. Процитовано 20 серпня 2024.
  34. ↑ а б Taseer, Abbas; Han, Xiongzhe (1 квітня 2024). Advancements in variable rate spraying for precise spray requirements in precision agriculture using Unmanned aerial spraying Systems: A review. Computers and Electronics in Agriculture. Т. 219. с. 108841. doi:10.1016/j.compag.2024.108841. ISSN 0168-1699. Процитовано 20 серпня 2024.
  35. ↑ а б Karadol, Hayrettin; Aybek, Ali; Ucgul, Mustafa; Kuzu, Hamza; Gunes, Mahit (2024-03). Field Sprayer with Application Rate Control Using Fast Response Proportional Valves under Variable Speed Conditions. Agriculture (англ.). Т. 14, № 3. с. 361. doi:10.3390/agriculture14030361. ISSN 2077-0472. Процитовано 20 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  36. ↑ а б Bhavsar, Drashti; Limbasia, Bhargav; Mori, Yash; Imtiyazali Aglodiya, Mohmmadali; Shah, Manan (1 жовтня 2023). A comprehensive and systematic study in smart drip and sprinkler irrigation systems. Smart Agricultural Technology. Т. 5. с. 100303. doi:10.1016/j.atech.2023.100303. ISSN 2772-3755. Процитовано 20 серпня 2024.
  37. ↑ а б Chauhdary, Junaid Nawaz; Li, Hong; Jiang, Yue; Pan, Xuwei; Hussain, Zawar; Javaid, Maria; Rizwan, Muhammad (2024-01). Advances in Sprinkler Irrigation: A Review in the Context of Precision Irrigation for Crop Production. Agronomy (англ.). Т. 14, № 1. с. 47. doi:10.3390/agronomy14010047. ISSN 2073-4395. Процитовано 20 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  38. ↑ Šarauskis, Egidijus; Kazlauskas, Marius; Naujokienė, Vilma; Bručienė, Indrė; Steponavičius, Dainius; Romaneckas, Kęstutis; Jasinskas, Algirdas (2022-02). Variable Rate Seeding in Precision Agriculture: Recent Advances and Future Perspectives. Agriculture (англ.). Т. 12, № 2. с. 305. doi:10.3390/agriculture12020305. ISSN 2077-0472. Процитовано 20 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  39. ↑ Padhiary, Mrutyunjay; Saha, Debapam; Kumar, Raushan; Sethi, Laxmi Narayan; Kumar, Avinash (1 серпня 2024). Enhancing precision agriculture: A comprehensive review of machine learning and AI vision applications in all-terrain vehicle for farm automation. Smart Agricultural Technology. Т. 8. с. 100483. doi:10.1016/j.atech.2024.100483. ISSN 2772-3755. Процитовано 14 серпня 2024.
  40. ↑ Anastasiou, Evangelos; Fountas, Spyros; Voulgaraki, Matina; Psiroukis, Vasilios; Koutsiaras, Michael; Kriezi, Olga; Lazarou, Erato; Vatsanidou, Anna; Fu, Longsheng (1 жовтня 2023). Precision farming technologies for crop protection: A meta-analysis. Smart Agricultural Technology. Т. 5. с. 100323. doi:10.1016/j.atech.2023.100323. ISSN 2772-3755. Процитовано 20 серпня 2024.
  41. ↑ Gerhards, Roland; Risser, Peter; Spaeth, Michael; Saile, Marcus; Peteinatos, Gerassimos (2024-02). A comparison of seven innovative robotic weeding systems and reference herbicide strategies in sugar beet ( Beta vulgaris subsp. vulgaris L.) and rapeseed ( Brassica napus L.). Weed Research (англ.). Т. 64, № 1. с. 42—53. doi:10.1111/wre.12603. ISSN 0043-1737. Процитовано 20 серпня 2024.
  42. ↑ Zhang, Qin (15 жовтня 2015). Precision Agriculture Technology for Crop Farming (PDF) (англ.) (вид. 1). Boca Raton: CRC Press. doi:10.1201/b19336. ISBN 978-0-429-15968-8.
  43. ↑ Qamar Zaman (2023). Precision Agriculture: Evolution, Insights and Emerging Trends. Elsevier Science. с. 290. ISBN 9780443189548.
  44. ↑ Cammarano, Davide; Evert, Frits K. van; Kempenaar, Corné (2023). Precision agriculture : modelling. Cham. ISBN 978-3-031-15258-0. OCLC 1356890495.
  45. ↑ NANO-ENABLED SUSTAINABLE AND PRECISION AGRICULTURE. [S.l.]: ELSEVIER ACADEMIC PRESS. 2022. ISBN 0-323-91233-8. OCLC 1288672799.
  46. ↑ AGRIVI (21 жовтня 2022). Variable Rate Technology. AGRIVI (амер.). Процитовано 3 травня 2023.
  47. ↑ Späti, Karin; Huber, Robert; Finger, Robert (1 липня 2021). Benefits of Increasing Information Accuracy in Variable Rate Technologies. Ecological Economics (англ.). Т. 185. с. 107047. doi:10.1016/j.ecolecon.2021.107047. ISSN 0921-8009. Процитовано 3 травня 2023.
  48. ↑ Fran Pierce та ін. (2007-2019+). GIS Applications in Agriculture: серія книг. {{cite web}}: Явне використання «та ін.» у: |last= (довідка)
  49. ↑ GIS For Agriculture: Solutions, Applications, Benefits. eos.com (англ.). 15 грудня 2022. Процитовано 3 травня 2023.
  50. ↑ Jiménez-Espada, Montaña; Martínez García, Francisco Manuel; González-Escobar, Rafael (2023-02). Sustainability Indicators and GIS as Land-Use Planning Instrument Tools for Urban Model Assessment. ISPRS International Journal of Geo-Information (англ.). Т. 12, № 2. с. 42. doi:10.3390/ijgi12020042. ISSN 2220-9964. Процитовано 3 травня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  51. ↑ Reynolds, Matthew P.; Braun, Hans-Joachim, ред. (2022). Wheat Improvement: Food Security in a Changing Climate (PDF) (англ.). Cham: Springer Nature. doi:10.1007/978-3-030-90673-3. ISBN 978-3-030-90672-6.
  52. ↑ Food and Agriculture Organization of the United Nations (2022). Gene editing and agrifood systems (PDF). ООН.
  53. ↑ Zaidi, Syed Shan-e-Ali; Mahas, Ahmed; Vanderschuren, Hervé; Mahfouz, Magdy M. (30 листопада 2020). Engineering crops of the future: CRISPR approaches to develop climate-resilient and disease-resistant plants. Genome Biology. Т. 21, № 1. с. 289. doi:10.1186/s13059-020-02204-y. ISSN 1474-760X. PMC 7702697. PMID 33256828. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  54. ↑ Abdul Aziz, Mughair; Brini, Faical; Rouached, Hatem; Masmoudi, Khaled (2022). Genetically engineered crops for sustainably enhanced food production systems. Frontiers in Plant Science. Т. 13. doi:10.3389/fpls.2022.1027828. ISSN 1664-462X. PMC 9680014. PMID 36426158. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  55. ↑ Hamdan, Mohd Fadhli; Mohd Noor, Siti Nurfadhlina; Abd-Aziz, Nazrin; Pua, Teen-Lee; Tan, Boon Chin (2022-01). Green Revolution to Gene Revolution: Technological Advances in Agriculture to Feed the World. Plants (англ.). Т. 11, № 10. с. 1297. doi:10.3390/plants11101297. ISSN 2223-7747. PMC 9146367. PMID 35631721. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  56. ↑ Wan, Lili; Wang, Zhuanrong; Tang, Mi; Hong, Dengfeng; Sun, Yuhong; Ren, Jian; Zhang, Na; Zeng, Hongxia (2021-07). CRISPR-Cas9 Gene Editing for Fruit and Vegetable Crops: Strategies and Prospects. Horticulturae (англ.). Т. 7, № 7. с. 193. doi:10.3390/horticulturae7070193. ISSN 2311-7524. Процитовано 9 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  57. ↑ Al-Shammary, Ahmed Abed Gatea; Al-Shihmani, Layth Saleem Salman; Fernández-Gálvez, Jesús; Caballero-Calvo, Andrés (1 липня 2024). Optimizing sustainable agriculture: A comprehensive review of agronomic practices and their impacts on soil attributes. Journal of Environmental Management. Т. 364. с. 121487. doi:10.1016/j.jenvman.2024.121487. ISSN 0301-4797. Процитовано 15 серпня 2024.
  58. ↑ Стале Сільське Господарство: Методи та Головні Переваги. eos.com (укр.). 20 березня 2023. Процитовано 15 серпня 2024.
  59. ↑ Chaudhary, Parul; Singh, Shivani; Chaudhary, Anuj; Sharma, Anita; Kumar, Govind (23 серпня 2022). Overview of biofertilizers in crop production and stress management for sustainable agriculture. Frontiers in Plant Science (English) . Т. 13. doi:10.3389/fpls.2022.930340. ISSN 1664-462X. PMC 9445558. PMID 36082294. Процитовано 16 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  60. ↑ Krebs, Julius; Bach, Sonja (2018-09). Permaculture—Scientific Evidence of Principles for the Agroecological Design of Farming Systems. Sustainability (англ.). Т. 10, № 9. с. 3218. doi:10.3390/su10093218. ISSN 2071-1050. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  61. ↑ Fiebrig, Immo; Zikeli, Sabine; Bach, Sonja; Gruber, Sabine (1 вересня 2020). Perspectives on permaculture for commercial farming: aspirations and realities. Organic Agriculture (англ.). Т. 10, № 3. с. 379—394. doi:10.1007/s13165-020-00281-8. ISSN 1879-4246. Процитовано 15 серпня 2024.
  62. ↑ Khangura, Ravjit; Ferris, David; Wagg, Cameron; Bowyer, Jamie (2023-01). Regenerative Agriculture—A Literature Review on the Practices and Mechanisms Used to Improve Soil Health. Sustainability (англ.). Т. 15, № 3. с. 2338. doi:10.3390/su15032338. ISSN 2071-1050. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  63. ↑ Giller, Ken E; Hijbeek, Renske; Andersson, Jens A; Sumberg, James (2021-03). Regenerative Agriculture: An agronomic perspective. Outlook on Agriculture (англ.). Т. 50, № 1. с. 13—25. doi:10.1177/0030727021998063. ISSN 0030-7270. PMC 8023280. PMID 33867585. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  64. ↑ Newton, Peter; Civita, Nicole; Frankel-Goldwater, Lee; Bartel, Katharine; Johns, Colleen (26 жовтня 2020). What Is Regenerative Agriculture? A Review of Scholar and Practitioner Definitions Based on Processes and Outcomes. Frontiers in Sustainable Food Systems (English) . Т. 4. doi:10.3389/fsufs.2020.577723. ISSN 2571-581X. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  65. ↑ Volkogon, V. (15 листопада 2018). Agricultural microbiology in Ukraine: achievements, problems, prospects. Вісник аграрної науки (англ.). Т. 96, № 11. с. 20—27. doi:10.31073/agrovisnyk201811-03. ISSN 2308-9377.
  66. ↑ а б Stenberg, Johan A.; Sundh, Ingvar; Becher, Paul G.; Björkman, Christer; Dubey, Mukesh; Egan, Paul A.; Friberg, Hanna; Gil, José F.; Jensen, Dan F. (1 червня 2021). When is it biological control? A framework of definitions, mechanisms, and classifications. Journal of Pest Science (англ.). Т. 94, № 3. с. 665—676. doi:10.1007/s10340-021-01354-7. ISSN 1612-4766. Процитовано 16 серпня 2024.
  67. ↑ а б в г Galli, Matteo; Feldmann, Falko; Vogler, Ute Katharina; Kogel, Karl-Heinz (1 квітня 2024). Can biocontrol be the game-changer in integrated pest management? A review of definitions, methods and strategies. Journal of Plant Diseases and Protection (англ.). Т. 131, № 2. с. 265—291. doi:10.1007/s41348-024-00878-1. ISSN 1861-3837. Процитовано 16 серпня 2024.
  68. ↑ Vermeire, Marie-Liesse; Thiour-Mauprivez, Clémence; De Clerck, Caroline (12 березня 2024). Agroecological transition: towards a better understanding of the impact of ecology-based farming practices on soil microbial ecotoxicology. FEMS Microbiology Ecology. Т. 100, № 4. doi:10.1093/femsec/fiae031. ISSN 1574-6941. PMC 10994205. PMID 38479782. Процитовано 16 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  69. ↑ а б Chauhan, Poonam; Sharma, Neha; Tapwal, Ashwani; Kumar, Ajay; Verma, Gaurav Swaroop; Meena, Mukesh; Seth, Chandra Shekhar; Swapnil, Prashant (2023-01). Soil Microbiome: Diversity, Benefits and Interactions with Plants. Sustainability (англ.). Т. 15, № 19. с. 14643. doi:10.3390/su151914643. ISSN 2071-1050. Процитовано 16 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  70. ↑ Yiallouris, Andreas; Pana, Zoi D.; Marangos, Giorgos; Tzyrka, Ioanna; Karanasios, Spyridon; Georgiou, Iliana; Kontopyrgia, Kyriaki; Triantafyllou, Eleni; Seidel, Danila (1 червня 2024). Fungal diversity in the soil Mycobiome: Implications for ONE health. One Health. Т. 18. с. 100720. doi:10.1016/j.onehlt.2024.100720. ISSN 2352-7714. PMC 11064618. PMID 38699438. Процитовано 16 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  71. ↑ Martin, Francis M.; van der Heijden, Marcel G. A. (2024-05). The mycorrhizal symbiosis: research frontiers in genomics, ecology, and agricultural application. New Phytologist (англ.). Т. 242, № 4. с. 1486—1506. doi:10.1111/nph.19541. ISSN 0028-646X. Процитовано 16 серпня 2024.
  72. ↑ Uman National University of Horticulture; Trus, Olexandr; Prokopenko, Eduard; Uman National University of Horticulture; Polishchuk, Tetyana; Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University (27 жовтня 2021). БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ҐРУНТУ, ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТУ ТА ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН (PDF). Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University. № 5(130). с. 36—41. doi:10.30929/1995-0519.2021.5.36-41. Процитовано 15 серпня 2024.
  73. ↑ Javed, Ansa; Ali, Eeman; Afzal, Khansaa Binte; Osman, Asma; Riaz, Dr Samreen (31 березня 2022). Soil Fertility: Factors Affecting Soil Fertility, and Biodiversity Responsible for Soil Fertility. International Journal of Plant, Animal and Environmental Sciences (англ.). Т. 12, № 1. с. 21—33. doi:10.26502/ijpaes.202129. Процитовано 16 серпня 2024.
  74. ↑ Garg, Diksha; Patel, Niketan; Rawat, Anamika; Rosado, Alexandre Soares (1 січня 2024). Cutting edge tools in the field of soil microbiology. Current Research in Microbial Sciences. Т. 6. с. 100226. doi:10.1016/j.crmicr.2024.100226. ISSN 2666-5174. PMC 10904168. PMID 38425506. Процитовано 16 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  75. ↑ Djemiel, Christophe; Dequiedt, Samuel; Karimi, Battle; Cottin, Aurélien; Horrigue, Walid; Bailly, Arthur; Boutaleb, Ali; Sadet-Bourgeteau, Sophie; Maron, Pierre-Alain (30 червня 2022). Potential of Meta-Omics to Provide Modern Microbial Indicators for Monitoring Soil Quality and Securing Food Production. Frontiers in Microbiology (English) . Т. 13. doi:10.3389/fmicb.2022.889788. ISSN 1664-302X. PMC 9280627. PMID 35847063. Процитовано 5 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  76. ↑ Ammar, Esraa E.; Rady, Hadeer A.; Khattab, Ahmed M.; Amer, Mohamed H.; Mohamed, Sohila A.; Elodamy, Nour I.; AL-Farga, Ammar; Aioub, Ahmed A. A. (1 листопада 2023). A comprehensive overview of eco-friendly bio-fertilizers extracted from living organisms. Environmental Science and Pollution Research (англ.). Т. 30, № 53. doi:10.1007/s11356-023-30260-x. ISSN 1614-7499. Процитовано 15 серпня 2024.
  77. ↑ Kumar, Satish; Diksha; Sindhu, Satyavir S.; Kumar, Rakesh (1 січня 2022). Biofertilizers: An ecofriendly technology for nutrient recycling and environmental sustainability. Current Research in Microbial Sciences. Т. 3. с. 100094. doi:10.1016/j.crmicr.2021.100094. ISSN 2666-5174. PMC 8724949. PMID 35024641. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  78. ↑ Chaudhary, Parul; Singh, Shivani; Chaudhary, Anuj; Sharma, Anita; Kumar, Govind (23 серпня 2022). Overview of biofertilizers in crop production and stress management for sustainable agriculture. Frontiers in Plant Science (English) . Т. 13. doi:10.3389/fpls.2022.930340. ISSN 1664-462X. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  79. ↑ Volkohon, V. V.; Dimova, S. B.; Sasina, T. S.; Volkohon, K. I; Shevchenko, L. A.; Shtanko, N. P.; Zemska, I. A. (22 грудня 2022). ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗБАГАЧЕНИХ МІКРООРГАНІЗМАМИ ДОБРИВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ. Agriciltural microbiology. Т. 36. с. 3—12. doi:10.35868/1997-3004.36.3-12. ISSN 1997-3004. Процитовано 15 серпня 2024.
  80. ↑ Shu, Xiangyang; Liu, Weijia; Huang, Han; Ye, Qinxin; Zhu, Shunxi; Peng, Zhaohui; Li, Yiding; Deng, Liangji; Yang, Zepeng (2023-01). Meta-Analysis of Organic Fertilization Effects on Soil Bacterial Diversity and Community Composition in Agroecosystems. Plants (англ.). Т. 12, № 22. с. 3801. doi:10.3390/plants12223801. ISSN 2223-7747. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  81. ↑ Yu, Yitian; Zhang, Qi; Kang, Jian; Xu, Nuohan; Zhang, Zhenyan; Deng, Yu; Gillings, Michael; Lu, Tao; Qian, Haifeng (21 лютого 2024). Alexandre, Gladys (ред.). Effects of organic fertilizers on plant growth and the rhizosphere microbiome. Applied and Environmental Microbiology (англ.). Т. 90, № 2. doi:10.1128/aem.01719-23. ISSN 0099-2240. PMC 10880660. PMID 38193672. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  82. ↑ Li, Wen-Jing; Zhou, Xin-Yuan; An, Xin-Li; Li, Li-Juan; Lin, Chen-Shuo; Li, Hua; Li, Hong-Zhe (19 січня 2024). Enhancement of beneficial microbiomes in plant–soil continuums through organic fertilization: Insights into the composition and multifunctionality. Soil Ecology Letters (англ.). Т. 6, № 3. с. 230223. doi:10.1007/s42832-023-0223-1. ISSN 2662-2297. Процитовано 15 серпня 2024.
  83. ↑ Jin, Xinxin; Zhang, Tongxin; Hou, Yuetong; Bol, Roland; Zhang, Xiaojie; Zhang, Min; Yu, Na; Meng, Jun; Zou, Hongtao (1 липня 2024). Review on the effects of biochar amendment on soil microorganisms and enzyme activity. Journal of Soils and Sediments (англ.). Т. 24, № 7. с. 2599—2612. doi:10.1007/s11368-024-03841-7. ISSN 1614-7480. Процитовано 16 серпня 2024.
  84. ↑ Pimentel, David; Perkins, John H. Pest Control: Cultural And Environmental Aspects. doi:10.1201/9780429301537.
  85. ↑ Barbara Amon (editor) (Q3 2023). Developing circular agricultural production systems (eng) . Burleigh Dodds Science PU. с. 400. ISBN 1-80146-256-9. OCLC 1340030300.
  86. ↑ Basso, Bruno; Jones, James W.; Antle, John; Martinez-Feria, Rafael A.; Verma, Brahm (1 жовтня 2021). Enabling circularity in grain production systems with novel technologies and policy. Agricultural Systems (англ.). Т. 193. с. 103244. doi:10.1016/j.agsy.2021.103244. ISSN 0308-521X. Процитовано 21 квітня 2023.
  87. ↑ Bruno S. Sergi (2023). Sustainable Agriculture: Circular to Reconstructive, Volume 1. Singapore: Springer Verlag. ISBN 981-16-8733-1. OCLC 1371014186.
  88. ↑ Singh, Pardeep; Sharma, Anu; Choudhury, Moharana; Singh, Suruchi (2023). Agriculture waste management and bioresource: the circular economy perspective. Hoboken, NJ. ISBN 1-119-80835-9. OCLC 1340038516.
  89. ↑ а б в Puglia, Debora; Pezzolla, Daniela; Gigliotti, Giovanni; Torre, Luigi; Bartucca, Maria Luce; Del Buono, Daniele (2021-01). The Opportunity of Valorizing Agricultural Waste, Through Its Conversion into Biostimulants, Biofertilizers, and Biopolymers. Sustainability (англ.). Т. 13, № 5. с. 2710. doi:10.3390/su13052710. ISSN 2071-1050. Процитовано 14 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  90. ↑ Awogbemi, Omojola; Kallon, Daramy Vandi Von (2022-10). Valorization of agricultural wastes for biofuel applications. Heliyon (англ.). Т. 8, № 10. с. e11117. doi:10.1016/j.heliyon.2022.e11117. ISSN 2405-8440. PMC 9593297. PMID 36303926. Процитовано 24 листопада 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  91. ↑ а б Bala, Saroj; Garg, Diksha; Sridhar, Kandi; Inbaraj, Baskaran Stephen; Singh, Ranjan; Kamma, Srinivasulu; Tripathi, Manikant; Sharma, Minaxi (2023-02). Transformation of Agro-Waste into Value-Added Bioproducts and Bioactive Compounds: Micro/Nano Formulations and Application in the Agri-Food-Pharma Sector. Bioengineering (англ.). Т. 10, № 2. с. 152. doi:10.3390/bioengineering10020152. ISSN 2306-5354. PMC 9952426. PMID 36829646. Процитовано 14 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  92. ↑ Sadh, Pardeep Kumar; Duhan, Surekha; Duhan, Joginder Singh (2 січня 2018). Agro-industrial wastes and their utilization using solid state fermentation: a review. Bioresources and Bioprocessing. Т. 5, № 1. с. 1. doi:10.1186/s40643-017-0187-z. ISSN 2197-4365. Процитовано 14 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  93. ↑ Mujtaba, Muhammad; Fernandes Fraceto, Leonardo; Fazeli, Mahyar; Mukherjee, Sritama; Savassa, Susilaine Maira; Araujo de Medeiros, Gerson; do Espírito Santo Pereira, Anderson; Mancini, Sandro Donnini; Lipponen, Juha (20 травня 2023). Lignocellulosic biomass from agricultural waste to the circular economy: a review with focus on biofuels, biocomposites and bioplastics. Journal of Cleaner Production. Т. 402. с. 136815. doi:10.1016/j.jclepro.2023.136815. ISSN 0959-6526. Процитовано 14 серпня 2024.
  94. ↑ Скидан О.В., Голуб Г.А., Кухарець С.М. Ярош О.Д., Чуба В.В., Медведський О.В., Цивенкова Н.М., Соколовський О.Ф., Кухарець В.В. (2018). Відновлювальна енергетика в аграрному виробництві (PDF). Житомир: ЖНАЕУ. с. 338.
  95. ↑ Phiri, Resego; Mavinkere Rangappa, Sanjay; Siengchin, Suchart; Oladijo, Oluseyi Philip; Dhakal, Hom Nath (1 жовтня 2023). Development of sustainable biopolymer-based composites for lightweight applications from agricultural waste biomass: A review. Advanced Industrial and Engineering Polymer Research. Т. 6, № 4. с. 436—450. doi:10.1016/j.aiepr.2023.04.004. ISSN 2542-5048. Процитовано 24 листопада 2023.
  96. ↑ Ravindran, Rajeev; Hassan, Shady S.; Williams, Gwilym A.; Jaiswal, Amit K. (2018-12). A Review on Bioconversion of Agro-Industrial Wastes to Industrially Important Enzymes. Bioengineering (англ.). Т. 5, № 4. с. 93. doi:10.3390/bioengineering5040093. ISSN 2306-5354. PMC 6316327. PMID 30373279. Процитовано 14 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  97. ↑ Rasool, Kashif; Hussain, Sabir; Shahzad, Asif; Miran, Waheed; Mahmoud, Khaled A.; Ali, Nisar; Almomani, Fares (1 червня 2023). Comprehensive insights into sustainable conversion of agricultural and food waste into microbial protein for animal feed production. Reviews in Environmental Science and Bio/Technology (англ.). Т. 22, № 2. с. 527—562. doi:10.1007/s11157-023-09651-6. ISSN 1572-9826. Процитовано 14 серпня 2024.
  98. ↑ Yafetto, Levi; Odamtten, George Tawia; Wiafe-Kwagyan, Michael (2023-04). Valorization of agro-industrial wastes into animal feed through microbial fermentation: A review of the global and Ghanaian case. Heliyon. Т. 9, № 4. с. e14814. doi:10.1016/j.heliyon.2023.e14814. ISSN 2405-8440. Процитовано 14 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  99. ↑ Upadhyay, Sudhir K.; Singh, Garima; Rani, Nitu; Rajput, Vishnu D.; Seth, Chandra Shekhar; Dwivedi, Padmanabh; Minkina, Tatiana; Wong, Ming Hung; Show, Pau Loke (1 травня 2024). Transforming bio-waste into value-added products mediated microbes for enhancing soil health and crop production: Perspective views on circular economy. Environmental Technology & Innovation. Т. 34. с. 103573. doi:10.1016/j.eti.2024.103573. ISSN 2352-1864. Процитовано 14 серпня 2024.
  100. ↑ Sitthikitpanya, Napapat; Sittijunda, Sureewan; Khamtib, Sontaya; Reungsang, Alissara (1 жовтня 2021). Co-generation of biohydrogen and biochemicals from co-digestion of Chlorella sp. biomass hydrolysate with sugarcane leaf hydrolysate in an integrated circular biorefinery concept. Biotechnology for Biofuels. Т. 14, № 1. с. 197. doi:10.1186/s13068-021-02041-6. ISSN 1754-6834. PMC 8487135. PMID 34598721. Процитовано 24 листопада 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  101. ↑ Роїк, М. В.; Ганженко, О. М.; Гончарук, Г. С. (2020). Вплив багаторічних біоенергетичних культур на відновлення родючості грунту. Біоенергетика (укр.). № 2. с. 4—6. doi:10.47414/be.2.2020.224980. ISSN 2707-3653. Процитовано 14 червня 2024.
  102. ↑ Енергетичні культури vs продукти харчування в Україні. Економічна правда (укр.). Процитовано 14 червня 2024.
  103. ↑ а б Holden, Nicholas M.; Wolfe, Mary Leigh; Ogejo, Jactone Arogo; Cummins, Enda J. (2021-01). Introduction to Biosystems Engineering (англ.). doi:10.21061/introbiosystemsengineering. Процитовано 5 серпня 2024.
  104. ↑ Alexopoulos, Angelos; Koutras, Konstantinos; Ali, Sihem Ben; Puccio, Stefano; Carella, Alessandro; Ottaviano, Roberta; Kalogeras, Athanasios (2023-07). Complementary Use of Ground-Based Proximal Sensing and Airborne/Spaceborne Remote Sensing Techniques in Precision Agriculture: A Systematic Review. Agronomy (англ.). Т. 13, № 7. с. 1942. doi:10.3390/agronomy13071942. ISSN 2073-4395. Процитовано 22 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  105. ↑ Cohen, Abigail Rae; Chen, Gerry; Berger, Eli Matthew; Warrier, Sushmita; Lan, Guanghui; Grubert, Emily; Dellaert, Frank; Chen, Yongsheng (14 січня 2022). Dynamically Controlled Environment Agriculture: Integrating Machine Learning and Mechanistic and Physiological Models for Sustainable Food Cultivation. ACS ES&T Engineering (англ.). Т. 2, № 1. с. 3—19. doi:10.1021/acsestengg.1c00269. ISSN 2690-0645. Процитовано 22 серпня 2023.
  106. ↑ Ojo, Mike O.; Zahid, Azlan (2022-01). Deep Learning in Controlled Environment Agriculture: A Review of Recent Advancements, Challenges and Prospects. Sensors (англ.). Т. 22, № 20. с. 7965. doi:10.3390/s22207965. ISSN 1424-8220. PMC 9612366. PMID 36298316. Процитовано 22 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  107. ↑ Dsouza, Ajwal; Newman, Lenore; Graham, Thomas; Fraser, Evan D. G. (1 червня 2023). Exploring the landscape of controlled environment agriculture research: A systematic scoping review of trends and topics. Agricultural Systems. Т. 209. с. 103673. doi:10.1016/j.agsy.2023.103673. ISSN 0308-521X. Процитовано 22 серпня 2023.
  108. ↑ Garcia, Aubrey Lynn; Griffith, Mya Alexandria Catherine; Buss, George Paul; Yang, Xiusheng; Griffis, John L.; Bauer, Sarah; Singh, Ankit Kumar (15 лютого 2023). Controlled Environment Agriculture and Its Ability to Mitigate Food Insecurity. Agricultural Sciences (англ.). Т. 14, № 2. с. 298—315. doi:10.4236/as.2023.142019. Процитовано 22 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  109. ↑ O’Donoghue, Tom; Minasny, Budiman; McBratney, Alex (26 березня 2024). Digital Regenerative Agriculture. npj Sustainable Agriculture (англ.). Т. 2, № 1. с. 1—5. doi:10.1038/s44264-024-00012-6. ISSN 2731-9202. Процитовано 5 серпня 2024.
  110. ↑ Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman; Ligonenko, Larysa; Lanova, Oksana; Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman (23 лютого 2021). Digitalization of the agricultural sphere: state, problems and prospects (PDF). Economics: time realities. Т. 1, № 53. с. 84—92. doi:10.15276/ETR.01.2021.9. Процитовано 5 серпня 2024.
  111. ↑ Cernisevs, Olegs; Surmach, Andrey; Buka, Stanislavs (12 лютого 2024). Smart agriculture for urban regions: Digital transformation strategies in the agro-industrial sector for enhanced compliance and economic growth. Scientific Horizons (укр.). Т. 27, № 4. с. 166—175. doi:10.48077/scihor4.2024.166. ISSN 2709-8877. Процитовано 5 серпня 2024.
  112. ↑ Ma, Shaochun; Lin, Tao; Mao, Enrong; Song, Zhenghe; Ting, Kuan-Chong (2022). Sensing, data managing, and control technologies for agricultural systems. Cham, Switzerland. ISBN 978-3-031-03834-1. OCLC 1331329437.
  113. ↑ Saurabh, Samant; Dey, Kushankur (15 лютого 2021). Blockchain technology adoption, architecture, and sustainable agri-food supply chains. Journal of Cleaner Production (англ.). Т. 284. с. 124731. doi:10.1016/j.jclepro.2020.124731. ISSN 0959-6526. Процитовано 11 квітня 2023.
  114. ↑ L. B., Krithika (2022-09). Survey on the Applications of Blockchain in Agriculture. Agriculture (англ.). Т. 12, № 9. с. 1333. doi:10.3390/agriculture12091333. ISSN 2077-0472. Процитовано 11 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  115. ↑ Alobid, Mohannad; Abujudeh, Said; Szűcs, István (2022-01). The Role of Blockchain in Revolutionizing the Agricultural Sector. Sustainability (англ.). Т. 14, № 7. с. 4313. doi:10.3390/su14074313. ISSN 2071-1050. Процитовано 11 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  116. ↑ Adow, Anass Hamadelneel; Shrivas, Mahendra Kumar; Mahdi, Hussain Falih; Zahra, Musaddak Maher Abdul; Verma, Devvret; Doohan, Nitika Vats; Jalali, Asadullah (10 серпня 2022). Analysis of Agriculture and Food Supply Chain through Blockchain and IoT with Light Weight Cluster Head. Computational Intelligence and Neuroscience (англ.). Т. 2022. с. e1296993. doi:10.1155/2022/1296993. ISSN 1687-5265. PMC 9385328. PMID 35990137. Процитовано 11 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  117. ↑ Vilas-Boas, Jonas L.; Rodrigues, Joel J. P. C.; Alberti, Antonio M. (1 лютого 2023). Convergence of Distributed Ledger Technologies with Digital Twins, IoT, and AI for fresh food logistics: Challenges and opportunities. Journal of Industrial Information Integration (англ.). Т. 31. с. 100393. doi:10.1016/j.jii.2022.100393. ISSN 2452-414X. Процитовано 11 квітня 2023.
  118. ↑ Dibbern, Thais; Romani, Luciana Alvim Santos; Massruhá, Silvia Maria Fonseca Silveira (1 серпня 2024). Main drivers and barriers to the adoption of Digital Agriculture technologies. Smart Agricultural Technology. Т. 8. с. 100459. doi:10.1016/j.atech.2024.100459. ISSN 2772-3755. Процитовано 5 серпня 2024.
  119. ↑ Özgüven, Mehmet Metin (2023). The digital age in agriculture (вид. First edition). Boca Raton. ISBN 978-1-003-34571-8. OCLC 1356800259.
  120. ↑ Javaid, Mohd; Haleem, Abid; Singh, Ravi Pratap; Suman, Rajiv (1 січня 2022). Enhancing smart farming through the applications of Agriculture 4.0 technologies. International Journal of Intelligent Networks (англ.). Т. 3. с. 150—164. doi:10.1016/j.ijin.2022.09.004. ISSN 2666-6030. Процитовано 11 квітня 2023.
  121. ↑ Birner, Regina; Daum, Thomas; Pray, Carl (2021-12). Who drives the digital revolution in agriculture? A review of supply‐side trends, players and challenges. Applied Economic Perspectives and Policy (англ.). Т. 43, № 4. с. 1260—1285. doi:10.1002/aepp.13145. ISSN 2040-5790. Процитовано 5 серпня 2024.
  122. ↑ Kozai, Toyoki (2018). Smart plant factory : the next generation indoor vertical farms. Singapore. ISBN 978-981-13-1065-2. OCLC 1066238595.
  123. ↑ van Delden, S. H.; SharathKumar, M.; Butturini, M.; Graamans, L. J. A.; Heuvelink, E.; Kacira, M.; Kaiser, E.; Klamer, R. S.; Klerkx, L. (2021-12). Current status and future challenges in implementing and upscaling vertical farming systems. Nature Food (англ.). Т. 2, № 12. с. 944—956. doi:10.1038/s43016-021-00402-w. ISSN 2662-1355. Процитовано 11 квітня 2023.
  124. ↑ Martin, Michael; Weidner, Till; Gullström, Charlie (2022). Estimating the Potential of Building Integration and Regional Synergies to Improve the Environmental Performance of Urban Vertical Farming. Frontiers in Sustainable Food Systems. Т. 6. doi:10.3389/fsufs.2022.849304. ISSN 2571-581X. Процитовано 11 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  125. ↑ Kabir, Md Shaha Nur; Reza, Md Nasim; Chowdhury, Milon; Ali, Mohammod; Samsuzzaman; Ali, Md Razob; Lee, Ka Young; Chung, Sun-Ok (2023-11). Technological Trends and Engineering Issues on Vertical Farms: A Review. Horticulturae (англ.). Т. 9, № 11. с. 1229. doi:10.3390/horticulturae9111229. ISSN 2311-7524. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  126. ↑ Oh, Soojin; Lu, Chungui (4 березня 2023). Vertical farming - smart urban agriculture for enhancing resilience and sustainability in food security. The Journal of Horticultural Science and Biotechnology (англ.). Т. 98, № 2. с. 133—140. doi:10.1080/14620316.2022.2141666. ISSN 1462-0316. Процитовано 15 серпня 2024.
  127. ↑ Van Gerrewey, Thijs; Boon, Nico; Geelen, Danny (2022-01). Vertical Farming: The Only Way Is Up?. Agronomy (англ.). Т. 12, № 1. с. 2. doi:10.3390/agronomy12010002. ISSN 2073-4395. Процитовано 15 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  128. ↑ Рибак, О.С.; Пацева, І.Г. (16 липня 2024). Міське огородництво на даху – екологічне подолання продовольчої кризи в урбанізованому середовищі. Аграрні інновації. № 24. с. 135—140. doi:10.32848/agrar.innov.2024.24.19. ISSN 2709-4405. Процитовано 14 серпня 2024. [Архівовано 2024-08-05 у Wayback Machine.]
  129. ↑ Agricultural Water Management | Journal | ScienceDirect.com by Elsevier. www.sciencedirect.com (амер.). Процитовано 3 травня 2023.
  130. ↑ Shakya, Amit Kumar; Ramola, Ayushman; Kandwal, Akhilesh; Vidyarthi, Anurag (1 грудня 2021). Soil moisture sensor for agricultural applications inspired from state of art study of surfaces scattering models & semi-empirical soil moisture models. Journal of the Saudi Society of Agricultural Sciences (англ.). Т. 20, № 8. с. 559—572. doi:10.1016/j.jssas.2021.06.006. ISSN 1658-077X. Процитовано 3 травня 2023.
  131. ↑ Song, Jung-Hun; Her, Younggu; Yu, Xinyang; Li, Yuncong; Smyth, Ashley; Martens-Habbena, Willm (1 серпня 2022). Effect of information-driven irrigation scheduling on water use efficiency, nutrient leaching, greenhouse gas emission, and plant growth in South Florida. Agriculture, Ecosystems & Environment (англ.). Т. 333. с. 107954. doi:10.1016/j.agee.2022.107954. ISSN 0167-8809. Процитовано 3 травня 2023.
  132. ↑ Mbabazi, Deanroy; Migliaccio, Kati W.; Crane, Jonathan H.; Fraisse, Clyde; Zotarelli, Lincoln; Morgan, Kelly T.; Kiggundu, Nicholas (1 січня 2017). An irrigation schedule testing model for optimization of the Smartirrigation avocado app. Agricultural Water Management (англ.). Т. 179. с. 390—400. doi:10.1016/j.agwat.2016.09.006. ISSN 0378-3774. Процитовано 3 травня 2023.
  133. ↑ Masina Sairam та ін. (2023). Micro Irrigation: Per Drop More Crop. Griffon, Canada. {{cite book}}: Явне використання «та ін.» у: |last= (довідка)
  134. ↑ Ma, Xiaochi; Sanguinet, Karen A.; Jacoby, Pete W. (31 березня 2020). Direct root-zone irrigation outperforms surface drip irrigation for grape yield and crop water use efficiency while restricting root growth. Agricultural Water Management (англ.). Т. 231. с. 105993. doi:10.1016/j.agwat.2019.105993. ISSN 0378-3774. Процитовано 3 травня 2023.
  135. ↑ Yang, Pei; Wu, Lifeng; Cheng, Minghui; Fan, Junliang; Li, Sien; Wang, Haidong; Qian, Long (2023-01). Review on Drip Irrigation: Impact on Crop Yield, Quality, and Water Productivity in China. Water (англ.). Т. 15, № 9. с. 1733. doi:10.3390/w15091733. ISSN 2073-4441. Процитовано 3 травня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  136. ↑ Dirwai, Tinashe L.; Senzanje, Aidan; Mabhaudhi, Tafadzwanashe (2021). Sustainable Irrigation Technology for the Future—More Crop Per Drop. Sustainable Engineering Technologies and Architectures. AIP Publishing. с. 1—18.
  137. ↑ Lynch, John; Cain, Michelle; Frame, David; Pierrehumbert, Raymond (3 лютого 2021). Agriculture's Contribution to Climate Change and Role in Mitigation Is Distinct From Predominantly Fossil CO2-Emitting Sectors. Frontiers in Sustainable Food Systems (English) . Т. 4. doi:10.3389/fsufs.2020.518039. ISSN 2571-581X. PMC 7116829. PMID 33644695. Процитовано 5 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  138. ↑ Gardezi, Maaz; Michael, Semhar; Stock, Ryan; Vij, Sumit; Ogunyiola, Ayorinde; Ishtiaque, Asif (2022-03). Prioritizing climate‐smart agriculture: An organizational and temporal review. WIREs Climate Change (англ.). Т. 13, № 2. doi:10.1002/wcc.755. ISSN 1757-7780. Процитовано 20 серпня 2024.
  139. ↑ Gemtou, Marilena; Kakkavou, Konstantina; Anastasiou, Evangelos; Fountas, Spyros; Pedersen, Soren Marcus; Isakhanyan, Gohar; Erekalo, Kassa Tarekegn; Pazos-Vidal, Serafin (2024-01). Farmers’ Transition to Climate-Smart Agriculture: A Systematic Review of the Decision-Making Factors Affecting Adoption. Sustainability (англ.). Т. 16, № 7. с. 2828. doi:10.3390/su16072828. ISSN 2071-1050. Процитовано 20 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  140. ↑ Dittmer, Kyle M.; Rose, Sabrina; Snapp, Sieglinde S.; Kebede, Yodit; Brickman, Sarah; Shelton, Sadie; Egler, Cecelia; Stier, Milena; Wollenberg, Eva (1 серпня 2023). Agroecology Can Promote Climate Change Adaptation Outcomes Without Compromising Yield In Smallholder Systems. Environmental Management (англ.). Т. 72, № 2. с. 333—342. doi:10.1007/s00267-023-01816-x. ISSN 1432-1009. PMC 10287806. PMID 37004534. Процитовано 20 серпня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  141. ↑ Singh, Shalini; Kiran, Boda Ravi; Mohan, S. Venkata (2 квітня 2024). Carbon farming: a circular framework to augment CO2 sinks and to combat climate change. Environmental Science: Advances (англ.). Т. 3, № 4. с. 522—542. doi:10.1039/D3VA00296A. ISSN 2754-7000. Процитовано 16 серпня 2024.

Література

Книги

Журнали

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Агрономія

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!