Біоенергетика

Зелена економіка
Концепції
Зелена економіка Відновлювана енергетика (Сонячна енергія, Гідроенергетика, Біоенергетика, Вітроенергетика, Геотермальна енергетика,Енергія морських хвиль, Воднева енергетика, Припливна електростанція) Енергетична ієрархія Енергозбереження Енергоефективність Економіка природокористування Енергетичний перехід
Політики
Збір за забруднення довкілля Податок Піґу
Динаміка
Зелений парадокс Зелені (політика)
Обмеження вуглецевих викидів
Низьковуглецева економіка Торгівля викидами Зелений тариф Вуглецевий податок Вуглецевий слід
Сталий розвиток
Сталий розвиток Індикатори сталого розвитку Стабільне місто Сталий туризм
Ефективне використання ресурсів
Ощадливе виробництво
п о р

Біоенерге́тика — галузь енергетики, заснована на використанні біопалива, яке виробляють з біомаси^[1].

Біомаса

Підхід циркулярної біоекономіки для виробництва біопалива та інших цінних продуктів з лігноцелюлозної біомаси.^[2]

До біомаси відносять усю рослинну і вироблену тваринами субстанцію. При використанні біомаси в енергетичних цілях для виробництва тепла, електроенергії і палива. Розрізняють енергетичні культури^[3] (рослини) і органічні відходи.

Енергетичними рослинами вважаються:

• сорти дерев, що швидко ростуть і спеціальні однорічні рослини з високим вмістом сухої маси для використання як твердого палива;
• цукро- та крохмалевмісні польові культури для переробки в етанол, а так само маслянисті культури для виробництва біодизеля для застосування як рідкого палива;
• польові культури, придатні для силирування^{[невідомий термін]} і використання у виробництві біогазу.

До органічних відходів відносяться відходи, що виникають в сільському, лісовому, домашньому господарстві і промисловості: відходи деревообробки, солома, трава, листя, гній, шлам, харчові відходи, органічні відходи домашнього господарства тощо.

До біогенного твердого палива відносяться усі не викопні види палива органічного походження, які до моменту їх використання знаходяться в твердому стані, як наприклад: деревина усіх видів і у будь-якій формі, солома, макуха, зерно, кукурудза, злаки, цукровий буряк, ріпак, рослинні олії, біологічні відходи, екскременти, водорості тощо.

Виробництво біоенергії

(a) Глобальне виробництво лігноцелюлозної біомаси (2022); b) Глобальне виробництво біопалива протягом років. (c) Світовий розподіл виробництва біопалива у 2019 році.^[2]

Розподіл біомаси основних царств живих істот (2018)

Виробництво біоенергії охоплює різні методи та технології, які перетворюють біомасу в придатні для використання форми енергії, сприяючи стійким альтернативам звичайним викопним паливам.

Існує дві основні категорії методів перетворення біомаси в біопаливо:

• термохімічне перетворення (газифікація, піроліз, карбонізація, гідротермальне зрідження та спалювання)
• біохімічне перетворення (анаеробне бродіння біомаси, ферментація біомаси та ферментація синтез-газу).

Поєднання технології термохімічного та біохімічного перетворення сприяє ефективнішому використанню ресурсів, наприклад: піроліз-анаеробне бродіння, гідротермальне зрідження-анаеробне бродіння, гідротермальна карбонізація-анаеробне бродіння, газифікація-ферментація синтез-газу, гідротермальне зрідження-ферментація.^[4]

Біомаса як джерело

Біоенергія одержується переважно з біомаси, що складається з органічних матеріалів, таких як відходи сільського господарства^[2], побічні продукти лісового господарства, спеціальні енергетичні культури та органічні відходи. Завдяки різноманітним біохімічним і термохімічним процесам цю біомасу можна перетворити на біопаливо та біопродукти, що сприяє енергетичній безпеці та екологічній стійкості.

Біохімічне перетворення

Анаеробне зброджування

Анаеробне розкладання передбачає розщеплення органічних речовин мікроорганізмами за відсутності кисню. Цей процес дає біогаз, який переважно складається з (біо) метану та вуглекислого газу, придатний для виробництва електроенергії, опалення та транспортного палива.^[5][6]

Ферментація біомаси

Ферментація передбачає перетворення цукрів або крохмалю в етанол під дією мікробів. Цей метод широко використовують у виробництві біоетанолу, відновлюваної добавки до палива або автономного біопалива для транспортних засобів.^[7]

Ферментація синтез-газу

Ферментація синтез-газу — це нещодавно розроблений метод, який використовує мікроорганізми для перетворення синтез-газу, який містить H2, CO та CO2, на паливо та сполуки з додатковою цінністю, в середовищі з низьким вмістом кисню. Синтез-газ виробляється шляхом піролізу, газифікації біомаси, виробництва електрохімічного синтез-газу або з промислових вихлопних газів. Основними побічними продуктами є оцтова кислота, мурашина кислота, метан, бутанол і етанол.^[4]

Термохімічне перетворення

Термохімічне перетворення передбачає перетворення біомаси на корисну енергію за допомогою теплових і хімічних реакцій. Цей метод ефективно перетворює органічні матеріали, такі як рослинна сировина, сільськогосподарські залишки та відходи, в різні форми біоенергії, включаючи біопаливо, теплову та електричну енергію. Процес зазвичай відбувається за високих температур і може бути розділений на кілька основних типів: піроліз, газифікація та спалювання. Кожна технологія використовує різні умови і дає різний вихід енергії, палива та побічних продуктів. Здатність перетворювати низькоцінну біомасу на високоцінні енергетичні продукти також забезпечує економічні та екологічні переваги, зокрема, в управлінні відходами та зменшенні викидів парникових газів.

Цей процес здійснюється за допомогою біомасових енергетичних установок. Розрізняють такі типи:

• Заводи зі спалювання біомаси — призначені для спалювання біомаси з метою виробництва тепла (котельні), або тепла і електроенергії (теплоелектроцентралі). Часто обладнані паровими турбінами для перетворення тепла в механічну енергію, а потім в електроенергію. Іноді на таких заводах поєднується спалювання біомаси та викопного палива для збільшення ефективності.^[8]
• Газифікаційні заводи — спеціалізовані установки, де біомаса перетворюється на синтез-газ, шляхом часткового окислення. Ці заводи зазвичай включають системи очищення газу, газові двигуни або турбіни для виробництва енергії.^[9]
• Піролізні заводи — установки, які використовують реактори піролізу для розщеплення біомаси на біонафту, біочар та синтез-газ без доступу кисню.^[10]
• Торрефікаціїні заводи — установки, на яких біомаса піддається різновиду піролізу — торрефікації, для отримання продукту з високою енергетичною щільністю, що називається біовугіллям (biocoal) (не плутати з біочаром/біовугіллям/biochar). Це паливо легше транспортувати та зберігати порівняно з сирою біомасою.^[11]
• Заводи гідротермального зрідження — це установки, де біомаса перетворюється на рідке паливо, як правило, під високим тиском і за помірних температур, у присутності розчинника (найчастіше води), а іноді й каталізаторів. В результаті цього процесу утворюється рідкий продукт (biocrude oil), який переробляють в різні види відновлюваного палива, такі як бензин, дизельне паливо та авіаційний керосин.^[12] Окрім того, таким чином можливо виробляти водень.^[13]

Газифікація

Газифікація — це отримання синтез-газу під впливом високих температур, каталізаторів та інших фізичних, хімічних і біологічних впливів.^[3]

Під час газифікації використовують високі температури для перетворення біомаси в газову суміш, яка переважно складається з монооксиду вуглецю та водню, відому як синтез-газ. Синтез-газ можливо спалювати в газових пальниках, використовувати в топках для спалювання газоподібного палива в котельнях, або далі переробляти на цінне паливо, наприклад біоводень, в процесі термохімічного виробництва водню, або на синтетичний природний газ або рідке паливо^[14].^[15][16][17]

Піроліз

Технології, які використовують для перетворення біомаси в продукти, з фокусом на піролізі.

Загальне виробництво біопалива вимірюється в терават-годинах (ТВт-год) на рік (біоетанол і біодизель)

Піроліз передбачає нагрівання біомаси за відсутності кисню, що призводить до розкладання органічних матеріалів на біонафту, біочар та синтез-газ. Ці продукти знаходять застосування у виробництві тепла, електроенергії та як хімічна сировина.^[18][19][20]

Підвищення ефективності

Постійні дослідження та технологічний прогрес підвищують ефективність і сталість виробництва біоенергії. Інтегровані біопереробні заводи, наприклад, оптимізують численні процеси для вилучення різних цінних продуктів з біомаси, зменшуючи відходи та максимізуючи використання ресурсів.^{[21][22][23][24]}

Екологічні міркування

Хоча біоенергетика є відновлюваною альтернативою викопному паливу, виробництво біопалива вимагає ретельного розгляду впливу на навколишнє середовище. Практики сталого розвитку, включаючи використання відходів, використання енергетичних культур на маргінальних землях і забезпечення мінімальних викидів парникових газів, є ключовими для пом'якшення глобального потепління та інших екологічних проблем.^[25]

Біоенергетика з уловлюванням та зберіганням вуглецю (BECCS)

Біоенергетика з використанням технології уловлювання та зберігання вуглецю (BECCS) є біоенергетичною технологією пом'якшення впливу викидів парникових газів на зміну клімату, завдяки комбінуванню виробництва біопалива з біомаси, разом з уловлюванням і зберіганням вуглецю. BECCS може давати негативний викид вуглекислого газу (основного парникового газу) в атмосферу (тобто поглинати вуглець з атмосфери)^[26], чим сприяє декарбонізації й покращенню емісійного бюджету CO2, та зменшенню парникового ефекту і глобального потепління.^[26][27][28] Крім того, вловлений CO2 використовують для виробництва інших цінних продуктів, як-от сечовини, полікарбонатів, метанолу, диметилового етеру та багатьох інших.^[26]

Економіка та стійкість

Динаміка виробництва біопалива за регіонами (1990—2022)

Щорічно приріст біомаси у світі оцінюється в 200 млрд т (в перерахунку на суху речовину), що енергетично еквівалентно 80 млрд т нафти. Найстійкішим джерелом біомаси в біоенергетики є відходи, як промислові й сільськогосподарські^[2], так і антропогенні; та енергетичні і біопаливні культури. Одним із нестійких джерел біомаси є ліси. При переробці ділової деревини 3-4 млрд т складають відходи, енергетичний еквівалент яких становить 1,1-1,2 млрд т нафти. Світова потреба в енергії (11 млрд т у.п.) становить тільки 12 % енергії щорічного світового приросту біомаси. Частка і кількість біомаси, яку використовують для одержання енергії, постійно знижується, що можна пояснити порівняно низькою теплотою згоряння біомаси, унаслідок високого вмісту в ній води.

Перспективні технології

• Біопаливо другого покоління: біопаливо другого покоління, виробляється з нехарчової сировини, такої як сільськогосподарські відходи, спеціальні енергетичні культури тощо. Ця сировина часто має вищу енергетичну продуктивність і може бути частиною циркулярного (кругового) сільського господарства, зменшуючи конкуренцію з виробництвом харчових продуктів.^[29][30][31]
• Біопаливо третього покоління: мікроводорості мають великі перспективи для виробництва біопалива, оскільки їх можна культивувати в різноманітних середовищах, включаючи неорні землі та стічні води. Біопаливо на основі водоростей може запропонувати вищу продуктивність і потенційно зменшити конфлікти землекористування, пов'язані зі звичайними біопаливними культурами.^{[32][33][34][35][36]} Інтеграція культивування водоростей із біоелектрохімічними системами, такими як мікробний паливний елемент^[37][38], може усунути необхідність гасіння кисню та зовнішньої аерації в системі мікробного паливного елементу і, таким чином, зробити загальний процес стійким і чистим для вироблення енергії. На додаток до цього, газ CO2, що утворюється в анодній камері, може сприяти росту водоростей у катодній камері. Таким чином можливо заощадити енергію та кошти, витрачені на транспортування CO2 у системі відкритого ставка.^[39]
• Біопаливо четвертого покоління: охоплює використання генної інженерії та синтетичної біології для покращення бажаних властивостей організмів, які використовують у виробництві біопалива, що може призвести до підвищення ефективності виробництва та зменшення витрат виробництва біопалива.^{[40][41][42][43][44][45][46]}
• Целюлозний етанол: Целюлозний етанол виробляється з целюлозних і геміцелюлозних компонентів рослин, які містяться в більшій кількості, ніж цукри, які використовують в біопаливі першого покоління. Ця технологія може використовувати сільськогосподарські відходи та інші джерела нехарчової біомаси.^{[47][48][49][50][51][52][53]}

• Перетворення відходів на енергію: Технології, які перетворюють органічні відходи, такі як харчові відходи, рослинні залишки, тверді міські відходи, та міські і промислові стічні води, на біопаливо пропонують подвійну користь, керуючи утилізацією відходів і виробляючи відновлювану енергію.^[54][55][56]
• Біоелектрохімічні системи: біоелектрохімічні системи, такі як мікробні паливні елементи^[37][38] та електрогідрогенез, мають потенціал для перетворення органічних речовин безпосередньо в електрику або водень (біоводень) які можна використовувати як чистий носій енергії або паливо.^{[57][58][39][59]}
• Гібридні технології: інтеграція різних процесів виробництва біопалива, наприклад поєднання біохімічних і термохімічних шляхів перетворення^[60][61], може підвищити загальну ефективність і зробити біопаливо більш економічно життєздатним.^{[62][63][64][65][66]}
• Біоенергатика з використанням технології уловлювання та зберігання вуглецю: Деякі технології виробництва біопалива можна поєднати з системами уловлювання та утилізації вуглецю^[67][68], що дозволяє вловлювати викиди CO₂ під час процесу виробництва біопалива та використовувати вловлений вуглець для інших цінних продуктів.^[69][70][71]
• Змішування та сумісність біопалива: розробка біопалива, яке можна легко змішувати з існуючим викопним паливом, як біобутанол, або використовувати безпосередньо в існуючих двигунах та інфраструктурі, має важливе значення для широкого впровадження біопалива.^[72][73][74]
• Стале вирощування сировини: стійкі методи вирощування сировини, включаючи управління землекористуванням, ефективне використання води та збереження біорізноманіття, гарантує, що біопаливо справді позитивно впливає на навколишнє середовище та суспільство.^{[75][76][77][78]}

Див. також

• Біопаливо
• Біоенергетика з використанням технології уловлювання та зберігання вуглецю
• Відновлювана енергетика
• Сільське господарство
• Переробка відходів
• Виробництво водню
• Біотехнологія
• Зелена хімія
• Циркулярна економіка
• Сталий розвиток

Література

• Формування ринку біоенергетики в Україні та його інформаційно-аналітичне забезпечення // Н. Л. ПРАВДЮК, О. В. ТОМЧУК. Економіка АПК, 2018, № 5. С.51-62.
• Chepeliev Maksym; Diachuk Oleksandr; Podolets Roman; Trypolska Galyna (2021). The role of bioenergy in Ukraine's climate mitigation policy by 2050. Renewable and Sustainable Energy Reviews (англ.) 152. doi:10.1016/j.rser.2021.111714.

Додаткова література

Книги

• Серія книг Advances in Bioenergy (Elsevier, 2021—2023+)
• Серія книг Routledge Studies in Bioenergy (Routledge, 2000—2023+)
• Серія книг Biofuel and Biorefinery Technologies (Springer, 2015—2020+)
• Krushna Prasad Shadangi, Prakash Kumar Sarangi, Kaustubha Mohanty та ін. (2023). Bioenergy Engineering: Fundamentals, Methods, Modelling, and Applications. Elsevier. ISBN 9780323983631.

Журнали

• Biomass and Bioenergy (Elsevier)
• GCB Bioenergy (Wiley-VCH)
• Bioenergy Research (Springer Nature)
• Біоенергетика (Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України)

Посилання

• Науково-технічний центр «Біомаса» (НТЦБ) [Архівовано 12 липня 2016 у Wayback Machine.] — провідна українська консалтингово-інженерна компанія, що працює в області енергетичного використання біомаси.
• Біоенергетична Асоціація України (БАУ) [Архівовано 31 травня 2022 у Wayback Machine.] — асоціація, що лобіює біоенергетику в Україні, випускає аналітику, бере участь в Європейських проєктах.
• (англ.) International Energy Agency (IEA) [Архівовано 10 липня 2016 у Wayback Machine.] — відділ Міжнародної енергетичної агенції, створений 1978 року для покращення співпраці та інформаційного обміну в царині біоенергетики.
• (англ.) EUBIONET3 — інформаційні мережі, створені Європейською комісією 1995 року для сприяння використанню енергії біомаси.
• (дан.) (англ.) Videncenter for Halm- og Flisfyring [Архівовано 11 січня 2016 у Wayback Machine.] — данська інформаційна мережа технологічних інститутів, що працюють в галузі використання біомаси.
• (нід.) Nederlandse BioEnergie Vereniging — Biomasster — інформаційний сайт, що висвітлює стан біоенергетики в Королівстві Нідерландів.
• (нім.) Biomasse Infocenter [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] — інформаційний центр з біоенергетичних технологій університету Штутгардта (Німеччина).
• (нім.) Fachverband Biogas e.V. [Архівовано 6 липня 2016 у Wayback Machine.] — розвиток біогазових технологій в Німеччині.
• (англ.) Office of Energy Efficiency & Renewable Energy (EERE) [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] — Офіс енергоефективності та поновлюваних джерел енергії Міністерства енергетики США.
• (англ.) Biogen Food Waste Management [Архівовано 3 липня 2016 у Wayback Machine.] — Британська компанія з біоенергетичної індустрії.
• (англ.) Environmental and Energy Study Institute [Архівовано 14 вересня 2008 у Wayback Machine.] — Американський інститут з дослідження навколишнього середовища та енергії.

Асоціації

• Біоенергетична Асоціація України (БАУ) [Архівовано 31 травня 2022 у Wayback Machine.] — асоціація, що лобіює біоенергетику в Україні, випускає аналітику, бере участь в Європейських проєктах.
• (англ.) AEBIOM — The European Biomass Association [Архівовано 11 травня 2008 у Wayback Machine.] — Європейська асоціація використання біомаси, відкрита для членства представників країн Європейського Союзу, Центральної та Східної Європи.
• (норв.) Norsk Bioenergiforening (Nobio) [Архівовано 4 вересня 2016 у Wayback Machine.] — Норвезька біоенергетична асоціація.
• (словац.) Slovenská asociácia pre biomasu [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] — Словацька біоенергетична асоціація.

Примітки

1. Біоенергетика | Держенергоефективності України. saee.gov.ua. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
2. Mujtaba, Muhammad; Fernandes Fraceto, Leonardo; Fazeli, Mahyar; Mukherjee, Sritama; Savassa, Susilaine Maira; Araujo de Medeiros, Gerson; do Espírito Santo Pereira, Anderson; Mancini, Sandro Donnini; Lipponen, Juha (20 травня 2023). Lignocellulosic biomass from agricultural waste to the circular economy: a review with focus on biofuels, biocomposites and bioplastics. Journal of Cleaner Production. Т. 402. с. 136815. doi:10.1016/j.jclepro.2023.136815. ISSN 0959-6526. Процитовано 16 грудня 2023.
3. В. М. Сінченко, М. Я. Гументик, О. М. Ганженко, В. І. Кравчук, Я. Д. Фучило, Л.А. Правдива, А. В. Фурса, В. М. Квак, О.В. Балагура, В.А. Фурман, М. М. Харитонов, В. М. Кателевський, С. М. Мандровська, А. М. Шувар, О. М. Атаманюк, О. І. Замойський, Ю.А.Пастух, О. Ю. Бордусь, Г. І. Пиріг, Ю. А. Шафаренко, В. М. Гументик (2024). Технології вирощування біоенергетичних культур. Київ. с. 241. ISBN 978-617-8171-78-0.
4. Begum, Yasmin Ara; Kumari, Sheetal; Jain, Shailendra Kumar; Garg, Manoj Chandra (29 травня 2024). A review on waste biomass-to-energy: integrated thermochemical and biochemical conversion for resource recovery. Environmental Science: Advances (англ.). doi:10.1039/D4VA00109E. ISSN 2754-7000. Процитовано 20 серпня 2024.
5. Vasco-Correa, Juliana; Khanal, Sami; Manandhar, Ashish; Shah, Ajay (1 січня 2018). Anaerobic digestion for bioenergy production: Global status, environmental and techno-economic implications, and government policies. Bioresource Technology. Т. 247. с. 1015—1026. doi:10.1016/j.biortech.2017.09.004. ISSN 0960-8524. Процитовано 16 грудня 2023.
6. Postawa, Karol; Szczygieł, Jerzy; Kułażyński, Marek (2021-12). Innovations in anaerobic digestion: a model-based study. Biotechnology for Biofuels (англ.). Т. 14, № 1. doi:10.1186/s13068-020-01864-z. ISSN 1754-6834. PMC 7805208. PMID 33436022. Процитовано 16 грудня 2023.
7. Nanda, Sonil; Pattnaik, Falguni; Patra, Biswa R.; Kang, Kang; Dalai, Ajay K. (2023-09). A Review of Liquid and Gaseous Biofuels from Advanced Microbial Fermentation Processes. Fermentation (англ.). Т. 9, № 9. с. 813. doi:10.3390/fermentation9090813. ISSN 2311-5637. Процитовано 16 грудня 2023.
8. Variny, Miroslav; Varga, Augustín; Rimár, Miroslav; Janošovský, Ján; Kizek, Ján; Lukáč, Ladislav; Jablonský, Gustáv; Mierka, Otto (2021-01). Advances in Biomass Co-Combustion with Fossil Fuels in the European Context: A Review. Processes (англ.). Т. 9, № 1. с. 100. doi:10.3390/pr9010100. ISSN 2227-9717. Процитовано 8 листопада 2024.
9. Mishra, Somya; Upadhyay, Rajesh Kumar (1 січня 2021). Review on biomass gasification: Gasifiers, gasifying mediums, and operational parameters. Materials Science for Energy Technologies. Т. 4. с. 329—340. doi:10.1016/j.mset.2021.08.009. ISSN 2589-2991. Процитовано 8 листопада 2024.
10. Igliński, Bartłomiej; Kujawski, Wojciech; Kiełkowska, Urszula (2023-01). Pyrolysis of Waste Biomass: Technical and Process Achievements, and Future Development—A Review. Energies (англ.). Т. 16, № 4. с. 1829. doi:10.3390/en16041829. ISSN 1996-1073. Процитовано 8 листопада 2024.
11. Chen, Wei-Hsin; Lin, Bo-Jhih; Lin, Yu-Ying; Chu, Yen-Shih; Ubando, Aristotle T.; Show, Pau Loke; Ong, Hwai Chyuan; Chang, Jo-Shu; Ho, Shih-Hsin (1 січня 2021). Progress in biomass torrefaction: Principles, applications and challenges. Progress in Energy and Combustion Science. Т. 82. с. 100887. doi:10.1016/j.pecs.2020.100887. ISSN 0360-1285. Процитовано 8 листопада 2024.
12. Gollakota, A. R. K.; Kishore, Nanda; Gu, Sai (1 січня 2018). A review on hydrothermal liquefaction of biomass. Renewable and Sustainable Energy Reviews. Т. 81. с. 1378—1392. doi:10.1016/j.rser.2017.05.178. ISSN 1364-0321. Процитовано 8 листопада 2024.
13. Rey, José Ramón Copa; Mateos-Pedrero, Cecilia; Longo, Andrei; Rijo, Bruna; Brito, Paulo; Ferreira, Paulo; Nobre, Catarina (2024-01). Renewable Hydrogen from Biomass: Technological Pathways and Economic Perspectives. Energies (англ.). Т. 17, № 14. с. 3530. doi:10.3390/en17143530. ISSN 1996-1073. Процитовано 8 листопада 2024.
14. Mesfun, Sennai; Engvall, Klas; Toffolo, Andrea (28 червня 2022). Electrolysis Assisted Biomass Gasification for Liquid Fuels Production. Frontiers in Energy Research. Т. 10. doi:10.3389/fenrg.2022.799553. ISSN 2296-598X. Процитовано 16 грудня 2023.
15. Sikarwar, Vineet Singh; Zhao, Ming; Fennell, Paul S.; Shah, Nilay; Anthony, Edward J. (1 липня 2017). Progress in biofuel production from gasification. Progress in Energy and Combustion Science. Т. 61. с. 189—248. doi:10.1016/j.pecs.2017.04.001. ISSN 0360-1285. Процитовано 16 грудня 2023.
16. Thunman, Henrik; Seemann, Martin; Berdugo Vilches, Teresa; Maric, Jelena; Pallares, David; Ström, Henrik; Berndes, Göran; Knutsson, Pavleta; Larsson, Anton (2018-02). Advanced biofuel production via gasification – lessons learned from 200 man‐years of research activity with Chalmers’ research gasifier and the GoBiGas demonstration plant. Energy Science & Engineering (англ.). Т. 6, № 1. с. 6—34. doi:10.1002/ese3.188. ISSN 2050-0505. Процитовано 16 грудня 2023.
17. Molino, Antonio; Larocca, Vincenzo; Chianese, Simeone; Musmarra, Dino (2018-04). Biofuels Production by Biomass Gasification: A Review. Energies (англ.). Т. 11, № 4. с. 811. doi:10.3390/en11040811. ISSN 1996-1073. Процитовано 16 грудня 2023.
18. Hoang, Anh Tuan; Ong, Hwai Chyuan; Fattah, I. M. Rizwanul; Chong, Cheng Tung; Cheng, Chin Kui; Sakthivel, R.; Ok, Yong Sik (1 грудня 2021). Progress on the lignocellulosic biomass pyrolysis for biofuel production toward environmental sustainability. Fuel Processing Technology. Т. 223. с. 106997. doi:10.1016/j.fuproc.2021.106997. ISSN 0378-3820. Процитовано 16 грудня 2023.
19. Aboelela, Dina; Saleh, Habibatallah; Attia, Attia M.; Elhenawy, Yasser; Majozi, Thokozani; Bassyouni, Mohamed (2023-01). Recent Advances in Biomass Pyrolysis Processes for Bioenergy Production: Optimization of Operating Conditions. Sustainability (англ.). Т. 15, № 14. с. 11238. doi:10.3390/su151411238. ISSN 2071-1050. Процитовано 16 грудня 2023.
20. Afraz, Marrij; Muhammad, Faisal; Nisar, Jan; Shah, Afzal; Munir, Shamsa; Ali, Ghulam; Ahmad, Ali (1 березня 2024). Production of value added products from biomass waste by pyrolysis: An updated review. Waste Management Bulletin. Т. 1, № 4. с. 30—40. doi:10.1016/j.wmb.2023.08.004. ISSN 2949-7507. Процитовано 27 грудня 2023.
21. Offei, Felix (3 листопада 2021). Laranjo, Marta (ред.). Integrated Biorefinery Approach to Lignocellulosic and Algal Biomass Fermentation Processes. Fermentation - Processes, Benefits and Risks (англ.). IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.97590. ISBN 978-1-83968-816-4.
22. Pérez-Almada, Déborah; Galán-Martín, Ángel; Contreras, María del Mar; Castro, Eulogio (22 серпня 2023). Integrated techno-economic and environmental assessment of biorefineries: review and future research directions. Sustainable Energy & Fuels (англ.). Т. 7, № 17. с. 4031—4050. doi:10.1039/D3SE00405H. ISSN 2398-4902. Процитовано 16 грудня 2023.
23. Ochieng, Richard; Gebremedhin, Alemayehu; Sarker, Shiplu (2022-01). Integration of Waste to Bioenergy Conversion Systems: A Critical Review. Energies (англ.). Т. 15, № 7. с. 2697. doi:10.3390/en15072697. ISSN 1996-1073. Процитовано 16 грудня 2023.
24. Clauser, Nicolás M.; Felissia, Fernando E.; Area, María C.; Vallejos, María E. (2023-01). Process Design for Value-Added Products in a Biorefinery Platform from Agro and Forest Industrial Byproducts. Polymers (англ.). Т. 15, № 2. с. 274. doi:10.3390/polym15020274. ISSN 2073-4360. PMC 9862595. PMID 36679155. Процитовано 16 грудня 2023.
25. Osman, Ahmed I.; Mehta, Neha; Elgarahy, Ahmed M.; Al-Hinai, Amer; Al-Muhtaseb, Ala’a H.; Rooney, David W. (2021-12). Conversion of biomass to biofuels and life cycle assessment: a review. Environmental Chemistry Letters (англ.). Т. 19, № 6. с. 4075—4118. doi:10.1007/s10311-021-01273-0. ISSN 1610-3653. Процитовано 16 грудня 2023.
26. Shahbaz, Muhammad; AlNouss, Ahmed; Ghiat, Ikhlas; Mckay, Gordon; Mackey, Hamish; Elkhalifa, Samar; Al-Ansari, Tareq (1 жовтня 2021). A comprehensive review of biomass based thermochemical conversion technologies integrated with CO2 capture and utilisation within BECCS networks. Resources, Conservation and Recycling. Т. 173. с. 105734. doi:10.1016/j.resconrec.2021.105734. ISSN 0921-3449. Процитовано 3 грудня 2023.
27. Geissler, Caleb H.; Maravelias, Christos T. (13 липня 2022). Analysis of alternative bioenergy with carbon capture strategies: present and future. Energy & Environmental Science (англ.). Т. 15, № 7. с. 2679—2689. doi:10.1039/D2EE00625A. ISSN 1754-5706. Процитовано 29 листопада 2023.
28. Lefvert, Adrian; Grönkvist, Stefan (1 січня 2024). Lost in the scenarios of negative emissions: The role of bioenergy with carbon capture and storage (BECCS). Energy Policy. Т. 184. с. 113882. doi:10.1016/j.enpol.2023.113882. ISSN 0301-4215. Процитовано 29 листопада 2023.
29. Groves, Christopher; Sankar, Meenakshisundaram; Thomas, P. John (4 травня 2018). Second-generation biofuels: exploring imaginaries via deliberative workshops with farmers. Journal of Responsible Innovation (англ.). Т. 5, № 2. с. 149—169. doi:10.1080/23299460.2017.1422926. ISSN 2329-9460. Процитовано 5 серпня 2023.
30. Kowalski, Zygmunt; Kulczycka, Joanna; Verhé, Roland; Desender, Luc; De Clercq, Guy; Makara, Agnieszka; Generowicz, Natalia; Harazin, Paulina (2022). Second-generation biofuel production from the organic fraction of municipal solid waste. Frontiers in Energy Research. Т. 10. doi:10.3389/fenrg.2022.919415. ISSN 2296-598X. Процитовано 5 серпня 2023.
31. Cavelius, Philipp; Engelhart-Straub, Selina; Mehlmer, Norbert; Lercher, Johannes; Awad, Dania; Brück, Thomas (30 бер. 2023 р.). The potential of biofuels from first to fourth generation. PLOS Biology (англ.). Т. 21, № 3. с. e3002063. doi:10.1371/journal.pbio.3002063. ISSN 1545-7885. PMC 10063169. PMID 36996247. Процитовано 5 серпня 2023.
32. Leong, Wai-Hong; Lim, Jun-Wei; Lam, Man-Kee; Uemura, Yoshimitsu; Ho, Yeek-Chia (1 серпня 2018). Third generation biofuels: A nutritional perspective in enhancing microbial lipid production. Renewable and Sustainable Energy Reviews (англ.). Т. 91. с. 950—961. doi:10.1016/j.rser.2018.04.066. ISSN 1364-0321. Процитовано 5 серпня 2023.
33. Pal, Preeti; Chew, Kit Wayne; Yen, Hong-Wei; Lim, Jun Wei; Lam, Man Kee; Show, Pau Loke (2019-01). Cultivation of Oily Microalgae for the Production of Third-Generation Biofuels. Sustainability (англ.). Т. 11, № 19. с. 5424. doi:10.3390/su11195424. ISSN 2071-1050. Процитовано 5 серпня 2023.
34. Rafa, Nazifa; Ahmed, Shams Forruque; Badruddin, Irfan Anjum; Mofijur, M.; Kamangar, Sarfaraz (2021). Strategies to Produce Cost-Effective Third-Generation Biofuel From Microalgae. Frontiers in Energy Research. Т. 9. doi:10.3389/fenrg.2021.749968. ISSN 2296-598X. Процитовано 5 серпня 2023.
35. Abbasi, Mostafa; Pishvaee, Mir Saman; Mohseni, Shayan (10 листопада 2021). Third-generation biofuel supply chain: A comprehensive review and future research directions. Journal of Cleaner Production (англ.). Т. 323. с. 129100. doi:10.1016/j.jclepro.2021.129100. ISSN 0959-6526. Процитовано 5 серпня 2023.
36. Maliha, Azra; Abu-Hijleh, Bassam (16 травня 2022). A review on the current status and post-pandemic prospects of third-generation biofuels. Energy Systems (англ.). doi:10.1007/s12667-022-00514-7. ISSN 1868-3967. PMC 9107961. Процитовано 5 серпня 2023.
37. Vishwanathan, A. S. (1 травня 2021). Microbial fuel cells: a comprehensive review for beginners. 3 Biotech (англ.). Т. 11, № 5. с. 248. doi:10.1007/s13205-021-02802-y. ISSN 2190-5738. PMC 8088421. PMID 33968591. Процитовано 5 серпня 2023.
38. Slate, Anthony J.; Whitehead, Kathryn A.; Brownson, Dale A. C.; Banks, Craig E. (1 березня 2019). Microbial fuel cells: An overview of current technology. Renewable and Sustainable Energy Reviews (англ.). Т. 101. с. 60—81. doi:10.1016/j.rser.2018.09.044. ISSN 1364-0321. Процитовано 5 серпня 2023.
39. Khandelwal, Amitap; Chhabra, Meenu; Lens, Piet N. L. (2023). Integration of third generation biofuels with bio-electrochemical systems: Current status and future perspective. Frontiers in Plant Science. Т. 14. doi:10.3389/fpls.2023.1081108. ISSN 1664-462X. PMC 9950272. PMID 36844066. Процитовано 5 серпня 2023.
40. Cavelius, Philipp; Engelhart-Straub, Selina; Mehlmer, Norbert; Lercher, Johannes; Awad, Dania; Brück, Thomas (30 бер. 2023 р.). The potential of biofuels from first to fourth generation. PLOS Biology (англ.). Т. 21, № 3. с. e3002063. doi:10.1371/journal.pbio.3002063. ISSN 1545-7885. PMC 10063169. PMID 36996247. Процитовано 5 серпня 2023.
41. Liu, Zihe; Wang, Junyang; Nielsen, Jens (2022-02). Yeast synthetic biology advances biofuel production. Current Opinion in Microbiology (англ.). Т. 65. с. 33—39. doi:10.1016/j.mib.2021.10.010. Процитовано 5 серпня 2023.
42. Jagadevan, Sheeja; Banerjee, Avik; Banerjee, Chiranjib; Guria, Chandan; Tiwari, Rameshwar; Baweja, Mehak; Shukla, Pratyoosh (2018-12). Recent developments in synthetic biology and metabolic engineering in microalgae towards biofuel production. Biotechnology for Biofuels (англ.). Т. 11, № 1. doi:10.1186/s13068-018-1181-1. ISSN 1754-6834. PMC 6026345. PMID 29988523. Процитовано 5 серпня 2023.
43. Shokravi, Hoofar; Heidarrezaei, Mahshid; Shokravi, Zahra; Ong, Hwai Chyuan; Lau, Woei Jye; Din, Mohd Fadhil Md; Ismail, Ahmad Fauzi (10 грудня 2022). Fourth generation biofuel from genetically modified algal biomass for bioeconomic development. Journal of Biotechnology (англ.). Т. 360. с. 23—36. doi:10.1016/j.jbiotec.2022.10.010. ISSN 0168-1656. Процитовано 5 серпня 2023.
44. Pfleger, Brian F; Takors, Ralf (1 квітня 2023). Recent progress in the synthesis of advanced biofuel and bioproducts. Current Opinion in Biotechnology (англ.). Т. 80. с. 102913. doi:10.1016/j.copbio.2023.102913. ISSN 0958-1669. Процитовано 5 серпня 2023.
45. Neupane, Dhurba (2023-01). Biofuels from Renewable Sources, a Potential Option for Biodiesel Production. Bioengineering (англ.). Т. 10, № 1. с. 29. doi:10.3390/bioengineering10010029. ISSN 2306-5354. PMC 9855116. PMID 36671601. Процитовано 5 серпня 2023.
46. Adegboye, Mobolaji Felicia; Ojuederie, Omena Bernard; Talia, Paola M.; Babalola, Olubukola Oluranti (6 січня 2021). Bioprospecting of microbial strains for biofuel production: metabolic engineering, applications, and challenges. Biotechnology for Biofuels (англ.). Т. 14, № 1. doi:10.1186/s13068-020-01853-2. ISSN 1754-6834. PMC 7788794. PMID 33407786. Процитовано 5 серпня 2023.
47. Lynd, Lee R; Liang, Xiaoyu; Biddy, Mary J; Allee, Andrew; Cai, Hao; Foust, Thomas; Himmel, Michael E; Laser, Mark S; Wang, Michael (1 червня 2017). Cellulosic ethanol: status and innovation. Current Opinion in Biotechnology (англ.). Т. 45. с. 202—211. doi:10.1016/j.copbio.2017.03.008. ISSN 0958-1669. Процитовано 5 серпня 2023.
48. Liu, Chen-Guang; Xiao, Yi; Xia, Xiao-Xia; Zhao, Xin-Qing; Peng, Liangcai; Srinophakun, Penjit; Bai, Feng-Wu (1 травня 2019). Cellulosic ethanol production: Progress, challenges and strategies for solutions (PDF). Biotechnology Advances (англ.). Т. 37, № 3. с. 491—504. doi:10.1016/j.biotechadv.2019.03.002. ISSN 0734-9750. Процитовано 5 серпня 2023.
49. Rosales-Calderon, Oscar; Arantes, Valdeir (2019-12). A review on commercial-scale high-value products that can be produced alongside cellulosic ethanol. Biotechnology for Biofuels (англ.). Т. 12, № 1. doi:10.1186/s13068-019-1529-1. ISSN 1754-6834. PMC 6781352. PMID 31624502. Процитовано 5 серпня 2023.
50. Quang Nguyen (2020). Engineering Assessment of Publicly Proposed Cellulosic Biofuel Plant Design (PDF). Idaho National Laboratory.
51. Luiz Fantinel, Antonio; Margis, Rogério; Talamini, Edson; Dewes, Homero (28 квітня 2022). Biernat, Krzysztof (ред.). Technological Advances in Synthetic Biology for Cellulosic Ethanol Production. Biorefineries - Selected Processes (англ.). IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.100292. ISBN 978-1-83969-734-0.
52. Guo, Yingjie; Liu, Guodong; Ning, Yanchun; Li, Xuezhi; Hu, Shiyang; Zhao, Jian; Qu, Yinbo (13 серпня 2022). Production of cellulosic ethanol and value-added products from corn fiber. Bioresources and Bioprocessing (англ.). Т. 9, № 1. doi:10.1186/s40643-022-00573-9. ISSN 2197-4365. Процитовано 5 серпня 2023.
53. Wongleang, Suwanan; Premjet, Duangporn; Premjet, Siripong (2023-01). Cellulosic Ethanol Production from Weed Biomass Hydrolysate of Vietnamosasa pusilla. Polymers (англ.). Т. 15, № 5. с. 1103. doi:10.3390/polym15051103. ISSN 2073-4360. PMC 10007069. PMID 36904344. Процитовано 5 серпня 2023.
54. Lee, Sze Ying; Sankaran, Revathy; Chew, Kit Wayne; Tan, Chung Hong; Krishnamoorthy, Rambabu; Chu, Dinh-Toi; Show, Pau-Loke (2019-12). Waste to bioenergy: a review on the recent conversion technologies. BMC Energy (англ.). Т. 1, № 1. doi:10.1186/s42500-019-0004-7. ISSN 2524-4469. Процитовано 5 серпня 2023.
55. Kalair, Ali Raza; Seyedmahmoudian, Mehdi; Stojcevski, Alex; Abas, Naeem; Khan, Nasrullah (2021-10). Waste to energy conversion for a sustainable future. Heliyon. Т. 7, № 10. с. e08155. doi:10.1016/j.heliyon.2021.e08155. ISSN 2405-8440. PMC 8545696. PMID 34729426. Процитовано 5 серпня 2023.
56. A, Rafey; K, Prabhat; Samar, Mohd (2020). Comparison of Technologies to Serve Waste to Energy Conversion. International Journal of Waste Resources. Т. 10, № 01. doi:10.35248/2252-5211.20.10.372. Процитовано 5 серпня 2023.
57. San-Martín, María Isabel; Leicester, Daniel David; Heidrich, Elizabeth Susan; Alonso, Raúl Marcos; Mateos, Raúl; Escapa, Adrián (12 вересня 2018). Tsvetkov, Pavel (ред.). Bioelectrochemical Systems for Energy Valorization of Waste Streams. Energy Systems and Environment (англ.). InTech. doi:10.5772/intechopen.74039. ISBN 978-1-78923-710-8.
58. Zheng, Tianwen; Li, Jin; Ji, Yaliang; Zhang, Wenming; Fang, Yan; Xin, Fengxue; Dong, Weiliang; Wei, Ping; Ma, Jiangfeng (2020). Progress and Prospects of Bioelectrochemical Systems: Electron Transfer and Its Applications in the Microbial Metabolism. Frontiers in Bioengineering and Biotechnology. Т. 8. doi:10.3389/fbioe.2020.00010. ISSN 2296-4185. PMC 7004955. PMID 32083069. Процитовано 5 серпня 2023.
59. Jujjavarapu, Kuppam Chandrasekhar, Satya Eswari, ред. (25 липня 2022). Bio-Electrochemical Systems: Waste Valorization and Waste Biorefinery. Boca Raton: CRC Press. doi:10.1201/9781003225430. ISBN 978-1-003-22543-0.
60. Begum, Yasmin Ara; Kumari, Sheetal; Jain, Shailendra Kumar; Garg, Manoj Chandra (27 серпня 2024). A review on waste biomass-to-energy: integrated thermochemical and biochemical conversion for resource recovery. Environmental Science: Advances (англ.). Т. 3, № 9. с. 1197—1216. doi:10.1039/D4VA00109E. ISSN 2754-7000. Процитовано 9 листопада 2024.
61. Tugce Daglioglu, S.; Peker, M. Eser; Duman, Gozde; Aric, Alpcan; Karagoz, Sadik Can; Ogut, Tuba Ceren; Azbar, Nuri; Yanik, Jale (15 квітня 2024). Holistic biorefinery approach for biogas and hydrogen production: Integration of anaerobic digestion with hydrothermal carbonization and steam gasification. Environmental Research. Т. 247. с. 118180. doi:10.1016/j.envres.2024.118180. ISSN 0013-9351. Процитовано 9 листопада 2024.
62. Alherbawi, Mohammad; McKay, Gordon; Al-Ansari, Tareq (15 січня 2023). Development of a hybrid biorefinery for jet biofuel production. Energy Conversion and Management (англ.). Т. 276. с. 116569. doi:10.1016/j.enconman.2022.116569. ISSN 0196-8904. Процитовано 5 серпня 2023.
63. Melin, Kristian; Nieminen, Harri; Klüh, Daniel; Laari, Arto; Koiranen, Tuomas; Gaderer, Matthias (2022). Techno-Economic Evaluation of Novel Hybrid Biomass and Electricity-Based Ethanol Fuel Production. Frontiers in Energy Research. Т. 10. doi:10.3389/fenrg.2022.796104. ISSN 2296-598X. Процитовано 5 серпня 2023.
64. Kumar, Ashwani; Acharya, Pavithra; Jaiman, Vibha (2022). Arora, Sudipti; Kumar, Ashwani; Ogita, Shinjiro; Yau, Yuan- Yeu (ред.). Third-Generation Hybrid Technology for Algal Biomass Production, Wastewater Treatment, and Greenhouse Gas Mitigation. Innovations in Environmental Biotechnology (англ.). Singapore: Springer Nature. с. 227—263. doi:10.1007/978-981-16-4445-0_10. ISBN 978-981-16-4445-0.
65. Ganachari, Sharanabasava V.; Patil, Veerabhadragouda B.; Ghanti, Somashekhar R.; Ganachari, Ambarish; Nadaf, Hasansab A.; Bali, Geetha (1 січня 2022). Singh, Joginder; Sharma, Deepansh (ред.). Chapter 19 - Hybrid nano and microbial consortium technologies to harvest biofuel (biomethane) from organic and agri waste. Microbial Resource Technologies for Sustainable Development (англ.). Elsevier. с. 369—393. doi:10.1016/b978-0-323-90590-9.00016-x. ISBN 978-0-323-90590-9.
66. Isaacs, Stewart A.; Staples, Mark D.; Allroggen, Florian; Mallapragada, Dharik S.; Falter, Christoph P.; Barrett, Steven R. H. (15 червня 2021). Environmental and Economic Performance of Hybrid Power-to-Liquid and Biomass-to-Liquid Fuel Production in the United States. Environmental Science & Technology (англ.). Т. 55, № 12. с. 8247—8257. doi:10.1021/acs.est.0c07674. ISSN 0013-936X. Процитовано 5 серпня 2023.
67. Gabrielli, Paolo; Gazzani, Matteo; Mazzotti, Marco (15 квітня 2020). The Role of Carbon Capture and Utilization, Carbon Capture and Storage, and Biomass to Enable a Net-Zero-CO 2 Emissions Chemical Industry. Industrial & Engineering Chemistry Research (англ.). Т. 59, № 15. с. 7033—7045. doi:10.1021/acs.iecr.9b06579. ISSN 0888-5885. Процитовано 5 серпня 2023.
68. Ghiat, Ikhlas; Al-Ansari, Tareq (1 березня 2021). A review of carbon capture and utilisation as a CO2 abatement opportunity within the EWF nexus. Journal of CO2 Utilization (англ.). Т. 45. с. 101432. doi:10.1016/j.jcou.2020.101432. ISSN 2212-9820. Процитовано 5 серпня 2023.
69. Jafri, Yawer; Ahlström, Johan M.; Furusjö, Erik; Harvey, Simon; Pettersson, Karin; Svensson, Elin; Wetterlund, Elisabeth (2022). Double Yields and Negative Emissions? Resource, Climate and Cost Efficiencies in Biofuels With Carbon Capture, Storage and Utilization. Frontiers in Energy Research. Т. 10. doi:10.3389/fenrg.2022.797529. ISSN 2296-598X. Процитовано 5 серпня 2023.
70. Koytsoumpa, E. I.; Magiri – Skouloudi, D.; Karellas, S.; Kakaras, E. (1 грудня 2021). Bioenergy with carbon capture and utilization: A review on the potential deployment towards a European circular bioeconomy. Renewable and Sustainable Energy Reviews (англ.). Т. 152. с. 111641. doi:10.1016/j.rser.2021.111641. ISSN 1364-0321. Процитовано 5 серпня 2023.
71. Bioenergy with Carbon Capture and Storage - Energy System. IEA (брит.). Процитовано 5 серпня 2023.
72. Milano, Jassinnee; Umar, Hamdani; Shamsuddin, A. H.; Silitonga, A. S.; Irfan, Osama M.; Sebayang, A. H.; Fattah, I. M. Rizwanul; Mofijur, M. (2021). Experimental Study of the Corrosiveness of Ternary Blends of Biodiesel Fuel. Frontiers in Energy Research. Т. 9. doi:10.3389/fenrg.2021.778801. ISSN 2296-598X. Процитовано 5 серпня 2023.
73. Elfasakhany, Ashraf (2023-04). Biofuel Blends for Desalination Units: Comparison and Assessments. Processes (англ.). Т. 11, № 4. с. 1139. doi:10.3390/pr11041139. ISSN 2227-9717. Процитовано 5 серпня 2023.
74. Jiangfang, Zhou; Xuehong, Chen (2021-02). Compatibility study of high-density polyethylene with ethanol–gasoline and biodiesel. Journal of Elastomers & Plastics (англ.). Т. 53, № 1. с. 3—13. doi:10.1177/0095244319891206. ISSN 0095-2443. Процитовано 5 серпня 2023.
75. Groom, Martha J.; Gray, Elizabeth M.; Townsend, Patricia A. (2008-06). Biofuels and Biodiversity: Principles for Creating Better Policies for Biofuel Production. Conservation Biology (англ.). Т. 22, № 3. с. 602—609. doi:10.1111/j.1523-1739.2007.00879.x. ISSN 0888-8892. Процитовано 5 серпня 2023.
76. Liu, Xinyu; Kwon, Hoyoung; Northrup, Daniel; Wang, Michael (1 серпня 2020). Shifting agricultural practices to produce sustainable, low carbon intensity feedstocks for biofuel production. Environmental Research Letters. Т. 15, № 8. с. 084014. doi:10.1088/1748-9326/ab794e. ISSN 1748-9326. Процитовано 5 серпня 2023.
77. Araújo, Kathleen; Mahajan, Devinder; Kerr, Ryan; Silva, Marcelo da (2017-04). Global Biofuels at the Crossroads: An Overview of Technical, Policy, and Investment Complexities in the Sustainability of Biofuel Development. Agriculture (англ.). Т. 7, № 4. с. 32. doi:10.3390/agriculture7040032. ISSN 2077-0472. Процитовано 5 серпня 2023.
78. Increasing Feedstock Production for Biofuels: Economic Drivers, Environmental Implications, and the Role of Research (PDF).