Австралійська армія

Австралійська армія (Сухопутні війська Австралії) Australian Army
Емблема Австралійської армії
На службі	1 березня 1901 — по т.ч.
Країна	Австралія
Вид	Збройні сили Австралії
Тип	сухопутні війська
Роль	наземний компонент Збройних сил Австралії, укомплектований контрактниками, оснащений зброєю і військовою технікою, який утримується у постійній бойовій та мобілізаційній готовності
Чисельність	28 568 (регулярні війська) 14 662 (активний резерв)[1]
Війни/битви	Друга англо-бурська війна Перша світова війна Друга світова війна Корейська війна Війна в Малайї Індонезійсько-малайзійська конфронтація Війна у В'єтнамі Операція «Відродження надії» Війна у Східному Тиморі UNAMIR Війна в Афганістані Війна в Іраку Операція «Астьют» Інтервенція США в Ірак
Вебсайт	Australian Army website
Командування
Головнокомандувач	Єлизавета II, Королева Австралії, представлена генерал-губернатором генералом П. Косгроувом
Командувач австралійських сил оборони	головний маршал авіації Марк Бінскін
Командувач армії Австралії	генерал-лейтенант Ангус Кемпбелл
Заступник командувача армії Австралії	генерал-майор Рік Бер
Командувач силами Австралії	генерал-майор Гус Гілмор
Знаки розрізнення
Військовий прапор
Розпізнавальний знак армійської авіації
Розпізнавальний знак бронетехніки
Медіафайли на Вікісховищі

Австралійська армія або Сухопутні війська Австралії (англ. Australian Army) — сухопутні війська, наземний компонент та найбільший вид Збройних сил Австралії, який разом з Королівськими австралійськими військово-морським флотом та Повітряними силами складають Сили оборони Австралії. Засновані 1 березня 1901 року

Призначенням Сухопутних військ Австралії є захист незалежності, територіальної цілісності та суверенітету Австралії, природних ресурсів, благ, життя і свободи її жителів.

Командувач армії Австралії є безпосереднім керманичем сухопутних військ, який підпорядковується Командувачу австралійських сил оборони, а з питань політики, адміністративних тощо — міністру оборони Австралії.

З моменту заснування сухопутних військ країни солдати та офіцери брали участь у багатьох війнах, кампаніях та битвах. Проте, тільки під час Другої світової війни бойові дії відбувалися на території Австралії.

Історія

Австралійська армія веде свою історію від злиття у березні 1901 року шести окремих колоніальних військових частин. У період з 1901 по 1947 року регулярні сили були обмежені в чисельності, тому значну частку армії у мирний час становили резервні воєнізовані підрозділи громадян, також відомі, як міліція, та експедиційні сили (Перші та Другі Австралійські імперські сили), які брали участь у Першій та Другій світових війнах відповідно.

Після 1947 року Австралія сформувала кадрові піхотні війська, а резервні компоненти почали скорочуватися та втрачати свою первинну роль в обороні країни.

Протягом свого існування Сухопутні війська Австралії брали участь у наступних війнах: Друга англо-бурська (1899–1902), Перша світова (1914–18), Друга світова (1939–45), Корейська (1950–53), Малайська (1950–60), в Індонезійсько-малайзійській конфронтації (1962–66), В'єтнамській війнах (1962–73) та останнім часом в Афганістані (2001—2014) та Іраку у 2003—2011 та разом з американцями з 2014 року.

Структура

Озброєння та військова техніка армії Австралії

Підрозділ ССО Австралії, оснащений гвинтівками SR-25 та пістолетами Heckler & Koch USP, очікують на ексфільтрацію з місця проведення спецоперації. Урузган, Афганістан. 3 червня 2011

Австралійські M1 Abrams, основний бойовий танк армії країни

Австралійський високомобільний транспортер HMT Extenda Mk1

Стрілецька зброя	F88 Austeyr (гвинтівка), F89 Minimi (ручний кулемет), Browning Hi-Power (службовий пістолет), MAG-58 (єдиний кулемет), SR-25 (марксманська гвинтівка), SR-98 (снайперська гвинтівка), HK417 (марксманська гвинтівка), Mk48 Maximi, AW50F
ССО	M4 carbine, HK P8, SR-25, F89 Minimi, MP5, SR-98, Mk48 Maximi, HK416, HK417, Blaser R93 Tactical, Barrett M82, Mk 14 EBR
Основний бойовий танк	59 M1A1 Abrams
БРЕМ	7 БРЕМ M88A2 Hercules[2] ще 6 замовлено після 2015 року[3]
БМП	257 ASLAV
БТР	431 БТР M113 модернізовані до рівня M113AS3/4 (близько 100 з них заплановано перемістити до резерву)
Бронеавтомобіль	838 Bushmaster PMV,[4][5] ще 214 на замовленні з липня 2012,[6]ще 31 HMT Extenda Mk1 та 89 HMT Extenda Mk2 на замовленні
Легкий військовий позашляховик	1 200 G-Wagon 4×4 та 6x6, 10 000 Land Rover FFR та GS, 1 295 Unimog 1700L
Артилерія	112 105-мм легких гармат L118/L119 (у резерві), 36 155-мм гаубиць M198 (у резерві), 52 155--мм гаубиць M777
ЗРК	36 ПЗРК RBS-70
Радар	AN/TPQ-36, AMSTAR Ground Surveillance RADAR, AN/TPQ-48 Lightweight Counter Mortar Radar, GIRAFFE FOC, Portable Search and Target Acquisition Radar — Extended Range.
БПЛА	Insitu Aerosonde, Elbit Systems Skylark та Boeing ScanEagle[7]

Літальний апарат	Тип	Версія	Кількість на озброєнні[8]	Прим.
Вертольоти
Bell 206B-1 Kiowa	легкий розвідувальний вертоліт	206B-1	27[9]	замінюється на Eurocopter Tiger та Eurocopter EC135. 56 перебуває на службі
Boeing CH-47 Chinook	транспортний вертоліт	CH-47D CH-47F	2 10[10]	1 CH-47D з шести, що брали участь в операції «Сліппер» в Афганістані був втрачений 30 травня 2011 року. У грудні 2011 замовлено ще 2 вертольоти додатково; замовлено 7 CH-47F, які прийдуть на заміну CH-47D. Усі сім одиниць замовлення «Chinook» надійшли у серпні 2015. У грудні Держдепартамент США погодив продаж ще трьох транспортних вертольотів CH-47F.[11] У 2016 Біла книга оборони Австралії підтвердила придбання трьох CH-47F.[12]
Eurocopter EC135	Навчальний гелікоптер	EC135T2+	1	Для навчання пілотів армійської авіації та флоту замовлено 15 навчальних систем (англ. Helicopter Aircrew Training System (HATS) Navy.[13][14]
Eurocopter Tiger	Ударний вертоліт	Tiger ARH	22	На початку липня 2011 завершено поставку вертольотів. Повну оперативну спроможність набули 14 квітня 2016 року.[15]
Sikorsky S-70 Black Hawk	Багатоцільовий гелікоптер	S-70A-9	34	У червні 2018 заплановано заміна на MRH 90. 18 з них входитимуть до складу сил авіаційної підтримки сил спеціальних операцій Австралії до кінця 2021 року.[16][17]
NHIndustries MRH-90 Taipan	Багатоцільовий гелікоптер	TTH: Tactical Transport Helicopter	33 (41)	27 на службі (березень 2014). Загалом 47 на замовленні (у тому числі 6 для Королівського флоту)

• 
  Австралійський Sikorsky S-70 Black Hawk
• 
  Австралійський MRH-90
• 
  Австралійський Tiger ARH

Військові звання

	Генеральські звання Австралійської армії
фельдмаршал (FM)[18]	генерал (GEN)	генерал-лейтенант (LTGEN)[19]	генерал-майор (MAJGEN)	бригадний генерал (до 1922)[20]
[21]

Старший офіцерський склад Австралійської армії		Середній офіцерський склад Австралійської армії
бригадир (BRIG) (з 1928)[20]	полковник (COL)	підполковник (LTCOL)	майор (MAJ)

Молодший офіцерський склад Австралійської армії
капітан (CAPT)	лейтенант (LT)	другий лейтенант (2LT)

Кандидати в офіцери Австралійської армії
кандидат в офіцери (OCDT)	кадет (SCDT)

Ворент-офіцери[22]
Ворент-офіцер (WO)*		Ворент-офіцер 1 класу (WO1)		Ворент-офіцер 2 класу (WO2)
* Сержант призначений полковим сержант-майором армії (RSM-A) є єдиною особою, що має такий ранг.
Старший сержантський склад
штаб-сержант (SSGT) (заплановано скасувати)			сержант (SGT)
Молодший сержантський склад
капрал (CPL) / бомбардир (BDR)			молодший капрал (LCPL) / молодший бомбардир (LBDR)
Рядовий склад
сапер (SPR) / рядовий (PTE) / трупер (TPR) / навідник (GNR) / сигнальник (SIG) / крафтмен (CFN) / музикант (MUSN)
Без знаків розрізнення

Див. також

• Сухопутні війська Аргентини
• Сухопутні війська Великої Британії
• Австралія в Першій світовій війні
• Австралійський військово-морський і армійський експедиційний корпус
• Австралійський і новозеландський армійський корпус
• Резерв Флоту (Велика Британія)

Посилання

• Australian Army website [Архівовано 13 грудня 2020 у Wayback Machine.]
• Australian Army rank structure
• Australian Army rank structure

Література

• Odgers, George (1988). Army Australia: An Illustrated History. Frenchs Forest, New South Wales: Child & Associates. ISBN 0-86777-061-9.
• Horner, David (2001). Making the Australian Defence Force. Melbourne, Victoria: Oxford University Press. ISBN 0-19-554117-0.
• Australian Department of Defence (2009). Defence Annual Report 2008–09. Canberra, Australian Capital Territory: Defence Publishing Service. ISBN 978-0-642-29714-3. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 1 жовтня 2016.
• Grey, Jeffrey (2001). The Australian Army. South Melbourne, Victoria: Oxford University Press. ISBN 978-0-19554-114-4.
• Palazzo, Albert (2001). The Australian Army: A History of its Organisation 1901–2001. Melbourne, Victoria: Oxford University Press. ISBN 0195515072.
• Terrett, Leslie; Taubert, Stephen (2015). Preserving our Proud Heritage: The Customes and Traditions of the Australian Army. Newport, New South Wales: Big Sky Publishing. ISBN 9781925275544.

Примітки

1. Defence Annual Report 2013–14, Volume One: Performance, Governance and Accountability (PDF). Department of Defence. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2020. Процитовано 3 квітня 2015.
2. M1 Abrams Tank. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 1 жовтня 2016.
3. Australia requests M88A2 Hercules vehicles from US. Army Technology. Архів оригіналу за 3 липня 2016. Процитовано 1 жовтня 2016.
4. Contract Signed for Additional Bushmasters (Пресреліз). The Hon. Joel Fitzgibbon MP, Minister for Defence. 29 жовтня 2008. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 29 жовтня 2008.
5. More vehicles on the way. Army News. Canberra: Australian Department of Defence. 26 травня 2011. с. 16. Архів оригіналу за 10 грудня 2005. Процитовано 1 жовтня 2016.
6. Australian Army orders additional Bushmasters from Thales. Архів оригіналу за 6 лютого 2013. Процитовано 2 листопада 2012.
7. Army Technology. Defence Jobs. Архів оригіналу за 7 лютого 2011. Процитовано 31 January 2011.
8. World Air Forces 2016 report. flightglobal.com. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 10 грудня 2015. [Архівовано 19 січня 2016 у Wayback Machine.]
9. Ashby-Cliffe, Cpl Jane (12 листопада 2009). Kiowas’ final salute (PDF). Army: The Soldiers' Newspaper. № 1225 ed. Архів оригіналу (PDF) за 25 серпня 2016. Процитовано 1 серпня 2016.
10. Three more CH-47F helicopters delivered ahead of schedule in FMS deal. Australian Aviation. 26 червня 2016. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 1 серпня 2016.
11. Australia set to acquire three more CH-47F Chinooks. Australian Aviation. Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
12. 2016 Defence White Paper (PDF). Australia: Commonwealth of Australia. 2016. с. 20. ISBN 978-0-9941680-5-4. Архів оригіналу (PDF) за 3 квітня 2016. Процитовано 1 жовтня 2016.
13. Minister for Defence – New training system for ADF helicopter crews. Media Release. Minister for Defence. 23 жовтня 2014. Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 1 серпня 2016.
14. McMaugh, Dallas (9 квітня 2016). Future ADF training helicopter arrives at HMAS Albatross. Royal Australian Navy. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 1 серпня 2016. [Архівовано 2018-09-29 у Wayback Machine.]
15. Beurich, Cpl Sebastian (28 липня 2016). A story of innovation and commitment (PDF). Army: The Soldiers' Newspaper. № 1378 ed. Архів оригіналу (PDF) за 23 серпня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
16. Kerr, Julian (2 грудня 2015). Australian Army to extend Black Hawk service lives for special forces use. Jane 's Defence Weekly. № 53.4. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
17. S-70A-9 Black Hawk Weapons. Defence Materiel Organisation. Department of Defence. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 8 листопада 2014.
18. На сьогодні не існує чітко регламентованого визначення порядку присвоєння звання фельдмаршал Австралії.
19. В Австралійській армії звання лейтенант вимовляється, як «лефтенант»
20. В Австралійській армії звання бригадир не належить до категорії генеральських звань, до 1922 року існувало звання бригадний генерал.
    У Британській армії звання бригадний генерал в 1922 році було замінене на полковник-командант (англ. colonel-commandant), а з 1928 року — бригадир. Відповідно знак розрізнення звання з перехрещених шаблі та жезла був змінений на корону з трьома зірками («піпси»), позначаючи, що бригадир — це категорія старших офіцерів, а ні генералів. В Австралійській армії зробили подібну зміну.
21. Знак розрізнення австралійського фельдмаршала ідентичний знаку розрізнення британського фельдмаршала, з невеликими відмінностями.
    In the Australian insignia, the Crown is 5mm above the Crossed Batons.
    In the British insignia, the Crown is attached to the Crossed Batons.
22. Jobson 2009, p. 17.

Австралія   Війна   Історія