Після захоплення в 1916 році частини території нинішнього Іраку британськими військами Ірак був відірваний від Османської імперії. Англійці оголосили національною валютою індійську рупію та вилучили з обігу османський піастр[1].
Іракський динар був викарбуваний і введений в обіг в 1931/1932 роках, замінивши індійську рупію, яка була офіційною валютою британського мандата. Як підготовчі заходи до переходу до самостійної валюті в квітні 1932 року почав діяти валютний комітет з іракської валюти, який і створив іракський динар. Комітет діяв до 16 листопада1947 року, коли його функції замінив Центральний банк Іраку.
Іракський динар дорінював вартості британського фунта. Британці надавали потужну підтримку іракській національній валюті, забезпечуючи стабільний обмінний курс 1 динар = 1 фунт [1]. Це тривало до 1959 року, коли динари перевели на привязку до долара США за курсом 1 динар = 2,8 дол США.[2].
Саддамівська епоха
Динари, що були в обігу між 1986 і 2003 роками знані як «динари Саддама». У постійному обігу вони з'явилися після першої війни в Перській затоці, і на них був зображений портрет Саддама Хусейна. Ще до початку війни в Затоці іракський динар не відрізнявся стабільністю, банківська система впала, почалася гіперінфляція. 1990 року один динар коштував $3 [3][4] До першої війни в Перській затоці іракська валюта була однією з найстабільніших у світі[5]. За один іракський динар давали 3,3 долара США. Проте після вторгнення військ Саддама Хусейна до Кувейту в 1990 році і «Бурі в пустелі», що відбулася далі, через економічні санкції динар впав у ціні.
У зв'язку з інфляцією філси припинили враховуватися при розрахунках, хоча монети мали ходіння і деякі продавці вказували ціну на свої товари в чотиризначних числах. У країні практично були відсутні обмінні пункти, однак валюту могли обміняти в аеропорту Багдада, готелях або банках[6]. До 2003 року вартість динара значно впала, за 1 долар давали 2000 іракських динарів із зображенням Хусейна[7]. На півночі Іраку мали ходіння динари досаддамівського часу[8]. Динари старого зразка називають «швейцарськими», оскільки їх друкували в Швейцарії. Вони були основною валютою іракського Курдистану, автономного району на півночі Іраку[9].
Постсаддамівський час
8 липня 2003 голова тимчасової окупаційної адміністрації Іраку Пол Бремер у зверненні до громадян країни оголосив про проведення в країні грошової реформи. Бремер також повідомив про заснування в Іраку незалежного Центрального банку[10]. Планувалося вилучити всі старі гроші і створити єдину валюту, яка була б у обігу в усій країні. Тимчасова адміністрація вирішила повернути динари, що вийшли з обігу в 1991 році, при цьому змінивши їх колір і номінал.
Всі банкноти із зображенням Саддама були виведені з обігу в 2003 році. Купюри із зображенням Хусейна, що вийшли з обігу, спалювали в спеціально обладнаних печах — по мільярду щодня. З 15 жовтня 2003 року Ірак перейшов на нові купюри номіналом в 50, 250, 1 000, 5 000, 10 000 і 25 000 динарів [11]. Обмін валюти тривав до 18:00 15 січня 2004 року, після чого банкноти із зображенням Саддама Хусейна стали недійсними [12]. До цього дня за один долар у Багдаді давали одну тисячу іракських динарів. Обмін валюти відбувався таким чином:[13]
Один старий динар обмінювали на один новий динар.
Одиницю «швейцарського динара» обмінювали на 150 нових іракських динарів.
Від підробок нові динари захищені рельєфними літерами, водяними знаками, захисними нитками і символами, що змінюють свій колір залежно від кута нахилу [14]. Захисна смуга з мікротекстом арабською по всій довжині проходить праворуч від центру. Металізована пірнаюча захисна смуга виходить назовні на лицьовій стороні банкноти. Основні кольори — червоно-коричневий, ліловий і вохристий [15].
Монети
Іракські монети були введені в обіг в 1931 і 1932 роках номіналами 1, 2, 4, 10, 20, 50 і 200 філсів. Монети номіналом 20, 50 і 200 філсів карбувалися з срібла. 1953 року в обіг були введені монети номіналом 100 філсів, що чеканилися також зі срібла. Після утворення Іракської республіки в 1959 році в обіг вийшли монети номіналами 1, 5, 10, 25, 50 і 100 філсів. 1967 року почали випускатися монети нового зразка номіналами 5, 10, 25, 50 і 100 філсів. З 1970 року також випускалися нікелеві монети номіналом 250 філсів, а з 1971 р — і 500 філсів. Крім того з 1980 року в обіг були введені нікелеві монети номіналом 1 динар [16].
Починаючи від 1990 монети в Іраку перестали випускати через знецінення динара[17].
У 2004 році в обіг були запущені нові монети в 25, 50 і 100 динарів [18]:
Номінал
Діаметр
Вага
Склад
Аверс
Реверс
25 динарів
17,5 мм
2,5 г
Сталь, покрита міддю
По-арабськи: «Центральний Банк Іраку» і «25 динарів»
З моменту здобуття незалежності іракські грошові купюри змінювалися декілька разів. Попри це, написи на банкнотах робилися двома мовами: арабською та англійською. Написи на реверсах всіх банкнот: Центральний Банк Іраку і номінал — тільки англійською мовою, на аверсах — номінал арабською мовою.
Як на динар, так і на все життя й історію країни особливо вплинули президент країни та лідер партії БаасСаддам Хусейн, який встановив у країні режим диктатури і культу особи. Одним із проявів його культу стало друкування портрета президента на іракських банкнотах. У роки його правління в Іраку відмовилися від водяних знаків і захисних ниток, замінивши їх імітацією. Це сприяло ефективній боротьбі з фальшивомонетниками [19].
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
