Юліан Медвецький

Юліан Медвецький
Народився18 жовтня 1845(1845-10-18)
м. Перемишль
Помер7 січня 1918(1918-01-07) (72 роки)
м. Львів
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
Країна Австро-Угорщина
 Австрійська імперія
Національністьукраїнець
Діяльністьгеолог, мінералог
Alma materВіденський університет
Галузьмінералогія, геологія
ЗакладНаціональний університет «Львівська політехніка»
ЧленствоАкадемія знаньd
Наукове товариство імені Шевченка
БатькоГригорій
МатиСофія з роду Ступницьких
Нагороди
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа

Почесний професор
Золота медаль Віденської міжнародної виставки
Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Юліан Медвецький у Вікісховищі

Юліан Медвецький, або Медведський (пол. Julian Niedźwiedzki; 18 жовтня 1845, Перемишль — 7 січня 1918, Львів) — український[2][3][4] та польський[5] вчений та педагог. Ректор Політехнічної школи (тепер — Національного університету «Львівська політехніка») 1879-1880,1884-1885,1887-1888 навчальних років.

Біографія

Правдоподібно, син урядника магістрату Григорія Медвецького та Софії зі Ступницьких.

Після закінчення Перемишльської гімназії в 1864 р. Юліан Медвецький вступив до Віденського університету спочатку на богословський, а згодом на природничий факультет, який закінчив у 1873 році. Там він став учнем, а пізніше і другом визначного австрійського геолога Едуарда Зюсса і мінералога Густава Чермака, які й визначили його подальшу професійну діяльність.

З 1870 по 1873 pp. Юліан Медвецький працював співробітником Австрійського державного геологічного управління в Відні, брав участь у багатьох геологічних експедиціях.

У 1873 р. його запросили на посаду професора кафедри мінералогії і геології, створеної 1872 р. в Технічній академії (пізніше Політехнічна школа) у Львові, де він пропрацював до кінця життя. 29 серпня 1873 став звичайним професором цісарсько-королівської Технічної академії. Навчальний процес у Технічній академії він розпочав з викладання мінералогії, яка була головним предметом на хіміко-технічному факультеті, та створення геолого-мінералогічного музею. Згодом він викладав курс петрографії і геології на хімічному, інженерному, будівельному, сільськогосподарському і лісотехнічному факультетах. З 1882 року Юліан Медвецький працював приват-доцентом Львівського університету, а згодом був обраний на посаду професора кафедри мінералогії. Створений ним музей за рівнем систематики і кількості зразків став одним з найкращих у Європі.
Протягом 1879—1888 років Юліана Медвецького тричі обирали ректором Львівської політехніки і чотири рази (від 1877 до 1901 р.) деканом хіміко-технологічного факультету. Тут він написав два фундаментальні підручники — з петрографії, який витримав три видання (1898, 1906, 1909), і мінералогії (1906) та понад п'ятдесят наукових праць з різних галузей мінералогії, кристалографії, петрографії і геології.

Помер 7 січня 1918 р. і похований на Личаківському цвинтарі у Львові. Згодом могила була зруйнована. У 1993 році її було відновлено, а у 2005 було встановлено пам'ятник.[6]

Визнання

Внесок Юліана Медвецького в геологічну науку отримав міжнародне визнання. В 1887 р. його обрали членом-кореспондентом, а 1893 р. — дійсним членом Польської академії наук у Кракові. Він також був членом декількох відомих наукових товариств, у тім числі Українського Наукового Товариства імені Шевченка у Львові, Польського товариства природників імені Коперника у Львові, Всеросійського мінералогічного товариства в Петербурзі. Австрійський уряд нагородив його орденом Залізної корони третього ступеня, а румунський — орденом Командора.

Наукова праця

Організував геологічну лабораторію для наукових досліджень і навчальних цілей та за 35 років зібрав колекцію з кількох десятків тисяч зразків мінералів, яка наповнила геолого-мінералогічний музей, що за рівнем систематизації та кількістю зразків був одним із найкращих в Європі.

Був одним із засновників і протягом 14 років головою Польського товариства природознавців ім. М. Коперника. Також був дійсним членом Краківської Академії наук, членом-кореспондентом Віденського геологічного закладу.

Активно займався громадською діяльністю як член товариства «Просвіта» та Наукового товариства ім. Шевченка. Підтримував товариство українських студентів Політехніки «Основа». В 1909 р. подарував книги бібліотеці товариства. Як дійсний член НТШ, тісно співпрацював з організацією, а наприкінці життя подарував бібліотеці 2000 томів книг. Член Українського технічного товариства.[7]

Праці

  1. Niedzwiedzki J. Spostrzeżenia geologiczne w okolicy Przemyśla // Kosmos. 1876.- t. 1. — Z. 6., S. 263—268; Z. 7., S. 318—325.
  2. Niedzwiedzki J. Beitrage zur Geologie der Karpathen // Jahrb. Der k. k. geol. Reichsanst. 1876. Bd. 26, III Heft. S. 331.
  3. Niedzwiedzki J. Minerały z Kałusza // Kosmos, 1877. — t. 2. — S.
  4. Niedzwiedzki J. Stosunki geologiczne formacyi solonośnéj Wieliczki i Bochni [Архівовано 16 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Kosmos. 1883. Z. 8, 9, 11.
  5. Niedzwiedzki J. O skamielinach [Архівовано 16 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Kosmos. 1884. Z. 9.
  6. Niedzwiedzki J. Beitrage zur Kenntniss der Salzformation von Wieliczka und Bochnia sowie der an diese angrezenden Gebigsglieder. Lemberg, 1884.
  7. Niedzwiedzki J. W sprawie poszukiwań wody dla Lwowa // Kosmos. 1885. Z. 10. S. 83-84.
  8. Niedzwiedzki J. Petrografia. Lemberg (1889, 1906, 1909)
  9. Niedzwiedzki J. О formacji solney koło Kałusza // Kosmos. 1891. Z. 16. S. 135—147.
  10. Niedzwiedzki J. Miocen koło Rzeszowa // Kosmos. 1891. Z. 16. S. 403—405.
  11. Niedzwiedzki J. Przyczynek do geologii okolicy Krakowa // Kosmos. 1900. Z. 25. S. 393—398.
  12. Niedzwiedzki J. Przyczynek do geologii pobrzeża Karpat przemyskich // Kosmos. 1901. Z. 26. S. 538—555.
  13. Niedzwiedzki J. O występowaniu piętra barrem na obszarze wsi Sopotnik // Kosmos. 1903. Z. 28. S. 564.
  14. Niedzwiedzki J. Mineralogia ogólna. Lemberg, 1906
  15. Niedzwiedzki J. O bursztynach z Karpat galicyjskich // Kosmos, 1909. t. 34.
  16. Niedzwiedzki J. Nowe odsłonięcia złoża soli potasowych w Kałuszu // Kosmos. 1910. Z. 35. S. 135—137.
  17. Niedzwiedzki J. О wieku warstw występujacych na zachodniej stronie Przemyśla // Kosmos. 1910. Z. 35. S. 787—791.

Нагороди

Посилання

  1. ↑ Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 215. — ISBN 978-966-8955-00-6
  2. ↑ Вчений, педагог і громадський діяч Юліан Медвецький — перший у Львівській політехніці ректор-українець. Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 4 квітня 2017. [Архівовано 2017-10-13 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Перший західно-український геолог Юліан Медвецький (до 95-річчя від дня смерті) // Палеонтологічний збірник. — 2013. — № 45. — С. 129—136. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017.
  4. ↑ Святослав Пахолків Українська інтеліґенція у Габсбурзькій Галичині: освічена верства й емансипація нації (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017.
  5. ↑ nina.gov.pl. Julian Niedźwiedzki. www.ipsb.nina.gov.pl (пол.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 13 травня 2017.
  6. ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 217. — ISBN 966-8955-00-5.
  7. ↑ Пастернак С. Наукова праця членів Технічного Товариства // Діло. — 1934. — 5 квітня. — № 89 (13634). — С. 2.
  8. ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918. — Wien, 1918. — S. 165.

Джерела

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!