У 2002 виступив ініціатором відродження Українського реєстрового козацтва і з цього часу є гетьманом цієї всеукраїнської громадської організації. Член Ради Українського козацтва при Президентові України.
У 1997 році був обраний ректором Донецького державного інституту штучного інтелекту, з 2007 року університету. З 2001 року ректор Київського науково — навчального комплексу «Інтелект».
Політична діяльність
За ініціативою Анатолія Шевченка в 2000 році була створена Всеукраїнська партія духовності і патріотизму (ВПДП).[2][3] У цьому ж році його було обрано Головою партії.
У 2006 році Всеукраїнська партія духовності і патріотизму на чолі з Анатолієм Шевченко брала участь спільно з Партією захисту пенсіонерів, а також Всеукраїнської Чорнобильської Народної партією «За добробут та соціальний захист народу» на виборах до Верховної Ради України, створивши виборчий блок «Влада народу». З обігу VII з `їзду ВПДП до українського народу:
Ми сьогодні можемо відверто заявити, що Всеукраїнська партія духовності і патріотизму - єдина в Україні політична сила, життєдіяльні основними завданнями якої стали: об'єднання всього українського народу навколо ідеї миру, злагоди, зростання загальнонаціонального добробуту і толерантного ставлення до вибору кожного громадянина, втілення в життя національної ідеї, "Бог - Народ - Україна".[4]
Почесні звання гетьмана УРК
Почесний громадянин села Кульчиці Львівської області;
У 2004 році постановою Президії Національної академії наук України Анатолію Шевченку присуджено премію імені С. О. Лебедєва за видатні досягнення у створенні засобів інформатики та обчислювальної техніки.
За відродження духовності, патріотизму, позитивний досвід у справі поліпшення відносин між Україною і США в галузі науки, освіти, культури, бізнесу, Анатолію Шевченку в 2007 році в конгресіштатуОклахома була вручена офіційна Грамота почесного гостя США.
У 2007 році Президія Національної академії наук України присвоїла Анатолію Шевченку звання «Винахідник 2007 року» з врученням свідоцтва за високі показники в винахідницькій та патентно-ліцензійній роботі.
Книга «Христос»
Монографія Шевченко А. І. «Христос» рекомендована кафедрою релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка як навчальний посібник у вищих навчальних закладах. Передано для використання у навчанні студентів Харківської духовної семінарії.
2007 рік — орден «Рубіновий хрест» за благодійність;
2006 рік — лауреат Літературної премії імені гетьмана Мазепи.[6]
Значимі наукові праці
Шевченко А. І. Військові перевезення в рамках співробітництва Україна — Європейський Союз // Залізн. трансп. України. — 2006. — N 4.
Шевченко А. І. З історії служби військових сполучень. // Залізн. трансп. України. — 2004.
Шевченко А. И. Мікророботи проти підводних човнів. // Математичні машини і системи. — 2002. — № 2.
Шевченко А. І. Христос. — К.: «Наука і освіта». — 2004.
Шевченко А. І. Основи християнства. Шлях до істини. — ІПШІ.: «Наука і освіта». — 2004.
Шевченко А. І. Християнство — історична закономірність. — Донецьк: Изд-во ДонДІШІ, 1998.
Шевченко А. І. Актуальні проблеми теорії штучного інтелекту: Моногр. — К.: Наука і освіта, 2003.
Шевченко А. І. Пізнання істини починається з віри. // Праці III наук.-пр. конф. «Наука. Релігію. Суспільство». — Донецьк, 1998.
Шевченко А. И. Любов, злагода і толерантність — шлях істинний, визначений в «Вічних книгах». // Праці V наук.-пр. конф. «Наука. Релігія. Суспільство». — Донецьк, 1999.
↑Турбота про долю України, занепокоєння кризою, яку вже тривалий час переживає українське суспільство, прагнення активно і конструктивно сприяти зусиллям Президента України, Верховної Ради та Уряду задля виведення країни на шляхи сталого економічного, політичного і духовного розвитку, а також усвідомлення недостатності і певної неадекватності реальним суспільним завданням тих концептуальних підходів і політичних рішень, які пропонуються існуючими в Україні політичними партіями і громадськими організаціями, спонукала представників наукової і творчої інтелігенції, ділових кіл у рік 2000-річчя Різдва Христового, на порозі третього тисячоліття, заснувати Всеукраїнську партію духовності і патріотизму (ВПДП).[1] [Архівовано 28 серпня 2008 у Wayback Machine.]
Основні документи, що регламентують роботу Українського Реєстрового Козацтва./ Авт.-сост. В. А. Міхєєв, В. Н. Хвостіченко. -К.: ІПШІ, «Наука і освіта», 2007