Хакаська автономна область (рос. Хакасская автономная область) — адміністративно-територіальна одиниця (автономна область) РРФСР, що існувала 20 жовтня 1930 — 3 липня 1991 року. В 1934—1990 роках Хакаська АО входила до складу Красноярського краю.
Адміністративний центр — село Усть-Абаканське, 30 квітня 1931 року перетворено на місто Абакан. Напередодні створення ХАО чисельність населення становила 112,2 тис. осіб., Частка хакасів — 53 %.
20 жовтня 1930 року Президія ВЦВК ухвалила рішення про перетворення Хакаського округу на автономну область в існуючих межах, що входить до складу Західносибірського краю.
Наприкінці 1934 року через розукрупнення Західносибірського краю Хакаська автономна область увійшла до складу Красноярського краю.
15 грудня 1990 року вихід Хакасії зі складу Красноярського краю був узаконений Другим з'їздом народних депутатів РРФСР, який вніс зміни до Конституції РРФСР, за якими автономні області виводилися з складів країв, куди входили[1].
3 липня 1991 року Верховна Рада Російської РФСР внесла в російську конституцію поправку, яка перетворила Хакаська автономну область в Хакаська Радянську Соціалістичну Республіку у складі РРФСР. Ця поправка була внесена на розгляд З'їзду народних депутатів РРФСР.
29 січня 1992 року Верховна Рада Хакаської РСР прийняла закон про перейменування Хакаської РСР на Республіку Хакасія[2]. 21 квітня 1992 року З'їзд народних депутатів Російської Федерації вніс до Конституції РРФСР поправки, якими узаконив перетворення автономної області на республіку та її нове найменування.