Федеративна держава Австрія

Ця стаття про суверенну державу в 1934—1938 рр. Про федеральні землі сучасної Австрії див. Землі Австрії.

Bundesstaat Österreich Федеративна держава Австрія
1934 – 1938
Прапор Герб
Гімн Sei gesegnet ohne Ende (укр. "Будь благословенна без кінця")
Австрія: історичні кордони на карті Федеративна держава Австрія у 1938 році
Столиця	Відень
Мови	німецька
Релігії	католицизм
Форма правління	федеративна однопартійна австрофашистська парламентська республіка під авторитарною диктатурою
Президент Австрії
• 1934–1938	Вільгельм Міклас
Канцлер
• 1934	Енгельберт Дольфус
• 1934	Ернст Штаргемберг (в. о.)
• 1934–1938	Курт Шушніг
• 1938	Артур Зейсс-Інкварт
Законодавчий орган	Національрат[1]
Історичний період	міжвоєнний період
• Ухвалення Конституції	1 травня
• Вбивство Дольфуса	25 липня 1934 року
• Бергтесгаденська угода	12 лютого 1938 року
• Вторгнення Вермахту	12 березня 1938 р
• Німецька анексія	13 березня
Населення
Валюта	австрійський шилінг
Попередник Наступник Перша Австрійська Республіка Австрія за часів націонал-соціалізму
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Федеративна держава Австрія

Федеративна держава Австрія (австрійська німецька: нім. Bundesstaat Österreich; у розмовній мові відома як нім. Ständestaat «корпоративна держава») — політичне продовження Першої Австрійської Республіки у проміжку з 1934 до 1938 року, коли це була однопартійна держава під керівництвом клерико-фашистського Вітчизняного фронту. Назва «корпоративна держава» (нім. Ständestaat), яка походила від поняття нім. Stände («стани» або «корпоратизм»), була пропагандою, яку підтримували провідні політики режиму, такі як Енгельберт Дольфус і Курт Шушніг, що обернулося встановленням авторитарної влади, заснованої на суміші консервативних католицьких та італо-фашистських впливів.

Історія

Мітинг вітчизняного фронту в 1936 р.

Історія Австрії
Галльштаттська культура
Доісторична Австрія
Римські провінції (Норик • Реція)
Карантанія
Східна (Австрійська) марка
Австрійське герцогство
Австрійське ерцгерцогство
Священна Римська імперія (Габсбурзька монархія)
Австрійська імперія
Австро-Угорщина (Цислейтанія)
Німецька Австрія
Перша австрійська республіка
Федеративна держава Австрія
Аншлюс
Австрія у часи націонал-соціалізму
Окупація Австрії союзниками
Друга австрійська республіка
Портал «Австрія» переглянути обговорити редагувати

У 1890-х роках такі члени-засновники консервативно-клерикальної Християнсько-соціальної партії (ХС), як Карл фон Фогельзанг і мер Відня Карл Люгер вже виробили анти-ліберальні погляди,^[2] щоправда, спершу з економічних міркувань з огляду на зубожіння пролетаріату та нижнього прошарку середнього класу. Багато в чому посилаючись на вчення про католицьке соціальне навчання, ХС агітувала проти австрійського робітничого руху, очолюваного Соціал-демократичною партією. ХС також поширювала антисемітські забобони, хоча це ніколи не набувало такого розмаху, як у нацистів.

Аншлюс

Примітки

1. Pelinka, Anton; Lassner, Alexander (2003). Dollfuss / Schuschnigg Era in Austria. Transaction Publishers. ISBN 978-0-7658-0970-4.
2. Chaloupek, Günther; ‘Conservative and Liberal Catholic Though in Austria’, in Chaloupek, Günther, Backhaus, Jürgen and Framback, Hans A. (editors); On the Economic Significance of the Catholic Social Doctrine. 125 Years of Rerum Novarum; pp. 73-75 ISBN 3319525441

Література

• Ulrich Kluge: Der österreichische Ständestaat 1934–1938. Entstehung und Scheitern. Verlag für Geschichte und Politik, Wien 1984, ISBN 3-7028-0225-8.
• Hans Jürgen Krüger: Faschismus oder Ständestaat. Österreich 1934–1938. Dissertation Universität Kiel 1970, 428 S.
• Otto Naderer: Der bewaffnete Aufstand. Der Republikanische Schutzbund der österreichischen Sozialdemokratie und die militärische Vorbereitung auf den Bürgerkrieg (1923–1934). Ares, Graz 2005, ISBN 978-3-902475-06-0 (zugleich Dissertation Universität Salzburg 2003, 384 Seiten).
• Anton Staudinger: Zur „Österreich“-Ideologie des Ständestaates. In: Ludwig Jedlicka, Rudolf Neck (Hrsg.): Das Juliabkommen von 1936. Vorgeschichte, Hintergründe und Folgen. Protokoll des Symposiums in Wien am 10. und 11. Juni 1976 (= Theodor-Körner-Fonds. Wissenschaftliche Kommission zur Erforschung der Österreichischen Geschichte der Jahre 1927 bis 1938: Veröffentlichungen, Band 4). Verlag für Geschichte und Politik, Wien 1977, ISBN 3-486-44641-X, S. 198–240.