1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 1211 вірян[2]. 1890 року в місті зведено муровану православну церкву святого Миколая[2].
1 квітня 1929 року межі міста Томашів розширені за рахунок приєднання села Пасічне з млином Пасічне і млинським селищем Малки з гмін Пасіки та села Шнури з ґміни Майдан-Горішній Томашівського повітуЛюблінського воєводства[4], а 1 квітня 1936 року — фільварку Рогізно з громади Рогізно гміни Пасіки і фільварку Лящівка № 2 з громади села Лящівка сільської ґміни Майдан Горішній[5].
1 листопада 1939 року українська молодь міста відзначила річницю Листопадового Зриву. У листопаді 1939 року в Томашеві почав діяти відділ УЦК під керівництвом отця Миколи Малюжинського. 31 грудня 1939 року в місті заснували український Повітовий союз кооператив, директором якого був Іван Богачевський. Українську школу в Томашеві організував у 1940 році вчитель Хмель (Хміль) у парафіяльному будинку. У червні 1940 року при школі започаткували курс виховательок дитячих садків за участю 15 дівчат. З 1 по 31 грудня 1940 року в місті діяли кооперативно-освітні курси української молоді повіту, які закінчили 44 випускники.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у місті переважно проживали римо-католики, але населення здебільшого розмовляло українською мовою[6].
Станом на 1931 рік у місті налічувалося 10 400 мешканців, з них українців — 680 осіб (6,3 %), євреїв — 54,3 %, поляків — 38,1 %[3].
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[7][8]:
Загалом
Допрацездатний вік
Працездатний вік
Постпрацездатний вік
Чоловіки
9770
1908
6928
934
Жінки
10748
1814
6599
2335
Разом
20518
3722
13527
3269
Культура
Географічно Томашів розташований неподалік від кордону з Львівською областюУкраїни, проте через те, що до початку ХХ століття місто належало до Російської імперії, його архітектура виразно відрізняється від навколишніх міст Східної Галичини.
Пам'ятки:
Церква святого Миколая — мурована православна парафіяльна церква 1890 року, чинна[2].
Греко-католицька плебанія — мурована плебанія першої половини XIX століття, з 1875 року діяла як православна, нині нечинна[2].
↑Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Томашів