Токійський національний стадіон (яп. 国立霞ヶ丘陸上競技場) — колишня спортивна споруда, універсальний стадіон у районі Сіндзюку міста Токіо, Японія, що існував з 1958 по 2015 роки і був місцем проведення домашніх зустрічей збірної Японії з футболу, а також представницьких міжнародних змагань з різних видів спорту. У 2014 році стадіон було закрито, а наступного року зруйновано, після чого на його місці було побудовано Новий національний стадіон.
Побудований на місці старого легкоатлетичного стадіону, відкритий 1958 року аби прийняти тогорічні Азійські ігри.
1964 року був головною спортивною ареною Літніх Олімпійських ігор.
1991 року приймав Чемпіонат світу з легкої атлетики.
Протягом 1980—2001 років на Національному стадіоні у Токіо відбувався матч за Міжконтинентальний кубок з футболу між клубними чемпіонами Європи та Південної Америки (також відомий як Кубок Тойоти).
У 2014 році стадіон був закритий. У зв'язку з тим, що в 2020 році Токіо прийме XXXII літні Олімпійські ігри, на його місці був побудований новий стадіон, який отримав назву Новий національний стадіон[1] і став головною ареною Олімпійський та Паралімпійських ігор 2020 року.
1983: Олімпійський стадіон (Гельсінкі) • 1987: Олімпійський стадіон (Рим) • 1991: Національний стадіон (Токіо) • 1993: Стадіон імені Готтліба Даймлера (Штутгарт) • 1995: Уллеві (Гетеборг) • 1997: Олімпійський стадіон (Афіни) • 1999: Олімпійський стадіон (Севілья) • 2001: Стадіон Співдружності (Едмонтон) • 2003: Стад-де-Франс (Париж) • 2005: Олімпійський стадіон (Гельсінкі) • 2007: Нагаї (Осака) • 2009: Олімпійський стадіон (Берлін) • 2011: Тегу (Тегу) • 2013: Лужники (Москва) • 2015: Національний стадіон (Пекін) • 2017: Олімпійський стадіон (Лондон) • 2019: Халіфа (Доха) • 2022: Гейворд Філд (Юджин)[en]