Славін Лазар Мойсейович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Лазар Мойсейович Славін
Народився	29 травня (11 червня) 1906(1906-06-11) Вітебськ
Помер	30 листопада 1971(1971-11-30) (65 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР
Національність	єврей
Діяльність	археолог
Alma mater	Ленінградський університет
Галузь	археологія
Заклад	Інститут археології РАН
Посада	директор Історико-археологічного заповідника «Ольвія»
Вчене звання	доцент
Науковий ступінь	кандидат історичних наук
Відомі учні	Ніна Лейпунська, Галина Мезенцева
Аспіранти, докторанти	Мезенцева Галина Георгіївна Лейпунська Ніна Олександрівна
Членство	НАНУ
Партія	ВКП(б)
Нагороди

Ла́зар Мойсе́йович Сла́він (*29 травня (11 червня) 1906(19060611), Вітебськ — †30 листопада 1971, Київ) — український радянський археолог, кандидат історичних наук (з 28 червня 1938 року), доцент (з 14 квітня 1956 року) член-кореспондент АН УРСР (з 22 лютого 1939 року)^[1].

Біографія

Народився у Вітебську. У 1928 році закінчив Ленінградський університет. Протягом 1929—1938 років працював в Інституті історії матеріальної культури (згодом Ленінградське відділення Інституту археології АН СРСР). Член ВКП(б) з 1940 року.

З 1939 року працював в Інституті археології АН УРСР (у 1939—1941 і 1944—1945 роках — його директор; у 1946—1949 роках — заступник директора, з 1970 року — завідувач відділу античної археології). Очолював роботу над вивченням пам'яток античного періоду Північного Причорномор'я, одночасно у 1945—1970 роках завідував кафедрою археології та музеєзнавства Київського університету.

У 1938—1971 роках очолював Історико-археологічний заповідник «Ольвія».

Серед учнів Лазаря Славіна — Ніна Лейпунська, Галина Мезенцева тощо.

Могила Лазаря Славіна

Помер 30 листопада 1971 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 21).

Праці

Праці вченого присвячені головним античним пам'яткам Північного Причорномор'я, зокрема, Ольвії:

• «Ольвія» (1938);
• (рос.)«Древний город Ольвия» (1951);
• (рос.)«Проблеми истории Северного Причерноморья в античную эпоху» (1959);
  • Історія українського мистецтва (видання)
• (рос.)«Здесь был город Ольвия» (1967)

та інші.

Нагороди

• орден «Знак Пошани».
• У 1977 р. — Державна премія України в галузі науки і техніки (посмертно; за монографію «Археологія Української РСР» в трьох томах, опубліковану в 1971—1975 роках)^[2].

Примітки

1. Національна академія наук України. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 3 грудня 2012. [Архівовано 2014-09-07 у Wayback Machine.]
2. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 3 грудня 2012. [Архівовано 2013-12-19 у Wayback Machine.]

Джерела та література

• Черкаська Д. Наукова та педагогічна діяльність археолога Л. М. Славіна (2017)
• Крапівіна В. В. Славін Лазар Мойсейович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 622. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.