Сан-Стефанський мирний договір

Сан-Стефанський мирний договір
Тип	мирна угода
Підписано	3 березня 1878[1]
Місце	Yeşilköy^d
Підписанти	Російська імперія і Османська імперія
Медіафайли у Вікісховищі

Кордони Болгарії за Сан-Стефанським миром

Будинок, в якому був підписаний Сан-Стефанський договір

Кордони балканських держав і Росії за Сан-Стефанським мирним договором

Сан-Стефанський мирний договір (рос. Сан-Стефанский мир, Сан-Стефанский мирный договор; тур. Ayastefanos Muahedesi, Ayastefanos Antlaşması) — попередній мирний договір, що завершив Російсько-турецьку війну 1877—1878 рр. Підписаний 19 лютого (3 березня) 1878 р. у Сан-Стефано (нині Ешилькей, поблизу Стамбула) з російської сторони графом М. П. Ігнатьєвим і О. І. Нелідовим, з османської — Сафветом-пашею на основі укладеного 19 (31 січня) Адріанополі перемир'я.

Його підписання святкується в Болгарії як День визволення Болгарії від османського ярма.

Основні положення

За Сан-Стефанським мирним договором Князівство Чорногорія, Князівство Сербія і Румунія здобували повну незалежність, їхні території значно розширювалися. Румунія отримувала Північну Добруджу (ст. 1—5). Боснії та Герцеговині надавалася автономія в межах Османської імперії (ст. 14).

Болгарія від Дунаю до Егейського моря і від Чорного моря до Охридського озера перетворювалася у васальну стосовно Османської імперії державу, але оголошувалася автономним князівством з правом обрання князя (ст. 6—7). Османські війська виводилися з Болгарії, росіяни залишалися в ній на 2 роки (ст. 8).

До Російської імперії відходили Батумі, Ардаган, Карс, Баязет і Південна Бессарабія, відірвана від неї, крім островів у дельті Дунаю, за Паризьким мирним договором 1856 року.

Османська імперія зобов'язувалася виплатити Російській імперії 310 млн руб. контрибуції (ст. 19), створити в Епірі, Фессалії та Албанії управління за типом введеного в 1868 на Криті (ст. 15), здійснити реформи в османській Вірменії (ст. 16).

Наслідки

Договір викликав протидію західних держав, особливо Великої Британії і Австро-Угорської імперії, і на Берлінському конгресі 1878 року був замінений багатостороннім договором, значно менш вигідним для Російської імперії та Болгарії.

Найважливіший результат Російсько-турецької війни, виражений у Сан-Стефанському мирному договорі, — визволення Болгарії від османського панування, створення болгарської національної державності — був збережений, хоч і зі значним зменшенням території болгарського князівства.

Джерела

• Ключников Ю. В., Сабанин А. В. Международная политика новейшего времени в договорах, нотах и декларациях. Ч. 1. От Французской революции до империалистической войны. — М.: Литиздат НКИД, 1925. — VI, 441 с. (рос.)
• Велика радянська енциклопедія

Література

• М. С. Бур'ян. Сан-Стефанський мирний договір 1878 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
• М. С. Бур'ян. Константинопольський договір 1879 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Посилання

• Сан-Стефанський мирний договір 1878 // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563