Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд (араб. الأمير سلمان بن عبد العزيز آل سعود, нар. 31 грудня 1935, Ріяд, Саудівська Аравія) — король Саудівської Аравії, хранитель двох святинь і глава династії Аль Саудів. Став королем 23 січня 2015 року після смерті свого зведеного брата, короля Абдалли.
Салман — син першого короля Саудівській Аравії Абдул-Азіза ібн Сауда і шостий з «сімки Судайрі», був найбільш довіреним радником короля Фахда[1][2] і найближчим братом принца-наступника Султана[3]. До вступу на престол був міністром оборони (2011—2015) і губернатором провінції Ер-Ріяд (1963—2011).
Салман народився 31 грудня 1935 року[4]. Він став 25-м сином ібн Сауда[4][5], його матір'ю була Хасса ас-Судайрі[6]. Разом з шістьма братами Салман утворив так звану «сімку Судайрі»[7]. Виховувався він у палаці Мурабба[8]. Початкову освіту здобув у школі принців у Ер-Ріяді, яку заснував ібн Сауд для своїх дітей[9]. Салман вивчав релігію й сучасну науку[10].
Коли принцу Салману було 19 років, його батько, король Абдул-Азіз, у березні 1954 року призначив його своїм представником і еміром (мером) Ер-Ріяда[10][4]. Пізніше, у квітні 1955, король Сауд призначив його мером Ер-Ріяда в чині міністра[4][10]. Салман пішов у відставку з цього поста у грудні 1960[9].
У лютому 1963 року Салман був призначений губернатором провінції Ер-Ріяд[9]. Він пробув на цій посаді 48 років, з 1963 по 2011 рік[10]. Як губернатор, він зробив внесок у перетворення Ер-Ріяда із середнього міста на великий мегаполіс. Займався залученням туристів та інвестицій до країни, підтримував геополітичні та економічні відносини із Заходом[11].
Під час губернаторства Салмана його радниками були молоді висококваліфіковані технократи, набрані з Університету короля Сауда[12]. У січні 2011 року він дав вказівку вжити заходів щодо жебраків Ер-Ріяда, «які намагаються скористатися щедрістю людей». Всі жебраки-іноземці були депортовані, а місцеві жебраки пройшли програму реабілітації в міністерстві соціальних справ[13].
У листопаді 2011 року принца Салмана призначили міністром оборони. Він замінив на цій посаді свого померлого брата, принца Султана[14], а губернатором Ер-Ріяда призначили принца Саттама. Салман також увійшов до складу Ради національної безпеки[15]. У квітні 2012 року він відвідав Сполучені Штати та Велику Британію, де зустрівся з президентом США Бараком Обамою і прем'єр-міністром Великої Британії Девідом Камероном[16][17].
Газета Al Akhbar стверджувала, що призначення Салмана відбулося завдяки його здібностям до примирення і дипломатичним талантам, його належності до середнього покоління (що дозволяло йому виступати посередником між батьками й синами у королівській родині) і його широким знайомствам в арабському світі й міжнародній сфері (заведеним під час перебування на посту губернатора)[3].
Незабаром після смерті свого брата, принца Наїфа ібн Абдул-Азіза, принц Салман у червні 2012 року був призначений наслідним принцом Саудівської Аравії[18][19], а також заступником прем'єр-міністра[20]. Агентство «Рейтер» розцінило його призначення як сигнал того, що обережні реформи короля Абдалли, швидше за все, продовжаться[20]. Саудівські реформісти заявили, що принц Салман прийме більш дипломатичний підхід до представників опозиції, на відміну від інших членів королівської сім'ї, але його не можна вважати політичним реформатором[21]. Вони також заявили, що, як і король Абдалла, принц Салман буде головним чином приділяти увагу поліпшенню економічної ситуації, а не політичним змінам[21].
Принц-наступник Саудівської Аравії, Салман став хранителем двох святинь і королем Саудівської Аравії 23 січня 2015, відразу ж після смерті свого зведеного брата, короля Абдалли. Одночасно з цим зведений брат Салмана, Мукрін ібн Абдул-Азіз Аль Сауд, став принцом-наступником і заступником прем'єр-міністра.
Салман ібн Абдул-Азіз був одружений тричі[22]. Його першою дружиною була Султана бінт Туркі ас-Судайрі[23], яка померла у віці 71 року наприкінці липня 2011[24]. Вона була дочкою дядька Салмана по материнській лінії, Туркі ібн Ахмада ас-Судайрі[24], який був одним з колишніх губернаторів провінції Асир[25]. Діти Салмана від цього шлюбу — принц Фахд (нар. 1955), принц Султан (нар. 1956), принц Ахмед (нар. 1958), принц Абдул-Азіз (нар. 1960), принц Фейсал (нар. 1970) і принцеса Хасса (нар. 1974)[26].
У другому шлюбі з Сарою бінт Фейсал Аль Субай-ай у нього народився син принц Сауд. У третьому шлюбі з Фахдою бінт Фалах ібн Султан аль-Хіслайн — принц Мухаммед, принц Туркі, принц Халід, принц Наїф, принц Бандар і принц Ракан[27]. Старший син Салмана від першого шлюбу, Фахд ібн Салман, помер від серцевої недостатності в 47 років у липні 2001[28]. Інший син, Ахмад ібн Салман, помер після серцевого нападу в липні 2002 в 43 роки[29].
Його другий син, Султан ібн Салман Аль Сауд, став першою особою королівської крові, першим арабом і першим мусульманином, який полетів у космос[30]. Абдул-Азіз ібн Салман, ще один його син, був заступником міністра нафти з 1995 року[31]. Фейсал ібн Салман — губернатор провінції Ель-Мадіна. Один з його молодших синів, Мухаммед, був його особистим радником у міністерстві оборони[32]. Туркі ібн Салман у лютому 2013 року став головою компанії Saudi Research and Marketing Group, замінивши свого старшого брата Фейсала ібн Салмана[33].
У серпні 2010 року Салману зробили у США операцію на хребті[34]. Він пережив інсульт, і, попри фізіотерапію, його ліва рука працює гірше ніж права[35]. Після його призначення наслідним принцом різні аналітики, зокрема Саймон Гендерсон, стверджували, що у нього деменція[36]. Крім того, вважають, що у нього хвороба Альцгеймера[37].