«Попелю́шка» (англ. «Cinderella») — мультфільм студії Дісней, створений за мотивами казки Шарля Перро Попелюшка. Після прем'єри, що відбулась в 1950 році, фільм допрацьовувався і знову випускався на екрани кожні сім-вісім років.
Попелюшка — бідна сирота, у якої в ранньому дитинстві померла мати, а потім і батько, залишивши її під опікою злої мачухи. Мачуха і її дві розбещені і негарні доньки — Дрізелла й Анастасія, змушують важко працювати бідолашну з ранку до ночі. Тим часом Король королівства вирішує влаштувати бал з нагоди повернення з чужини свого сина Принца — сподіваючись, що син зрештою одружиться і подарує старому Королю онуків. Попелюшка прагне потрапити на королівський бал, але зведені сестри і мачуха не хочуть цього і роблять все можливе, щоб завадити їй. На допомогу бідоласі приходить Добра фея. Силою чарів вона наділяє Попелюшку розкішною каретою, чудесною сукнею і незвичайними кришталевими черевичками. Принц відразу закохується у чарівну незнайомку, а вона в нього. Але чари діють лише до опівночі… Попелюшка мусить повернутись, інакше все вмить стане таким, як і було: карета — гарбузом, лакей — собакою, візниця — конем, коні — мишами, а гарна сукня — лахміттям. Принц хоче будь-що знайти чарівну незнайомку, яка утікаючи загубила на сходах кришталевий черевичок. Король видає наказ розшукати дівчину, що загубила черевичок. Приміряти черевичок може будь-яка неодружена дівчина королівства. Дрізелла й Анастасія сподіваються, що одній із них пощастить вдягти черевичок, а Попелюшку мачуха замикає на ключ у її кімнаті. Але друзі Попелюшки — мишенята Жак і Гас — відбирають хитрістю ключ у мачухи і допомагають Попелюшці вийти. Коли черевичок не підійшов жодній із дочок мачухи і посланці Короля збираються вже їхати, їх зупиняє Попелюшка, що бажає теж приміряти черевичок. Щоб завадити це зробити, мачуха підставляє ціпок під ногу слуги, і той, перечепившись, розбиває кришталевий черевичок. Герцог та інші посланці засмучені, але Попелюшка їх заспокоює і говорить, що у неї є другий черевичок — такий самий, і показує його, на превелике здивування мачухи… Закінчується мультфільм весіллям Попелюшки і Принца і словами: «І жили вони довго і щасливо».
Дубльовано студією «LeDoyen» на замовлення «Disney Character Voices International» у 2012 році[1].
Ролі дублювали:
А також: Олена Узлюк, Михайло Войчук, Валентина Лонська, Катіко Пурцеладзе, Тетяна Піроженко, Сергій Юрченко, Володимир Трач, Михайло Мальцев та інші.
Пісні:
Коротку версію мультфільму створив сам Волт Дісней ще в 1922 році. Прототипом для Попелюшки стала шведська акторка Інгрід Бергман.
Стрічка вийшла на стику початкових робіт Діснея 1930 рр. і класичніших форм малюнка в 1940 рр. «Попелюшка» була прийнята критикою менш захоплено. «Попелюшка» була першим мультфільмом, що вийшов після Другої світової війни («Бембі», 1942). Війна і, як наслідок, зниження прокату, змусили Діснея випустити ряд недорогих фільмів, таких як «Проспівай мені пісню» та «Забавні речі» протягом 1940 рр. Мультфільм отримав приз «Золотий ведмідь» на Берлінському кінофестивалі в 1951 році. Волт Дісней за мультфільм здобув спеціальну премію на Канському кінофестивалі в 1950 році. У мультфільму є сіквели — «Попелюшка 2: Мрії збуваються», що вийшов 2002 року, і «Попелюшка 3: Злі чари», що вийшов у лютому 2007 року.
Фільм озвучували дев'ять акторів і акторок, а крім них, над картиною працювали понад 60 осіб. Серед них художники-мультиплікатори, художники, письменники, композитори і багато інших фахівців. Всіма ними керував сам Волт Дісней. Багато сил пішло на експерименти з новою технікою мультиплікації, створення образів з об'ємними формами й пошук нових виразних засобів.
Портал «Кінематограф»