Перше головне управління КДБ СРСР

Перше головне управління КДБ СРСР (ПГУ) — структурний підрозділ Комітету державної безпеки Радянського Союзу, відповідальне за зовнішню розвідку.

Історія зовнішньої розвідки

20 грудня 1920 року — організовано Іноземний відділ (ІНВ) ВНК при НКВС РРФСР. Його очолив Давидов (Давтян) Яків Христофорович
6 лютого 1922 року — ІНВ ВНК перейменовано на ІНВ ДПУ НКВС РРФСР
2 листопада 1923 року — створено Іноземний відділ Об'єднаного державного політичного управління (ОДПУ) при Раді народних комісарів (РНК)
10 липня 1934 року — зовнішню розвідку передано у підпорядкування 7 відділу Головного управління державної безпеки (ГУДБ) НКВС СРСР
липень 1939 року — у зв'язку з черговою реорганізацією НКВС розвідку зосереджено у 5 відділі ГУДБ НКВС СРСР
лютий 1941 року — створено I Управління НКДБ СРСР, на яке покладено ведення зовнішньої розвідки
квітень 1943 року — розвідку зосереджено у I Управлінні НКДБ СРСР
березень 1946 року — створено I Управління МДБ СРСР, що займалось зовнішньою розвідкою
1947 рік — прийнято рішення щодо створення Комітету інформації (КІ) при Раді Міністрів СРСР, який об'єднує зовнішню політичну та військову розвідки
лютий 1949 року — КІ при РМ СРСР реорганізовано в КІ при Міністерстві закордонних справ
січень 1952 року — створено Перше Головне управління (ПГУ) МДБ СРСР
березень 1953 року — ПГУ МДБ реорганізовано на 2 Головне Управління МВС СРСР
березень 1954 року — зовнішню розвідку покладено на Перше головне управління (ПГУ) Комітету державної безпеки при РМ СРСР
липень 1978 року — ПГУ КДБ при РМ СРСР перейменовано на ПГУ КДБ СРСР
листопад 1991 року — ПГУ КДБ СРСР було перетворено на Центральну службу розвідки СРСР, формально незалежну від КДБ
після розпаду СРСР у грудні 1991 року — ЦСР СРСР була реорганізована у Службу зовнішньої розвідки РРФСР.