Належить до призабутих художників. За припущеннями, народився і мешкав у місті Неаполь[1]. Художню майстерність опановував в Неаполі, в майстерні художника Джакомо Рекко, що був батьком неаполітанського майстра натюрмортівДжузеппе Рекко (1634–1695). Перше документальне свідоцто про художника знайдене під 1632 роком.
1654 року відбув у Рим, де приєднався до офіційної там гільдії святого Луки у 1656–1658 роках[1]. Це надавало право працювати в Римі на законних засадах. В Римі того часу працювало чимало художників із північних країн Європи, поєднаних у художнє товариство «Перелітні птахи». Щось подібне до анімалістичних творів Паоло Порпора робив художник Отто Марсеус ван Скрик, великий прихильник тварин і плазунів.
Паоло Порпора створював квіткові натюрморти, що надало підстави вважати, ніби на художню манеру неаполітанського митця вплинули твори нідерландських художників, майстрів квіткових натюрмортів[1]. Однак, Паоло Порпора абсолютно ні на кого не схожий у власних картинах анімалістичного жанру — ні на сучасних йому італійських, ні на сучасних йому іноземних художників. Досить оригінальним він був і в створенні квіткових натюрмортів, даючи милуватись глядачам як окремими зразками квітів («П'ять півників, метелики і ящірка»), так і їх простим нагромадженням, жодне з котрих не поставлене у скляну вазу, розташовану поруч («Квіти поряд зі скляною вазою»).