Новогрудське воєводство (Велике князівство Литовське)

Новогрудське воєводство
Palatinatus Novogrodensis Województwo nowogródzkie
Герб Новогрудського воєводства Прапор
столиця	Новогрудок
Найбільше місто	Новогрудок, Вовковиськ, Слуцьк, Несвіж, Слонім
Країна	Велике князівство Литовське
Офіційна мова	білоруська, польська
Населення
- повне	409 458 (у 1790 р.)[1]
- густота	(4-те місце)
Площа
- повна	36 920[2] (до 1795);  км²
- широта	53°36′20″ п. ш.
- довгота	25°49′35″ сх. д.
Висота
- максимальна	(324)
Дата заснування	1507
Дата ліквідації	1795
- раніше відомий як	Новогрудське намісництво
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новогрудське воєводство

Новогру́дське воєводство (лат. Palatinatus Novogrodensis, пол. Województwo nowogródzkie) — адміністративно-територіальна одиниця в складі Великого князівства Литовського в 1507-1795 роках (від 1569 року в складі Речі Посполитої як провінція); створене у 1507 р. з частини Троцького воєводства^[3]. Центр — місто Новогрудок.

Історія

Це воєводство було утворене в 1507 році на місці Новогрудського намісництва. Під час адміністративно-територіальної реформи 1565—1566 років у воєводстві були утворені три повіти —

• Новогрудський (25 870 км²),
• Вовковиський (4810 км²) та
• Слонімський (6240 км²)^[4].

У Новогрудський повіт як окрема адміністративна одиниця входило Слуцьке князівство, перетворене в 1791 році в Случерецький повіт, який увійшов у 1793 р. в Мінську губернію Російської імперії. У Новогрудському воєводстві був утворений Столовичський повіт, а Вовковиський повіт відійшов до Гродненського воєводства.

Наприкінці XVI століття Новогрудська земля отримала до герба зображення Архангела Михаїла: На кольоровому малюнку з привілею 1595 року Архангел Михаїл одягнений в чорне, поле герба червоне^[5].

Воєводство межувало з Берестейським воєводством на півдні, Троцьким на північному заході, Віленським на півночі та Мінським на сході. Воєводство посилало шість депутатів на Сейм Речі Посполитої. Воєводство мало сенаторів: воєвода і каштелян. Сеймики повітові обирали двох депутатів до Сейму та двох депутатів до Трибуналу Великого князівства Литовського. У ньому були три повітові старости: в Новогрудку (належало воєводі), Слонімі й Вовковиську. Економія Новогрудка й Слоніма належала великому князеві Литовському.

У 1793 р. під час другого поділу Речі Посполитої більша частина воєводства була приєднана до Російської імперії. Остаточно воєводство було приєднано до Росії після третього поділу Речі Посполитої в 1795 році, його територія увійшла в Слонімську губернію.

Воєводи

Новогрудське воєводство на мапі I Речі Посполитої (1569—1795), польською

• 1507—1508: Іван Глинський
• 1509: Альбрехт Гаштольд
• 1509—1530: Ян Заберезинський
• 1530—1542: Станіслав Гаштольд
• 1542—1544: Григорій Остик
• 1544—1549: Олександр Ходкевич
• 1551: Олександр Полубинський
• 1551—1558: Іван Горностай
• 1558—1579: Павло Сапіга
• 1579—1589: Миколай Радзивіл
• 1590—1618: Федір Тишкевич
• 1618—1638: Миколай Кшиштоф Сапега
• 1638—1642: Олександр Слушка
• 1642: Сигізмунд Кароль Радзивілл
• 1643—1646: Томаш Сапега
• 1646—1650: Єжи Хрептович
• 1650—1653: Миколай Кшиштоф Халецький
• 1653—1658: Петро Казимир Вежевич
• 1658—1670: Кшиштоф Володкович
• 1670: Ян Керсновський
• 1670—1687: Дмитро Полубинський
• 1689: Богуслав Олександр Унєховський
• 1689—1709: Стефан Тизенгауз
• 1709—1729: Ян Миколай Радзивілл
• 1729—1746: Миколай Фаустин Радзивілл
• 1746—1754: Єжи Радзивіл
• 1755—1773: Юзеф Олександр Яблоновський
• 1773—1795: Юзеф Неселовський

Примітки

1. Tabela: Summaryusz Generalny wszelkich dochodów Rzeczypospolitey tak w Koronie iako i w Litwie z kalkulacyą mil kwadratowych, tak со do dymów, podatków, iako i ludzi, w: Dziennik rządowo-ekonomiczno handlowy. Zaymuiący różne Wiadomości, Rządowe, Handlowe, Ekonomiczne, Fabryczne, Kontraktowe na Dobra, Summy, i Produkta. Zajmujący 3 miesiące kwiecień may czerwiec 1790. R.5. T. II. Warszawa 1790.(пол.)
2. Гайба М. Новагародскае ваяводства // ВКЛ. Энцыкл. Т. 2. — Менск, 2005. С. 359.(біл.)
3. Stanisław Kutrzeba: Historia ustroju Polski w zarysie, Tom drugi: Litwa. Lwów i Warszawa: 1921, s. 88.(пол.)
4. Walery Bubień, Sejmik nowogródzki, słuczorzeski i stwołowicki w czasach panowania Stanisława Augusta Poniatowskiego 1764—1795, Kraków 2007, s. 11.(пол.)
5. Цітоу А., «Герб i пячаткі Новагродка» // Наваградскія чытанні. Выпуск IV. С. 32. — Мн.,1996.(біл.)

Див. також

• Герб Новогрудського воєводства

Джерела

• Гайба М., «Новагародскае ваяводства» — Т. 1 — С. 359 // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)
• Насевіч В., «Тэрыторыя, адміністрацыйны падзел [Архівовано 7 вересня 2017 у Wayback Machine.]» — Т. 1 — С. 34–39 // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)
• Т. 5 // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — ISBN 5-85700-073-4.
• Żmigrodzki J., «Nowogródek i okolice [Архівовано 8 вересня 2019 у Wayback Machine.]». — wyd. 3. — Nowogródek: Luz, 1931.(пол.)

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новогрудське воєводство (1507–1795)
• J. Żmigrodzki: Nowogródek i okolice [Архівовано 8 вересня 2019 у Wayback Machine.](пол.)