Новоград-Волинський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Волинської губернії Російської імперії , утворена в 1804 році. Повітовий центр — місто Новоград-Волинський .
На південному заході повіт межував з Старокостянтинівським , на заході з Заславським і Острозьким , на північному заході з Рівненським , на півночі з Овруцьким , на сході з Житомирським повітами Волинської губернії та з Літинським повітом Подільської губернії на півдні . Займав площу 6331,3 верст² (близько 7 150 км² ).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті мешкало 348 950 осіб, з них 65,49 % — українці , 15,63 % — євреї , 5,22 % — поляки , 10,95 % — німці , 2,41 % — росіяни , 0,14 % — чехи [ 1] .
Адміністративний поділ
Повіт поділявся на 20 волостей , 233 сільські громади, населених пунктів було 609.
На 1906 рік повіт поділявся на 20 волостей, до складу повіту входило 1 місто (повітове, утворювало окрему адміністративну одиницю, не мало власної волості), 11 містечок, решта — села, колонії, передмістя, присілки хутори, урочища — разом 932 населених пункти.
У березні 1921 року 8 волостей у південній частині повіту було включено до новоствореного Полонського повіту (Деревицька , Кустовецька , Любарська , Миропільська , Новочарторійська , Остропільська , Полонська , Романівська ).
Також внаслідок підписання 18 березня 1921 року Ризького миру , за яким уся Західна Волинь відходила до складу Польщі, до Рівненського повіту відійшла у повному складі Корецька волость (окрім села Шитня) та село Сторожів Городницької волості . Натомість до Новоград-Волинського повіту відійшли села Брониця, Броницька Гута, Кленове та Прихід Селищанської волості Рівненського повіту , які опинилися на схід від нового кордону.
Тож на час ліквідації повітового устрою 7 березня 1923 у складі повіту із 20 колишніх залишалося 11 волостей — Баранівська , Берездівська , Городницька , Емільчинська , Жолобенська , Курненська , Піщівська , Гульська (Рогачівська) , Романівецька , Сербівська , Смолдирівська .
Примітки
Посилання
Округи (1923—1925) Повіти (1921—1923) Повіти (1797—1921) Повіти (1795—1797)