До 2020 центр сільради. Нирківській сільраді було підпорядковане також село Нагоряни.
До 1970 року до складу Нирківської сільради входило село Червоне (колишній Червоногород,пол.Czerwonogród; назва походила від кольору ґрунтів у долині Джурина), але після репатріаціїпольського населення (1945) та закриття Червоногородської ГЕС (початок 1960-х рр.) цей населений пункт виключили з облікових даних сільради (така сама доля спіткала і хутір Підчерчі). Урочище (територія — 72 га) зберегло назву Червоне й належить Нирківській сільській раді.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.[1]
За Австро-Угорщини у селі функціонувала двокласна школа, за Польщі – чотирикласна двомовна.
До 1939 року у Ниркові діяли філії «Просвіти», «Рідної школи», «Союз Українок» та інших українських товариств, польські товариства «Кулко рольніче», «Стшелєц», кооператива.
Були копальні кристалічного гіпсу-вапняку, що його селяни використовували для білення хат, та червоного каменю-пісковику.
Під час національно-визвольних змагань 1918–1920 рр. у Леґіоні УСС воювали 8 вихідців із села: Тимофій Ванжура (1895 р. н.), Іван (1893 р. н.) та Федір (1885 р. н.) Вендзарі, Василь (1886 р. н.) Витрикуш, Іван Голик (1891 р. н.), Федір Пасіка (1887 р. н.), Кіндрат Стахіра, Гаврило
Чмола (1880 р. н.).
За переписом 1921 р., в селі було 414 дворів із населенням 1911 осіб, на 1931 р. – 459 дворів (2070 осіб).
Після встановлення радянської влади страчено активіста товариства “Просвіта” Матвія Лесюка (1911–1941), політв’язня Пилипа Чопика (1908–1941).
Після повернення радянської влади протягом 1944–1953 рр. за участь у національно-визвольній боротьбі ув’язнено понад 30 осіб, виселено у Сибір 89 осіб; загинуло 28 борців ОУН і УПА.
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965), встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, 9-ї річниці незалежності України, 2000-ліття Різдва Христового (всі — 2000).
Безгубенко, О. Нирків [Текст] / О. Безгубенко, Н. Мизак, В. Олійник //Тернопільщина. Історія міст і сіл [Текст] : у 3 т. Т. 2. — Тернопіль, 2014. — С. 193—195.