Намісництво

Намісництво

Намісництво — це вид одиниці місцевого управління у Великому Князівстві Литовському, найвища — в Російській імперії у 1775–1796 роках; найвищий виконавчий орган місцевого самоврядування в деяких коронних краях (зокрема, у Королівстві Галичини та Володимирії) Австрійської імперії з 1849 року та її наступниці — Австро-Угорської імперії (з 1867 року).

Австро-Угорська імперія

В Австро-Угорщині намісництва запроваджені в 1849 році у 9 австрійських коронних краях. Очолював намісництво призначений імператором намісник. При намісництвах існувало чимало інших різних установ, безпосередньо йому підлеглих, через які воно здійснювало як акти центральних органів влади та управління, так і свої власні директиви.

На території сучасної України, в коронній землі Королівство Галичини та Волині існувало Галицьке намісництво.

Російська імперія

В Російській імперії намісництва запроваджені в 1775 році, «Установленням про губернії». Було утворено 34 намісництва, в тому числі на території України:

• Харківське намісництво (1780);
• Київське намісництво (1781);
• Новгород-Сіверське намісництво (1781);
• Чернігівське намісництво (1781);
• Катеринославське намісництво (1783);
• Брацлавське намісництво (1793);
• Подільське намісництво (1793);
• Волинське намісництво (1793);
• Вознесенське намісництво (1795)

Очолював намісництво намісник, що мав повноваження від великого князя литовського, короля (надзвичайні — від царя) і на якого покладалося здійснення урядових, військових справ та адміністративного, судового, поліцейського і фінансового управління. За указом «Про новий поділ держави на губернії» 1796 р. намісництва було ліквідовано.

Див. також

• Будинок Галицького намісництва.

Джерела та література

• О. І. Путро. Намісництво // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 167. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• В. Д. Гончаренко. Намісництво // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
• Віртуальна Русь
• Описи намісництв України як джерело з краєзнавства //3-я Респ. конфенц. з істор. краєзнавства. Тези доповідей і повідомлень — К., 1984 (0,2 а.).