Тайвань (конституційно та офіційно Респу́бліка Кита́й, кит.: 中華民國) визнана 12 державами-членами Організації Об'єднаних Націй, а також Святим Престолом. Тайвань підтримує дипломатичні відносини з цими країнами, а також неофіційні відносини з іншими країнами через свої представництва та консульства. Ці дипломатичні відносини не є міжнародним визнанням Тайваню як держави, а швидше визнанням уряду РК як представника Китаю.
У політичній історії та міжнародних відносинах Китайської Республіки велику роль відіграє так звана народна дипломатія. У 1990-ті роки, й особливо після обрання президентом Ченя Шуйбяня роль цієї дипломатії помітно зросла. Концепція «народної дипломатії» має на увазі взаємний діалог і співпрацю та залучення всього тайванського народу в процес міжнародного спілкування, в рамках міжнаціональних і міжсоціальних зв'язків.
Суб'єкти з повними дипломатичними відносинами з Тайванем
Восени 2021 року у зв'язку з поглибленням відносин між Литвою і Тайванем у Вільнюсі було відкрито тайванське представництво. У відповідь КНР знизила рівень дипломатичних відносин із Литвою та запровадив торговельні обмеження.[1]
Під час встановлення дипломатичних відносин між Україною та Китайською Народною Республікою (КНР) 4 січня 1992 року у Києві влада України визнала Тайвань невіддільною частиною території Китаю, під контролем уряду Китайської Народної Республіки (КНР).
У 2003 р. за ініціативи народних депутатів України у Верховній Раді України було створено депутатське об'єднання Тайвань-Україна. Низка робочих зустрічей дала можливість ухвалити рішення з конкретних заходів щодо сприяння розвитку двосторонніх відносин між Україною та Республікою Китай. А за рішенням членів депутатського об'єднання Україна-Тайвань для сприяння розвитку економічних, соціальних і культурних та інших зв'язків було створено Українсько-Тайванський інститут. Президентом Інституту став співголова депутатського об'єднання Україна-Тайвань Лев Миримський, головою Наглядової ради — співголова
депутатського об'єднання Україна-Тайвань Юрій Кармазін. 17 серпня 2009 р. у столиці Республіки Китай Тайбеї розпочала свою роботу делегація українських парламентарів.
Метою офісу TAITRA в Києві є розвиток ділових відносин та економічне партнерство між Україною (також Білоруссю та Грузією) та Тайванем.
З точки зору потенційних можливостей для розгортання економічного співробітництва, Тайвань у даний час є одним з найперспективніших партнерів для України у східно-азійському регіоні, враховуючи сучасне фінансове становище Тайваню, особливо його валютні резерви та інвестиційні можливості.[3]
Додержуючись політики своїх країн, тайванські та китайські уряди безпосередньо не взаємодіють між собою. Переговори проводяться китайською (КНР) Асоціацією з відносин у Тайванській протоці (ARATS) і тайванською (РК) Straits Exchange Foundation (SEF), які підконтрольні та безпосередньо підзвітні виконавчій владі в особі своїх урядів.
КНР не визнає Тайвань незалежною країною, натомість вважає його своїм бунтівним регіоном.[5] Відносини між країнами радикально погіршилися після придушення КНР Гонконгу в 2020 році і зміщенням уваги керівництва Компартії Китаю на зовнішню експансію.[6] Починаючи з 2020 року, КНР систематично нарощує інтенсивність військових провокацій і майже відкрито готується до вторгнення на острови.[7][8] Одним зі стримувальних факторів для прямої агресії КНР є феєричне фіаско російського вторгнення в Україну в 2022 році, це спонукало КНР переглянути свої плани й проводити більше навчань.[9][10]
Відносини з міжнародними організаціями
Під тиском з боку Китайської Народної Республіки (КНР) Тайвань (Республіка Китай) була виключена (чи знижена у статусі) з багатьох міжнародних організацій. В інших випадках Республіка Китай може зберігати повну участь, використовуючи назви «Тайвань» чи «Тайвань, Китай», «Республіка Китай (Тайвань)», «Китайський Тайбей», «Тайбей».
.png)
.svg){kind=small}
