Людвік Свобода

Людвік Свобода
чеськ. Ludvík Svoboda
Народився	25 листопада 1895(1895-11-25)[1][4]^[…]  Грознатін, Моравське маркграфство, Австро-Угорська імперія
Помер	20 вересня 1979(1979-09-20)[1][2]^[…] (83 роки)  Прага, Чехословаччина[5][6]^[…]  ·цереброваскулярні хвороби
Поховання	Кромержизький міський цвинтар^d
Країна	Чехословаччина
Національність	чехи[8][9]
Місце проживання	Native house of Ludvík Svoboda^d
Діяльність	політик, військовослужбовець, Czechoslovak legionary, державний діяч, письменник
Галузь	війна[9] і політика[9]
Знання мов	чеська[1][10] і угорська
Учасник	Перша світова війна, Друга світова війна, Східний фронт (Перша світова війна), Повстання Чехословацького корпусу, Battle of Chelyabinsk^d, Yekaterinburg Operation^d, Great Siberian Ice March^d, Третя битва за Харків, Битва на Курській дузі, Бєлгородсько-Харківська операція, Битва за Дніпро, Битва за Київ, Житомирсько-Бердичівська наступальна операція (1943—1944), Корсунь-Шевченківська операція і Східно-Карпатська операція
Посада	президент Чехословаччини^[d]
Військове звання	General of the Army^d, лейтенант, капітан, лейтенант-полковник, полковник, бригадний генерал, дивізійний генерал, лейтенант-полковник[8] і генерал армії
Партія	Комуністична партія Чехословаччини
Брати, сестри	Josef Svoboda^d[11]
У шлюбі з	Irena Svobodová^d
Діти	Miroslav Svoboda^d і Зої Клусакова-Свободова
Автограф
Нагороди	Почесний громадянин Тршебича^[d] (19 грудня 1945) почесний громадянин Пльзеня^d (1968) почесний громадянин Брно^d (2 квітня 1946) Q55743693? Q55809356? (1947) Q55809561? Q55809563? Q55809557? Q55809617? Q55809639? Нагрудний знак Партизана^d (1947) honorary citizen of Cheb^d Почесний громадянин Праги^d (1946) почесний громадянин^[d] (1946) Почесний громадянин Тршебича^[d] (19 грудня 1945) Q11722748? (2010)
IMDb	ID 0841344
Медіафайли у Вікісховищі

Людвік Сво́бода (чеськ. Ludvík Svoboda, 25 листопада 1895(18951125), Грознатін — 20 вересня 1979, Прага), чехословацький військовий і політичний діяч, президент ЧССР в 1968—1975, генерал, Герой Радянського Союзу (1965), Герой ЧССР.

За ініціативи СРСР у Лондоні 18 липня 1941 була укладена радянсько-чехословацька угода «Про спільні дії у війні проти фашистської Німеччини», згідно з якою відновлювались дипломатичні відносини між СРСР та Чехословацькою республікою, а також було передбачено створення військових підрозділів з громадян Чехословацької республіки на території Радянського Союзу. На її розвиток представниками верховного командування СРСР та Чехословаччини 27 вересня 1941 було підписано Військову угоду. У лютому 1943, під час контрнаступу переважаючих сил німецьких військ проти лівого крила Воронезького фронту, «бойове хрещення» прийняв чехословацький батальйон під командуванням полковника Л. Свободи^[12].

Влітку 1943 р. в Новохоперську було завершено формування 1-ї окремої Чехословацької бригади під командуванням полковника Людвіка Свободи (згодом армійський корпус). З 15 тисяч чоловік її особового складу 11 тисяч були закарпатськими українцями^[13].

На чолі 1-ї чехословацької бригади у складі 38-ї армії 1-го Українського фронту брав участь у деокупації Києва від німецьких військ.

Людвік Свобода неодноразово перебував на Тернопільщині: 2 липня 1917 брав участь у битві під Зборовом, 1939 року — біля м. Тернопіль. 18 вересня 1939 зупинявся у Підгайцях, 20-25 вересня 1939 — у Гусятині^[14].

Брав участь у боях проти гітлерівців в Україні. У 1945—1950 рр. обіймав керівні посади в уряді Чехословаччини. У 1947 р. як міністр оборони Чехословаччини на прохання Польщі вжив заходів з перекриття кордону задля запобігання уникненню українцями депортації (т.зв. акція «Вісла»).^[15] З 1968 до 1975 рр. був президентом держави.

Написав військові спогади: «З Бузулуку до Праги» (Svoboda L. Z Buzuluku do Prahy. — Praha: NaŠe Vojsko, 1963.).

Вшанування пам'яті

У місті Харків є проспект Людвіга Свободи.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
3. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
4. Свобода Людвик // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1976. — Т. 23 : Сафлор — Соан. — С. 84.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118620142 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
6. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
7. The Fine Art Archive — 2003.
   d:Track:Q10855166
8. Databáze Vojenského historického archivu
   d:Track:Q103989905
9. Encyklopedie Kroměříže — 2020.
   d:Track:Q115101618
10. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
11. Encyklopedie dějin města Brna — 2004.
    d:Track:Q16765207
12. Всемирная история: В десяти томах. / Т. X. — М.: Мысль, 1965. — С. 213–214.
13. Муковський І. Т., Лисенко О. Є. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни / За ред. В. Д. Конашевича. — К.: Пошуково-вид. Агентство «Книга Пам'яті України», 1996. — 568 с. ISBN 5-88500-041-7. Посилання на: Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.— Т. 3. — С. 1187.
14. Барна В., Горбоватий В., Клименко О., Колодницький С. Свобода Людвік… С. 238.
15. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 173.

Джерела та література

• Т. В. Пастушенко. Свобода Людвік [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 483. — ISBN 978-966-00-1290-5.

Література

• Svoboda Ludvík. Cestami života I. — Praha: OREGO, 1996. — 416 s.: obr. — Lit. — ISBN 80-902107-5-9.
• Svoboda Ludvík. Cestami života II. — Praha: Prospektrum, 1992. — 416 s.: obr. — Lit. — ISBN 80-85431-57-2.
• Дрбал А. Свобода (Svoboda) Людвік // Чехи в Галичині: Біографічний довідник / Уклали А. Дрбал, М. Кріль, А. Моторний, В. Моторний, Є. Топінка. — Львів: Центр Європи, 1998. — С. 94-95. — ISBN 966-7022-20X.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Барна В., Горбоватий В., Клименко О., Колодницький С. Свобода Людвік / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2.— С. 238.
• PRECLÍK Vratislav. Masaryk a legie (Масарик и Легии), Ваз. Книга, váz. kniha, 219 str., vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná, CZ) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (изданная издательством «Пари Карвина», «Зишкова 2379» 734 01 Карвин, в сотрудничестве с демократическим движением Масарика, Прага) , 2019, ISBN 978-80-87173-47-3, str. 150-153

Посилання

• Свобода Людвік // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.170-173