Кір Стармер

Кір Стармер
англ. Keir Starmer
80-й Прем'єр-міністр Великої Британії
Готується обійняти посаду
Монарх	Чарльз III
Попередник	Ріші Сунак
Лідер опозиції
Нині на посаді
На посаді з	4 квітня 2020
Прем'єр-міністр	Борис Джонсон Ліз Трасс Ріші Сунак
Попередник	Джеремі Корбін
Лідер Лейбористської партії Великої Британії
Нині на посаді
На посаді з	4 квітня 2020
Попередник	Джеремі Корбін
Член парламенту від округу Холборн і Сент-Панкрас^[en]
Нині на посаді
На посаді з	7 травня 2015
Попередник	Френк Добсон^[en]
Народився	2 вересня 1962(1962-09-02)[1][2] (61 рік) Саутварк^[d], Саутерк
Відомий як	баристер, політик
Місце роботи	Crown Prosecution Service^d і Doughty Street Chambers^d
Країна	Велика Британія
Alma mater	Університет Лідса, Едмунд Голл^d і Reigate Grammar School^d
Політична партія	Лейбористська партія
У шлюбі з	Victoria Starmer^d
Нагороди
keirstarmer.com
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Сер Кір Родні Стармер (англ. Sir Keir Rodney Starmer; народився. 2 вересня 1962 Лондон) — британський політик та юрист, лідер Лейбористської партії з 4 квітня 2020 року. Обраний Прем'єр-міністр Великої Британії^[3].

Тіньовий міністр із виходу з Євросоюзу (2016—2020). Тіньовий міністр з питань міграції (2015—2016).

Біографія

Закінчив Лідський університет зі ступенем бакалавра мистецтв з права, а потім вивчав право в Сент-Едмунд Холлі Оксфордського університету, де отримав ступінь бакалавра цивільного права. У 1987 році був прийнятий до колегії адвокатів і спеціалізувався на правах людини, працюючи під керівництвом Хелени Кеннеді і Джеффрі Робертсона. До 1990 року працював у правозахисній групі інтересів «Liberty», потім працював в баррістерському бюро Doughty Street Chambers, як і раніше займаючись захистом прав людини. Співробітник центру прав людини при Ессекському університеті, консультант з прав людини Асоціації старших поліцейських офіцерів, радник з прав людини Наглядальної ради Північноірландської поліції (з 2003 року)^[4].

У 2002 році призначений королівським адвокатом^[5].

З 2008 по 2013 рік очолював Королівську прокурорську службу на посаді головного державного обвинувача^[6].

У 2015 році обраний до Палати громад від лондонського округу Холборн і Сент-Панкрас, отримавши 52,9 % голосів^[7].

7 жовтня 2016 року лідер Лейбористської партії Джеремі Корбін справив перестановки в своєму тіньовому кабінеті, в числі інших заходів призначивши Стармера тіньовим міністром із виходу з Євросоюзу^[8].

23 вересня 2019 року на конференції лейбористів в Брайтоні Стармер безуспішно домагався однозначного позиціонування партії за збереження членства Великої Британії в ЄС, що суперечило «нейтральному» в цьому відношенні курсу Корбина^[9].

У грудні 2019 роки після катастрофічної поразки лейбористів на парламентських виборах політичні аналітики стали називати Стармера серед ймовірних наступників Джеремі Корбіна, і в цей же період розгорнулися події навколо статті про Стармера в англійському розділі Вікіпедії. Впродовж двох днів у неї тричі додавалося твердження, що Стармер є мільйонером, але тричі ця правка скасовувалася як не має авторитетного джерела (при цьому сам Стармер і його оточення заперечували свою причетність до подій)^[10].

Державні нагороди

• Лицар-командор Ордена Лазні (з 2014 року)^[11].

Примітки

1. https://www.standard.co.uk/news/politics/sir-keir-starmer-wikipedia-battle-millionaire-labour-leadership-a4317411.html
2. Who's who — (untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
   d:Track:Q3304275d:Track:Q2567271
3. Вибори в Британії: екзитпол прогнозує розгром партії прем’єра Сунака. Європейська правда. Процитовано 2024-07-5.
4. Stephen Bates (1 серпня 2008). 'He has an ability to motivate and is not easily cowed. If there is a row with the government he will fight his corner' (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 2 січня 2020.
5. Martin Robinson (19 грудня 2019). Who doesn't want to be a millionaire? Labour leadership contender Keir Starmer in Wikipedia WAR over how rich he is: Claim is added then removed three times in two days (англ.). MailOnline News. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 2 січня 2020.
6. Director of Public Prosecutions, 2008–2013 - Keir Starmer QC. HARDtalk (англ.). BBC News. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
7. Holborn & St Pancras. Election 2015 (англ.). BBC News. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 2 січня 2020.
8. Alexandra Topping and Kevin Rawlinson (7 жовтня 2016). Labour reshuffle: full shadow cabinet list announced – as it happened (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 2 січня 2020.
9. Annabelle Dickson and Charlie Cooper (23 вересня 2019). Keir Starmer eyes anti-Brexit long game (англ.). Politico. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
10. Rebecca Speare-Cole (19 грудня 2019). Sir Keir Starmer at centre of Wikipedia 'millionaire' row ahead of expected Labour leadership bid (англ.). Evening Standard. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 2 січня 2020.
11. Michael White (15 травня 2015). Can Keir Starmer really become Labour leader? And should he? (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 2 січня 2020.

Посилання

• Keir Starmer (англ.). theyworkforyou.com. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 2 січня 2020.