Поширення культури TRB / лійчастого посуду (зелений колір) в 3500 році до н. е..Дольмен, що вважається побудованим племенами культури лійчастого посуду. Мекленбург.
Культу́ра л́ійчастого по́суду, Культура лійчастих келихів, Культу́ра лійкоподі́бних ке́лихів (нім.Trichter(-rand-)becherkultur, нід.Trechterbekercultuur; дан.Tragtbægerkultur, ~4300-2800 рр до н.е.) — археологічна культура пізнього неоліту й раннього енеоліту, що існувала на території Данії, Нідерландів, південної Скандинавії, Померанії, Польщі та Західної Волині,Галичини в Україні (в басейні Західного Бугу) в 5-3 тисячолітті до нашої ери.
Пам’ятки синхронізують із ранньою фазою Трипілля СІ. Трипільський посуд та жіночі статуетки знайдено на базових поселеннях лійчасто-посудної культури, а лійчастий посуд — у селищах Трипілля.
Носії лійчастопосудної культури зрештою витіснили трипільців із Верхньої Наддністрянщини.
Визначення
Виділена на початку 20 сторіччя; названа за типовою формою кераміки — кубку з лійкоподібною шийкою. пам'ятки її мали характерну форму посуду з лійчастою шийкою дістали умовну назву культури лійчастого посуду.
Поховання
Важливими ознаками лійчасто-посудної культури є мегалітичні спорудження й курганні насипи.
Культура лійчастого посуду відома в основному по похованнях —
у довгих курганах із трикутною кам'яною обкладкою,
у дольменах під круглими або прямокутними курганами,
у коридороподібних гробницях.
Основний поховальний ритуал — випростані поховання на фунтових цвинтарях та під могилами.
Місцеві варіанти
Культура лійчастого посуду утворює ряд локальних груп, кожна з яких до певного ступеня слідує власній лінії розвитку.
У Данії пам'ятники типу дюссів будувалися наприкінці раннього неоліту («С»), деякі імпортні предмети з міді виявляють контакти з більш прогресивними культурами Центральної Європи. Торгівля розширюється на наступному етапі, ознаменованому появою коридорних гробниць та контактами з культурами одиночних поховань. Кінець данського неоліту наступає з розвитком місцевої металевої індустрії близько 1800–1600 рр. до н. е..
У Нідерландах місцевим еквівалентом коридорної гробниці є гунебед. У Нідерландах до 2400 р. до н. е. затвердився локальний варіант культурами одиночних поховань (кубки із потовщеним дном), що знаменує кінець культури лійчастого посуду у чистому виді, хоча гібрид культури продовжував існувати до 1900 р. до н. е. (Анло, Баркер).
У Польщікультура лійчастого посуду характеризувалася періодом куявських могил.
Культура лійчастого посуду в Україні
На теренах України виявлено близько 50 поселень на заході Волинської та Львівської областей у басейні Західного Бугу та на лівих притоках Верхнього Дністра.
Досліджувалася українськими археологами протягом сторіччя: О. Цинкаловський, М. Смішко, Ю. Захарук, М. Пелещишин, А. Гавінський.
Періодизація
Періодизація лійчасто-посудної культури розроблена на данському матеріалі. Виділено періоди:
Племена цієї культури різко відрізнялися від сусідніх пізньотрипільських племен. Вони належали до одного з найбільших енеолітичних племінних об'єднань Центральної Європи.
Поселення
На території сучасної України населення цієї культури зазвичай обирало для своїх поселень місця, зручні для захисту від можливих нападів чужинців. Для більшої безпеки свої периферійні поселення вздовж Західного Бугу вони обносили ровами та валами.
Представники цієї культури могли бути носіями гаплогрупи I[1]. Близько 35 % жителів карпато-галицького регіону є носіями згаданої гаплогрупи та різних її розгалужень.
Краще досліджені поселення Зимно, Малі Грибовичі, Лежниця, Винники (поселення на горі Лисівка), Тадані.
Переважає високе розташування поселень на мисах та вершинах Розточчя.
Будівлі
Забудова складалася із наземних жител, що мали заглиблену частину. Ймовірно, для зберігання зерна заглиблені частини жител мали іноді випалене дно.
Плетені стіни обмащували глиною.
Житла обігрівалися округлими глинобитними печами на дерев'яному каркасі.
Господарство
Основними галузями господарства племен культури лійчастого посуду були землеробство та скотарство. Як і у трипільських племен, землеробство у них велося з використанням рала та тяглової сили. Незаперечним доказом використання худоби у господарстві є знахідки на поселеннях цих племен багатьох кісток волів, а також скульптурного зображення спарених в ярмі волів.
Для зберігання збіжжя на поселеннях викопувалися спеціальні зернові ями, стіни яких випалювалися.
Мисливство та рибальство мало допоміжне значення.
Асортимент виробничого та побутового інвентаря племен культури лійчастого посуду майже тотожний з пізньотрипільським, що пояснюється однотипністю господарської діяльності.
Кераміка у трипільців і представників культури лійчастого посуду відрізнялися у багатьох відношеннях. На відміну від яскравої трипільської кераміки, глинянийпосуд племен культури лійчастого посуду вражає своєю строгістю, витриманістю форм і орнаментального стилю.
Гончарні культури лійчастого посуду створили серію оригінальних, характерних лише для цієї культури форм посуду, переважно келихи з дуже своєрідними крилоподібними ручками, посудини з вузькими шийками та рельєфними дископодібними виступами, на них — ковнірами. Орнамент заглиблений, нерідко заповнений білою пастою на чорній лощеній поверхні посудин виглядав чітко, контрастно.
Ліплений посуд, з домішками піску та шамоту у замісі, з підлошеною поверхнею. Характерною особливістю посудин було лійчасте оформлення вінець. Розтрубні вінця та плічка декоровані заглибленим візерунком: насічки, лунки, відбитки зубчастого штампу та мотузки. Переважають ялинкові композиції, валики на шийці, наліпи у вигляді літер «М» та «Л».
Мідні вироби
Були обмежені пласкими клинцевими сокирами та прикрасами.
Крем’яні та кам’яні вироби
Основні знаряддя праці виготовлені з креміню і каменю: вкладні серпів на довгих платівках, вістря, проколки, свердла, клинцеві сокири, долота, вістря стріл.
Відомі також мотики з кістки та рогу.
Галерея
Archaeological state museum Schleswig-Holstein, Gottorf Castle
Archaeological state museum Schleswig-Holstein, Gottorf Castle
Archaeological state museum Schleswig-Holstein, Gottorf Castle
Archaeological state museum Schleswig-Holstein, Gottorf Castle
Early neolithic mug, Fischbeker Heide, Germany.
various artefacts including a stone axe and copper necklace
disc-shaped mace heads
Plan of the "oval dolmen" in Bogø and drawing of the grave goods. A. P. Madsen 1896.
Plan of the "round dolmen" in Hjortegårdene and drawing of the burial and the grave goods, A. P. Madsen 1896
Plan of the collective burials or "passage grave" in Uggerslev. A. P. Madsen 1896
Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар, В. В. Отрощенко, К. Бунятян, Р. В. Терпиловський; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. 966-06-0394-0.
Смішко М. Ю., Пелещишин М. А., Поселення культури лійчастого посуду в с. Малі Грибовичі Львівської області. «Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині», 1962, вип. 4; Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо). К., 1990.