Катрін Клеман

Катрін Клеман
фр. Catherine Clément
Катрін Клеман на фестивалі «Comédie du Livre» в Монпельє 2009
Ім'я при народженні	Catherine Clément
Народилася	10 лютого 1939(1939-02-10)[1][2] (85 років) Булонь-Біянкур[3][2][4]
Громадянство	Франція
Національність	француз
Діяльність	філософ, романіст, феміністка і літературний критик
Сфера роботи	есей[2]
Alma mater	Вища нормальна школа
Заклад	Університет Париж I Пантеон-Сорбонна[2], France Culture^d[2] і Le Matin de Paris^d[2]
Мова творів	французька
Жанр	роман
Брати, сестри	Jérôme Clément^d
У шлюбі з	André Lewin^d[5]
Нагороди	Fondation du judaïsme français^d
Сайт: catherine-clement.com
Катрін Клеман у Вікісховищі

Катрі́н Клема́н (фр. Catherine Clément; 10 лютого 1939, Булонь-Біянкур, Франція) — французька вчена, філософ, романістка, феміністка і літературний критик.

Життєпис

Народилася 10 лютого 1939 року в Булонь-Біянкурі у Франції. Отримала ступінь в галузі філософії у паризькій Вищій нормальній школі, навчалася у Клода Леві-Строса та Жака Лакана, які працювали в галузі антропології й психоаналізу.

Член школи французького фемінізму, видала книги спільно з Елен Сіксу та Юлієй Кристевой.

Опублікувала півтори десятки есе, серед яких — «Сини Фрейда втомилися», «Жак Лакан — життя і легенда», «Опера, або Поразка жінок», «Леві-Строс, або Структура і нещастя», «Смак меду», «Синкопа (філософія вознесіння на небо)», «Юна народжена» (у співавторстві з Елен Сіксу), «Філіпп Солєє» та інші.

Автор багатьох романів: «Білдунг» (1978), «Султана» (1981), «Венеціанський мавр» (1983), «Синя паніка» (1986), «Сенора», «Адрієнна Лекуврер, або Захоплене серце» (1991), «З любов'ю до Індії» (1993), «Незавершений вальс» (1994), «Повія диявола» (1996), «Подорож Тео» (1998), «Мартін і Ханна» (1999), «Afrique esclave» (1999), «Jésus au bûcher» (2000), «Cherche-midi» (2000), «Les Mille Romans de Bénarès» (2000), «Le Sang du monde» (2004), «Les derniers jours de la déesse» (2006), «La Princesse Mendiante» (2007), «Dix Mille Guitares» (2010), «La Reine des cipayes» (2012).

Примітки

1. Babelio — 2007.
   d:Track:Q2877812
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. Deutsche Nationalbibliothek Record #119354411 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
4. Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
   d:Track:Q5924723d:Track:Q90
5. http://www.indiablognote.com/article-les-occidentaux-pretent-a-l-inde-des-vertus-therapeutiques-1-2-54759914.html

Джерела

• Клеман К. Ганди. — Москва: АСТ, Астрель, 2005. — С. 10. — ISBN 5-17-027217-0, 5-271-11753-7, 2-07-053071-X
• Современные писатели Франции: энциклопедический справочник / под ред. Жерома Гарсена. — Минск: Четыре четверти, 2010. — 376 с. — ISBN 978—985–6856–94–8.
• Clement C. Adrienne Lecouvreur ou le coeur transporte^{[недоступне посилання з квітня 2019]}. — Paris: Robert Laffont, 1991. — 299 p. — ISBN 2-221-05485-7