З 1935 року видається у Києві. У 1937 році перейменований на «Молодий більшовик». У 1944 р. отримав свою загальновідому назву — «Дніпро», перше число якого датоване липнем 1944 року[2]. Відповідальним редактором журналу в 1944-1947 роках був Андрій Малишко.
У 1984 р. — головним редактором редакції журналу «Дніпро» стає відомий український поет-пісняр, письменник, лауреат багатьох всеукраїнських і міжнародних мистецьких премій Микола Володимирович Луків[3][4].
У 1994 році редакція журналу «Дніпро» видає чотиритомну хрестоматію «Українське Слово», до якої ввійшли твори української літератури та критики XX століття. 2008 року київський поет Євген Юхниця допоміг редакції журналу «Дніпро» з успіхом залишитися на плаву, ставши шеф-редактором.
Сьогодні журнал «Дніпро» — часопис української літератури XX—XXI століття. Упродовж усієї своєї історії він позиціонував себе як молодіжне видання. Така редакційна політика журналу залишилася й до сьогодні. Він першим в Україні змінив погляд на формат літературної періодики.
Спеціалізація видання
Журнал орієнтується на смаки сучасного читача. У ньому представлено такі рубрики:
проза українською (фантастика, містика, неймовірні любовні історії, еротика, пригодницькі матеріали, детективи, гумор);
проза російською (російська проза, російська поетика);
сучасна поезія (проводяться поетичні конкурси, спонукаючи поетів шукати нові несподівані теми);
драма (сучасні українські п'єси, а також статті, що висвітлюють найновіші тенденції театрального процесу України; інтерв'ю з відомими драматургами, режисерами і акторами; статті, присвячені теорії драми, жанровій класифікації, та огляди поточних театральних фестивалів);
молодняк (історія становлення не лише самого часопису, а й усієї багатої української літературної спадщини, цікаві історичні випадки, описи життя видатних митців, поетів, письменників України);
критика (огляди літературних конкурсів, аналітичні статті різноманітного спрямування, проблемні нариси, аналіз одного з художніх творів, опублікованих в журналі);
до ВУС (дотепні та вдалі українські синоніми);
нобелівка (творчість найкращих митців світової літератури).
Автори та твори журналу
Журнал «Дніпро» надає можливість реалізувати творчий потенціал і заявити про себе на літературному просторі.
Сьогодні часопис публікує твори видатних сучасників і молодих письменників, таких як: О. Ірванець (критика «Діти капітана Гранта»), Б. Олійник, О. Забужко (вірш «Офсайт» тощо, М. Кідрук (оповідання «Клас-сіті», «Моє перше кульове поранення»), Валерій та Наталя Лапікури (детективи із серії «Інспектор і кава»), І. Павлюк (роман «Резервація» («Вакуум»)), А. Кокотюха (критична стаття «Україна у пошуках детективу»), фантаст Олексій Тимошенко (оповідання «Художник»).
У «Дніпрі» уперше опублікував усі свої літературні твори Олександр Довженко, який до останніх днів співпрацював із журналом. «Дніпро» випустив у світ останній роман Михайла Стельмаха «Чотири броди», який висвітлив події голодомору 32 — 33-го рр.
Письменники, які були репресовані і чиї імена призабуті, що творили за межами України, але українською мовою — Олена Теліга, Іван Багряний (романи «Сад Гетсиманський», «Тигролови» та «Людина біжить над прірвою»), Улас Самчук (роман «Волинь», спогади «На білому коні»), Євген Маланюк, Юрій Клен, Л. Мосендз, Василь Барка і багато інших були повернені Україні «Дніпром».
За підсумками публікацій у журналі було видано чотиритомну хрестоматію української літератури й літературної критики XX століття «Українське слово» загальним тиражем 600 тисяч примірників, яка була розіслана в бібліотеки шкіл і вишів України.
Літературна критика
Наприкінці 50-х — у 60-ті рр. з'являються статті Івана Дзюби, В. Іванисенка, Івана Світличного, які оглядали поточний літературний процес, творчість окремих письменників. Цікава дискусія відбулася на сторінках журналу між І. Дзюбою, М. Стельмахом та І. Бойчаком навколо творчості В. Земляка.
У 1980–1990-ті рр. «Дніпро» друкує статті В. Фащенка, Лади Федоровської, Г. Гордасевич, В. Базилевського, В. Яременка, П. Яковенка, М. Шалати, В. Чуйка тощо. Опублікував праці В. Коваля «Собор» і навколо нього…", «Справа Василя Захарченка», «Давайте поговоримо відверто…», «Справа В. Іванисенка». Видрукував статтю «Феномен доби» В. Стуса, його вірші «З таборового зошита», неопубліковані твори В. Симоненка, поему з архіву КДБ «Атомний цвинтар» М. Руденка.
Ілюстрації
У журналі вміщено ілюстрації та репродукції з творів художників І. Остафійчука, І. Марчука, А. Антонюка, М. Дахна, В. Лопати тощо.
У 2010 році журнал став повнокольоровим, ілюстрованим і відкрив нові перспективи й можливості для подачі художнього тексту, ставши орієнтованим на смаки сучасного читача.
Премії, конкурси
Низки творів, уперше опублікованих у журналі, згодом було відзначено Ленінською премією («Поема про море» О. Довженка), Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка (роман «Чотири броди» В. Стельмаха, дилогія «Лебедина зграя» та «Зелені млини» В. Земляка).
У 1982 р. постановою секретаріату ЦК ЛКСМУ встановлено премію ім. А. Малишка, яку присуджують за найкращі твори актуальної громадянської тематики, опубліковані на сторінках журналу «Дніпро».
Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
«Українське слово»: Хрестоматія укр. літератури та літературної критики XX ст. у 3 томах — К.: Рось, 1994. (Б-ка журн. «Дніпро», — ISBN 5-7707-8803-8-Кн.1 /Упоряд. В. Яременко, Є.Федоренко. — 1994 — 703 c.
«Українське слово»: Хрестоматія укр. літератури та літературної критики XX ст.: у 3 томах — К.: Рось, 1994 (Б-ка журн. «Дніпро», — ISBN 5-7707-8803-8-Кн.2 /Упоряд. В. Яременко, Є.Федоренко. — 1994 — 719 c.
«Українське слово»: Хрестоматія укр. літератури та літературної критики XX ст.: у 3 томах — К.: Рось, 1994 (Б-ка журн. «Дніпро», — ISBN 5-7707-8803-8-Кн.3 /Упоряд. В. Яременко, Є.Федоренко. — 1994 — 703 c.
