Усенко Павло Матвійович

Павло Матвійович Усенко
Павло Усенко. Лохвиця, 1922 р.
Народився	10 (23) січня 1902 Плавещина, Орлицька волость, Кобеляцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	4 серпня 1975(1975-08-04)[1] (73 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	поет, журналіст, військовий кореспондент
Мова творів	українська
Напрямок	соцреалізм
Партія	КПРС
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «За оборону Сталінграда» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Премії

Павло́ Матві́йович Усе́нко (10 (23) січня 1902, Плавещина, Полтавська губернія — 4 серпня 1975(1975-08-04), Київ) — український поет, журналіст, комсомольський діяч. Фундатор літературної організації «Молодняк». Писав у стилі соцреалізму.

Життєпис

Літературна організація «Молодняк». 1927. Зліва направо: сидять унизу Олексій Кундзіч, Павло Усенко, Петро Голота; в середньому ряду Дмитро Гордієнко, Олесь Донченко, Терень Масенко, Леонід Первомайський, Іван Момот, Марко Кожушний; стоять угорі Іван Ковтун (Юрій Вухналь), Ярослав Гримайло, Борис Даніман (завідувач відділу друку ЦК ЛКСМУ і член редколегії журналу «Молодняк»), Володимир Кузьмич.

Народився 10 (23) січня 1902(19020123) року в селянській родині в селі Заочіпському Кобеляцького повіту, тепер зняте з обліку, територія Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області. Після Жовтневого перевороту деякий час працював лектором-бібліотекарем у рідному Заочіпському, став членом сільського революційного комітету, потім — інструктором у відділі народної освіти в Кобеляках.

З 1923 року працював у Полтаві в губернському комітеті комсомолу, де він не тільки виконував функції комсомольського чиновника, а й працював у редакції газети «Червоний юнак». Тут він став одним з організаторів місцевої філії Спілки письменників «Плуг». На початку 1924 року спільно з редакцією газети «Червоний юнак» він переїхав до Харкова. Член ВКП(б) з 1925 року.

У 1926 році організував літературну організацію «Молодняк». На першому всеукраїнському з'їзді пролетарських письменників, який відбувся на початку 1927 року, його обрали до секретаріату Всеукраїнської спілки пролетарських письменників. У 1929–1931 роках навчався в Харківському інституті червоної професури.

Брав участь в німецько-радянській війні. Всю війну пройшов військовим кореспондентом. Брав участь у обороні Києва, Харкова, Сталінграда, боях за Україну та Східну Європу. На 1947—1948 роки — відповідальний редактор «Літературної газети» (тепер — «Літературна Україна»).

Могила Павла Усенка

Жив у Києві. Помер 4 серпня 1975 року. Похований на Байковому цвинтарі (ділянка № 1).

Творчість

Друкуватися почав з 1922 року. Перша збірка типово комсомольської поезії «КСМ» (1925), як і низка наступних: «Поезії» (1932), «Лави ідуть КаеСеМові» (1933), «Лірика бою» (1934) тощо. За війни кілька збірок бойової тематики: «За Україну!» (1941), «Клянись!» (1942), «Весна», «З вогнищ боротьби» (1943); також низка повоєнних збірок у стилі соцреалізіму. «Твори», І—II (1963 і 1972).

Видання

• Усенко П. Шість: поема / Павло Усенко. — Київ: Держ. літ. вид-во, 1940. — 198, 2 с. : іл.
• Усенко П. Лави ідуть каесемові: поезії / Павло Усенко. — Б. м.: Рад. літ., 1933. — 31, 1 с. — (Бібліотека радянської літератури ; № 14).
• Усенко П. Поезії / Павло Усенко. — Київ: Молодий більшовик, 1936. — 299, 8 с. : іл., 3 арк. іл.

Відзнаки

Нагороджений орденом Леніна, сімома іншими орденами, медалями. Лауреат Премії Ленінського комсомолу України імені Миколи Островського за 1967 рік.

Родина

Син — Віктор Павлович Усенко (нар. 1934), вчений-геолог^[2]

Вшанування пам'яті

Меморіальна дошка

У 1978 році у Києві, на будинку письменників Роліті по вулиці Леніна (тепер Богдана Хмельницького), 68, де мешкав поет у 1935–1975 роках, йому встановлено бронзову пам'ятну дошку (скульптор Н. М. Дерегус, архітектор В. М. Яценко)^[3].

На честь Павла Усенка в 1976 році названо вулицю у (на той час Дарницькому районі) Дніпровському районі Києва.

ЦК ЛКСМУ і видавництво «Молодь» в 1976 році встановило премію імені Павла Усенка за найкращі художні твори на комсомольську тематику.

Примітки

1. Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
   d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
2. Усенко В. П. (до 75-річчя від дня народження) // ГПИМО. 2009. № 1. С. 94–95.
3. Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Усенко Павло Матвійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с.
• Цалик С., Селігей П. Павло Усенко в «Роліті» та поза ним // Літературна Україна. — 2002. — 24 січня. — С. 7.

Посилання

• Усенко Павло Матвійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 444.
• Павло Матвійович Усенко (1902—1975). 24.01.2022 Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України