Григор'єв Сергій Олексійович

Григор'єв Сергій Олексійович
Народження	22 червня (5 липня) 1910  Луганськ, Катеринославська губернія, Російська імперія[1]
Смерть	9 квітня 1988(1988-04-09)[2]  (77 років)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Російська імперія   УНР   СРСР
Жанр	жанрове малярство , портрет  і пейзаж
Навчання	Київський інститут пролетарської мистецької культури (1932)
Діяльність	художник, педагог
Напрямок	соціалістичний реалізм
Вчитель	Красицький Фотій Степанович , Кричевський Федір Григорович  і Денисов Володимир Олексійович
Відомі учні	^[⇨]
Працівник	Харківський художній інститут  і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Член	Об'єднання молодих митців України  і Національна спілка художників України
Партія	КПРС
У шлюбі з	Григор'єва Любов Гнатівна
Діти	Григор'єва Галина Сергіївна  і Григор'єва Майя Сергіївна
Звання	лейтенант
Роботи в колекції	Національний художній музей України , Третьяковська галерея  і Харківський художній музей
Нагороди

Сергі́й Олексі́йович Григо́р'єв (5 липня 1910, Луганськ — 9 квітня 1988, Київ) — український радянський художник і педагог; професор з 1947 року, член-кореспондент з 1953 року і дійсний член з 1958 року Академії мистецтв СРСР; член Об'єднання молодих митців України^[3] та Спілки радянських художників України. Чоловік Любові Григор'євої, батько Галини та Майї Григор'євих, дід Івана Григор'єва й Ольги Гуцу.

Біографія

Народився 22 червня [5 липня] 1910(19100705) року у місті Луганську в багатодітній сім'ї залізничного сторожа, де був одинадцятою дитиною. У 1922—1926 роках навчався у Запорізькій художньо-промисловій школі; у 1926—1927 роках відвідував ВХУТЕМАС у Москві; у 1928—1932 роках навчався в Київському художньому інституті. Його вчителями були В. Невський, М. Кузнецов, Михайло Купріянов, Лев Бруні, Володимир Фаворський, Фотій Красицький, Костянтин Єлева, Володимир Денисов, Євген Сагайдачний, Федір Кричевський. Дипломна робота — ескізи до фрески «Від перемоги до перемоги»^[4].

Після інституту працював у плакатній майстерні харківського видавництва «Література і мистецтво». У 1932—1933 роках викладав на кафедрі рисунку Харківського художнього інституту; з 1934 року — доцент кафедри рисунку Київського художнього інституту.

З березня 1940 року по квітень 1946 року служив у Червоній армії. Проходив військову службу в інтендантській службі, мав військове звання лейтенанта^[5]. Член ВКП(б) з 1941 року.

З 1947 року — професор, з 1950 року — керівник майстерні жанрового живопису Київського художнього інституту. У 1951—1955 роках — ректор Київського художнього інституту. В 1958 році очолив творчі майстерні Академії мистецтв УРСР, якими керував до кінця життя.

Список учнів

• Баринова-Кулеба Віра Іванівна;
• Барський Вілен Ісаакович;
• Безуглий Данило Іванович;
• Бєглий Олександр Федорович;
• Бєльський Михайло Гаврилович;
• Білан Петро Ілліч;
• Біляк Володимир Йосипович;
• Болдирєв Володимир Степанович;
• Вайнштейн Михайло Ісакович;
• Водоп'янова Клавдія Пантелеймонівна;
• Волковинська Зінаїда Володимирівна;
• Галчанський Сергій Дмитрович;
• Голембієвська Тетяна Миколаївна;
• Гордієць Євген Якович;
• Григор'єв Ігор Павлович;
• Григор'єва Галина Сергіївна;
• Григор'єва Майя Сергіївна;
• Гурін Василь Іванович;
• Гуторов Іван Федорович;
• Деряжний Федір Іванович;
• Джолос Любов Іванівна;
• Дроздова Олена Сергіївна;
• Дубовик Олександр Михайлович;
• Животков Олег Олександрович;
• Журавель Володимир Кузьмич;
• Зарецький Віктор Іванович;
• Заруба Костянтин Васильович;
• Заруба Наталія Іванівна;
• Захарчук Валентина Олексіївна;
• Захарчук Олексій Миколайович;
• Капітан Леонід Олексійович;
• Керімова Олена Олександрівна;
• Кержнер Олександр Хацкельович;
• Кириченко Іван Васильович;
• Киянченко Дмитро Георгійович;
• Климонов Володимир Тимофійович;
• Кокін Михайло Олександрович;
• Компанієць-Киянченко Надія Дмитрівна;
• Кривенко Володимир Михайлович;
• Кружков Ілля Маркович;
• Куцевич Валентина Володимирівна;
• Куценко Павло Якович;
• Левич Яким Давидович;
• Лерман Зоя Наумівна;
• Лимарєв Анатолій Григорович;
• Лисенко Іван Семенович;
• Лисенко Сергій Миколайович;
• Лисенко-Ткачук Ірина Василівна;
• Лопухов Олександр Михайлович;
• Лубенський В'ячеслав Іванович;
• Луцкевич Юрій Павлович;
• Любчик Василь Олексійович;
• Макогон Ігор Іванович;
• Малишевський Юрій Іванович;
• Марченко Ніна Яківна;
• Меліхов Георгій Степанович;
• Міщенко Порфирій Матвійович;
• Небожатко Геннадій Абрамович;
• Недошовенко Тамара Федорівна;
• Недошовенко Федір Іванович;
• Нестеренко Микола Васильович;
• Нечипоренко Генріх Вікторович;
• Одайник Вадим Іванович;
• Одайник Сергій Вадимович;
• Одайник-Самойленко Зоя Олександрівна;
• Ольшанський Володимир Архипович;
• Орябинський Олексій Максимович;
• Павловська Олександра Георгіївна;
• Павлюк Георгій Миколайович;
• Пєтухов Василь Опанасович;
• Пікалов Микола Лаврентійович;
• Пономарьова Лідія Зіновіївна;
• Рябов Віталій Федорович;
• Ряснянський Михайло Олексійович;
• Скрябін Петро Дмитрович;
• Смирнов Валентин Сергійович;
• Согоян Віра Согомонівна;
• Соловйов Євген Степанович;
• Солодовников Олексій Павлович;
• Сороколєтов Гаврило Володимирович;
• Старосельська Тетяна Миколаївна;
• Стороженко Микола Андрійович;
• Тихий Іван Антонович;
• Толкачова Анель Зіновіївна;
• Фільберт Олександр Олександрович;
• Ходченко Лев Павлович;
• Холоменюк Іван Олександрович;
• Чегодар Василь Дмитрович;
• Чеканюк Вілен Андрійович;
• Шпонько Григорій Андрійович;
• Щербатенко Юрій Володимирович;
• Яблуновський Петро Антонович;
• Ятченко Юлій Миколайович.

Мешкав у Києві в будинку на вулиці Хрещатику № 13, квартира № 11. Помер у Києві 9 квітня 1988 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).

Творчість

Працював у галузях станкового живопису (створював портрети, пейзажі, жанрові полотна), станкової графіки, плаката. Спершу був під впливом імпресіонізму, пізніше у жанрових полотнах виявив себе представником реалізму, хоч і зазнав тиску догм соцреалізму. Серед перших робіт:

• «Купальниці» (1933);
• «Оборона Кічкаса» (1937);
• «Учбовий комбінат» (1937);
• панно «Фізкультурники» (1937);
• «Діти на пляжі» (1937, Національний художній музей України);
• «У Каневі» (1937);
• панно «Свято молоді» (1938);
• «У червоноармійських таборах» (1938);
• «Хлопці і Дніпро» (1939);

портрети

• «Баяніст» (1937);
• «Комсомольська сім'я» (1939);
• «Портрет Максима Горького» (1939);
• «Портрет дівчини» («Художник Діна Фруміна»; 1939, Національний художній музей України).

В повоєнні роки написав:

• «Мій знайомий» (1946);
• «Вечірні промені» (1946);
• «Григорій Меліхов» (1947);
• «На зборах» (1947, Харківський художній музей);
• «Юні натуралісти» (1948, Національний художній музей України)^[6];
• «У рідній сім'ї» (1948, Центральний музей Збройних Сил);
• «Воротар» (1949, Третьяковська галерея);
• «Прийом до комсомолу» (1949, Національний художній музей України; повтор 1954 року — Національна художня галерея Болгарії)^[6];
• «Батьківські збори»;
• «Обговорення двійки» (1950, Третьяковська галерея);
• «Повернувся»^[ru] (1953, Третьяковська галерея);
• «Хлопчик з характером» (1956);
• «Піонерський галстук» (1957, Алупкинський палац-музей);
• «За книгою» (1958, Миколаївський художній музей);
• «В ім'я життя» (1959, Національна художня галерея Болгарії)^[3];
• «За Батьківщину» (1959, Національна художня галерея Болгарії);
• «Батьківські збори» (1960);
• «Перші слова» (1961);
• «Дівчата» (1966);
• «Діти за книгою» (1969);
• «Мати» (1969, Національний художній музей України)^[3];
• «Діти» (1970, Дирекці художніх виставок України)^[3];
• «Оля» (1972);
• «В озерному краї» (1974, Запорізький обласний художній музей)^[3];
• «Цікава книга» (1974)^[7];
• «Мирна земля» (1975, Національний художній музей України)^[7];
• «Осінь у Кончі-Заспі» (1976);
• «Конча-Заспа» (1976);
• «Сестра і брат» (1985).

Написав портрети:

• маршала Радянського Союзу Івана Конєва (1947; Національний художній музей України)^[6];
• художників Сергія Отрощенка (1957), Тетяни Голембієвської (1960, Горлівський художній музей);
• письменників — Андрія Головка (1966), Петра Панча (1967), Андрія Малишка (1967), Павла Усенка (1969), Миколи Бажана (1976).

Виконав також низку графічних робіт:

• плакати на індустріальні теми (1930-ті);
• «В дитячій музичній школі» (1945, папір наклеєний на картон, акварель; Національний художній музей України)^[8];
• «Зима» (папір наклеєний на картон, акварель; Національний художній музей України)^[8];
• «Молодиця» (1946, акварель; Національний музей у Львові)^[3];
• «Портрет Героя Соціалістичної Праці Паші Ангеліної» (1946, акварель; Національний художній музей України);
• «Пейзаж» (1946, акварель; Національний художній музей України);
• «Майбутня чемпіонка» (1957, гуаш);
• «На хрещатику» (1964, олівець);
• «Туалет кукли» (1965, пастель);
• «Валя Захарчук» (1965, олівець);

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1935 року, всесоюзних з 1937 року, зарубіжних з 1933 року (Польська Республіка, 1933; Німецька Демократична Республіка, 1949; Сирія, 1955). Персональні виставки відбулися у Києві у 1940 і 1973 роках^[9].

У мистецтві

В журналі «Перець» № 16 за 1984 рік розміщено дружній шарж Анатолія Арутюнянца, присвячений митцю^[10].

Відзнаки

Обговорення двійки^[ru]

• Нагороджений:
  • двома орденами Трудового Червоного Прапора;
  • орденом «Знак Пошани»;
  • медаллю «За перемогу над Німеччиною»;
• Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1948 року;
• Народний художник УРСР з 1951 року;
• Народний художник СРСР з 1974 року;
• Лауреат Сталінських премій:
  • 1950 року — за картини «Воротар»^[ru], «Прийом до комсомолу»^[ru];
  • 1951 року — за картину «Обговорення двійки»^[ru].

Примітки

1. Григорьев Сергей Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. The Fine Art Archive — 2003.
   d:Track:Q10855166
3. Искусство стран и народов мира, 1978, с. 600, Т. 4.
4. Художники народов СССР, 1976, с. 181, Т. 3.
5. Григорьев Сергей Алексеевич / Память народа. (рос.)
6. Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, С. 56.
7. Популярная художественная энциклопедия, 1986, с. 195, А—М.
8. Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, С. 79.
9. Художники народов СССР, 1976, с. 182, Т. 3.
10. Журнал перець 1984 16. www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.

Література

• Григор'їв Сергій // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1957. — Кн. 2, [т. 2] : Голинський — Зернов. — С. 437. — ISBN 5-7707-4049-3.;
• Григор'єв Сергій Олексійович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 516.;
• Григорьев Сергей Алексеевич // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Григор'єв Сергій Олексійович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 118.;
• Григор'єв Сергій Олексійович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Григор'єв Сергій Олексійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
• Григорьев, Сергей Алексеевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1976. — Т. 3 (Георгадзе—Елгин). — С. 181—182. (рос.);
• Григорьев, Сергей Алексеевич // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1978. — Т. 4 (Руанда и Бурунди — Филиппины). — С. 600. (рос.);
• Григорьев Сергей Алексеевич // Популярная художественная энциклопедия / В. М. Полевой. — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — Т. А—М. — С. 195. (рос.);
• Григор'єв Сергій Олексійович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 185 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Григор'єви // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 175 . — ISBN 5-88500-071-9.;
• Н. О. Саєнко. Григор'єв Сергій Олексійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.;
• Ігор Шаров, Анатолій Толстоухов. «Художники України: 100 видатних імен». — Київ : АртЕк, 2007. — С. 110—114. — ISBN 966-505-134-2.;
• Андрейканіч А. І. Григор'єв Сергій Олексійович // «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів : Видавничий дім «Довбуш», 2012. — С. 33. — ISBN 966-5467-23-4.

Біографії   Живопис   Графіка   Освіта   Київ