Григор'єв Сергій Олексійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Григор'єв .
Сергі́й Олексі́йович Григо́р'єв (5 липня 1910 , Луганськ — 9 квітня 1988 , Київ ) — український радянський художник і педагог ; професор з 1947 року, член-кореспондент з 1953 року і дійсний член з 1958 року Академії мистецтв СРСР ; член Об'єднання молодих митців України та Спілки радянських художників України . Чоловік Любові Григор'євої , батько Галини та Майї Григор'євих, дід Івана Григор'єва й Ольги Гуцу .
Біографія
Народився 22 червня [5 липня ] 1910 (19100705 ) року у місті Луганську в багатодітній сім'ї залізничного сторожа, де був одинадцятою дитиною. У 1922—1926 роках навчався у Запорізькій художньо-промисловій школі; у 1926—1927 роках відвідував ВХУТЕМАС у Москві ; у 1928—1932 роках навчався в Київському художньому інституті . Його вчителями були В. Невський, М. Кузнецов, Михайло Купріянов , Лев Бруні , Володимир Фаворський , Фотій Красицький , Костянтин Єлева , Володимир Денисов , Євген Сагайдачний , Федір Кричевський . Дипломна робота — ескізи до фрески «Від перемоги до перемоги».
Після інституту працював у плакатній майстерні харківського видавництва «Література і мистецтво» . У 1932—1933 роках викладав на кафедрі рисунку Харківського художнього інституту ; з 1934 року — доцент кафедри рисунку Київського художнього інституту.
З березня 1940 року по квітень 1946 року служив у Червоній армії . Проходив військову службу в інтендантській службі , мав військове звання лейтенанта [ 5] . Член ВКП(б) з 1941 року.
З 1947 року — професор , з 1950 року — керівник майстерні жанрового живопису Київського художнього інституту. У 1951—1955 роках — ректор Київського художнього інституту. В 1958 році очолив творчі майстерні Академії мистецтв УРСР , якими керував до кінця життя.
Мешкав у Києві в будинку на вулиці Хрещатику № 13, квартира № 11. Помер у Києві 9 квітня 1988 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).
Творчість
Працював у галузях станкового живопису (створював портрети , пейзажі , жанрові полотна ), станкової графіки , плаката . Спершу був під впливом імпресіонізму , пізніше у жанрових полотнах виявив себе представником реалізму , хоч і зазнав тиску догм соцреалізму . Серед перших робіт:
«Купальниці» (1933);
«Оборона Кічкаса» (1937);
«Учбовий комбінат» (1937);
панно «Фізкультурники» (1937);
«Діти на пляжі» (1937, Національний художній музей України );
«У Каневі» (1937);
панно «Свято молоді» (1938);
«У червоноармійських таборах» (1938);
«Хлопці і Дніпро» (1939);
портрети
«Баяніст» (1937);
«Комсомольська сім'я» (1939);
«Портрет Максима Горького» (1939);
«Портрет дівчини» («Художник Діна Фруміна»; 1939, Національний художній музей України).
В повоєнні роки написав:
«Мій знайомий» (1946);
«Вечірні промені» (1946);
«Григорій Меліхов» (1947);
«На зборах» (1947, Харківський художній музей );
«Юні натуралісти» (1948, Національний художній музей України)[ 6] ;
«У рідній сім'ї» (1948, Центральний музей Збройних Сил );
«Воротар» (1949, Третьяковська галерея );
«Прийом до комсомолу» (1949, Національний художній музей України; повтор 1954 року — Національна художня галерея Болгарії )[ 6] ;
«Батьківські збори»;
«Обговорення двійки» (1950, Третьяковська галерея);
«Повернувся» [ru] (1953, Третьяковська галерея);
«Хлопчик з характером» (1956);
«Піонерський галстук» (1957, Алупкинський палац-музей );
«За книгою» (1958, Миколаївський художній музей );
«В ім'я життя» (1959, Національна художня галерея Болгарії);
«За Батьківщину» (1959, Національна художня галерея Болгарії);
«Батьківські збори» (1960);
«Перші слова» (1961);
«Дівчата» (1966);
«Діти за книгою» (1969);
«Мати» (1969, Національний художній музей України);
«Діти» (1970, Дирекці художніх виставок України);
«Оля» (1972);
«В озерному краї» (1974, Запорізький обласний художній музей );
«Цікава книга» (1974);
«Мирна земля» (1975, Національний художній музей України);
«Осінь у Кончі-Заспі» (1976);
«Конча-Заспа» (1976);
«Сестра і брат» (1985).
Написав портрети:
Виконав також низку графічних робіт:
плакати на індустріальні теми (1930-ті);
«В дитячій музичній школі» (1945, папір наклеєний на картон , акварель ; Національний художній музей України)[ 8] ;
«Зима» (папір наклеєний на картон, акварель; Національний художній музей України)[ 8] ;
«Молодиця» (1946, акварель; Національний музей у Львові );
«Портрет Героя Соціалістичної Праці Паші Ангеліної» (1946, акварель; Національний художній музей України);
«Пейзаж» (1946, акварель; Національний художній музей України);
«Майбутня чемпіонка» (1957, гуаш );
«На хрещатику» (1964, олівець );
«Туалет кукли» (1965, пастель );
«Валя Захарчук» (1965, олівець);
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1935 року, всесоюзних з 1937 року, зарубіжних з 1933 року (Польська Республіка , 1933; Німецька Демократична Республіка , 1949; Сирія , 1955). Персональні виставки відбулися у Києві у 1940 і 1973 роках.
У мистецтві
В журналі «Перець» № 16 за 1984 рік розміщено дружній шарж Анатолія Арутюнянца , присвячений митцю[ 10] .
Відзнаки
Обговорення двійки [ru]
Примітки
Література
Григор'їв Сергій // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович . — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя , 1957. — Кн. 2, [т. 2] : Голинський — Зернов. — С. 437. — ISBN 5-7707-4049-3 . ;
Григор'єв Сергій Олексійович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан . — 1-ше вид. — К . : Голов. ред. УРЕ АН УРСР , 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 516. ;
Григорьев Сергей Алексеевич // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров . — 3-е изд. — М . : «Советская энциклопедия» , 1969—1978. (рос.) .;
Григор'єв Сергій Олексійович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба . — Київ : Мистецтво , 1972. — С. 118. ;
Григор'єв Сергій Олексійович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан . — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії , 1973. — 272 с. ;
Григор'єв Сергій Олексійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К . : Головна редакція УРЕ , 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. ;
Григорьев, Сергей Алексеевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1976. — Т. 3 (Георгадзе—Елгин). — С. 181—182. (рос.) ;
Григорьев, Сергей Алексеевич // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1978. — Т. 4 (Руанда и Бурунди — Филиппины). — С. 600. (рос.) ;
Григорьев Сергей Алексеевич // Популярная художественная энциклопедия / В. М. Полевой . — Москва : Советская энциклопедия , 1986. — Т. А—М. — С. 195. (рос.) ;
Григор'єв Сергій Олексійович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський , В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького . — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана , 1992. — С. 185 . — ISBN 5-88500-042-5 . ;
Григор'єви // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький , М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана , 1997. — С. 175 . — ISBN 5-88500-071-9 . ;
Н. О. Саєнко . Григор'єв Сергій Олексійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України , НТШ . — К . : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України , 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1 . ;
Ігор Шаров , Анатолій Толстоухов . «Художники України: 100 видатних імен». — Київ : АртЕк, 2007. — С. 110—114. — ISBN 966-505-134-2 . ;
Андрейканіч А. І. Григор'єв Сергій Олексійович // «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття» . — Косів : Видавничий дім «Довбуш», 2012. — С. 33. — ISBN 966-5467-23-4 .