Городок Пісочний (староцерк.-слов. Градокъ пѣсочьнъ, Градокъ пѣсочьныи; Городець, Городець Пісочний, Городок на піску[1]) — археологічна пам'ятка, городище на лівому березі Дніпра (нині територія Києва, місцевість Вигурівщина-Троєщина, масив Райдужний).
Пам'ятка розташована на стариці Десни — Радосині (Радунка, Гнилуша). В XV столітті тут знаходився замок князя Семена Олельковича — останнього князя Київського, від якого до XVIII століття зберегалися напівзруйновані земляні вали. Городок Пісочний контролював лівобережні підходи до Києва, річкові проходи повз головне русло Дніпра.
Згадується у літописах під 1026, 1078, 1098, 1111, 1134, 1142, 1151, 1170. Це було місце зустрічей та переговорів князів. З його валів 1239 Менгу-хан споглядав Київ. У 14-15 ст. — заміська резиденція київських князів, пізніше — володіння Милославських, Вигури, Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря. По колу городище обведено валом та ровом. Територія була зайнята сільськими садибами. Досліджувалося 1890, 1950, 1990.
З Городцем ототожнюється, згадувана в Списку міст руських, історична місцевість в Києві — Милославичі[2].
Примітки
Література
- Завитневич В. З. Замок Семена Олельковича и летописный Городец под Киевом. «Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца», (К.), 1891, кн. 5;
- Сагайдак М. А. Городець на Родосині. К., 1998.
Джерела
Стародавній Київ |
---|
Райони, місцевості та урочища | | |
---|
Культові споруди | |
---|
Монастирі | |
---|
Печери | |
---|
Споруди, брами, мури | |
---|
Пагорби | |
---|
Річки та водойми | |
---|
Мистецтво та культура | |
---|
Події | |
---|
Облоги, битви, повстання | |
---|
1 Жирним позначено споруди, що збереглись (повністю або частково) 2 Належність до культових споруд гіпотетична |