Генрик Марконі

Генрик Марконі
Народження	7 січня 1792(1792-01-07) Рим
Смерть	21 лютого 1863(1863-02-21) (71 рік) Варшава
Поховання	Повонзківський цвинтар
Країна (підданство)	Королівство Італія Королівство Польське Республіка Польща[1]
Навчання	Болонський університет і Академія мистецтв Болоньї
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Варшава
Архітектурний стиль	класицизм, історизм
Найважливіші споруди	Brześć Kujawski Town Hall^d
Членство	Академія витончених мистецтв^d
Діти	·Henryk Marconi^d, Jan Marconi^d і Леандро Ян Марконі[1]
Автограф
Генрик Марконі у Вікісховищі

Надгробок Генрика Марконі на Повонзковському цвинтарі

Ге́нрик Марко́ні пол. Henryk Marconi, італ. Enrico Marconi, (7 січня 1792, Рим — 21 лютого 1863, Варшава) — польський архітектор італійського походження, що від 1822 року працював у Польщі і Україні, один із найвидатніших і найплідніших польських архітекторів першої половини XIX століття.

Біографія

Рисунок статуї, що символізує теорію архітектури із зошита нотаток для лекцій Генрика Марконі

Початково навчався під керівництвом батька Леандра Марконі (1763—1837), пізніше у 1806—1810 одночасно в Університеті і Академії мистецтв у Болоньї. 1811 року призначений викладачем рисунку у середній школі у Луго. До Польщі був запрошений генералом Людвіґом Міхалом Пацом з метою завершення палацу у Довспуді. Від 1827 займав посаду у Відділі промисловості і торгівлі Урядової комісії внутрішніх справ і народної освіти, а у 1851—1858 був викладачем Варшавської академії мистецтв. Після закриття закладу викладав ще щонайменше 10 років.

Родина

Генрик мав молодшого брата Ферранте Марконі (1798—1868), котрий також прибув до Варшави після навчання у Болоньї. Одружився із донькою садівника графа Паца, шотландкою Маргаритою Гейтон (1807—1884). Гейтон була кальвіністкою і деяких дітей було виховано у католицизмі, у той же час інші — як кальвіністи.

Сини: Карл Антоній Марконі (1826—1864) живописець, графік; Владислав Марконі (1848—1915) архітектор, консерватор; Генрик Марконі (1842—1920) інженер технолог, промисловець; Леандро Ян Марконі (1834—1919) архітектор. ^[2]

Сам Генрик Марконі був похований на Повонзківському цвинтарі, в той час як його дружина, донька і сини Генрик, Ян і Владислав на євангелістському цвинтарі у Варшаві.

Основні твори

У стилі неоренесансу

• Шпиталь св. Лазаря у Варшаві (вул. Княжа, 2 близько 1840, знищений 1939—1944).
• Костел св. Карла Борромео у Варшаві (вул. Холодна, 21 1841—1843).
• Вокзал Варшавсько-Віденської залізниці у Варшаві (1844—1845, зруйнований у 1925—1930).
• Палац Анджея Замойського у Варшаві на вул. Новий Світ, (1846, знищений 1939—1944, відбудований 1948—1950).
• Готель Європейський на вул. Краківське Передмістя (1855, знищений 1944, відбудований 1949—1951).
• Будівля Земського кредитного товариства у Варшаві на вул. Кредитовій (1856, знищений у 1944, відбудований у 1950 і 1962—1971 роках).
• Палац Браницьких на вул. Новий Світ (1853—1856, зруйнований 1944, відбудований у 1946—1949).
• Костел св. Анни у варшавському Віланові (1857—1870), коштом Олександри Потоцької.
• Костел Усіх Святих у Варшаві на пл. Гжибовській (1859—1863).

Г. Марконі, Готель європейський, 1855, відбудований у 1949-1951.

Палац Ледуховських у Смордві, сер. XIX ст., знищений після Другої світової війни.

Класицистичні

• Палац Паца у Варшаві, розбудований із давнього барокового палацу Радзивіллів (вул. Медова),1824—1828, зруйнований 1944, відбудований у 1947—1951 роках.
• Перебудова у 1825 році костелу у місті Рачки (нині село Рачки Підляського воєводства). ^[3]
• Нова ратуша у місті Радом.
• Санаторій у Бусько-Здрою (1835).
• Палац Велополських у Хоробежі (1857—1860).
• Ратуша у Блонє Варшавського-Західного повіту (1842).
• Водозбірник у Саксонському саді у Варшаві (1852).
• Розбудова палацу у Яблонні Легіонівського повіту (1834—1843).
• Пошта в Аугустові (1828).
• Ратуша в Аугустові (1835—1836) знищена під час Другої світової.
• Костел у місті Красностав (1837—1839, провадив будівництво Вавжинець Зюлковський).^[4]
• Шпиталь Св. Трійці у Каліші (1840—1841).
• Займався перебудовою ратуші у місті Коло.
• Перебудова палацу Коссаковських у Варшаві.
• Головний вокзал у Сосновці.
• Староство у Мінську Мазовецькому.

Палац Паца у Варшаві на вул. Медовій

Неоготичні

• Палац Паца у Довспуді. Будівництво розпочав у 1820 році італійський архітектор Петро Босіо. По зведенню фундаментів у 1823 проект перероблено Генриком Марконі. Завершено будівництво у 1827 році. Донині збереглась тільки брама і одна вежа.
• Збудована у 1841 році мурована стайня для найкращих коней із манежем, а також стайня «Зеґарова» в Янові Підляському.
• Костел в Ружанці біля Ліди у Білорусі (1827).
• Палац Тадеуша Козарського у Конопниці Велюнського повіту.
• Гробівець Станіслава Костки Потоцького і його дружини Олександри у варшавському Віланові 1836.
• Проект перебудови замку Іллієн за взірцем Замка Марієнбург.
• Проект палацу у Збуйно Куявсько-Поморського воєводства (1833).
• Брама в Морисині у Варшаві, що замикає східний бік палацо-паркового комплексу у варшавському Віланові (1846, нині у руїнах).

Палац Паца у Довспуді

Роботи в Україні

• Палац у Гармаках Летичівського повіту;
• Палац у Козачках Кременецького повіту;
• Палац у Острожці на Волині;
• Палац у Смордві на Волині й ін^[5].

Примітки

1. Catalog of the German National Library
   d:Track:Q23833686
2. Родинні кола деяких осіб із Польського біографічного словника MARCONI Henryk (1792—1863) architekt (t. 19 s. 599)(drzewo)^{[недоступне посилання з липня 2019]} Переглянуто 27 травня, 2010
3. Serwis Informacyjny Urzędu Gminy Raczki [Архівовано 8 червня 2009 у Wayback Machine.] Переглянуто 14 червня, 2010
4. Слободян В. М. Церкви Холмської єпархії. — Львів : НТШ, 2005. — С. 246. — ISBN 966-7155-93-5.
5. Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.] Переглянуто 1 листопада, 2011

Джерела

• Krajewski R. Henryk Marconi (wspomnienie pośmiertne) // Tygodnik Ilustrowany. — 18 kwietnia 1863. — № 186. — S. 149—151.
• Łoza S. Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa : Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — С. 207—211.
• Ruiny zamku w Dowspudzie // Tygodnik Ilustrowany. — 7 stycznia 1865. — № 276. — S. 4—6.

Посилання

• Album przedwojennej Warszawy Henryk Marconi (пол.) Переглянуто 15 червня, 2010

Див. також

Митці і маєтки України