Тетяна Володимирівна Бестаєва (ос. Бестауты Владимиры чызг Татьянæ; 13 червня 1937, Цхінвалі — 23 жовтня 2021, Москва) — радянська та російська акторка театру і кіно. З 1961 року — артистка Державного академічного театру імені Моссовєта. Народна артистка РРФСР (1990).
Дочка знаменитого радянського актора німого кіно Володимира Бестаєва, відомого за фільмом «Абрек Заур».
У школі Бестаєва навчалася погано, останні два роки їй довелося довчатися у вечірній школі. Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії в 1961 році (курс Б. В. Бібікова і О. В. Пижової). З 1961 року працює в Театрі ім. Моссовета. На сцені театру грала разом з Фаїною Раневською, Любов'ю Орловою, Вірою Марецькою, Ростиславом Пляттом, Георгієм Жженовым, Миколою Мордвіновим, Вадимом Бероєвим (дід відомого нині російського актора Єгора Бероєва), Юрієм Завадським та іншими.
У кіно дебютувала в 1958 році головною жіночою роллю Олени в музичному фільмі «Матрос з „Комети“».
У 1960-ті роки Тетяна Бестаєва вважалася однією з найкрасивіших акторок Радянського Союзу. В основному в кіно її запрошували грати самовпевнених героїнь, стиляг, іноземок. Тетяна Бестаєва вела богемний спосіб життя, у неї були натовпи іменитих шанувальників, багато друзів-акторів. Серед них тоді мало кому відомий Жерар Депардьє, який навіть пропонував їй шлюб. В юності і ранній молодості Тетяна Бестаєва дружила з Людмилою Гурченко і вони довгі роки були найближчими подругами.
Незвичайну популярність, особливо на Заході, принесла Бестаєвій роль Палагни у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» (1964).
У 1985 році була удостоєна призу на фестивалі «Театральна весна» за роль Капи у виставі «Вдовин пароплав».
З початку 1970-х років знімалася в кіно рідко. У Театрі ім. Моссовєта служила до останнього часу. Серед її партнерів були Олександр Домогаров, Валентина Тализіна, Георгій Тараторкін, Ольга Остроумова, Олександр Леньков, подружжя Олена Валюшкіна й Олександр Яцко, Ольга Кабо, Євгенія Крюкова, Маргарита Шубіна, Єгор Бероєв та ін. У 1996 році знялася в документальному міні-телесеріалі «Бродвей нашої юності» про Москву 1950-х років, режисер фільму — син письменника, драматурга і сценариста Євгена Йосиповича Габріловіча, Олексій Габрілович — перший екс-чоловік Тетяни Бестаєвої.
Вперше одружилася зі сценаристом Олексієм Габріловічем, сином письменника, драматурга і сценариста Євгена Йосиповича Габріловіча. Шлюб тривав три роки.
Другий раз пошлюбила музиканта Євгена Столярова. Розлучилися. Незабаром Столяров загинув — зірвався з карниза.
Третій шлюб виявився вдалим, Тетяні було 38 років, коли у 1976 році вона познайомилася з Кирилом. Щасливо прожили разом 22 роки. З інтерв'ю Бестаєвої: «Мої перші два шлюби були нетривалими. Близько 10 років я була одна. Настільки, що Новий рік деколи зустрічала вдома на самоті. У 1976 році подруга познайомила мене з Кирилом. У цій людині зійшлося все: і любов, і повага, і довіру. У нього був чудовий характер, дуже легкий. Оптиміст, освічений, розумний, інтелігентний, родом із князів Одоєвських. У нашому театрі його обожнювали. Раділи за мене. Раніше ми щоліта їздили з театром на гастролі. Він влаштовував собі відрядження і прилітав до мене в Барнаул, Хабаровськ, Єреван і так далі. У нашому союзі все було красиво, благородно, надійно і легко. Я вірила, що наше життя буде дуже довгою і щасливою. Ми прожили разом 22 роки. Його не стало. Ось адже який сумний парадокс: стільки шанувальників, три шлюбу, хоча цей один, а в результаті — знову самотність»[4].
Вдова, дітей немає.