У дорослому футболі дебютував 1992 року виступами за команду клубу «Осер», в якій провів вісім сезонів, взявши участь у 176 матчах чемпіонату та відзначившись у цих матчах 30 разів.[1] Під керівництвом Ґі Ру Діомед у складі клубу двічі став володарем Кубка Франції та виборов титул чемпіона Франції (у 1996 році клуб «Осер» зробив «золотий дубль», вигравши й чемпіонат, і кубок Франції), у єврокубках став володарем Кубка Інтертото у 1997 році.
У 2000 році прийняв запрошення французького тренера Жерара Ульє, який на той час очолював штаб клубу «Ліверпуль», та перейшов до складу «червоних» за 3 мільйони фунтів.[2] У складі клубу став володарем Кубка УЄФА, Кубка Англії та Суперкубка Англії з футболу. Незважаючи на непоганий початок виступів у Англії, футболіст не зумів звикнути до життя у іншій країні, та, зігравши лише кілька матчів за клуб, повернувся у Францію, спочатку уклавши орендну угоду з корсиканським клубом «Аяччо»[3], а по закінченню контракту з англійським клубом виступав за «Аяччо» на постійній основі. Із 2004 року Бернард Діомед рік виступав за друголіговий «Кретей», а пізніше ще один рік — за третьоліговий «Клермон Фут». Не отримавши пропозицій про продовження кар'єри, у 2008 році Бернард Діомед оголосив про завершення професійних виступів.[4]
Виступи за збірну
1998 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 1 рік, провів у формі головної команди країни 8 матчів.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1998 року у Франції, здобувши того року титул чемпіона світу. На чемпіонаті світу провів три матчі в основному складі (проти збірних Саудівської Аравії, Парагваю та Данії), але після завершення чемпіонату світу більше не викликався до лав збірної.
Тренерська кар'єра
Бернар Діомед керує Футбольною Академією Бернарда Діомеда в Іссі-ле-Муліно неподалік Парижа.[5] З 2015 до 2020 Діомед працював одним із тренерів юнацьких збірних Франції різних вікових груп.
