Вихованець футбольного клубу «Сконто»(тренери — Володимир Бєляєв та Яніс Дрейманіс)[1]. Будучи перспективним гравцем, у 2001 році Олексія було залучено в основну команду рижан головним тренером колективу Александрсом Старковсом. Закріпитися у складі команди Вішняковс не зумів і, провівши у складі рижан лише дві гри, перейшов до іншого ризького клубу — «Ауда», який виступав у другому дивізіоні. У складі «зелено-чорних» Вішняковс провів 20 зустрічей, забивши один гол. Після закінчення сезону повернувся до «Сконто».
Вішняковс (ліворуч) у складі «Сконто». 2007 рік.
За шість років у клубі футболіст добре зарекомендував себе як гравець основного складу. Загалом за рижан він провів 141 зустріч, у яких 32 рази вражав ворота противників. Разом із командою тричі ставав чемпіоном країни у 2001, 2003 та 2004 роках, а також володарем Кубка Латвії у 2001 році.
13 лютого 2009 року уклав контракт з іншим клубом Вищої ліги Латвії«Вентспілсом». У складі «жовто-синіх» Вішняковс провів два сезони. Усього за команду виступав у 43 зустрічах, забивши 16 голів. Брав участь у іграх групового етапу ліги Європи УЄФА, де провів п'ять зустрічей[2], а також став переможцем щорічного розіграшу турніру «Балтійська ліга».
У січні 2011 року Олексій поповнив лави клубу російської Прем'єр-ліги«Спартак» з Нальчика. Угода з гравцем була розрахована на два з половиною роки[3], але після приходу в клуб нового головного тренера Володимира Ештрекова латвійця відпустили з команди, за яку він так і не зіграв жодного матчу.
Незабаром після уходу з Нальчика футболіст уклав контракт із клубом вищої ліги Польщі[4]«Краковія». Угода була розрахована на два з половиною роки[5]. У Екстракласі Алексейс провів 37 зустрічей, забивши чотири голи, але це не врятувало «Краковію» від вибуття в першу лігу польського футболу. Після закінчення першості контракт з гравцем був розірваний за взаємною згодою сторін, і Вішняковс залишив розташування клубу[6].
У липні 2012 року гравець був близьким до підписання контракту з клубом вищої ліги Латвії «Спартак» з Юрмали, але трансфер не відбувся. У результаті 11 серпня він приєднався до клубу російської першої ліги«Балтика», уклавши з клубом річний контракт[7]. Провівши у складі калінінградців 17 зустрічей, у яких він двічі відзначився голами, Вішняковс розірвав контракт із клубом за взаємною згодою сторін[8]. Після чого ним було підписано короткострокову угоду з юрмалінським «Спартаксом»[9].
У серпні 2013 року Вишняков уклав річний контракт із клубом вищої ліги Польщі «Відзевом»[10]. Перший і єдиний гол за команду забив 31 серпня у грі чемпіонату країни проти «Ягеллонії»[11]. Алексейс 23 рази з'являвся на полі у футболці «Відзева» протягом сезону.
9 серпня 2014 року Вішняковс підписав контракт терміном на один рік з молдавським клубом «Зімбру»[12]. Через фінансові проблеми клубу він відіграв там лише половину сезону та повернувся до Латвії, приєднавшись до свого першого клубу «Сконто». Після вильоту «Сконто» з Прем'єр-ліги вирішив продовжити кар'єру в іншому ризькому клубі — РФШ[13], а у 2018 році знову грав за «Спартакс» (Юрмала).
Протягом сезону 2019 року Вішняковс грав за «Ригу», а завершив ігрову кар'єру у команді «Супер Нова», за яку виступав протягом 2020 року.
У складі національної збірної Латвії дебютував на запрошення 1 грудня 2004 року в товариському матчі проти збірної Оману[1]. Перший гол у складі збірної забив через два місяці в товариському матчі проти збірної Австрії[14]. Окрім офіційних зустрічей, Алексейс також взяв участь у грі проти молодіжної збірної Німеччини, яка відбулася 28 лютого 2006 року та закінчилася перемогою латишів з рахунком 2:1, але цей матч не включений до реєстру офіційних ігор ФІФА[15].
Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 15 років, провів у її формі 81 матч, забивши 9 голів.
Особисте життя
Молодший брат Едуардс також був футболістом, нападник, грав за збірну Латвії. Дружина — Марина, від якої має два сини- Аланс та Марко.
