PROFILBARU.COM

Александр Кароль Гроза
Александр Кароль Гроза
Aleksander Groza
	Александр Кароль Гроза
Народився	30 червня 1807; Закриниччя, Таращанський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	3 листопада 1875 (68 років); Халаїмгородок, Халаїмгородоцька волость, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Поховання	Безіменне
Країна	Російська імперія
Діяльність	поет
Alma mater	Vilnius University Faculty of Medicined і Дерптський імператорський університетd
Знання мов	польська
Членство	Краківське наукове товариствоd
	Роботи у Вікіджерелах; ; Медіафайли у Вікісховищі;

|Фото=

Алекса́ндр Ка́роль Гро́за (пол. Aleksander Groza; *30 червня 1807(18070630), с. Закриниччя, нині Оратівський район, Вінницька область — †3 листопада 1875, с. Халаїмгородок, нині с. Городківка, Андрушівський район, Житомирська область) — польський поет епохи романтизму, ще менш відомий як художник. Представник «української школи» в польській літературі. Молодший брат письменника Сильвестра Венжика Грози.

Життєвий шлях

Олександр Гроза походив з багатої шляхетської сім'ї та був волинським поміщиком. Отримавши добру освіту — вивчився, зокрема, медичної справи в Віленському університеті потім вивчався в Дерптському університеті, згодом оселилися в селі, яке успадкував в Україні, де він працював й присвятив себе літературній праці. Поезія Олександра порівнювалася критиками з найкращими взірцями літераторів XIX століття, він черпав натхнення в найкращих представників того часу — Тараса Шевченка та Олександра Пушкіна

В кінці 1850 років він переїхав до Бердичева, де працював учителем, а потім у Житомир, де він був одним засновників крайової асоціації видавничої компанії по видруку дешевих книжок, у тому числі ним були розроблені так звані «елементарки Грози». Це були невеличкі книжечки довіднички (на манер тодішніх польських), з роз'ясненням для простого люду різних питань суспільних чи побутових з наочними художніми прикладами (малюнками) та віршованими вкрапленнями. Найбільшою популярністю користувалися правописні «елементарки» правопису (українського та російського і польського).

Творчий шлях

Перші свої вірші Олександр Гроза опублікував в Вільнюсі, «литовськім Новорічнику» (wileńskiy Noworoczniku) в 1831 році. П'ятьма роками по тому він випустив свій перший і найвідоміший роман «Староста Канівський» (Starosta Kaniowski) про походеньки Миколи Василя Потоцького. У проміжку з 1838 по 1842 роки з'являлися, в тому ж таки Вільнюсі, його поезії з творами художників, поряд з іншими митцями, що писали на литовській та українській мовах.

Наступна повість, опублікована тільки в 1848 році, цей твір був писаний в манері реалістично побутовій, як «Виписки з щоденника Владислава» (Władysław — wyciąg z pamiętników) — це не дуже добре відомий його витвір. Інший новий його твір, класифікується в цьому ж літературному стилі, «Мозаїка контрактова» (Mozaika kontraktowa) — це щоденник 1851 року, якого він закінчив у 1857 році.

Подальші його твори залишилися не відомими, та й в той час він уже більше себе присвячував діяльності народовців, пропагуючи народне мистецтво та займаючись благодійними чи видавничими проектами. Олександр Гроза вважається призабутим українським письменником.

Відомий творчий доробок

був редактором журналу «Rusalka» (Вільно, 1838 — 42)
був редактором збірки «Grosz wdowi» (Київ, 1849 — 51).
автор і упорядник — «Elementarz», який довгий час вживався у волинських школах.

«Starosta Kaniowski» (1836) поема заснована на переказах про знаменитого Миколу Потоцького
«Зібрання творів» Александра Грози (Вільно — 1843 р.) і містить в собі, крім «Starosty», різні поеми, пісні та вірші.
«Jastrzębiec»,
«Smieciński»,
«Trzy palmy»,
«Jassyr Batowski»,
«Obrazki Ukraińskie» (Варшава, 1855);
«Trzy poweści» (Житомир, 1860);
«Mozaika kontraktowa» (Вільно, 1857);
«Hryć» (ib., 1858)
«Твардовський» (Броди, 1873)

Примітки

↑ ^а ^б ^в International Music Score Library Project — 2006.
d:Track:Q523660
↑ ^а ^б ^в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
d:Track:Q96022943
↑ ^а ^б ^в ^г ^д http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/groza-aleksander-karol/

Література

Пилипчук Р. Я. Гроза Александр Кароль // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 500.
Гроза Олександр // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — 856 с. — С. 520.
Гроза Олександр // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. . — С. 172.
Пилипчук Р. Я. Гроза Александер-Кароль // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 175.
Гроза Александер Кароль // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1986. — Т. 1 : А — Калібр. — 752 с. — С. 457.
Гроза Александр Кароль // З-над Божої ріки: Літературний словник Вінниччини. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 80.
Ґроза Олександер // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 2. — С. 481.
autor Julian Tuwim, tytuł «Księga wierszy polskich XIX wieku», rok 1956, wydawca «Państwowy Instytut Wydawniczy | miejsce» Warszawa, strony 289, «wiersze 289».
Aleksander Groza «Śmieciński: powieść szlachecko-ukraińska», Житомир, 1860 рік.
Aleksander Groza «Pamiętnik nie bardzo stary: wyciąg z notat Władysława N.», Вільнюс, 1858 рік.
«Z nicz», збірка підготовлена J. Krzeczkowskiego, в Вільнюсі, 1835 року.
«Twardowski, misteryum z podań narodowych» збірка записана Олександром Грозою, видана в Бродах, 1873 року.