Ієронім[джерело?] Августин Любомирський (пол. Hieronim Augustyn Lubomirski; 20 січня 1647 — 20 квітня 1706, Ряшів) — польський державний і військовий діяч з роду Любомирських, польний і великий гетьман коронний.
Народився в сім'ї польного гетьмана коронного князя Єжи Себастьяна Любомирського і дочки Сандомирського каштеляна Констанції Ліґензянки. Брат Станіслава Іраклія Любомирського.
Володів Ряшевом, був власником (дідичем)[7] Вишнича, Ярослава.
У 1663 році навчався в Падуанському університеті, вступив в орден лицарів-госпітальєрів. У 1668 році, командуючи загоном найнятим на власні кошти, брав участь у боях проти гетьмана Петра Дорошенка. З 1670 року перебував на службі у війську коронному. Брав участь у поході 1671 року проти Кримської орди, де відзначився під час боїв за Брацлав і Кальник, взяв Вінницю.
Брав участь у Хотинській битві, поході Миколая Єроніма Сенявського в Молдавію 1673–1674 років. Відзначився в битві під Львовом в 1675 році[8] і в боях під Войнилівом, Журавним в 1676 році.
Був прихильником обрання Яна III Собеського. Протягом багатьох років судився з Димитром Єжи Вишневецьким за Острозьку ординацію.
У 1676 році став великим коронним хорунжим, в 1677 його війська — без згоди Речі Посполитої — підтримали антиавстрійське повстання в Угорщині. В 1679 році став придворним Людовика XIV, отримавши щорічну пенсію 15 000 ліврів. З квітня до листопада 1702 року був польним гетьманом коронним. З 1702 до 1706 року був великим гетьманом коронним.
Обіймав посади: каштеляна краківського з 1702, воєводи краківського, підскарбія великого коронного з 1692 року, маршалка надвірного коронного з 1683[9]. 1681 року був обраний маршалком сейму.
У 1705 році був нагороджений Орденом Білого Орла[10].
Помер у родовому Ряшівському замку.
1694 р. одружився з Констанцією Бокум (пом. 1704/1709[11]). Діти:
Арнольд (1331) • Швєнтослав (1355–1368) • Пйотр (1357) • Войслав (1357–1362) • Дмитро з Горая (1365–1370, 1374–1391) • Дзєржек Лопацінський (1392–1393) • Гінчка з Роґова (1393–1400) • Ян де Козцов (1406) • Томаш Новек (1407) • Пйотр Медіоланський (1412—1418) • Генрик з Роґова (1419–1424) • Міколай Гінчович із Казімєжа (1429–1430) • Анджей із Любіна (1431–1444) • Ян Гінча з Роґова (1447–1460) • Якуб з Дембна (1460–1468) • Ян Жешовський (1469–1471) • Ян Остроруг (1472–1474) • Павел Ясєнський (1474–1479) • Пйотр Курозвенцький (1479–1499) • Якуб Шидловєцький (1501–1509) • Анджей Кошьцєлецький (1509–1515) • Міколай Шидловєцький (1515–1532) • Ян Спитек Тарновський (1532–1550) • Вавжинець Спитек Йордан (1550–1555) • Ян Станіслав Спитек Тарновський (1555–1561) • Валентій Дембінський (1561–1564) • Станіслав Собек із Сулова (1564–1569) • Ієронім Буженський (1569–1578) • Якуб Рокосовський (1578–1580) • Ян Дульський (1581–1590) • Ян Фірлей (1590–1609) • Бальтазар Станіславський (1609–1610) • Станіслав Варшицький (1610–1616) • Міколай Данилович (1617–1624) • Гермолай Ліґенза (1625–1632) • Ян Міколай Данилович (1632–1650) • Богуслав Лещинський (1650–1658) • Ян Казімєж Красінський (1658–1668) • Ян Анджей Морштин (1668–1683) • Марцін Замойський (1685–1689) • Марек Матчинський (1689–1692) • Ієронім Августин Любомирський (1692–1702) • Рафал Лєщинський (1702–1703) • Ян Єжи Пшебендовський (1703–1729) • Францішек Максиміліан Оссолінський (1729–1736) • Ян Кантій Мошинський (1736–1737) • Ян Ансґарій Чапський (1738–1742) • Мацей Ґрабовський (1742–1745) • Кароль Юзеф Сєдльніцький (1745–1761) • Теодор Весель (1761–1775) • Адам Понінський (1775–1790) • Рох Косовський (1791–1795)