Альбом був записаний в період з березня 1989 року по листопад 1990 року.[2] Навесні 1987 року, у Мерк'юрі діагностували СНІД, хоча він тримав свою хворобу в секреті від громадськості і заперечував численні повідомлення ЗМІ про те, що він серйозно хворий. Гурт і продюсери планували випустити альбом в листопаді або грудні, щоб встигнути його викласти на найважливіший різдвяний ринок, але погіршення здоров'я Мерк'юрі означало, що реліз альбому відбудеться лише в лютому 1991 року. Стилістично, «Innuendo» — це в певному сенсі повернення до «коріння» «Queen» з їхнім більш жорстким рок-звучанням, складною музичною композицією (титульний трек), психоделічними ефектами («I'm Going Slightly Mad») і дещо ослабленим вокалом Мерк'юрі в межах трьох октав (Фа великої октави-Ля другої октави).[3][4] Через дев'ять місяців після виходу альбому Мерк'юрі помер від бронхіальної пневмонії, викликаної СНІДом.
Обкладинку альбому розробили «Queen» і Річард Грей. Зображення буклетів та обкладинок синглів до альбому належать Гранвіллю або натхненні його ілюстраціями. «Innuendo» був визнаний 94-м найкращим альбомом всіх часів в національному опитуванні «BBC» 2006 року.[5]
Передумови та запис
У травні 1989 року гурт «Queen» випустив свій тринадцятий студійний альбом «The Miracle», але, на відміну від попередніх платівок, він не став проводити концертного туру на його підтримку. Фронтмен гурту Фредді Мерк'юрі пояснював це в інтерв'ю для «BBC Radio 1» тим, що хоче відійти від кар'єрної рутини «альбом-тур-альбом-тур». У 1987 році йому у конфіденційному порядку поставили діагноз «ВІЛ-інфекція», а на момент інтерв'ю в нього діагностували СНІД, який ще не був оприлюднений і про який знала лише решта членів гурту;[6] проте чутки щодо його здоров'я і про ймовірню присутність у нього цього захворювання почали поширюватися серед громадськості ще з 1988 року, причому таким припущенням сприяло явне погіршення його зовнішнього вигляду, особливо втрата ваги[7][8]. У той час як Мерк'юрі зберігав мовчання, вважаючи за краще не спілкуватися з пресою, інші учасники гурту заперечували чутки; прикладом цього стало те, де одного разу барабанщик гурту Роджер Тейлор заявив журналістам, що «він здоровий і працює»[8]. У лютому 1990 року «Queen» отримали премію «Brit» «За видатний внесок в британську музику»[9]. На церемонії вручення, яка проходила в театрі «Домініон», нагороду на сцені приймав Мерк'юрі, а Браян Мей висловлював промову від імені гурту. Поява Мерк'юрі на церемонії у ще більш схудлому вигляді надалі викликала нові припущення громадськості щодо стану його здоров'я, які не припинялися протягом всього 1990 року[8]. Ця церемонія стала останнім публічним виступом Мерк'юрі[10].
Мерк'юрі продовжував зберігати публічне мовчання щодо стану свого здоров'я, кажучи, що не хоче продавати свою музику лише заради симпатії людей до нього. Він заявляв, що сповнений рішучості надалі створювати музику з «Queen» настільки довго, наскільки зможе, зазначаючи, що буде «продовжувати працювати, поки в біса не впаде»[8][11]. Мерк'юрі постійно турбували репортери в його лондонському будинку, що ускладнювало процес запису гуртом нового альбому. В результаті «Queen» переїхали до студії «Mountain Studios» у Монтре, де більш безпечна та спокійна атмосфера нарешті дозволила їм сконцентруватися[7]. На початку запису альбому «Innuendo», як і у випадку з попереднім «The Miracle», гурт знову вирішив, що всі твори будуть зараховані до спільної творчості «Queen», а не окремим учасникам; Мей надалі казав, що таке рішення значно вплинуло на процес запису, у той час як Тейлор зазначав, що це допомогло усунути більшу частину тієї егоїстичної боротьби, яка зазвичай змушувала гурти розпадатися[12].
В спробі привернути більше уваги до альбому в США, гурт його там випустив під новим лейблом «Hollywood», що належав компанії «The Disney»[13] «Hollywood» також придбав права на видання раніше опублікованих творів «Queen» у «Elektra Records» та «Capitol Records», і на початку 1991 року почав перевидання їхніх альбомів, присвячене 20-річчю заснування гурту.
Створення «Innuendo» бере початок із джем-сесії між Браяном Меєм, Роджером Тейлором і Джоном Діконом, виконаної у Швейцарії навесні 1989 року. Фредді Мерк'юрі був нагорі, коли почув, як вони грають біт, після чого він вирішив перетворити його в пісню, створивши мелодію і почавши писати текст. Відтоді музиканти вчетвером займалися «відшліфовуванням» треку, де Тейлор зокрема взяв на себе доопрацювання тексту (який був написаний як данина поваги гурту «Led Zeppelin» та їхній пісні «Kashmir»). Середню частину пісні, написану Мерк'юрі, додали пізніше, вона включала синтезаторний оркестр, програмуванням якого займався продюсер Девідом Річардсом[en], і інтерлюдіюфламенко у виконанні гітариста гурту «Yes»Стіва Гау, що завітав до них у гості і був запрошений зіграти[14]. «Innuendo» вийшла як сингл в січні 1991 року, який дебютував потраплянням на першу сходинку британського чарту[15][16].
Створення «I'm Going Slightly Mad» розпочали в лондонському будинку Мерк'юрі, після того, як у нього з'явилася ідея написати пісню про божевілля, натхненну віршами в один рядок, які належали перу Ноела Коварда. Більша частина текстів (наприклад, «бананове дерево» або «одна голка») належала йому і його другові Пітеру Стрейкеру, який провів безсонну ніч на кухні Мерк'юрі, придумуючи все дивовижніші рядки. Музика також належить Мерк'юрі, це одна з найбільш ранніх пісень, над якими гурт працював в Монтре, коли у студію прийшов Стів Гау. У відеокліпі до пісні, знятим в чорно-білому кольорі, Мерк'юрі був одягнений в костюм з дикорослим волоссям, білі рукавички, гостроносі черевики і з надзвичайно густим макіяжем. У той час як прихильники «Queen» були дуже здивовані гуртом у відеокліпі, в документальному фільмі «Чемпіони світу», Тейлор зізнався, що з точки зору гурту, відео було затьмарене зовнішнім виглядом Мерк'юрі, який був замаскований костюмом і макіяжем, оскільки Тейлор визнавав, що Мерк'юрі виглядав «дуже хворим»[17].
«Headlong» — пісня Мея, яку він створив у швейцарській студії. Спочатку він записав її для свого сольного альбому, над яким він тоді працював, але почувши, як її співає Мерк'юрі, він вирішив, що для «Queen» вона підходить краще.
«I Can't Live with You» була також написана для сольного альбому Мея. Він передав її гурту, тому що Тейлор, Дікон і Мерк'юрі дуже полюбили цей трек. Ударні запрограмував на синтезаторі Мей, а клавішне доповнення додав продюсер. Альтернативна версія цієї пісні з'явилася в альбомі-збірці «Queen Rocks» 1997 року, яка була названа як «'97 Rocks Retake». Було сказано, що це більше схоже на те, як Мей і Тейлор спочатку хотіли, щоб трек мав більш жорстке гітарне рок-звучання. Мей стверджував в інтерв'ю, що більша частина початкового демо-запису пісні потрапило на платівку, тому що її «неможливо було мікшувати».
Don't Try So Hard
Ідея створення «Don't Try So Hard» належала Мерк'юрі.[18] Вступні ноти пісні — це фактично технічно заданий звук синтезатора «Korg M1», який з'являється при ввімкненні режиму «00: Universe». Мерк'юрі співає більшу частину пісні у фальцеті, досягаючи Ре другої октави при повному голосі у приспіві.
«Ride the Wild Wind» склав Тейлор, який записав демо-запис зі своїм власним вокалом. Остаточний варіант пісні виконують Мерк'юрі на головному вокалі і Тейлор на бек-вокалі. Пісня є своєрідним продовження композиції Тейлора «I'm in Love with My Car» з альбому «A Night at the Opera», у якому основна увага приділена пристрасті Тейлора до автомобілів і гонки. Цього разу в пісні брала участь решта учасників гурту, що призвело до створення швидкої пісні з «биткими» барабанами і ритмічною бас-лінією, яка майже нота-в-ноту схожа на композицію «Shakespeare's Sister» гурту «The Smiths», внаслідок цього її ритм створює відчуття швидкості і реву двигуна. В середині пісні присутнє гітарне соло Мея, яке підкреслює відчуття «високої швидкості», а також надає пісні більш «важке» звучання. У деяких частинах пісні можна почути звук гоночного автомобіля. Пісня вийшла як сингл в Польщі, який досяг № 1.
All God's People
«All god's People» спочатку створювалася як частина альбому-проєкту Мерк'юрі «Barcelona» під назвою «Africa by Night» (крім Мерк'юрі, її було зараховано до творчості Майка Морана). Спочатку Мерк'юрі попросив Мея зіграти пісню на гітарі, до чого приєдналася решта гурту, в результаті пісня потрапила до альбому. Партії клавішних записав Моран.
«These Are the Days of Our Lives» написав Тейлор. Гармонійно і конструктивно це одна з найпростіших пісень у каталозі творів гурту. Клавішні були запрограмовані усіма учасниками гурту в студії, а перкусію конги записав Девід Річардс. Музичне відео до цієї пісні стало останнім виступом Мерк'юрі на камеру, усвідомлюючи це, під час прощального погляду, він прямо на камеру прошепотів: «Я все ще люблю тебе» в кінці пісні[19][20]. На той час, коли було створене відео, стало неможливо приховати, що Мерк'юрі серйозно хворий. Спочатку створене кольоровим, відео перетворили на чорно-біле, щоб звести до мінімуму хворобливий зовнішній вигляд Мерк'юрі. Пізніше, вийшли кольорові кадри, які показували гурт під час знімання відеокліпу, які продемонстрували, наскільки хворим був Мерк'юрі на той час.
«Delilah» — пісня Мерк'юрі, присвячена його улюбленій черепаховій кішці на ім'я Делайла. Мей записав гітарне соло за допомогою ток-боксу. Тейлор пізніше зізнався, що йому не подобається ця пісня, заявивши: «Я ненавиджу „Делайлу“. Це не для мене»[21]. Хоча у Мерк'юрі було близько 11 кішок, Делайла була його улюбленицею.
The Hitman
Створення дуже швидкої «рокової» пісні «The Hitman» теж розпочав Мерк'юрі. Початкова версія пісні, вочевидь, була створена на клавішних й у іншому ключі. Мей узяв риф Мерк'юрі (що не було дивиною), змінив ключ й записав демо з «важкою» версією пісні. Далі Дікон переаранжував структуру мелодії, й всі музиканти разом заповнили прогалини в словах і записали пісню. Увесь фоновий спів виконав Мей. У демо-версії співав Мей, а Мерк'юрі додав слова (на кшталт «Bite the bullet baby!» («Вкуси кулю, лялечко!»)). В остаточній версії пісні весь вокал виконав Мерк'юрі, досягаючи ноти Мі другої октави.
Bijou
«Bijou» була створена за ідеєю Мерк'юрі та Мея зробити пісню «навиворіт» (щоб гітара «співала», а вокал вклинювався у паузи). Мерк'юрі придумав акорди, назву й слова, а потім він з Меєм почав працювали над партією гітари. Мерк'юрі проспівав перший рядок, після чого Мей переніс мелодію на свою гітару «Red Special». Пісню закінчили без жодного внеску Тейлора чи Дікона. Ідея не була новою, гурт «Yes» вже використовував її в пісні «Soon». Пізніше Мей називав пісню 1989 року «Where Were You»Джеффа Бека джерелом натхнення для «Bijou». 2008 року «Queen + Пол Роджерс» виконували пісню під час «Rock the Cosmos Tour» — Мей грав гітарну частину наживо, потім вмикали студійний вокал Мерк'юрі, а на екрані йшли кадри зі знаменитого концерту гурту на стадіоні «Вемблі» 1986 року, відеоряд було синхронізовано зі стрічкою.
«The Show Must Go On» написав насамперед Мей. Первісною ідеєю була послідовність акордів, над якою працювали Тейлор і Дікон. Ритм приспіву пісні був схожий на пісню «Queen»«I Want It All» 1989 року. Мей вирішив використати послідовність, вони з Мерк'юрі придумали тему тексту і написали разом перший куплет. Після цього Мей дописав текст, доповнив вокальну мелодію і написав перехід, натхненний «Каноном Пахельбеля». Деякі ключі та ідеї були запропоновані продюсером. Пісня розповідає про те, як Мерк'юрі продовжував виступати, попри наближення кінця свого життя.[22] Пісня спочатку не виходила як сингл в рамках просування альбому «Innuendo», вона вийшла в жовтні 1991 року, коли гурт випустив збірку «Greatest Hits II». Музичне відео до пісні містило добірку кадрів з усіх відеокліпів гурту, починаючи з 1982 року, воно вийшло для просування «Greatest Hits II». Через критично швидке згасання здоров'я Мерк'юрі на момент створення відеокліпу, нова поява гурту у ньому була неможлива. «The Show Must Go On» стала улюбленою піснею британського співака Елтона Джона, який виконав її під час Концерту пам'яті Фредді Мерк'юрі" з іншими учасниками «Queen», і Тоні Айоммі, який грав на ритм-гітарі[23]. Друга концертна версія пісні, з Джоном на вокалі, пізніше з'явилася у збірці «Queen»«Greatest Hits III».
Сингли
«Innuendo» стала головним синглом альбому в більшості країн, крім США, де спочатку на радіо вийшла «Headlong» як промо-сингл перед випуском альбому. Сингл вийшов 14 січня 1991 року в Європі, а потім в березні 1991 року в США як промо-сингл, ставши дванадцятим синглом «Queen», який № 1 в чартах цієї країни. Пісня мала ще один невеликий успіх в США, посівши № 17 в чарті «Billboard Mainstream Rock Tracks». Довжина і стиль треку обмежили інтерес публіки до нього, він провів лише один тиждень під № 1 у Великій Британії і швидко став втрачати свої позиції, провівши всього шість тижнів у «топ-75». Б-стороною на 7-дюймовому релізі синглу була пісня «Bijou».
«I'm Going Slightly Mad» вийшла як сингл 4 березня 1991 року, який досяг № 22 в чартах Великої Британії. В деяких країнах Б-стороною на 7-дюймовому релізі синглу була пісня «The Hitman», а в інших — «Lost Opportunity», яка була неальбомною. Пісня досягла № 1 в Гонконзі.
«Headlong» вийшла як промо-сингл у січні 1991 року в США та як сингл 13 травня 1991 року у Великій Британії. Сингл потрапив до чартів Великої Британії під № 14 і досяг № 3 в чарті США «Billboard Mainstream Rock Tracks». В деяких країнах Б-стороною 12-дюймового релізу була «All God's People» , а в інших — «Lost Opportunity», і в незначній кількості «The Hitman». 12-дюймові релізи і CD також містили «Mad The Swine».
«I Can't Live with You» вийшла як промо-сингл для радіостанцій США. У цьому двохтрековому промо-синглі, реміксованому Браяном Мелафом, були представлені дещо інші треки з провідним вокалом Мерк'юрі, гучніші і «жорсткіші» гармонійні треки, і перепрограмовані синтезаторні ударні, внаслідок чого вийшла набагато більш «енергійна» і «надмірно попсова» версія, ніж в альбомі. Сингл досяг № 28 в чарті США «Mainstream Rock Tracks».
«These Are the Days of Our Lives» вперше вийшла в США в день народження Мерк'юрі, 5 вересня 1991 року на касеті і на радіо. У Великій Британії сингл вийшов в грудні 1991 року після смерті Мерк'юрі, як подвійна А-сторона з «Bohemian Rhapsody». Сингл став британським різдвяним «номером один» в чарті 1991 року.
«The Show Must Go On» вийшла 14 жовтня 1991 року у Великій Британії. Сингл взяли з альбому, хоча він не виходив як сингл від «Innuendo», а вийшов для просування збірки «Greatest Hits II» («Classic Queen» в США/Канаді), досягнувши № 16 в чартах Великої Британії. Після смерті Мерк'юрі в листопаді, пісня повторно потрапила до британських чартів і провела кілька тижнів у «топ-75», як це було під час її першого виходу. Цей сингл вийшов всього за шість тижнів до смерті Мерк'юрі. 1992 року пісня вийшла на подвійній А-стороні з «Bohemian Rhapsody» в США, досягнувши № 2 в американському чарті (оригінальна Б-сторона синглу, який вийшов у жовтні 1991 року, містила «Keep Yourself Alive»).
«Delilah» вийшла як сингл тільки в Таїланді, де вона досягла № 1 в чарті синглів.
У 1991 році Чак Едді з «Rolling Stone» написав, що «Innuendo» був «найбільш грайливою купою на всі смаки з часів „The Game“» і «ремесло нового альбому ніяк не обійти», що на його думку означає, що гурт «нарешті вдовольнилися своїм жеребом у житті», але додав, що «„Innuendo“ настільки легкий, що ви забудете його, як лише він закінчиться — що стосовно цього гурту повинно бути в будь-якому разі».[28] Однак у 2016 році, написавши для тієї ж публікації, Рон Харт назвав його «останнім шедевром „Queen“» і альбомом, який «сміливо протистояв смертності», порівнюючи його з останнім альбомом Девіда Бові«Blackstar».[29]
«People» писали: «Якщо це мультиплікаційний рок-н-рол, то, принаймні, він хороший і нахабно мультяшний».[30] В «Orange County Register» зазначалося, що «„Queen“ обходиться без будь-яких стилістичних варіацій або флірту з танцювальною музикою і пропонує своє основне звучання: багато вокальних стрибків Мерк'юрі, пухнасту гітару Мея, хорові накладення і почуття оркестрової важливості, змішане з простим хард-роком», стверджуючи, що це була «змішана сумка».[31]«LA Times» були вражені, дізнавшись, що «Innuendo»«зроблений з м'якого, солодкого, липкого, сентиментального слизу», але додали: «Вариво насправді йде добре» і «„Queen“ не забули як грати рок».[32]
Багато років потому «AllMusic» написав: «„Innuendo“ був відповідним способом закінчити одну з найуспішніших кар'єр року».[24] Було продано понад 5,5 мільйонів копій.[33]
Трек-лист
Всі треки приписують «Queen», за винятком «All God's People», який приписують «Queen» і Майку Морану.
«Ride the Wild Wind» (рання версія з провідним вокалом)
Роджер Тейлор
4:14
4.
«I'm Going Slightly Mad» (mad mix)
Фредді Мерк'юрі, Пітер Стрейкер
4:37
5.
«Headlong» (зародок з провідним вокалом)
Браян Мей
4:44
2011 iTunes делюкс-видання, бонус-відео
#
Назва
Тривалість
6.
«Innuendo» (альтернативне промо-відео, 1991)
7.
«These Are the Days of Our Lives» («Hollywood Records» альтернативне промо-відео, 1991)
8.
«Mad in the Making: The Making of the 'I'm Going Slightly Mad'» (промо-відео, 1991)
1991 LP
Автор музики і слів «Queen», якщо не зазначено інше. Через довжину оригінального альбому кілька треків довелося скоротити, щоб поміститися на диску без надмірного шумозаглушення або стиснення. Трек-лист також трохи відрізняється від CD-версії: «Don't Try So Hard» перемістилася на Б-сторону, між «Delilah» і «The Hitman». Деякі зі скорочених треків можна знайти на Б-стороні супутніх 12-дюймових синглів і подвійного LP «Greatest Hits II»..
Сторона «А»
#
Назва
Тривалість
1.
«Innuendo»
6:29
2.
«I'm Going Slightly Mad*»
4:04
3.
«Headlong»
4:31
4.
«I Can't Live with You»
4:04
5.
«Ride the Wild Wind»
4:41
23:49
Сторона «Б»
#
Назва
Тривалість
1.
«All God's People»
3:53
2.
«These Are the Days of Our Lives*»
3:55
3.
«Delilah»
3:32
4.
«Don't Try So Hard*»
3:32
5.
«The Hitman*»
3:43
6.
«Bijou*»
1:19
7.
«The Show Must Go On»
4:31
23:06
(*) Відредаговані версії для вінілу
2015 LP
«Innuendo» перевидали на вінілі 25 вересня 2015 року разом з усіма іншими студійними альбомами «Queen». Це перший раз, коли альбом представили на вінілі в повному обсязі, поширеному на 2 платівки; однак, «These Are the Days of Our Lives» і «I Can't Live with You» помінялися місцями — перший тепер четвертий трек на альбомі, останній тепер восьмий.
Сторона «А»
#
Назва
Тривалість
1.
«Innuendo»
6:32
2.
«I'm Going Slightly Mad» (Queen, Пітер Стрейкер)
4:22
3.
«Headlong»
4:38
15:32
Сторона «Б»
#
Назва
Тривалість
1.
«These Are the Days of Our Lives»
4:13
2.
«Don't Try So Hard»
3:39
3.
«Ride the Wild Wind»
4:42
12:34
Сторона «А»
#
Назва
Тривалість
1.
«All God's People» (Queen, Майк Моран)
4:19
2.
«I Can't Live with You»
4:33
3.
«Delilah»
3:32
12:24
Сторона «Б»
#
Назва
Тривалість
1.
«The Hitman»
4:56
2.
«Bijou»
3:37
3.
«The Show Must Go On»
4:31
13:04
Кліпи до альбому
«Innuendo» — кліп складається з різноманітних візуальних ефектів (анімаційні замальовки, пластилінові чоловічки, і кадри військової хроніки). Всі знімання музикантів в «Innuendo» взяли з інших кліпів.
«I'm Going Slightly Mad» — кліп являє собою пантоміму. Мерк'юрі переодягнений в клоуна, з великою кількістю гриму на обличчі, щоб приховати зовнішні ознаки своєї хвороби. Знімання постійно переривалося. Щоб приховати худорлявість, Фредді надів на себе кілька шарів одягу.
«Headlong» — кліп міг стати останнім для гурту, оскільки ніхто з музикантів не був упевнений у завтрашньому дні. Мерк'юрі знімався майже без гриму, тому видно, наскільки змінилося його обличчя і фігура.
«These Are the Days of Our Lives» — останній кліп Фредді Мерк'юрі; знятий на чорно-білу плівку. Існує також версія з анімаційними вставками студії Діснея. Кліп не сюжетний — Фредді просто співає перед камерою. Останні слова кліпу стали посланням співака своїм фанатам: «Я все ще люблю тебе».
«The Show Must Go On» — кліп складається з кадрів хроніки, інтерв'ю та інших кліпів. Фредді вже не міг зніматися, тому замість нового знімання було вирішено використовувати наявний матеріал. Відеоряд являє собою не хаотичний набір плівки, а цілком закінчений і самостійний кліп, який ідеально ліг на пісню.
↑Queen, official, Freddie Mercury, Brian May, Roger Taylor, John Deacon. Innuendo. queenonline.com. Архів оригіналу за 29 травня 2017. Процитовано 6 липня 2018.
↑Archived copy. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 8 липня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Freddie Mercury, John Deacon, Brian May, Roger Taylor (hosted by Axl Rose) (Серпень 1991). Queen: The Days Of Our Lives Documentary.
↑John Deacon, Roger Taylor, Brian May. 1991 Queen Fan Club Message. Подія сталася на 3:51. May: I've been spending some time going into Hollywood Records, because finally we have a record company here who ... uh ... doing a very good job for us, selling lots of records, and making to make it happen I think again...
↑ абАрхівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 6 липня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑«Innuendo»queensongs.info Процитовано 1 вересня 2024
↑Champions of the World (1995). Hollywood Pictures. Процитовано 25 червня 2011
↑Tomashoff, Craig; Shea, Lisa; Kaufman, Joanne; Hiltbrand, David (1 квітня 1991). Picks and Pans Review: Innuendo. People. Т. 35, № 12. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 7 липня 2018.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. 15 лютого 1991. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 30 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
XVI Cuerpo de EjércitoActiva 1938-1939País EspañaFidelidad República EspañolaRama/s Ejército Popular RegularTipo InfanteríaTamaño Cuerpo de EjércitoAlto mandoComandantesnotables Miguel Palacios MartínezGuerras y batallas Guerra Civil Española[editar datos en Wikidata] El XVI Cuerpo de Ejército fue una formación militar perteneciente al Ejército Popular de la República que luchó durante la Guerra Civil Española. Llegó a tener una actuación destacada en campaña de ...
Public policy school of The New School This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Milano School of Policy, Management, and Environment – news · newspapers · books...
«Джазмін» (K23) HMS Jasmine (K23) Корвет «Джазмін» Служба Тип/клас корвет типу «Флавер» Держава прапора Велика Британія Належність Військово-морські сили Великої Британії На честь другий корабель флоту на ім'я «Джазмін» Корабельня Ferguson Shipbuilders, Порт-Глазго Замовлено 31 серп...
Cet article est une ébauche concernant un aéroport et la Moldavie. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Aéroport international de ChișinăuAeroportul Internațional Chișinău Terminal passagers Localisation Pays Moldavie Ville Chișinău Date d'ouverture 1960 Coordonnées 46° 56′ 08″ nord, 28° 56′ 06″ est Altitude 122 m (400 ft) Informations aéronautiques C...
Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada November 2022. Enzo Réale Informasi pribadiNama lengkap Enzo RéaleTanggal lahir 7 Oktober 1991 (umur 32)Tempat lahir Vénissieux, PrancisTinggi Templat:HightPosisi bermain GelandangInformasi klubKlub saat ini FC LorientNomor 27Karier junior1997–1999 Véniss...
Ökonomische Wohlfahrt ohne Staatseingriff. KR Konsumentenrente PR Produzentenrente S Angebot (engl. Supply) D Nachfrage (engl. Demand) pGG Gleichgewichtspreis xGG Gleichgewichtsmenge Die Konsumentenrente (englisch consumer surplus) ist in der Volkswirtschaftslehre und Wohlfahrtstheorie die Differenz zwischen der maximalen Zahlungsbereitschaft eines Konsumenten für ein Gut oder eine Dienstleistung und dem Marktpreis. Pendant ist die Produzentenrente. Inhaltsverzeichnis 1 Allgemeines 2 Geschi...
American online radio station WIUVProgrammingFormatCollegeOwnershipOwnerVermont State University(Board of Trustees, Vermont State Colleges)HistoryFirst air dateSeptember 15, 1976 (1976-09-15)Last air dateMay 1, 2019 (2019-05-01)Former frequencies91.3 MHz (1976–2019)Technical informationFacility ID4304Transmitter coordinates43°36′29″N 73°10′55″W / 43.608°N 73.182°W / 43.608; -73.182LinksWebcasthttps://tunein.com/radio/Castleto...
Shipyard located in Canada A. F. Theriault & Son Ltd.IndustryShipbuilding and RepairFounded1938; 85 years ago (1938)FounderAugustin TheriaultHeadquartersMeteghan River, CanadaServicesVessel Construction and RepairNumber of employees150–180Websitewww.aftheriaultboatyard.com A. F. Theriault & Son Ltd is a privately owned shipyard located in Meteghan River, Digby County, Nova Scotia, Canada. It was founded by Augustin Theriault in 1938.[1] The shipyard has bui...
Male not related by birth who has sworn loyalty For other uses, see Blood brother (disambiguation). Sworn brother redirects here. For other uses, see Sworn brother (disambiguation). Blood Covenant redirects here. For the television episode, see Blood Covenant (The Burning Zone). For the band, see Blood Covenant (band). This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and rem...
Drs. H.Nasrun AmrullahSekretaris Wilayah Daerah Kabupaten BantaengMasa jabatan1990–1993PresidenSoehartoGubernurAhmad AmiruddinZainal Basri PalagunaSekretaris Wilayah Daerah Kabupaten MarosMasa jabatan1993–1994PresidenSoehartoGubernurZainal Basri PalagunaBupati Maros ke-10Masa jabatan13 September 1994 – 10 Agustus 1998PresidenSoeharto B. J. HabibieGubernurZainal Basri PalagunaPendahuluDrs. H. Muhammad Alwy RumPenggantiDrs. H. Mirdin Kasim, S.H., M.Si. (Plt. harian) Informasi...
This article is an orphan, as no other articles link to it. Please introduce links to this page from related articles; try the Find link tool for suggestions. (July 2019) Hindu temple in Karnataka, India Sri Gangamma Devi TempleSri Gangamma Devi Temple, MalleshwaraReligionAffiliationHinduismDistrictBangaloreDeityGangammaLocationLocationMalleshwaraStateKarnatakaCountryIndiaGeographic coordinates13°00′16″N 77°34′10″E / 13.0044484°N 77.5694959°E / 13.0044484; ...
James Scott, 1. Duke of Monmouth Wappen des James Scott, 1. Duke of Monmouth Der Duke of Monmouth and Buccleuch (um 1683) James Scott, 1. Duke of Monmouth, 1. Duke of Buccleuch (geborener Crofts, * 9. April 1649 in Rotterdam; † 15. Juli 1685 in London) war ein unehelicher Sohn von König Karl II. von England, englischer Thronprätendent, Feldherr und Führer der Monmouth Rebellion. Inhaltsverzeichnis 1 Leben 2 Nachkommen 3 Literarische Verarbeitung und Fiktion 4 Weblinks Leben James entspra...
Member of the Filipino educated class during the Spanish colonial period For the Philippine TV series, see Ilustrado (TV series). For the followers of Ilustración, see Enlightenment in Spain. Ilustrados in Madrid, c.1890; Standing clockwise from left: Vicente Francisco, Cajigas, José Abreu, Mariano Abella, Dominador Gómez, Francisco Tongio Liongson, Flaviano Cordecruz, a Tuazon from Malabon, Alejandro Yance de Lara, Lauro Dimayuga, Marcelo H. del Pilar, Gregorio Aguilera, José Rizal, Jos...
Madonnan med barnet under granarna KonstnärLucas Cranach den äldreBasfaktaTillkomstår1510TypOlja på pannå (lind)Mått (h×b)70,3 × 56,5 cm PlatsÄrkestiftsmuseet, Wrocław Madonnan med barnet (tyska: Madonna mit Kind) är en serie oljemålningar av den tyske renässanskonstnären Lucas Cranach den äldre. Madonnan med barnet under granarna En av de mer omtalade versionerna i serien är Madonnan med barnet under granarna som förvaras på Ärkestiftsmuseet i Wrocław....
Abbott ElementaryGenre Mokumenter Komedi PembuatQuinta BrunsonPemeran Quinta Brunson Tyler James Williams Janelle James Lisa Ann Walter Chris Perfetti Sheryl Lee Ralph William Stanford Davis Penggubah lagu temaMakerNegara asalAmerika SerikatBahasa asliInggrisJmlh. musim3Jmlh. episode42ProduksiProduser eksekutif Randall Einhorn Justin Halpern Patrick Schumacker Quinta Brunson ProduserWerner WalianSinematografiKurt JonesPenyuntingRichie EdelsonPengaturan kameraSingle-cameraDurasi22 menitRumah ...
Suwung dianggap sebagai kenyataan mutlak, asal dari segala sesuatu di alam semesta. Suwung (aksara Jawa: ꦱꦸꦮꦸꦁ) adalah konsep dalam masyarakat Jawa untuk menggambarkan rasa hampa akan kesadaran diri dengan lingkungannya. Hampa di sini dapat diartikan sebagai kondisi kosong yang arupa alias tidak memiliki bentuk.[1] Konsep suwung dipandang sebagai asal-muasal dari alam semesta, hakikat dari segala sesuatu.[2] Suwung adalah kenyataan mutlak yang tidak dapat dijangkau o...
عبد الحميد أنيس معلومات شخصية اسم الولادة عبد الحميد أنيس تاريخ الميلاد 5 مايو 1938(1938-05-05) تاريخ الوفاة 15 أغسطس 2015 (77 سنة) الجنسية مصر الحياة العملية المهنة ممثل اللغة الأم اللهجة المصرية اللغات العربية، واللهجة المصرية المواقع IMDB صفحته على IMDB السينما.كوم صفح...
Corredor ecológico é uma faixa de vegetação que pode ter por objetivo ligar fragmentos florestais ou unidades de conservação[1] separados pela atividade humana (estradas, agricultura, clareiras abertas pela atividade madeireira etc.), possibilitando o deslocamento da fauna e flora entre as áreas isoladas e, consequentemente, a troca genética entre as espécies e a dispersão de sementes. Os Corredores Ecológicos visam a mitigar os efeitos da fragmentação dos ecossistemas, promovend...
_Cropped.jpg)
.jpg)
