Легкий авіаносець «Іластріес» був замовлений 14 травня 1976 року, будівництво розпочалось 7 жовтня того ж року на верфі «Swan Hunter» у Волсенді.
Спущений на воду 1 грудня 1978 року; вступив у стрій 20 червня 1982 року.
Історія служби
Відразу після вступу у стрій авіаносець вирушив в Південну Атлантику, де замінив «Інвінсібл», здійснюючи патрулювання в районі Фолклендських островів для запобігання можливих повітряних атак Аргентини, допоки не був відновлений аеропорт в Порт-Стенлі.
У 1991—1992 роках пройшов ремонт та модернізацію. Здійснював забезпечення безпольотної зони над Боснією і Герцеговиною під час Югославських воєн.
у 1998 році брав участь в операції «Southern Watch[en]» із забезпечення безпольотної зони над територією південного Іраку.
З липня 1998 року по березень 1999 року авіаносець пройшов ремонт та модернізацію, під час якої були демонтовані ЗРК«Sea Dart»; водотоннажність корабля збільшилась на 160 т.
У 2000 році авіаносець у складі з'єднання британських кораблів брав участь в операції «Palliser» із забезпечення миру в Сьєрра-Леоне. У 2001 році брав участь у спільних британсько-оманських навчаннях «Saif Sareea II».
У 2003 році авіаносець пройшов ремонт та модернізацію на верфі «Rosyth Dockyard», під час якої був модернізований трамплін та комунікаційне обладнання.
7 травня 2009 року «Іластріес» брав участь у святкуванні 100-ряччя британської морської авіації у Гринвічі. Влітку брав участь у навчаннях НАТО «Loyal Arrow» на півночі Швеції, під час яких також відвідав Таллінн та Осло.
у 2011 році авіаносець пройшов ремонт вартістю 40 млн. ф.ст.[5].
У березні 2012 року авіаносець брав участь у навчаннях НАТО «Cold Response» на півночі Норвегії, де випробовувалась можливість його використання як вертольотоносця.[6]
«Іластріес» використовувався як вертольотоносець, до 2014 року, допоки УДКHMS Ocean (L12) перебував у ремонті.
Потім авіаносець, разом із кораблями Нідерландів, США та Норвегії, брав участь у навчаннях «Exercise Joint Warrior»[7], а також у навчаннях «Cougar 12», які проходили у Середземному морі.[8]
Восени 2013 року авіаносець брав участь у навчаннях «Cougar 13»[9], але у грудні вирушив на Філіппіни для надання допомоги потерпілим вд урагану Хайянь.[10]
У 2014 році авіаносець був виключений зі списків флоту[11].
ВМС Великої Британії мало намір зберегти корабель та перетворити його на музей. Але у 2016 році з'явилось повідомлення про можливий продаж корабля на злам.[12]
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 19 листопада 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Conway's All the World's Fighting Ships, 1947—1995 / US Naval Institute Press, Annapolos, Maryland. ISBN 978-0870219139
К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега, 2006 — 256 с. (рос.)
Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А.Е.Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
* С.А. Балакин - Авианосцы мира 1945-2001. Великобритания, Австралия, Аргентина, Бразилия, Канада, Индия, Испания, Италия, СССР и Россия, Таиланд