64 біти (англ. 64-bit) в інформатиці і обчислювальній техніці використовується для позначення структур і типів даних, розмір яких в пам'яті комп'ютерів становить 64 біти, що дорівнює 8 байтам. Архітектури комп'ютерів, які широко використовують регістри, адресні шини або шини даних розрядності 64 біти, називаються 64 бітовими архітектурами (або 64 розрядними архітектурами).
64-бітові архітектури використовувалися в суперкомп'ютерах із 1970-х років (Cray-1, 1975), а в робочих станціях і серверах з процесорами сімейства RISC із 1990-х років. З 2003 року широко використовуються в персональних комп'ютерах (x86-64 і PowerPC 64)
64-бітовий регістр здатний зберігати в собі одне з 264 = 18 446 744 073 709 551 616 значень. Процесор із 64-бітовою адресацією пам'яті може безпосередньо звертатися до 16 ексабайт (16 млн терабайт) пам'яті.