13 квітня — у Кривому Розі відкрито новий простір для глибоких роздумів та нетривіального мистецтва – вільний майданчик «KVARTA+». Команда засновників – Павло Осіков (Театр одного актора «AVE») та Андрій Богун («Студія Простір»)[3][4]
квітень — оголошено, що запуск проєкту «Театр ветеранів» – спільна ініціатива «Театру Драматургів» із «ТРО Медіа». Проєкт має стати інструментом реабілітації тих, хто пережив травматичний досвід, має поранення, контузії, втрати кінцівок[5][6][7]
Донецький академічний обласний драматичний театр, який працює в Ужгороді, оголосив про створення платформи для об’єднання світової театральної спільноти на підтримку України у боротьбі з російськими загарбниками «Theatrical Ramstein» – за аналогією міжнародних зустрічей Ramstein Meetings[8]
серпень — проведено огляд безбар’єрності київських театрів[9]
15 вересня — Дніпровський Народний театр «Чародій» виступив із претензією на звання найстарішого театру в місті, й 15 вересня відкрив 126-й сезон. Посилаються на те, що за два роки до створення Дніпровського музично-драматичного театру театр «Чародей» працював в Українському Домі (колишній ПК Ільїча. Відлік театру пропонують вести від 1899 року[11]
вересень — У Кропивницькому створено творче об’єднання «Кропива», до складу якого увійшли професійні актори і люди, які не мають відповідної освіти, але хочуть спробувати себе у ролі акторів. У витоків ТО стоять Вячеслав Вандрашек, Валерій Ланецький та Євген Скрипник. Дебютною роботою стала читка п’єси «Молочайник» української драматургині Оксани Гриценко, яка відбулася 9 вересня у Музеї мистецтв[12]
листопад — Відкриття нової сцени «Львів Опера: Малярка» Львівської національної опери відбудеться прем'єрою камерної опери «Русалонька»[14]
Театр і маркетинг
З-за кордону не повернувся менше ніж 1% діячів культури, кому відомство підписувало дозвіл на виїзд – заявив в. о. міністра культури та інформаційної політики (МКІП) України Ростислав Карандєєв[15]
5 лютого — Запущено театральний чат-бот «Ostap» (авторка проєкту Катерина Кирсенко). Від початку у чат-боті доступні культурні заклади Києва із інформацією про вистави, дати показів та кількість вільних місць на обрану дату[16]
квітень — Команда «YC.Market» задалося запитанням «Що з доходами українських театрів на другий рік війни?». Дослідження у вигляді відповіді вийшли окремою публікацією[19]
травень — Видання «Гал-інфо» задалося запитанням «Якою є мінімальна та максимальна вартість квитків до різних театрів Львова на 18-19 травня?». Дослідження у вигляді відповіді вийшли окремою публікацією[20]
листопад — журнал «Forbes» підбили підсумок доходів Театру Франка, Молодого театру, Театру оперети за результатами третього кварталу 2024 року. У середньому театри збільшили виторг на третину проти третього кварталу 2023-го[24]
травень — редакційна рада журналу «NV» за допомогою авторитетних експертів і читачів сформували лістинг співвітчизників, які протягом 10 років відігравали ключову роль в Україні. З числа театральних представників до переліку потрапили режисери Влад Троїцький та Іван Уривський[31][32]
грудень – Міжнародний журнал «ArtReview» опублікував щорічний рейтинг Power 100, визначивши найвпливовіших діячів у сфері сучасного мистецтва. Перше місце у 2024 році посіла Шейха Хур Аль-Кассімі – кураторка, директорка бієнале в Шарджі. У списку також опинився український підприємець і меценат Віктор Пінчук, який зайняв 95 місце[34]
23 вересня – виставка українського театрального костюму на світлинах, ескізах та манекенах в Любліні (Польща), яка є частиною міжнародного проєкту «Український театральний костюм XX–XXI ст. Ідентичність, контекст, ландшафт»[37]
Театральні ювілеї
9 березня — 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка (єдина айдентика[38])
28 квітян — Виставу за антивоєнною п’єсою «Біла пошесть» у празькому театрі «Vzlet» показав Дніпровський театр «Віримо!»[66]
квітень — У Кракові відбувся XI Міжнародний фестиваль українського театру «Схід – Захід», який пройшов під гаслом «Загартовані»[67]. У заході взяли участь 18 театральних колективів і студій з України, Польщі, Німеччини, Вірменії та Угорщини
червень — виставу-дефіле «Птахи співають і у часі війни» театрального центру «Слово і голос» представили у Римі[68]
6 листопада — виставу «BLOCKPOST» зіграли у Німецькому державному театрі міста Тімішоара в Румунії. Виставу зіграли актори Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки за підтримки художника-постановника Олени Дробної та студентів факультету музики та театру UVT. Режисер – Олександр Степанцов[74]
Театральні скандали
Австрія оголосила національний проєкт для Венеційської бієнале – країну представлятиме виставка «Лебедине озеро» російської художниці Анни Єрмолаєвої. Відкриття австрійського павільйона – 18 квітня 2024 року[75][76]
січень — У Львівському академічному духовному театрі «Воскресіння» державні аудитори виявили втрат на понад 4,7 млн гривень впродовж останніх трьох років «До репертуару театру за цей час було включено три нові п’єси, але, на жаль, митці не урахували глядацькі симпатії, тож глядачі на вистави не пішли. На їх постановку було використано понад пів мільйона гривень, а доходи від показу склали лише 18,5 тис. грн. за 2020 - І півріччя 2023 роки», – йдеться у повідомленні відомства[80][81]
січень — Львівська опера відмовилась від співпраці із запрошеною вокалісткою, лауреаткою міжнародних конкурсів Валентиною Плужніковою через її участь у виставах з російськими артистами. Виставу «Кармен» на 17 лютого, де Плужнікова мала виконувати головну партію в опері скасували[82][83]
лютий — Троє артистів Львівської опери не повернулися в Україну з гастролей у Фінляндії: провідний соліст балету Андрій Михаліха, солістка балету Юлія Михаліха-Рома, а також артист балету Богдан Ключник[85][86]
березень — 13 березня директора Кіровоградського академічного українського музично-драматичного театру ім. Марка Кропивницького Сергія Корнієнка взяли під час отримання хабаря[87][88][89]. 15 березня судом було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці з правом внесення застави в розмірі 242 тисячі гривень[90]. За посадовця було внесено заставу, й 18 березня він вийшов із сізо[91]. На період слідства (з 22 березня 2024 року по 14 травня 2024 року включно) виконувачем обов’язки директора-художнього керівника Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Марка Кропивницького призначино Євгена Лавренчука (розпорядження за підписом голови Кіровоградської обласної радиЮрія Дроза)[92][93][94]. Поновленого у судовому порядку В'ячеслава Вандрашека до виконання обов'язків не допустили[95][96]. Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 26 липня виніс постанову про накладення 5100 грн штрафу на Кіровоградську обласну раду за невиконання рішення суду про поновлення на посаді директора театру Вячеслава Вандрашека та зобов’язав виконати його в триденний термін[97][98]. Кіровоградська обласна рада двічі оштрафована через непоновлення В’ячеслава Вандрашека на посаді директора театру – в облраді пояснили, що тимчасово не мають доступу до «Електронного суду»[99].
березень — українська диригентка Оксана Линів стала музичним керівником опери «Євгеній Онєгін»Петра Чайковського, яку ставитимуть у Німеччині в 2025 році[100]. Линів дала коментар, мовляв, що попри те, що в Україні від початку воєнного стану припинили виконувати музику Чайковського, Прокоф'єва, Шостаковича, Рахманінова, Стравінського, твори цих композиторів обов'язкові в репертуарі кожного диригента на міжнародному рівні[101]. Про свою боротьбу на міжнародному рівні Линів розказала в інтерв'ю «Українська правда|Українській правді»[102].
липень — американський композитор Філіп Ґласс звинуватив Севастопольський театр опери та балету у незаконному використанні його композиції та його ім'я для просування своєї постановки – балета «Буремний перевал» (Wuthering Heights)[109]
8 жовтня — Київський апеляційний суд скасував наказ Національного театру оперети про звільнення артиста Ігоря Левенця, який перебував у лавах ЗСУ, як незаконний[110]
жовтень — Працівники частини театрів Харкова, які фінансуються з обласного бюджету, з липня не отримують заробітну плату. Заборгованість по зарплаті в театрі ляльок – 651 тис. грн; у театрі музичної комедії – 801 тис. грн; драмтеатру – 1 204 тис. грн; ТЮГу – 652 тис. грн[111][112]
жовтень — за результатами аудиту Рахунковою палатою було виявлено, що Міністерство культури та інформаційної політики (від 13 вересня 2024 року – Міністерство культури та стратегічних комунікацій України) не забезпечило повною мірою формування та реалізацію державної політики у межах своїх повноважень. Через це залишилися невикористаними 1,3 млрд гривень[113].
Театр і війна
січень — актор Олександр Печериця після півтора року перебування на фронті, більше не служить у ЗСУ, а повернувся до роботи в театрі[114]
травень — на навчання з окупованого Маріуполя до Москви по програмі підвищення кваліфікації ГІТІС «Удосконалення професійних навичок актора» поїхали 15 акторів-колаборантів Маріупольського драмтеатру[124]
Французька агенція Expertise France оголосила суму витрат на демонтаж зруйнованого російською ракетою даху Чернігівського театру ім. Тараса Шевченка. Також були проведені роботи з підсилення конструкції та цегляні стіни, зведення нової покрівлі та облаштували утеплення перекриття. Роботи тривали з листопада 2023 року по травень 2024-го та склали близько 300 000 євро[128]
вересень — технічний колектив художнього проєкту «МУР» мобілізували напередодні вистави в Ужгороді[129]
Катерина Кудлач, екс-акторка Львівського театру Лесі України, під час повномасштабного вторгнення поставила творчість на паузу та вирішила стати стюардесою[131]
народний театр молоді «Силентіум»[194]. Підсумки фестивалю[195]
Нагороди
II Премія-відзнака «Чорний лотос», спрямована на підтримку українських кіно-театральних митців/мисткинь, які були активними протягом 2023 року[196][197][198]:
Чоловіча роль другого плану (кіно) — Максим Панченко («Я, Ніна», реж. Марися Нікітюк)
Чоловіча роль другого плану (театр) — Артур Логай («Море… ніч… свічки», Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, реж. Едуард Митницький)
Жіноча роль другого плану (кіно) — Єлизавета Цілик («Назавжди-Назавжди», реж. Анна Бурячкова)
Жіноча роль другого плану (театр) — Оксана Жданова («Конотопська відьма» Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, реж. Іван Уривський)
Головна чоловіча роль (кіно) — Олексій Гнатковський («Довбуш», режисер Олесь Санін)
Головна чоловіча роль (театр) — Ігор Колтовський («Військовий концерт», Театр драматургів, реж. Анастасія Сегеда)
Головна жіноча роль (кіно) — Ксенія Хижняк («Я, Ніна», реж. Марися Нікітюк)
Головна жіноча роль (театр) — Слава Красовська («Жінка в Берліні», Малий театр, реж. Олена Щурська)
Фільм року — «Ля Палісіада», режисер Філіп Сотниченко
Вистава року — «Кортес», Театр «Золоті ворота», режисерка Тетяна Губрій
Премія імені Леся Курбаса — Артем Вусик за сюрреалістичну трагікомедію «Веселка на Салтівці» (Харківський альтернативний незалежний театр «Нафта»)[199][200] Номінанти[201]
Премія «Золотий ліфон» найпривабливіших культурних діячів України — Олексій Гнатковський (серед номінантів були: Артем Чех, Іван Леньо, Сергій Жадан, Артем Полежака, Юрко Юркеш Юрченко, Дмитро Зєзюлін, Павло Вишебаба, Ахтем Сеїтабалаєв, Дмитро Лазуткін, Тарас Цимбалюк, Олександр Лисак, Валерій Харчишин, Василь Піддубний, Павло Казарін, Михайло Матюхін, Павло Коробчук, Ігор Мітров, Андрій Любка, Руслан Горовий)[202][203]
Премія Women in Arts (категорія «Жінки в театрі») в межах руху солідарності за ґендерну рівність #HeForShe в Україні — Оксана Дмітрієва[204]
В номінації також були представлені: Василь Неволов, письменник, театрознавець, заслужений діяч мистецтв України (за книгу «Творчі мандри через роки…», 2023); Сергій Кучера, актор Київського академічного театру «Актор» (за роль у виставі «Хай живе Бушон» за Жаном Делля та Жеральдом Сіблейраса, 2023); Георгій Пачкорія, директор-художній керівник, режисер театру «Маланка» – за виставу «Украдене щастя», 2023); Денис Степчук, режисер театру «Маланка» (за виставу «Я (Романтика)», 2023)[209]
II Відзнака українських лідерів УП 100, які зробили найбільший внесок у незалежність та майбутнє України. Категорія «Культура» містить 15 людей, серед яких представники театру[210][211]:
Олена Апчел, солдатка Національної гвардії України, режисерка, PhD філософії
Білий Віталій Іванович — артист-вокаліст, провідний майстер сцени Одеського національного академічного театру опери та балету[219]
Бліндер Іван Володимирович — артист драми Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка[215]
Гонюков Андрій Олександрович — артист, соліст-вокаліст – провідний майстер сцени Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва[215]
Захарчук Ігор Романович — артистов драми Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка[219]
Калинюк Інна Василівна — артистка драми Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької (м.Львів)[215]
Кукуюк Михайло Петрович — артист драми – провідний майстер сцени Державного підприємства «Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка»[219]
Терещук Юлія Володимирівна — артистка-вокалістка, провідний майстер сцени Одеського національного академічного театру опери та балету[217]
Узлюк Олена Анатоліївна — артистка драми – провідна майстер сцени театрально-видовищного закладу культури «Київський національний академічний Молодий театр»[219]
Головачов Ігор Олександрович — художник з освітлення, начальник служби Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки (м.Київ)[215]
Губерначук Володимир Григорович — старший викладач Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого[217]
Мороз Віталій Сергійович — керівник групи зі створення вистав, заступнику директора комунального закладу «Одеський академічний обласний театр ляльок»[219]
Степанова Людмила Остапівна — помічник генерального директора–художнього керівника Київського національного академічного театру оперети[215]
гармоніст у складі троїстих музик вистави «Червоне, чорне і знову червоне» Дикого театру (загинув на фронті під Часів Яр. Значиться як зниклий безвісти)
Ольга Нестеренко. Театр – моє життя. — Суми — 30 прим. (про життя та творчість народної артистки України Євгенії Серебрякової)[305]
Zeitreisen durch die Gegenwart (theatertexte aus der Ukraine). — ISBN 978-3-95808-437-7. («Що чуєш у темряві» Андрія Бондаренка, «Путівник мандрівника в часі на Донбас» Анастасії Косодій, «П’ять пісень з Полісся» Людмили Тимошенко, «Мати Горького» Лєни Лягушонкової, «Жінки та снайпер» Тетяни Киценко, «Три спроби покращити повсякденність» Максима Курочкіна, «Ніч покриває ранок» Оксани Савченко, «Зелені коридори» Наталки Ворожбит, «Еко-балада» Ольги Мацюпи. Переклад з української та вступне есе Лідії Нагель)[306]
укл. Я. Партола; вступ. ст. О. Аннічев; бібліогр. Ю. Полякова; обкл. і верстка К. Заволока. Ніна Романівна Логвінова: бібліогр. і матеріали. — Харків : ХНУМ імені І. П. Котляревського, 2024. — 52 с.
SMA Negeri 5 ParepareInformasiDidirikan12 Februari 2005JenisNegeri Boarding SchoolAkreditasiANomor Statistik Sekolah301196101005Nomor Pokok Sekolah Nasional40310832[1]Kepala SekolahHamzah Wakkang, S.Pd, M.PdJumlah kelas4 kelas setiap tingkatJurusan atau peminatanIlmu Pengetahuan AlamRentang kelasX , XI MIA , XII MIAKurikulumKurikulum 2013Jumlah siswa307 Siswa[2]AlamatLokasiJalan Kelapa Gading No. 69, Parepare, Sulawesi Selatan, IndonesiaTel./Faks.(0421) 3310834K...
Gouden Zaal Het Nieuwjaarsconcert van de Wiener Philharmoniker (Duits: Neujahrskonzert der Wiener Philharmoniker) is een concert dat jaarlijks op 1 januari plaatsvindt in de Gouden Zaal (Duits: Goldener Saal) van het Wiener Musikverein, het concertgebouw van Wenen. Toelichting Het eerste nieuwjaarsconcert werd in 1939 op 31 december uitgevoerd onder het naziregime. Sinds 1941 is de uitvoering echter op nieuwjaarsdag. Dit concert ging oorspronkelijk door als benefiet ten voordele van het Krieg...
Муктар Діакабі Особисті дані Народження 19 грудня 1996(1996-12-19)[1] (26 років) Вандом Зріст 192 см Вага 74 кг Громадянство Гвінея Позиція захисник Інформація про клуб Поточний клуб «Валенсія» Номер 12 Юнацькі клуби 2004—20092009–20102010–20132013–2016 «Верту» «Нант» «Верту» «Л
Artikel ini bukan mengenai RCTI atau Rajawali TV Blitar. Untuk kegunaan lain, lihat RTV. RTVNama sebelumnyaB-Channel (2009—2014)JenisJaringan televisiSloganMakin CakepNegaraIndonesiaBahasaBahasa IndonesiaPendiriSofia KoswaraTanggal siaran perdana20 Oktober 2008 (siaran percobaan)Tanggal peluncuran1 November 2009 (sebagai B-Channel)3 Mei 2014 (sebagai RTV)Kantor pusatThamrin City, Jl. Thamrin Boulevard, Kebon Melati, Tanah Abang, Jakarta Pusat 10230, IndonesiaWilayah siaranNasionalPemil...
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пам'ятник Ярославу Мудрому. Пам'ятник Ярославу Мудрому Пам'ятник Ярославу Мудрому у Харкові Тип пам'ятникКраїна Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804; Пам'ятник Ярославу Мудрому — пам'ятник Велико...
لمعانٍ أخرى، طالع حارة الشيخ (توضيح). يفتقر محتوى هذه المقالة إلى الاستشهاد بمصادر. فضلاً، ساهم في تطوير هذه المقالة من خلال إضافة مصادر موثوق بها. أي معلومات غير موثقة يمكن التشكيك بها وإزالتها. (ديسمبر 2018) حارة الشيخ - حارة - تقسيم إداري البلد اليمن الم...
Teluk Semangka-class landing ship tank KRI Teluk Sampit History Indonesia NameTeluk Sampit NamesakeSampit Bay, East Kotawaringin Regency OrderedJune 1979 BuilderKorea Tacoma Shipyard, Masan CommissionedJune 1981 IdentificationPennant number: 515 StatusActive General characteristics Class and typeTeluk Semangka-class tank landing ship Displacement3,750 long tons (3,810 t) full Length100 m (330 ft) Beam14.4 m (47 ft) Draught4.2 m (14 ft) Propulsion 2 × diesel...
Brasão do Reino de Montenegro Esta é uma lista de consortes reais do Montenegro; Consortes do Montenegro Princesas do Montenegro Nome Retrato Nascimento Cônjuge Morte Darinka Kvekić12 de janeiro de 1855 –13 de agosto de 1855 19 de dezembro de 1838filha de Marko Kvekić e Jelisaveta Mirković Daniel I12 de janeiro de 18551 filha 2 de fevereiro de 189253 anos Milena Vukotić8 de novembro de 1860– 28 de agosto de 1910 4 de maio de 1847filha de Petar Vukotić e Jelena Vojvodić Nicolau I8...
Political party in Canada North-West Territories Liberal Party Former territorial partyFounded1898 (1898)DissolvedSeptember 1, 1905 (1905-09-01)IdeologyLiberalismColoursRedPolitical partiesElections The North-West Territories Liberal Party was a short-lived branch of the Liberal Party of Canada in the North-West Territories. History The party existed between 1898 and 1905. In 1905, the provinces of Alberta and Saskatchewan were created from the heavily popula...
1945 film Flaming BulletsTheatrical release posterDirected byHarry L. FraserScreenplay byHarry L. FraserProduced byArthur AlexanderStarringTex RitterDave O'BrienGuy WilkersonPatricia KnoxCharles KingI. Stanford JolleyCinematographyRobert E. ClineEdited byHolbrook N. ToddProductioncompanyAlexander-Stern ProductionsDistributed byProducers Releasing CorporationRelease date October 15, 1945 (1945-10-15) Running time59 minutesCountryUnited StatesLanguageEnglish Flaming Bullets is a ...
Symbols usually representing media playback controls For control of media, see censorship. For control by media, see influence of mass media. For the German company, see Media Control. For Unicode characters, see Geometric Shapes. Play Button redirects here. For the plaques given to certain channels on YouTube, see YouTube Play Button. Stop symbol redirects here. For the
British programmer, blogger For the fictional StarGate character, Major Kevin Marks, see Kevin Marks (Stargate). For skateboarding historian Kevin Marks, see Kevin Marks (historian). Kevin MarksBorn (1966-09-13) 13 September 1966 (age 57)Harrow, London, England, UKNationalityBritishOccupation(s)Programmer, bloggerEmployerNoneWebsiteepeus.blogspot.com/ Kevin Marks (left) and JP Rangaswami at Defrag 2010, Colorado USA Kevin Marks is on the Advisory Council of the Open Rights Group, a UK-ba...
Координати: 46°29′08″ пн. ш. 133°50′40″ сх. д. / 46.48556° пн. ш. 133.84444° сх. д. / 46.48556; 133.84444 Радянсько-китайський прикордонний конфлікт на острові Даманський (Чженьбао) Звільнення Чженьбао-дао.Малюнок з китайської пропагандистської брошури. 1970Звільн...
South Korean singer and actor (born 1995) Hwang Min-hyun황민현Hwang in October 2022Born (1995-08-09) August 9, 1995 (age 28)Busan, South KoreaEducationHanyang University Institute for Future Talents[1]Inha University[2]Alma materSchool of Performing Arts Seoul[3]OccupationsSingersongwriteractorMusical careerGenresK-popYears active2012–presentLabelsPledisYMC[a]Swing[a]Formerly ofWanna OneNU'ESTKorean nameHangul황민현Hanja黃旼炫Revise...
Leaping from a concert stage onto the crowd below Stage dive redirects here. For the online ticket broker, see Stage Dive. Method Man preparing to dive into the crowd at the Tweeter Center during Rock the Bells 2007 Stage diving is the act of leaping from a concert stage onto the crowd below, which occasionally causes serious injuries. It is often the precursor to crowd surfing.[1] Long before the word was invented, public stagediving took place during the first Dutch concert by The R...
American businesswoman (1927–2008) Georgia FrontiereFrontiere in 2006BornViolet Frances Irwin(1927-11-21)November 21, 1927St. Louis, Missouri, U.S.DiedJanuary 18, 2008(2008-01-18) (aged 80)Los Angeles, California, U.S.EducationSoldan High SchoolOccupationsBusinesswomanentertainerphilanthropistPolitical partyRepublican[citation needed]Spouses Francis J. Geiger (m. 1946; died 1946) Bruce B. Johnson (m....
Japanese politician Hoshi Tōru星 亨Hoshi Tōru in 1898Born(1850-05-19)May 19, 1850Edo, JapanDiedJune 21, 1901(1901-06-21) (aged 51)Tokyo, JapanNationalityJapaneseOccupation(s)politician, cabinet minister In this Japanese name, the surname is Hoshi. Hoshi Tōru (星 亨, 19 May 1850 – 21 June 1901) was a Japanese politician and cabinet minister in Meiji period Japan. Early life Hoshi was born in Edo in what is now part of Tsukiji, Tokyo; little is known about his biological father ot...
Australian writer Catriona (Cat) SparksBorn (1965-09-11) 11 September 1965 (age 58)NationalityAustralianGenreSpeculative fictionWebsitewww.catsparks.net Catriona (Cat) Sparks (born 11 September 1965, Sydney, New South Wales)[1] is an Australian science fiction writer, editor and publisher. Publishing As manager and editor of Agog! Press with her partner, Australian horror writer Rob Hood, Sparks has produced ten anthologies of speculative fiction.[citation needed] Writing...