11 серпня 1941 року з метою посилення протиповітряної оборони на Далекому Сході Росії, військові частини та з'єднання, що там дислокуються, об'єднані в Далекосхідну зону ППО зі штабом у місті Хабаровську.
У серпні 1942 року на Далекому Сході формуються 9-та, 10-та і 11-та повітряні армії. У лютому-березні 1945 року створюються три армії ППО — Забайкальська, Приамурська та Приморська.
З 9 серпня по 2 вересня 1945 року особовий склад об'єднань брав участь у розгромі Японії.
1 червня 1957 року формується 1-ша Особлива Далекосхідна повітряна армія (ОДПА), а в березні 1960 року — 11-та окрема армія протиповітряної оборони (ОА ППО).
1 червня 1998 1-ша ОДПА і 11-й ОА ППО об'єднані у 11-ту армію ВПС і ППО. 1 березня 2009 року 11-та армія ВПС і ППО перейменована на 3-тє Командування ВПС і ППО. З 1 серпня 2018 року знову носить найменування 11-та армія ВПС і ППО.
За 2009 і 2010 роки підготовлено 8 льотчиків-снайперів, 34 льотчики 1 класу, 71 льотчик 2 класу, 80 льотчиків 3 класу.
615 військовослужбовців об'єднання брали участь у Другій російсько-чеченській війні, 73 з яких нагороджені державними орденами й медалями.
З початку агресії Росії у Сирії у вересні 2015 року, військовослужбовці об'єднання беруть участь у складі Авіаційної групи ВКС Росії. Багато нагороджені державними орденами й медалями. У серпні 2019 року, на території штабу армії в Хабаровську відкрито погруддя Герою Росії Роману Філіпову, що загинув у Сирії[1][2].
У складі армії авіаційні і зенітні ракетні з'єднання та військові частини, дислоковані на території Далекого Сходу і Східного Сибіру. У зоні об'єднання повітряний простір над 11 суб'єктами Російської Федерації.
змішана авіаційна ескадрилья 35-й ОТСАП (в/ч 35471-2), авіабаза Ключі, Камчатський край; Раніше 329-а осае війська РВСН, передана до ВПС у 2011 році; техніка: 2 од. Ан-12 (04, без борт), 5 од. Ан-26 (02, 06, 08, 10, 12), 4 од. Мі-8АМТШ-ВА (72, 75, 76, 78)
18-та бригада армійської авіації (БрАА) в/ч 42838 (місто Хабаровськ, аеродром Хабаровськ-Центральний): 18 од. Ка-52, 22 од. Мі-8АМТШ, 6 од. Мі-26; Сформована 1 грудня 2016 року в основі 573-ї авіаційної бази армійської авіації (2 розряду);
окремий вертолітний загін 18-ї БрАА, в/ч 42838-2 (Сахалінська область, острів Ітуруп, аеродром Буревісник): 4 од. Мі-8АМТШ. на початку 2017 року планувалося збільшення льотного складу утричі; з 2018 року військова авіація буде використовує обидва аеродроми острова Ітуруп — Буревісник та аеропорт Ітуруп-Ясний;
112-й окремий вертолітний полк (на основі 439-ї авіаційної бази армійської авіації), в/ч 78081 (міста Чита, аеродром Черьомушки): 20 од. Мі-24П, 32 од. Мі-8АМТШ; планувалося, переозброєння полку на Мі-28НМ у 2020—2021 роках; одночасно з цим, будуть створені 2 ескадрильї транспортно-бойових вертольотів Мі-8АМТШ;
319-й окремий вертолітний полк, в/ч 13984 (Приморський край, авіабаза Чернігівка): 22 од. Ка-52, 20 од. Мі-8АМТШ. (сформований на основі 575 авіаційної бази армійської авіації (2 розряду)).
Штаб дислокується на вулиці Леніна, будинок 30[6], місто Хабаровськ, Хабаровський край, 680030
Література
* Пронякин К. А. Первые лётчики на Дальнем Востоке России: влетевшие в историю (справочник. 196 биографий). К 80-летию Хабаровского края, к 95-летию Гражданского Воздушного флота России и к 100-летию Восточного военного округа. Приветствия: Героя России Г. В. Жидко, С. И. Авакянца, С. И. Фургала, А. С. Николаева; предисл. Т. В. Барановой; послесл.: А. М. Будника, В. М. Куканова. — Хабаровск: ООО «МедиаМост»; РГО, 2019. —160 с., ил. (Серия: История развития авиации на Дальнем Востоке)
↑А.Г.Ленский, М.М.Цыбин. Часть III // {{{Заголовок}}}. — СПб, : ИНФО ОЛ, 2015. — 144 с. (с илл.) с. — (Организация войск) — 500 прим.
↑Директива Главного штаба Войск ПВО от 17 июня 1958 года
↑Указ Президиума Верховного Совета СССР от 30 апреля 1975 года
↑ абУправление пресс-службы и информации Министерства обороны Российской Федерации. 11-я армия ВВС и ПВО. Управление пресс-службы и информации Министерства обороны Российской Федерации. Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 10 квітня 2016.