До 1374 був запрошений на князювання до Молдови, збудував столицю в Сучаві. 3 липня1374 р. Юрій Коріятович видав в Берладі грамоту, на якій він вказаний, як правитель Молдовської землі. Вказаний в Молдовському літописі як засновник грецької православної Митрополії в місті Сучаві з юрисдикцією в Охриді; до того часу молдовська церква була залежною від Галицької митрополії (до 1371 р. єпископства). Також перший молдовський митрополит був з Охриду.
Помер в монастирі Василів (Васильків), де також був похований[джерело?]. У 1575 р. там ще була його могила. В наш час ніякі дослідження не проводились.
Ототожнення з Югою Безногим
В історичних джерелах має місце плутанина між господарем Молдавії у 1399—1400 роках Югою Безногим та подільським князем Юрієм Коріятовичем, який також був господарем Молдавії у 1374 році. Плутанина виникла через те, що Юга — це адаптований у румунській місцевості варіант руського імені Юрій. Крім того, Юга міг бути охрещений на честь Юрія Коріятовича, оскільки його мати Анастасія була княгинею литовського походження[1].
Нащадки
Анна — княгиня подільська (пом.2 листопада1418) — була дружиною молдовського господара Олександра Доброго. Від цього шлюбу було 3 дітей:
Олександр Добрий та Анна Княгиня Подільська (Сучавський монастир)
↑Documenta Romaniae Historica A. Moldova, vol. I (1384—1475), Institutul de Istorie și Arheologie A.D. Xenopol, Editura Academiei Republicii Socialiste România, București, 1975, p. 7
Джерела
Михайловський В. Васальні стосунки князів Коріатовичів із Казимиром ІІІ та Людовіком Угорським // Український історичний журнал. — К., 2010. — № 4 (493) (лип.—серп.). — С. 4—15. — ISSN 0130-5247.
Австрійсько-угорська монархія. — Відень, 1899. — С. 70.