Назва села походить від угорського слова «чикош» — кінський пастух. Було засновано у 1900 році, як хутір, разом із іншим — Нярош-Горонда, нині зниклим. Обидва хутори відносилися до господарства Шенборнів. Тут проживали селяни та сезонні робочі з гірських сіл, які займалися землеробством та тваринництвом, випасаючи кількасот голів великої рогатої худоби. В 1900 році на двох хуторах проживало 357 селян.
У 1928 році сім'я Шенборнів продала свої угіддя Акціонерному Товариству «Латориця». В радянський час в сусідньому селі Гать, до сільради якого відноситься й Чикош-Горонда, був влаштований племінний завод «Закарпатський», складові якого базувались в Чикош-Горонді та на фермах «Нярошки» (побутової назви хутора Нярош-Горонда).
В скруту перших років української незалежності господарство повністю занепало, і не відродилося й понині. В 1990-х роках була розібрана контора племзаводу — колишня садиба Шенборна.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 84 особи, з яких 35 чоловіків та 49 жінок.[1]
- В селі знаходиться цікавий архітектурний об'єкт, взірець чехословацької соціальної інфраструктури. Це п'ять з'єднаних між собою будинків, кожен на дві сім'ї.
- Гідною уваги пам'яткою технічної культури є збережена та функціонуюча водонапірна башта чехословацької доби.
- Перед в'їздом до села в лісі в перебудованих корпусах колишньої військової частини, з 2001 р. розташувались корпуси Берегівської обласної психіатричної лікарні. Вони містяться у відремонтованих корпусах колишньої військової частини. В радянській час тут була військова база із великими підземними замаскованими горизонтальними бункерами, в яких зберігалися ядерні боєголовки. Після спішного розформування наприкінці 1990-початку 2000-х рр. бункери були частково зруйновані, однак їх основа залишилась і могла б бути використана для створення туристичної атракції, влаштування військово-спортивних ігор, об'єкту сучасного мистецтва тощо.