Чемпіонат Англії з футболу 2009—2010: Прем'єр-ліга

Прем'єр-ліга Англії

Сезон	2009–10
Чемпіони	«Челсі» (4-й титул)
Вибули	«Портсмут» «Бернлі» «Халл Сіті»
Ліга чемпіонів	«Челсі» «Манчестер Юнайтед» «Арсенал» «Тоттенгем Готспур»
Ліга Європи	«Манчестер Сіті» «Астон Вілла» «Ліверпуль»
Зіграно матчів	380
Забито голів	1053 (2.77 за гру)
Найкращий бомбардир	Дідьє Дрогба (29)
Найбільша перемога вдома	«Тоттенгем Готспур» 9–1 «Віган Атлетік» (22 листопада 2009)[1] «Челсі» 8–0 «Віган Атлетік» (9 травня 2010)
Найбільша перемога в гостях	«Евертон» 1–6 «Арсенал» (15 серпня 2009) «Віган Атлетік» 0–5 «Манчестер Юнайтед» (22 серпня 2009) «Портсмут» 0–5 «Челсі» (24 березня 2010) «Бернлі» 1–6 «Манчестер Сіті» (3 квітня 2010)
Найрезультативніша гра	«Тоттенгем Готспур» 9–1 «Віган Атлетік» (22 листопада 2009) (10 голів)[1]
Найдовша серія перемог	«Челсі» (6 матчів)[2] «Арсенал» (6 матчів)[3]
Найдовша серія без поразок	«Бірмінгем Сіті» (12 матчів)[4]
Найдовша серія поразок	«Портсмут» (7 матчів)[5]
Найвища відвідуваність	«Манчестер Юнайтед» 4–0 «Сток Сіті» (75,316) (9 травня 2010)[6]
Найнижча відвідуваність	«Віган Атлетік» 0–0 «Портсмут» (14,323) (14 квітня 2010)[6]
Відвідуваність	12 977 252 (34 151 за матч)
← 2008–09 2010–11 →

Англійська прем'єр-ліга 2009—2010 (англ. Barclays Premier League) — 18-ий сезон англійської Прем'єр-ліги, заснованої 1992 року. Участь у змаганні взяли 20 команд, переможцем сезону став лондонський «Челсі», який перервав трирічну чемпіонську серію «Манчестер Юнайтед» та встановив новий рекорд результативності у Прем'єр-лізі, забивши по ходу сезону 103 голи.^[7][8] Сезон розпочався 15 серпня 2009 року та завершився 9 травня 2010.^[9] Перед початком матчу-відкриття кожного туру змагання вболівальники хвилинними аплодисментами вшановували пам'ять легендарного англійського гравця і тренера Боббі Робсона, який помер на 77-му році життя за два тижні до початку сезону Прем'єр-ліги.

Боротьба за чемпіонський титул тривала до останнього туру, перед початком якого лондонський «Челсі» випереджав на одне очко «Манчестер Юнайтед». Цей відрив зберігся й на фініші сезону, оскільки обидва лідери чемпіонату в останньому турі здобули впевнені перемоги відповідно над «Віган Атлетік» (8:0) та «Сток Сіті» (4:0).^[10] Цей чемпіонський титул, здобутий вперше з 2006 року, став для «аристократів» четвертим в історії та третім під егідою Прем'єр-ліги. Головний тренер команди Карло Анчелотті зміг здобути перемогу у чемпіонаті в першому ж сезоні роботи з командою. За тиждень після завершення сезону очолюваний італійським спеціалістом «Челсі» зробив «дубль», додавши до своїх трофеїв ще й черговий Кубок Англії. Найкращим бомбардиром сезону став лідер атак команди-чемпіона івуарієць Дідьє Дрогба, який забив 29 голів^[11] Загалом «Челсі» продемонстрував ефективний атакувальний футбол, досягнувши середньої результативності 2,71 гола за гру та встановивши новий рекорд результативності Прем'єр-ліги на рівні 103 гола за сезон.^[12]

У лютому 2010 року «Портсмут» став першим діючим клубом Прем'єр-ліги, що став на межі банкрутства і в якому з метою фінансового оздоровлення було введено тимчасову адміністрацію.^[13] Через фінансові негаразди команду клубу було оштрафовано на дев'ять залікових очок і вже за два місяці «Портсмут» втратив математичні шанси піднятися вище 18-го місця у турнірній таблиці та зберегти таким чином за собою місце у Прем'єр-лізі. Згодом визначилися й ще дві команди, що за результатами сезону залишили найвищий дивізіон англійського футболу, ними стали «Халл Сіті» та дебютант Прем'єр-ліги «Бернлі».

Команди-учасниці

У змаганнях Прем'єр-ліги сезону 2009—2010 взяли участь 20 команд, включаючи 17 команд-учасниць попереднього сезону та три команди, що підвищилися у класі з Чемпіонату Футбольної ліги.

«Ньюкасл Юнайтед», «Мідлсбро» та «Вест-Бромвіч Альбіон», що зайняли останні три місця у розіграші Прем'єр-ліги попереднього сезону вибули до Чемпіонату Футбольної ліги. При цьому «Ньюкасл» втратив місце у найвищому дивізіоні вперше з 1993 року, в якому команда пробилася до еліти англійського футболу. «Мідлсбро» понизився у класі після 11-річного перебування у Прем'єр-лізі, а «Вест-Бромвіч» не зміг закріпитися у лізі, пробившись до неї лише роком раніше.

Переможці сезону у другому за силою англійському дивізіоні «Вулвергемптон Вондерерз» та їх найближчий переслідувач «Бірмінгем Сіті» напряму отримали право виступів у Прем'єр-лізі цього сезону. Третьою командою, що пробилася до Прем'єр-ліги 2009—2010, став «Бернлі», який здобув це право перемогою у матчі плей-оф і для якого ця участь у змаганнях найвищого за рівнем дивізіону Англії стала першою за 33 роки.

«Манчестер Юнайтед» розпочинав сезон як чинний чемпіон Англії і ставив на меті здобути четверту поспіль перемогу у Прем'єр-лізі, яка б стала для «червоних дияволів» 19-м титулом національних чемпіонів та дозволила перевищити показник у 18 чемпіонських титулів, який крім «Манчестера» мав «Ліверпуль».

За географічною ознакою найбільше представництво у Прем'єр-лізі сезону 2009—2010 серед дев'яти регіонів Англії мав регіон Північно-Західна Англія з його вісьмома клубами («Блекберн Роверз», «Болтон Вондерерз», «Бернлі», «Евертон», «Ліверпуль», «Манчестер Сіті», «Манчестер Юнайтед», та «Віган Атлетік»); далі йшли Великий Лондон, представлений п'ятьма лондонськими клубами («Арсенал», «Челсі», «Фулхем», «Тоттенгем Готспур» та «Вест Гем Юнайтед»), та Західний Мідленд з чотирма клубами («Астон Вілла», «Бірмінгем Сіті», «Сток Сіті» та «Вулвергемптон Вондерерз»). По одній команді-представнику мали Північно-Східна Англія («Сандерленд»), Йоркшир і Гамбер («Халл Сіті») та Південно-Східна Англія («Портсмут»).

Міста і стадіони

Астон Вілла

Бірмінгем Сіті

Блекберн

Болтон

Бернлі

Віган

Вулвергемптон

Евертон

Арсенал
Вест Хем
Тоттенхем Хотспур
Фулхем
Челсі

Халл Сіті

Ліверпуль

Манчестер Сіті

Манчестер Юнайтед

Портсмут

Сандерленд

Сток Сіті

Розташування клубів Англійської прем'єр-ліги 2009—2010

Команда	Місто	Стадіон	Місткість
«Арсенал»	Лондон	Емірейтс	60,355
«Астон Вілла»	Бірмінгем	Вілла Парк	42,788
«Бірмінгем Сіті»	Бірмінгем	Сент-Ендрюс	30,009
«Блекберн Роверз»	Блекберн	Івуд Парк	31,367
«Болтон Вондерерз»	Болтон	Рібок	28,723
«Бернлі»	Бернлі	Терф Мур	22,546
«Челсі»	Лондон	Стемфорд Брідж	42,055
«Евертон»	Ліверпуль	Ґудісон-Парк	40,157
«Фулхем»	Лондон	Крейвен Коттедж	25,700
«Халл Сіті»	Кінгстон-апон-Галл	КС Стедіум	25,586
«Ліверпуль»	Ліверпуль	Енфілд	45,276[14]
«Манчестер Сіті»	Манчестер	Сіті оф Манчестер	47,726
«Манчестер Юнайтед»	Манчестер	Олд Траффорд	76,212
«Портсмут»	Портсмут	Фраттон Парк	20,688
«Сток Сіті»	Сток-он-Трент	Британія	28,383
«Сандерленд»	Сандерленд	Стедіум оф Лайт	49,000
«Тоттенгем Готспур»	Лондон	Вайт Харт Лейн	36,240
«Вест Гем Юнайтед»	Лондон	Болейн Граунд	35,309
«Віган Атлетік»	Віган	Ді-Дабл-Ю	25,138
«Вулвергемптон Вондерерз»	Вулвергемптон	Молінью	29,303

Зміни тренерів

Команда	Старий тренер	Причина уходу	Дата уходу	Турнірна позиція	Новий тренер	Дата призначення	Турнірна позиція
«Портсмут»	Пол Гарт	Звільнений	24 листопада 2009[15]	20-е	Аврам Грант	26 листопада 2009[16]	20-е
«Манчестер Сіті»	Марк Гьюз	Звільнений	19 грудня 2009[17]	6-е	Роберто Манчіні	19 грудня 2009[17]	6-е
«Болтон Вондерерз»	Гарі Мегсон	Звільнений	30 грудня 2009[18]	18-е	Овен Койл	8 січня 2010[19]	18-е
«Бернлі»	Овен Койл	Очолив «Болтон Вондерерз»	8 січня 2010[19]	14-е	Браян Лоуз	13 січня 2010[20]	14-е
«Халл Сіті»	Філ Браун	Знятий з посади	15 березня 2010[21]	19-е	Аєйн Доуї	17 березня 2010[22]	19-е

Турнірна таблиця

М	Команда	І	В	Н	П	МЗ	МП	РМ	О	Кваліфікація або пониження в класі
1	Челсі (Ч)	38	27	5	6	103	32	+71	86	Груповий раунд Ліги чемпіонів УЄФА 2010–2011
2	Манчестер Юнайтед	38	27	4	7	86	28	+58	85
3	Арсенал	38	23	6	9	83	41	+42	75
4	Тоттенгем Готспур	38	21	7	10	67	41	+26	70	Плей-оф раунд Ліги чемпіонів УЄФА 2010–2011
5	Манчестер Сіті	38	18	13	7	73	45	+28	67	Плей-оф раунд Ліги Європи УЄФА 2010–2011
6	Астон Вілла	38	17	13	8	52	39	+13	64
7	Ліверпуль	38	18	9	11	61	35	+26	63	3-й кваліфікаційний раунд Ліги Європи УЄФА 2010–2011
8	Евертон	38	16	13	9	60	49	+11	61
9	Бірмінгем Сіті	38	13	11	14	38	47	−9	50
10	Блекберн Роверз	38	13	11	14	41	55	−14	50
11	Сток Сіті	38	11	14	13	34	48	−14	47
12	Фулгем	38	12	10	16	39	46	−7	46
13	Сандерленд	38	11	11	16	48	56	−8	44
14	Болтон Вондерерз	38	10	9	19	42	67	−25	39
15	Вулвергемптон Вондерерз	38	9	11	18	32	56	−24	38
16	Віган Атлетік	38	9	9	20	37	79	−42	36
17	Вест Гем Юнайтед	38	8	11	19	47	66	−19	35
18	Бернлі (Пн)	38	8	6	24	42	82	−40	30	Пониження до Чемпіонату Футбольної ліги
19	Галл Сіті (Пн)	38	6	12	20	34	75	−41	30
20	Портсмут (Пн)	38	7	7	24	34	66	−32	019^1

Джерела: Barclays Premier League
Правила класифікації: 1) очок; 2) різниця м'ячів; 3) кіл-ть забитих м'ячів.
¹ «Портсмут» було оштрафовано на дев'ять очок за проблеми з виконанням фінансових зобов'язань.^[23]
(Ч) = Чемпіон; (Пн)/(В) = Понижено в класі/Вибув; (Пв) = Підвищення в класі; (ПП) = Переможець плей-оф; (Н) = Перехід до наступного раунду.
Застосовується тільки коли сезон ще не закінчений:
(К) = Кваліфікований до раунду турніру; (КН) = Кваліфікований до турніру, але не до конкретного раунду; (Д) = Дискваліфікований з турніру.

Результати

Вдома \ В гостях^1

АРС

АСТ

БІР

БЛБ

БОЛ

БЕР

ЧЕЛ

ЕВЕ

ФУЛ

ГАЛ

ЛІВ

МС

МЮ

ПОР

СТО

САН

ТОТ

ВГЮ

ВІГ

ВУЛ

Арсенал

3–0

3–1

6–2

4–2

3–1

0–3

2–2

4–0

3–0

1–0

0–0

1–3

4–1

2–0

2–0

3–0

2–0

4–0

1–0

Астон Вілла

0–0

1–0

0–1

5–1

5–2

2–1

2–2

2–0

3–0

0–1

1–1

1–1

2–0

1–0

1–1

1–1

0–0

0–2

2–2

Бірмінгем Сіті

1–1

0–1

2–1

1–2

2–1

0–0

2–2

1–0

0–0

1–1

0–0

1–1

1–0

0–0

2–1

1–1

1–0

1–0

2–1

Блекберн Роверз

2–1

2–1

2–1

3–0

3–2

1–1

2–3

2–0

1–0

0–0

0–2

0–0

3–1

0–0

2–2

0–2

0–0

2–1

3–1

Болтон Вондерерз

0–2

0–1

2–1

0–2

1–0

0–4

3–2

0–0

2–2

2–3

3–3

0–4

2–2

1–1

0–1

2–2

3–1

4–0

1–0

Бернлі

1–1

1–1

2–1

0–1

1–1

1–2

1–0

1–1

2–0

0–4

1–6

1–0

1–2

1–1

3–1

4–2

2–1

1–3

1–2

Челсі

2–0

7–1

3–0

5–0

1–0

3–0

3–3

2–1

2–1

2–0

2–4

1–0

2–1

7–0

7–2

3–0

4–1

8–0

4–0

Евертон

1–6

1–1

1–1

3–0

2–0

2–0

2–1

2–1

5–1

0–2

2–0

3–1

1–0

1–1

2–0

2–2

2–2

2–1

1–1

Фулгем

0–1

0–2

2–1

3–0

1–1

3–0

0–2

2–1

2–0

3–1

1–2

3–0

1–0

0–1

1–0

0–0

3–2

2–1

0–0

Галл Сіті

1–2

0–2

0–1

0–0

1–0

1–4

1–1

3–2

2–0

0–0

2–1

1–3

0–0

2–1

0–1

1–5

3–3

2–1

2–2

Ліверпуль

1–2

1–3

2–2

2–1

2–0

4–0

0–2

1–0

0–0

6–1

2–2

2–0

4–1

4–0

3–0

2–0

3–0

2–1

2–0

Манчестер Сіті

4–2

3–1

5–1

4–1

2–0

3–3

2–1

0–2

2–2

1–1

0–0

0–1

2–0

2–0

4–3

0–1

3–1

3–0

1–0

Манчестер Юнайтед

2–1

0–1

1–0

2–0

2–1

3–0

1–2

3–0

3–0

4–0

2–1

4–3

5–0

4–0

2–2

3–1

3–0

5–0

3–0

Портсмут

1–4

1–2

1–2

0–0

2–3

2–0

0–5

0–1

0–1

3–2

2–0

0–1

1–4

1–2

1–1

1–2

1–1

4–0

3–1

Сток Сіті

1–3

0–0

0–1

3–0

1–2

2–0

1–2

0–0

3–2

2–0

1–1

1–1

0–2

1–0

1–0

1–2

2–1

2–2

2–2

Сандерленд

1–0

0–2

3–1

2–1

4–0

2–1

1–3

1–1

0–0

4–1

1–0

1–1

0–1

1–1

0–0

3–1

2–2

1–1

5–2

Тоттенгем Готспур

2–1

0–0

2–1

3–1

1–0

5–0

2–1

2–1

2–0

0–0

2–1

3–0

1–3

2–0

0–1

2–0

2–0

9–1

0–1

Вест Гем Юнайтед

2–2

2–1

2–0

0–0

1–2

5–3

1–1

1–2

2–2

3–0

2–3

1–1

0–4

2–0

0–1

1–0

1–2

3–2

1–3

Віган Атлетік

3–2

1–2

2–3

1–1

0–0

1–0

3–1

0–1

1–1

2–2

1–0

1–1

0–5

0–0

1–1

1–0

0–3

1–0

0–1

Вулвергемптон Вондерерз

1–4

1–1

0–1

1–1

2–1

2–0

0–2

0–0

2–1

1–1

0–0

0–3

0–1

0–1

0–0

2–1

1–0

0–2

0–2

Джерело: Barclays Premier League
¹Команда-господар записана у лівому стовпчику.
Кольори: Голубий = господар переміг; Жовтий = нічия; Червоний = гості перемогли.
Для майбутніх матчів, позначених «п», існує стаття.

Статистика

Бомбардири Місце Scorer Клуб Голи[24] 1 Дідьє Дрогба «Челсі» 29 2 Вейн Руні «Манчестер Юнайтед» 26 3 Даррен Бент «Сандерленд» 24 4 Карлос Тевес «Манчестер Сіті» 23 5 Френк Лемпард «Челсі» 22 6 Фернандо Торрес «Ліверпуль» 18 Джермейн Дефо «Тоттенгем Готспур» 18 8 Сеск Фабрегас «Арсенал» 15 9 Еммануель Адебайор «Манчестер Сіті» 14 10 Габрієль Агбонлахор «Астон Вілла» 13 Луї Саа «Евертон» 13

Асистенти Місце Гравець Клуб Передачі[24] 1 Френк Лемпард «Челсі» 17 2 Сеск Фабрегас «Арсенал» 15 3 Дідьє Дрогба «Челсі» 13 4 Джеймс Мілнер «Астон Вілла» 12 5 Раян Гіггз «Манчестер Юнайтед» 11 6 Ніколя Анелька «Челсі» 10 Крейг Белламі «Манчестер Сіті» 10 Аарон Леннон «Тоттенгем Готспур» 10 Нані «Манчестер Юнайтед» 10 Ешлі Янг «Астон Вілла» 10

Загалом

• Найбільше перемог – «Челсі» та «Манчестер Юнайтед» (27)
• Найменше перемог – «Халл Сіті» (6)
• Найбільше поразок – «Бернлі» та «Портсмут» (24)
• Найменше поразок – «Челсі» (6)
• Найбільше забито – «Челсі» (103)
• Найменше забито – «Вулвергемптон Вондерерз» (32)
• Найбільше пропущено – «Бернлі» (82)
• Найменше пропущено – «Манчестер Юнайтед» (28)
• Найкраща різниця голів - «Челсі» (+71)
• Найгірша різниця голів - «Віган Атлетік» (−42)

Вдома

• Найбільше перемог – «Челсі» (17)
• Найменше перемог – «Портсмут» та «Вулвергемптон Вондерерз» (5)
• Найбільше поразок – «Портсмут» (11)
• Найменше поразок – «Челсі» (1)
• Найбільше забито – «Челсі» (68)
• Найменше забито – «Вулвергемптон Вондерерз» (13)
• Найбільше пропущено – «Портсмут» (32)
• Найменше пропущено – «Манчестер Юнайтед» and «Тоттенгем Готспур» (12)

У гостях

• Найбільше перемог – «Манчестер Юнайтед» (11)
• Найменше перемог – «Халл Сіті» (0)
• Найбільше поразок – «Бернлі» (17)
• Найменше поразок – «Манчестер Сіті» (4)
• Найбільше забито – «Арсенал» та «Челсі» (35)
• Найменше забито – «Портсмут» та «Сток Сіті» (10)
• Найбільше пропущено – «Віган Атлетік» (55)
• Найменше пропущено – «Манчестер Юнайтед» (16)

Нагороди

Щомісячні нагороди

Місяць	Тренер місяця		Гравець місяця
	Тренер	Клуб	Гравець	Клуб
серпень[25]	Гаррі Реднап	«Тоттенгем Готспур»	Джермейн Дефо	«Тоттенгем Готспур»
вересень[26]	Алекс Фергюсон	«Манчестер Юнайтед»	Фернандо Торрес	«Ліверпуль»
жовтень[27][28]	Рой Годжсон	«Фулхем»	Робін ван Персі	«Арсенал»
листопад[29][30]	Карло Анчелотті	«Челсі»	Джиммі Буллард	«Халл Сіті»
грудень[31][32]	Алекс Макліш	«Бірмінгем Сіті»	Карлос Тевес	«Манчестер Сіті»
січень[33][34]	Девід Моєс	«Евертон»	Вейн Руні	«Манчестер Юнайтед»
лютий[35]	Рой Годжсон	«Фулхем»	Марк Шварцер	«Фулхем»
березень[36][37]	Девід Моєс	«Евертон»	Флоран Малуда	«Челсі»
квітень[38][39]	Мартін О'Ніл	«Астон Вілла»	Гарет Бейл	«Тоттенгем Готспур»

Нагороди за сезон

Гравець року за версією ПФА

Лауреатом нагороди «Гравець року за версією ПФА» став Вейн Руні.

Молодий гравець року за версією ПФА

Лауреатом нагороди «Молодий гравець року за версією ПФА» був визнаний Джеймс Мілнер.

Гравець року англійської Прем'єр-ліги

«Гравцем року англійської Прем'єр-ліги» було визнано Вейна Руні з «Манчестер Юнайтед».

Тренер року англійської Прем'єр-ліги

63-річний наставник «Тоттенгем Готспур» Гаррі Реднап став «Тренером року англійської Прем'єр-ліги».^[40][41]

Золотий бутс англійської Прем'єр-ліги

Нападник «Челсі» Дідьє Дрогба здобув «Золотий бутс англійської Прем'єр-ліги», забивши 29 голів у 32 матчах команди. Для івуарійця цей титул найкращого бомбардира Прем'єр-ліги став другим у кар'єрі.

Нагорода «За заслуги» Англійської Прем'єр-ліги

Лауреатом нагороди «За заслуги» Англійської Прем'єр-ліги став клуб «Челсі», якому вдалося уперше в історії змагання перетнути рубіж у 100 забитих голів протягом сезону.

Примітки

1. Fletcher, Paul (22 листопада 2009). Tottenham 9-1 Wigan. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 23 листопада 2009. Процитовано 22 листопада 2009.(англ.)
2. Lewis, Aimee (26 вересня 2009). Wigan 3-1 Chelsea. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. Процитовано 18 лютого 2010.(англ.)
3. Sheringham, Sam (27 березня 2010). Birmingham 1-1 Arsenal. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 29 березня 2010. Процитовано 27 березня 2010.(англ.)
4. Lyon, Sam (27 січня 2010). Chelsea 3-0 Birmingham. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 15 лютого 2010. Процитовано 18 лютого 2010.(англ.)
5. Scrivener, Peter (3 жовтня 2009). Wolverhampton 0-1 Portsmouth. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 5 жовтня 2009. Процитовано 25 жовтня 2009.(англ.)
6. English Premier League - Statistics - 2009/2010. ESPN. ESPN. 3 квітня 2010. Архів оригіналу за 31 березня 2008. Процитовано 3 квітня 2010. [Архівовано 2008-03-31 у Wayback Machine.](англ.)
7. Ups and downs. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 24 травня 2009. Архів оригіналу за 2 червня 2009. Процитовано 25 травня 2009.(англ.)
8. McNulty, Phil (18 травня 2009). Man Utd 0-0 Arsenal. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 19 травня 2009. Процитовано 25 травня 2009.(англ.)
9. New season: Barclays Premier League set to kick off on August 15. Mail Online. London: Associated Newspapers. 13 лютого 2009. Процитовано 24 червня 2009.(англ.)
10. Карло Анчелотті eyes long Chelsea stay & more trophies. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 10 травня 2010. Архів оригіналу за 13 травня 2010. Процитовано 10 травня 2010.(англ.)
11. McNulty, Phil (10 травня 2010). Ancelotti the toast of Chelsea. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 13 травня 2010. Процитовано 10 травня 2010.(англ.)
12. Kay, Oliver (10 травня 2010). Chelsea thrash Wigan to take Premier League title. The Times. London. Архів оригіналу за 31 травня 2010. Процитовано 10 травня 2010. [Архівовано 2010-05-31 у Wayback Machine.](англ.)
13. Pompey become first top-flight club in administration. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 26 лютого 2010. Архів оригіналу за 4 березня 2010. Процитовано 26 лютого 2010.(англ.)
14. Club Profile: Liverpool [Архівовано 2014-02-09 у Wayback Machine.](англ.)
15. Portsmouth part company with Hart. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 24 листопада 2009. Архів оригіналу за 25 листопада 2009. Процитовано 24 листопада 2009.(англ.)
16. Portsmouth appoint Avram Grant as new manager. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 26 листопада 2009. Архів оригіналу за 26 листопада 2009. Процитовано 26 листопада 2009.(англ.)
17. Mark Hughes sacked as Man City appoint Mancini manager. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 19 грудня 2009. Архів оригіналу за 20 грудня 2009. Процитовано 19 грудня 2009.(англ.)
18. Bolton axe Megson. Eurosport. Eurosport-Yahoo!. 30 грудня 2009. Процитовано 30 грудня 2009. ^{[недоступне посилання з жовтня 2010]}(англ.)
19. Owen Coyle appointed Bolton manager. BBC Sport. BBC Sport. 8 січня 2010. Процитовано 8 січня 2010.(англ.)
20. Brian Laws appointed Burnley manager. BBC Sport. BBC Sport. 13 січня 2010. Архів оригіналу за 13 січня 2010. Процитовано 13 січня 2010.(англ.)
21. Hull City relieve manager Phil Brown of his duties. BBC Sport. BBC Sport. 15 березня 2010. Архів оригіналу за 23 березня 2010. Процитовано 15 березня 2010.(англ.)
22. Iain Dowie confirmed as new Hull City manager. BBC sport. BBC Sport. 17 березня 2010. Архів оригіналу за 18 березня 2010. Процитовано 17 березня 2010.(англ.)
23. Portsmouth Football Club. premierleague.com. Premier League. 17 березня 2010. Архів оригіналу за 22 березня 2010. Процитовано 17 березня 2010. [Архівовано 2010-03-22 у Wayback Machine.](англ.)
24. Statistics. Архів оригіналу за 30 грудня 2010. Процитовано 23 грудня 2010. [Архівовано 30 грудня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
25. Spurs duo scoop Barclays awards. Premier League. 11 вересня 2009. Архів оригіналу за 14 вересня 2009. Процитовано 11 вересня 2009. [Архівовано 2009-09-14 у Wayback Machine.](англ.)
26. Torres and Ferguson claim Barclays awards. Premier League. 2 жовтня 2009. Архів оригіналу за 4 жовтня 2009. Процитовано 2 жовтня 2009. [Архівовано 2009-10-05 у Wayback Machine.](англ.)
27. Hodgson wins manager of month honour. Premier League. 6 листопада 2009. Архів оригіналу за 8 листопада 2009. Процитовано 6 листопада 2009. [Архівовано 2009-11-09 у Wayback Machine.](англ.)
28. Van Persie claims player of month award. Premier League. 6 листопада 2009. Архів оригіналу за 8 листопада 2009. Процитовано 6 листопада 2009. [Архівовано 2010-04-20 у Wayback Machine.](англ.)
29. Ancelotti scoops award. Premier League. 4 грудня 2009. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 4 грудня 2009. [Архівовано 2009-12-08 у Wayback Machine.](англ.)
30. Bullard claims monthly honour. Premier League. 4 грудня 2009. Архів оригіналу за 7 грудня 2009. Процитовано 4 грудня 2009. [Архівовано 2009-12-07 у Wayback Machine.](англ.)
31. McLeish named Barclays Manager of the Month. Premier League. 8 січня 2010. Архів оригіналу за 10 січня 2010. Процитовано 8 січня 2010. [Архівовано 2011-08-12 у Wayback Machine.](англ.)
32. Tevez wins Barclays Player of the Month award. Premier League. 8 січня 2010. Архів оригіналу за 10 січня 2010. Процитовано 8 січня 2010. [Архівовано 2010-12-27 у Wayback Machine.](англ.)
33. Moyes named Barclays Manager of the Month. Premier League. 5 лютого 2010. Архів оригіналу за 9 лютого 2010. Процитовано 5 лютого 2010. [Архівовано 2011-06-06 у Wayback Machine.](англ.)
34. Rooney named Barclays Player of the Month. Premier League. 5 лютого 2010. Архів оригіналу за 9 лютого 2010. Процитовано 5 лютого 2010. [Архівовано 2011-06-06 у Wayback Machine.](англ.)
35. Barclays awards for Fulham duo. premierleague.com. Premier League. 5 березня 2010. Архів оригіналу за 7 березня 2010. Процитовано 5 березня 2010. [Архівовано 2011-06-06 у Wayback Machine.](англ.)
36. Moyes wins Manager of the Month award. premierleague.com. Premier League. 9 квітня 2010. Архів оригіналу за 11 квітня 2010. Процитовано 9 квітня 2010. [Архівовано 2011-06-06 у Wayback Machine.](англ.)
37. Malouda claims Player of the Month award. premierleague.com. Premier League. 9 квітня 2010. Архів оригіналу за 11 квітня 2010. Процитовано 9 квітня 2010. [Архівовано 2011-06-06 у Wayback Machine.](англ.)
38. O'Neill wins Manager of the Month award. premierleague.com. Premier League. 30 квітня 2010. Архів оригіналу за 3 травня 2010. Процитовано 30 квітня 2010. [Архівовано 2011-06-06 у Wayback Machine.](англ.)
39. Bale scoops Player of the Month award. premierleague.com. Premier League. 30 квітня 2010. Архів оригіналу за 3 травня 2010. Процитовано 30 квітня 2010. [Архівовано 2011-06-06 у Wayback Machine.](англ.)
40. Ley, John (7 травня 2010). Hotspurs-Harry-Redknapp-named-manager-of-the-season.html Tottenham Hotspur's Гаррі Реднап named manager of the season. telegraph.co.uk. London: The Telegraph. Архів оригіналу за 10 травня 2010. Процитовано 7 травня 2010.(англ.)
41. Top award for Harry. tottenhamhotspur.com. Tottenham Hotspur Official Website. 7 травня 2010. Архів оригіналу за 10 травня 2010. Процитовано 7 травня 2010.(англ.)