Ланцюг вулканічних гір проходить із заходу на схід через центральну частину провінції й включає кілька вершин, висота яких перевищує 3000 метрів над рівнем моря: Сламет (3 428 м), Синдоро (3 136 м), Сумбінг (3 371 м) і Мербабу (3 145 м). Декілька плато розташовані навколо вулканічних гір, вони поступово переходять у передгір'я та берегові низини. Останні займають смугу шириною близько 30 км уздовж північного та південного узбережжя острова. Найголовніші річки: Бодрі, Серанг, що течуть на північ до Яванського моря, а також Сераю, Боґовонто, Ело та Проґо, що несуть свої води на південь до Індійського океану. Гористий регіон має багату рослинність, що складається з казуаринових (серед них залізне дерево), тику, сосон, дубів та кленів. Широкі долини вкриті вологими тропічними лісами з пальм, салу і панданів; разом із ними тут ростуть орхідеї, мохи, папороті.
Економіка
Більшість населення зайнята в сільському господарстві, яке вирощує каучукові дерева, тютюн, пальмову олію, каву, чай копру, рис, кукурудзу, солодку картоплю, каву, овочі та фрукти. Промисловість виготовляє тканини, кераміку, взуття, шини, електричні лампи, транспортне устаткування і папір. Тут є також друкарні, суднобудівні та автозбиральні заводи. Дороги та залізниці йдуть паралельно північному та південному узбережжю і з'єднують основні міста провінції: Семаранг, Теґал, Пеколонґан, Маґеланґ, Чилачап, Суракарта.
Населення
Населення провінції Центральна Ява, за даними перепису 2010 року, становило 32 297 808 осіб[2].
Яванці є найчисельнішою етнічною групою, вони становлять 97,7 % населення. Тут також проживають сунданці та китайці. Етнічний склад населення Центральної Яви за даними перепису населення 2010 року[3] був таким:
Майже всі жителі провінції сповідують іслам. За даними перепису населення 2010 року тут проживав 31 328 341 мусульманин (96,7 % населення); серед інших найбільше було християн — 890 436 осіб (2,7 % населення)[4].
У Центральній Яві можна знайти археологічні та історичні пам'ятки, серед яких храми, монастирі і святилища ранніх буддійських та індуських періодів. Найвідомішою серед них є храмовий комплекс Боробудур.
Адміністративний поділ
До складу провінції входять 29 округів та 6 муніципалітетів (міст):