Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 25.6 °C (78 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -4.4 °С (24 °F).[2]
Історія міста постійно пов'язана з Великим шовковим шляхом, який звідси прямував або на південь, в Індію, або на захід, через ущелини Паміру. В давнину в оазі мешкали носії тохарської мови, які рано прийняли буддизм і виготовили мумії, виявлені європейськими дослідниками на початку XX століття. Ймовірно, що тутешні ченці першими познайомили з буддійським віровченням китайців, яких вабили в Хотан запаси нефриту, що високо цінувався при імператорському дворі. Приблизно з II ст. до Р.Х. оаза заселяється сакськимиіраномовними племенами, що залишили досить численні пам'ятники буддійської літератури хотаносакською мовою I тисячоліття від Р.Х. З їхньою появою зв'язано власне заснування міста і держави, здобуття ним відомої нам назви (іран. xvatan). Починаючи з IX - X століть хотаносакська мова поступово витісняється тюркськими мовами.
Хотанська оаза позначала межу поширення китайських кордонів за часів династії Хань (у 73 тут побували війська Бань Чао) і Тан (у 630-ті роки тут була китайська прикордонна застава). За переказами, ще в V ст. від Р.Х. китайська царівна, видана заміж за хотанського князя, тайком вивезла з Піднебесної в своїй пишній зачісці лялечки тутового шовкопряда. Таким чином, Хотан став першим центром шовководства за межами Китаю; саме звідси секрет його виробництва просочився в Персію і Візантію.
У X ст. в Хотані панували кашгарські князі, в XII ст — тангути. У періоди своєї найвищої могутності оазу намагалися воювати також керманичі Тибету. Місто відвідав 1274 року Марко Поло, який захоплювався якістю місцевих тканин. Китайці остаточно затвердилися в мусульманському Хотані в середині XVIII ст. У 1862—78 роках місто було одним з центрів дунганського повстання і визнало владу Якуб-хана.
Економіка
Річки Каракаш і Юрункаш, що дають початок річці Хотан, пересихають з весни по осінь. Сільське господарство (злаки, бавовник, шовковиця, вівчарство) прив'язано до іригаційних споруд пустелі Такла-Макан. Хотан відомий своєю вовною і особливо килимами, які довгий час вважалися найкращими на схід від Самарканду. У долинах річок добувають золото і нефрит.
Silk Road Seattle [Архівовано 20 травня 2008 у Wayback Machine.] (The Silk Road Seattle website contains many useful resources including a number of full-text historical works)
[1] [Архівовано 8 травня 2008 у Wayback Machine.] (A site devoted to the Buddhism of Khotan with a copy of Sir Aurel Stein's map of the Tarim Basin and Khotan region)
.png)
